Американський хімік став п'ятою людиною, яка двічі отримала Нобелівську премію
Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з хімії 2022 року трьом ученим. Лауреатами стали Керолайн Бертоцці зі Стенфордського університету (США), Мортен Мелдал (Копенгагенський університет, Данія) та Баррі Шарплесс (Науково-дослідний інститут Скриппса, США). Вони отримали найпрестижнішу наукову премію «за розробку клік-хімії та біоортогональної хімії».
- Клік-хімія використовується при розробці фармацевтичних препаратів, для картування ДНК та створення матеріалів, що більш підходять для цієї мети. Використовуючи біоортогональні реакції, дослідники покращили націлювання протиракових препаратів, – йдеться у пресрелізі Нобелівського комітету.
81-річний Баррі Шарплесс отримав Нобелівську премію вдруге і став п'ятою людиною, яка була удостоєна такої честі. Вперше він став лауреатом у 2001 році спільно з ще двома хіміками «за дослідження, що використовуються у фармацевтичній промисловості, – створення хіральних каталізаторів окисно-відновних реакцій».
BREAKING NEWS:
The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2022 #NobelPrize in Chemistry to Carolyn R. Bertozzi, Morten Meldal and K. Barry Sharpless “for the development of click chemistry and bioorthogonal chemistry.” pic.twitter.com/5tu6aOedy4
Баррі Шарплесс придумав концепцію клік-хімії приблизно у 2000-му. Вона є формою простої та надійної хімії, де реакції протікають швидко і виключаються небажані побічні продукти. У своїй публікації 2001 року Шарплесс перерахував кілька критеріїв, які мають виконуватися, щоб хімічна реакція називалася клік-хімією. Одним з них є те, що реакція має проходити у присутності кисню та у воді, яка є дешевим та екологічно чистим розчинником.
Незабаром після цього Мортен Мелдал і Баррі Шарплесс незалежно один від одного представили те, що нині є перлиною клік-хімії: азид-алкінове циклоприєднання, яке каталізується міддю. Це хімічна реакція, що наразі широко використовується при розробці фармацевтичних препаратів для картування ДНК і створення матеріалів, які більше підходять для цієї мети.
Керолайн Бертоцці підняла клік-хімію на новий рівень. Її біоортогональні реакції протікають без порушення нормальної хімії клітини. Використовуючи біоортогональні реакції, дослідники покращили орієнтацію на ліки від раку, які наразі проходять клінічні випробування.
- Премія цього року з хімії спрямована на те, щоб не ускладнювати речі, а працювати з тим, що легко та просто. Функціональні молекули можна збудувати навіть прямим шляхом. Клік-хімія та біоортогональні реакції перенесли хімію в епоху функціоналізму. Це приносить найбільшу користь людству, – повідомив голова Нобелівського комітету з хімії Йохан Оквіст.
Троє хіміків поділять між собою призовий фонд Нобелівської премії в десять мільйонів шведських крон.
Нобелівський тиждень розпочався 3 жовтня з присудження Нобелівської премії з фізіології та медицини. Шведський вчений Сванте Паабо отримав її за відкриття, «що стосуються геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини». 4 жовтня Нобелівську премію з фізики присудили трьом ученим з Франції, США та Австрії за новаторство у квантовій інформатиці.
Баррі Шарплесс вперше став лауреатом Нобелівської премії з хімії у 2001 році. Фото: twitter.com/NobelPrize
