21 травня
Завантажити ще

Інфекційна небезпека під час війни: сказ наступає

Інфекційна небезпека під час війни: сказ наступає
Фото: medikom.ua

Сказ, що входить до п'ятірки найнебезпечніших зоонозів – загальних хвороб для тварин і людей, під час війни може стати реальною загрозою.

І причин тому одразу кілька: кількість безпритульних тварин, які були домашніми, виросла в рази; неможливість проводити пероральну вакцинацію з повітря; зростання числа вовків та лисиць у зоні бойових дій; міграція диких тварин на території, куди не дісталася війна; відсутність контролю за правилами утримання домашніх тварин та вакцинації сільськогосподарських та домашніх тварин; неможливість проведення комплексних антирабічних заходів.

Наприкінці липня та на початку серпня у Бердичеві було зафіксовано дев'ять випадків укусів людей бездомним псом, сказ якого було підтверджено після лабораторних досліджень. На Львівщині жертвами зараженої куниці стали троє жінок, а у Кам'янці-Подільському – трирічна дитина. У Волинській області з початку року зафіксовано 14 випадків сказу серед тварин, переважно собак та котів.

Чим небезпечна ця хвороба для людини, чому до будь-яких укусів потрібно ставитися серйозно, як уберегтися від сказу, на вебінарі, організованому Академією НСЗУ за підтримки проєкту USAID, розповів голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, лікар-імунолог Федір Лапій.

Як відбувається зараження?

Захворювання на сказ викликається вірусом, і, за словами імунолога, у 99% випадків джерелом інфекції для людини були собаки. Інфікування найчастіше відбувається двома шляхами:

  • попадання інфікованої слини хворої тварини внаслідок укусу або в рану, якщо на шкірі, наприклад, була подряпина;
  • попадання вірусу на слизову оболонку.

У поодиноких випадках інфікування відбувалося при знятті шкір з трупів хворих тварин, особливо лисиць. Доведено можливість зараження через вдихання аерозолю, що містить вірус сказу.

Захворюють переважно жителі сільської місцевості, на міське населення у мирні часи припадало до 20 – 25% випадків, і найчастіше це були чоловіки.

Від чого залежить розвиток хвороби?

Голова Національної технічної групи експертів із питань імунопрофілактики, лікар-імунолог Федір Лапій. Фото: facebook.com/Федор Лапій

Голова Національної технічної групи експертів із питань імунопрофілактики, лікар-імунолог Федір Лапій. Фото: facebook.com/Федор Лапій

За словами Федора Лапія, мають значення кілька факторів: локалізація, розмір рани та доза вірусу, що потрапив до організму.

– При попаданні вірусу в око та відсутності негайних профілактичних заходів зараження відбувається практично у 100% людей, – пояснює лікар. – При укусах обличчя – у 99% випадків, кисті – близько 60%. Загалом, хворіють приблизно 15 - 30% постраждалих, але кожен хворий вмирає. І хоча хвора на сказ людина є біологічним глухим кутом для природного епідемічного процесу, всі, хто контактує з нею в умовах стаціонару, повинні пройти екстрену вакцинацію – контакт з біологічними рідинами небезпечний.

Як протікає сказ у людей?

Інкубаційний період у середньому становить від одного до трьох місяців, хоча можливі його скорочення до одного тижня або розтяг до одного року. Крім того, він залежить від місця та характеру укусу: найкоротший – при укусі в обличчя чи голову, особливо якщо вкусила тварина із сімейства собачих. У дітей інкубаційний період коротший, ніж у дорослих. Також його тривалість залежить від кількості та активності вірусу, що потрапив у рану.

Типова форма сказу має три стадії: провісники, збудження, паралічі.

На стадії провісників рубець у місці укусу опухає, червоніє, починає боліти і свербіти, а біль поширюється вздовж відповідних нервів.

– При цьому у пацієнта можуть відзначатися не лише зміни у рані, а й у поведінці, – попереджає експерт. - Безпричинний страх, тривога, туга, підвищена чутливість до тактильних, звукових та світлових подразників. Спостерігаються зміни характеру: пацієнт стає похмурим, прискіпливим, грубим, уникає людей. Чергуються періоди невмотивованого збудження та депресії.

Фізичними проявами можуть бути порушення сну, кошмари, безсоння, незначне підвищення температури, біль у горлі при ковтанні, пітливість, прискорене серцебиття, сухість у роті.

Стадія збудження настає через 2-3 дні від початку хвороби, розвивається гідрофобія, чи водобоязнь. Пацієнт відчуває нестачу повітря, порушується ковтання, збільшується виділення слини. Приступи страху виникають не тільки при вигляді води, але і при русі холодного повітря, при яскравому світлі, гучній розмові або сильних звуках, при торканні шкіри чимось холодним.

Температура найчастіше підвищується до 40 градусів, а в деяких хворих виникає нестійке статеве збудження.

- Можуть бути галюцинації еротичного характеру, пріапізм і навіть швидка еякуляція. Пацієнт просить дати йому лікаря протилежної статі, намагається кокетувати та привертати увагу. Пацієнти зі скомпрометованою раніше нервовою системою можуть рвати на собі одяг, намагатися кудись бігти, приєднуються лякаючі зорові та слухові галюцинації.

Тривалість цієї стадії - 2-3 дні, іноді до шести днів, через тривале припинення дихання або зупинку серця вона може закінчитися смертю.

На стадії паралічів збудження змінюється «зловісним» заспокоєнням, коли різко послаблюється чутливість та рухова функція. При цьому пацієнтам здається, що їм стало краще, але подальший розвиток хвороби, починаючи з характерних висхідних паралічів, що поширюються від ніг до глотки та язика, призводить до смерті.

Хто може бути переносником хвороби?

Найближчі до людини – це коти та собаки, крім того, сказ може передаватися при укусах кажанів, тхорів, єнотів, лисиць, чарівних білок та їжачків, яких завжди так хочеться доторкнутися.

- Тхори часто живуть з людьми як домашні тварини, можуть забігати у двори, вони надзвичайно активні, - каже імунолог. - Білки можуть вкусити, просто злякавшись людини, кота чи собаку. Їжаків, які зараз активні, деякі батьки підсовують дітям, щоб доторкнутися до носика, черевця – робити цього категорично не можна.

Які фактори збільшують ризик зараження від укусу тварини?

Сам собою укус – це просто механічна травма, головна неприємність в інфекційних ризиках від нього. Що є обтяжливими моментами:

  • укус кінцівки з ушкодженням венозних чи лімфатичних судин;
  • укус у кисть руки;
  • укуси котів;
  • несвоєчасне звернення за допомогою: більше 6 – 12 годин для укусів руки або ноги, більше 12 – 24 годин для укусів в обличчя;
  • цукровий діабет або стан імуносупресії.

Коли та як проводити імунопрофілактику

Згідно з чинним наказом МОЗ, який, за словами Федора Лапія, зараз удосконалюється, показниками є:

  • укус тварини, що підозрюється в сказі;
  • укус хворої тварини, попадання її слини на слизові оболонки чи пошкоджену шкіру;
  • укус будь-якої невідомої тварини.

Постраждалим проводиться курс лікувально-профілактичної імунізації, відповідальність за це лежить на травматологах та травмпунктах. У разі їх відсутності – на хірургах та хірургічних стаціонарах.

Тобто у разі укусу людина йде до травмпункту, щоб їй належним чином обробили рану, а потім за необхідності ввели антирабічну вакцину, яка перешкоджає зараженню у 96-99% випадків. До речі, вакцина купується за державні гроші і для пацієнтів є безкоштовною.

Схема вакцинації залежить від конкретної вакцини, яка є, але ефективна вона не пізніше 14 днів з моменту укусу або попадання слини на слизові або пошкоджену шкіру. При цьому, як зазначають у МОЗ, якщо у двотижневий термін зробити щеплення не вдалося, протягом року все одно варто це зробити.

У разі укусу в небезпечні місця – обличчя, шию, голову, пальці рук, промежину – у разі дуже глибоких укусів або будь-яких пошкоджень, завданих дикими тваринами, кажанами та гризунами, крім вакцини вводиться ще й людський антирабічний імуноглобулін. Але лише за умови, що з моменту контакту пройшло не більше трьох діб.

Що робити при укусі домашньої тварини?

Якщо ви не медик, перш ніж надавати першу домомедичну допомогу, переконайтеся, що небезпеки немає і по можливості ізолюйте тварину. І лише потім потрібно:

  • оглянути потерпілого та викликати бригаду швидкої допомоги;
  • якщо рана не кровоточить, промити її мильним розчином та накласти стерильну пов'язку;
  • при кровотечі її слід зупинити і потім накласти на рану стерильну пов'язку;
  • уважно стежити за станом потерпілого до приїзду медиків;
  • у разі погіршення стану повторно зателефонувати диспетчеру екстреної допомоги.

У разі нападу дикої тварини алгоритм дій той самий, крім спроби ізолювати її. Натомість потрібно постаратися запам'ятати вид тварини, а ще краще – сфотографувати її. Це важливо для подальшої допомоги.

Які інфекції можуть передаватися при укусах?

Якщо говорити про собак, то в результаті укусу можна заразитися лептоспірозом, туляремією, правцем.

Ушкодження, завдані котами, загрожують розвитком бартонельозу – хвороби котячої подряпини, туляремії, споротрихозу – інфекційного захворювання шкірних покривів.

Гризуни можуть стати джерелом зараження лептоспірозом та туляремією.