• Головна
• Суспільство

Фото: Ендрю Карват на This/commons.wikimedia.org

Найпоширенішими в Україні є іксодові кліщі, здатні переносити збудників близько 150 захворювань. Найчастіше у нас зустрічається хвороба Лайма, або кліщовий бореліоз, рідше – кліщовий вірусний енцефаліт. Підступність цих небезпечних хвороб у тому, що майже половина пацієнтів не відчувають укусу, не помічають кліща, що «напився та відвалився». Відповідно лікування не починається вчасно і результат хвороби загрожує важкими наслідками.

Хвороба Лайма: три доби на порятунок та дворічний контроль після одужання

Інкубаційний період триває у середньому 1-2 тижні, але може тривати й до 45 днів. Головний симптом - пляма, що мігрує по тілу, або еритема. Хвороба може мати кілька стадій:

• рання локалізована: проявляється в середньому через тиждень після укусу еритемою, що з'являється найчастіше в пахвинних або підколінних ділянках. Пляма червоного кольору спершу має чіткі краї, поступово "розповзається", а її центр блідне. За відсутності лікування еритема зберігається 2-3 тижні, у третини щасливчиків на цьому все й закінчується, в інших переходить у наступну стадію.
  До речі, за даними Центру громадського здоров'я, у третини пацієнтів еритема не розвивається ввзагалі, що дуже ускладнює діагностику;
• Початкова дисемінована: виникає через 3-10 тижнів після укусу і є результатом розповсюдження збудника в організмі. На цій стадії з'являються множинні блукаючі еритеми, а стан хворого стає схожим на грипозний - озноб, лихоманка, головний біль. Можливі ознаки артриту, біль у попереку, збільшення лімфовузлів, нудота та блювання. Симптоми неспецифічні, нескінченно змінюються, і у разі відсутності еритеми бореліоз може сприйматися за будь-що;
• пізня або хронічна: при невилікуваній хворобі може початися через місяці і роки після початкової інфекції. У більшості пацієнтів розвивається артрит, ураження шкіри, хронічні захворювання центральної нервової системи.

Якщо кліщ помічений і знешкоджений, людина має три доби, щоб отримати постконтактну профілактику та убезпечити себе від зараження. Проводиться вона за допомогою антибіотика та передбачає одноразовий прийом 200 мг доксицикліну. За умови, що кліщ видалений не більше ніж через 36 годин після прикріплення, що з моменту укусу пройшло не більше 72 годин, що немає протипоказань – вік до 8 років, вагітність, період лактації.

Тим, хто зняв кліща сам, не застосовував екстрену профілактику та не має жодних симптомів, рекомендується через чотири тижні взяти направлення у сімейного лікаря на аналіз крові. Він покаже, сталося інфікування чи ні, і це дасть можливість не запустити хворобу до хронічної форми.

Тим, кому хворобу Лайма вчасно діагностували та кого вилікували, ще два роки після одужання треба тримати ситуацію на контролі, щоб не допустити рецидивів, властивих цьому захворюванню.

Кліщовий енцефаліт: винним може бути й молоко

Це одне з найнебезпечніших захворювань, що вражає центральну нервову систему і у третині випадків призводить до інвалідності або смерті. Особливо небезпечний для людей старшого віку: летальний кінець у пацієнтів віком від 60 років реєструється у більш ніж половині випадків. Ті чи інші наслідки ураження нервової системи залишаються після одужання практично у всіх пацієнтів віком від 40 років.

Заразитися кліщовим енцефалітом можна не тільки після укусу, але й у результаті вживання некип'яченого козячого чи коров'ячого молока.

Інкубаційний період триває в середньому 7-14 днів, і, як і у випадку з хворобою Лайма, підозру має викликати еритема у місці укусу. При цьому хвороба може протікати і безсимптомно, а може викликати наростаючий головний біль, підвищення температури до 39 градусів, нудоту, блювання, безсоння, біль у м'язах шиї, спини, кінцівок, тремор кінцівок та порушення координації. З розвитком хвороби можуть виникати непритомності, конвульсії, безупинне блювання, що провокує зневоднення.

Перша фаза триває близько п'яти днів, а після ремісії хвороба вступає у другу фазу, для якої властиво ураження центральної нервової системи у вигляді енцефаліту або менінгіту. Після перенесеної хвороби у пацієнтів найчастіше залишаються стійкі нервово-психічні розлади, порушення слуху, паралічі та атрофія м'язів, епілепсія.

На жаль, специфічного лікування кліщового енцефаліту немає, терапія спрямована на зменшення симптомів. Вилученого з тіла кліща треба здати на дослідження на наявність вірусу енцефаліту. У разі позитивного результату та за умови, що минуло не більше 96 годин після укусу, нещепленим пацієнтам вводиться протикліщовий імуноглобулін.

Вакцину очікуємо вже цього року

На жаль, профілактичної вакцинації від хвороби Лайма досі не існує, хоча потреба у ній зростає з кожним роком. Точна статистика захворюваності невідома, але, за оцінками ВООЗ, хвороба щороку вражає близько півмільйона людей у США та 130 тисяч людей у Європі. У Північній півкулі є найпоширенішим трансмісивним захворюванням.

Але є надія, що 2022 рік зможе нарешті подарувати світові можливість такого потрібного захисту. У лютому компанії Pfizer і Valneva повідомили про позитивні результати випробувань ІІ фази, які проводилися на людях віком від 5 до 65 років. Тоді третю фазу анонсували у третьому кварталі, але вже зрозуміло, що для дорослих вакцина VLA-15 буде тридозовою – друга вводиться через 2 місяці, третя – через півроку. Оцінку безпеки та ефективності для дітей від 5 до 17 років вченим ще належить зробити. За інформацією виробника, дія вакцини спрямована на зовнішній поверхневий білок бактерій, які викликають хворобу Лайма.

З профілактикою кліщового енцефаліту простіше: щепитися від нього можна, але тільки власним коштом. Хоча у багатьох європейських країнах щеплення від цієї хвороби теж не є обов'язковим для дітей, а лише рекомендованим, малюків від енцефаліту там вакцинують безкоштовно. Але в Європі і захворюваність набагато вища - в Австрії, Польщі, Німеччині, Данії, Угорщині, Італії, Норвегії, Ірландії. У Литві захворюваність на кліщовий енцефаліт одна з найвищих у Європі: 12 випадків на 100 тисяч населення на рік. А вкрай ендемічними вважаються території, де розповсюдженість клінічних випадків становить 5 на 100 тисяч.

В Україні щепитися від кліщового енцефаліту можна у приватних клініках. Дорослих з 16 років вакцинують препаратом ФСМЕ-Імун та ТікоВак, дітей від 1 року – ФСМЕ-Імун Джуніор від компанії Pfizer. Ціна питання – близько двох тисяч гривень.

Планову вакцинацію рекомендують проводити до початку сезону кліщів, тобто у лютому-березні. Екстрену чи прискорену роблять у разі укусу або якщо перша доза вводиться у розпал сезону, як зараз. У випадку з плановою другу дозу пацієнт отримує через 1-3 місяці, в екстреній ситуації – через 14 днів. Ревакцинація рекомендована через рік після другої дози та гарантує щонайменше трирічний захист. Наступні дози бустера слід вводити кожні п'ять років.

Протипоказаннями до вакцинації є:

• загострення хронічних інфекційних захворювань та гострі запальні процеси з підвищенням температури – у цих випадках щеплення все ж таки можна зробити, але тільки через два тижні після одужання;
• алергія до компонентів вакцини;
• анафілактична реакція в минулому на курячий та яєчний білок;
• аутоімунні порушення;
• злоякісні утворення.

Будь у курсі

Як не зустрітися з кровопивцем

З урахуванням того, що вакцину від бореліозу нам ще чекати невідомо скільки, а імунізація від кліщового енцефаліту – задоволення не з дешевих, залишається тільки всіма силами уникати укусів кліщів.

1. Для виходу на природу одягати світлий однотонний одяг, що максимально закриває тіло.
2. Кожні дві години оглядати себе та супутників.
3. Ретельно перевіряти ще раз і всіх вдома, одразу ж знявши одяг та виправши його.
4. Оглянути улюблені місця для присмоктування кліщів: шию, пахвові западини, в паху, у районі талії, під грудьми, під колінами.
5. Якщо на прогулянці були домашні тварини, оглянути їх.
6. Особливу увагу приділити ділянкам, захованим під волоссям.
7. Обробляти шкіру репелентами від кліщів із концентрацією ДЕТА не менше 10%.
8. Уникати прогулянок по високій траві, триматися стежок і доріжок.
9. При виявленні кліща негайно звернутися до найближчого травмпункту.
10. При неможливості зробити це пам'ятати: видаляти його потрібно дуже обережно, щоб не розчавити і не підвищити ризики зараження. Не використовувати у процесі видалення ніяких дратівливих речовин – спирту, вазеліну, запалених сірників.