Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
Завантажити ще

Обов'язкові щеплення: захист під час війни та міграцій

Обов'язкові щеплення: захист під час війни та міграцій
Фото: Холлі Адамс/Getty Images

Про хвороби, від яких може захистити вакцинація, про ризики виникнення вогнищ інфекцій на вебінарі, організованому Академією НСЗУ та проєктом USAID «Підтримка реформи охорони здоров'я», розповів голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федір Лапій.

Будь-яка міграція призводить до поширення збудників інфекцій

Якщо говорити про те, що може спричинити спалахи та зростання кількості випадків вакцинокерованих інфекцій під час війни, треба пам'ятати, що не всі вони здатні ці спалахи створювати. Наприклад, правець.

Голова Національної технічної групи експертів із питань імунопрофілактики Федір Лапій. Фото: ФБ Федора Лапія

Голова Національної технічної групи експертів із питань імунопрофілактики Федір Лапій. Фото: ФБ Федора Лапія

– Збудник цієї хвороби є у кишечнику всіх травоїдних тварин, у 30% населення Землі, – пояснює імунолог. - І ми не можемо ні засунути планету в автоклав, ні позбутися спор правця. Тому не може йти мова про спалах, а лише про збільшення числа випадків. Воно зростатиме в міру збільшення кількості невакцинованих людей і тих, кому не надана екстрена імунопрофілактика через травми, отримані під час війни.

Інфекційні ризики, пов'язані з війною, зумовлені не лише неможливістю отримати своєчасну медичну допомогу та зруйнованою інфраструктурою, а й масштабною міграцією. На початок липня кордон країни перетнули майже 9 мільйонів українців, переважно жінки та діти.

За словами вченого, головними об'єктами вакцинації є саме діти, і тут дві мети: захистити їх від інфекційних хвороб та вплинути на них як на можливе джерело інфекції.

Менеджер програми вакцинації ВООЗ Сіддхартха Датта зазначає: будь-яке переміщення населення призводить до поширення збудників інфекційних хвороб. Тобто якщо вірус поліомієліту знайде у певній місцевості невакцинованих дітей, він обов'язково заразить населення як усередині країни, так і за її межами.

– А скупчення людей – гарне середовище для передачі збудників, – каже Федір Лапій. - На початку цього літа Європейське товариство клінічної біології та інфекційних хвороб у зв'язку із розв'язаною Росією війною зробило заяву про ризики поширення низки хвороб. Це і ковід, і вакцинокеровані інфекції, і ВІЛ-інфекції, туберкульоз, гепатити, інфекції, що передаються комахами, членистоногими, через воду.

Обов'язкове щеплення від пневмокока скасувала війна

Те, що можна не допустити – обов'язково треба попередити, невпинно нагадують батькам медики. Своєчасна вакцинація дозволить уникнути безлічі проблем, які в умовах війни можуть виникнути несподівано – при травмі або контакті з інфікованою людиною. Тому краще все робити наперед, хоча, зважаючи на статистику, у нас це не завжди виходить.

Аналіз та порівняння рівнів охоплення щепленням у перші чотири місяці 2021 та 2022 років дають невтішні прогнози. Щодо кору, паротиту, краснухи, поліомієліту цього року все значно гірше, причому для всіх вікових категорій дітей.

Якщо ситуація залишиться такою ж, до кінця року майже за всіма інфекціями ми отримаємо охоплення вакцинацією на рівні 65%. Як каже Федір Лапій, нічого кращого для поширення кору та нових випадків поліомієліту не вигадаєш.

Поки що національний календар щеплень залишається незмінним і включає 10 щеплень. Рекомендацію додати до цього переліку вакцинацію від пневмококу «підкоригувала» війна, але від цієї ідеї ніхто не відмовився, просто все відклалося до кращих часів.

Федір Лапій звертає увагу на ще один важливий момент, що стосується українського календаря щеплень. Це вакцинація за станом здоров'я.

– Цим пацієнтам через супутні хвороби потрібно проходити додаткову вакцинацію, – попереджає імунолог. - Наприклад, пацієнти з бронхіальною астмою, муковісцидозом, компрометованою дихальною системою у групі ризику з вітрянкою, пневмококовою інфекцією, грипом. І в нашому календарі є ці рекомендації, і щеплення мають бути обов'язковими та робитись у медичному супроводі.

На жаль, жодна програма вакцинації не покриває витрат на ці щеплення, робити їх потрібно за свої гроші, але, як зазначає імунолог, лікарі мають хоча б знати про них.

Екстрена вакцинація: при контактах, ранах та укусах

Навіть після контакту із збудником інфекції можна захистити себе від зараження. В Україні екстрена імунопрофілактика проводиться від семи хвороб: кір, вітряна віспа, гепатит А, дифтерія, гепатит В, правець, сказ. У разі війни перелік більш ніж актуальний.

Кір

Постконтактна профілактика проводиться препаратами неспецифічного імуноглобуліну, отриманими від вакцинованих донорів або хворих на кір. Для запобігання чи зменшення прояву хвороби вводиться протягом шести днів після контакту. Ефективність, за даними різних досліджень, коливається від 70 до 83%. В Україні для пасивної профілактики кору зареєстровано три препарати.

Вітряна віспа

У період 3-5 днів після контакту може бути використана вакцина. Якщо вона протипоказана чи недоступна, профілактика проводиться препаратами специфічного імуноглобуліну проти вітряної віспи. На жаль, в Україні їх нема.

Вакцина проти вітряної віспи рекомендується тим, хто не має даних про імунітет проти неї. При проведенні протягом трьох днів після контакту ефективність становить 70-100%.

Для дітей та дорослих дотримується різний інтервал між двома дозами: 3 місяці для дітей віком від 12 місяців до 12 років, не менше 4 тижнів для дітей віком від 13 років.

Гепатит А

Екстрена імунопрофілактика проводиться у разі контакту із джерелом інфекції або підозри на контакт. Планова – у разі можливого контакту із джерелом інфекції у майбутньому.

В Україні робиться протягом 7 днів, за міжнародними рекомендаціями цей термін збільшено вдвічі - до 14 днів. Відрізняється і дозування препарату: в Україні це 1,5 або 3 мл, у світі – від 0,02 до 0,06 мл/кг.

Пасивна профілактика гепатиту А застосовується і у випадках, коли вакцина недоступна чи є протипоказання до вакцинації. Це тяжка алергічна реакція на компоненти вакцини, пацієнти з імунодефіцитом, діти до року.

Ефективність постконтактної профілактики – 80%.

Дифтерія

Згідно з Наказом МОЗ у разі виникнення вогнища цієї інфекції усі, хто мав підтверджений контакт, мають бути негайно щеплені незалежно від вакцинального статусу.

  • Нещеплені: отримати первинний комплекс – вакцинація + перша ревакцинація.
  • Ті, у кого щеплення за календарем щеплень має бути в поточному році: отримати його негайно.
  • Вакциновані за календарем: одержати додаткову дозу, якщо після останнього щеплення проти дифтерії минуло не менше року.

Гепатит В

Специфічного імуноглобуліну проти цього виду гепатиту в Україні немає, тому як екстрена імунопрофілактика використовується вакцина. І що раніше, то краще.

Якщо пацієнт раніше був вакцинований і у нього перевірялася наявність антитіл, вважається, що він захищений. Якщо ж імунна відповідь після щеплення не виробилася, єдиний вихід – зробити пасивну профілактику. Але не для українців, бо у нас вона недоступна.

Правець

Екстрена профілактика проводиться у ряді випадків:

  • травми з порушенням цілісності шкіри та слизових;
  • обмороження та опіки II, III та IV ступеня;
  • проникаючі ушкодження ШКТ;
  • гангрена або некроз тканин на будь-якому етапі; абсцеси;
  • пологи поза медичним закладом;
  • позашпитальні аборти;
  • укуси тварин.

Проводиться до 20-го дня з моменту отримання травми, при тяжких та відкритих травмах препарат вводиться не раніше третього та не пізніше 12-го дня.

Використовуються вакцини: анатоксин із зменшеним вмістом антигенів, що вводиться з 3-го до 20-го дня. І протиправцевий людський імуноглобулін застосовується негайно.

Сказ

Показаннями для профілактики цієї небезпечної хвороби, що має 100%-ну летальність, є укуси:

  • будь-яких диких тварин;
  • будь-яких невідомих тварин;
  • хворих або підозрюваних у сказі тварин, навіть при мінімальних ушкодженнях шкіри.

Крім того, при подряпинах підозрілими тваринами або при попаданні їхньої слини на слизові оболонки. А також якщо отримані будь-які мікропошкодження шкіри під час роботи з хворими на сказ тваринами або їхніми трупами під час досліджень.

Прищеплюють антирабічною вакциною, ефективною в 96-99% випадків, не пізніше 14 днів з моменту укусу, пошкодження або попадання слини.