Директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда: Без прогнозу погоди артилерія не ефективна
Здавалося б, що може бути мирніше і нейтральніше, ніж прогноз погоди ? А ось і ні! З початком російської агресії і в синоптиків з'явилися свої фронтові завдання. Про те, як вони працюють під час війни, «КП в Україні» розмовляє із директором Українського метеорологічного центру Миколою Кульбідою.
Роботу не припиняли ні на мить
- Миколо Івановичу, на початку російської агресії сайт Укргідрометцентру закрився. Вам довелося на якийсь час зупинити роботу?
- Щодо сайту, то це було стратегічне рішення. На нашому відкритому ресурсі викладається дуже багато різної інформації, яка могла б представляти інтерес також і для ворога. Тому спочатку ми закрили сайт, але потім порадилися з відповідальними особами, службами і дійшли висновку, що інформування можна відновити.
Але Український гідрометеорологічний центр не припиняв своєї роботи ні на хвилину. З першого дня війни ми та наші співробітники працювали по всій території України.
Зараз ситуація, звісно, змінилася. У нас є проблеми з метеоспостереженнями у низці регіонів. Це стосується Харківської, Запорізької, Херсонської, Луганської та Донецької областей.
– Однак ви продовжуєте давати прогнози погоди на Херсон, Бердянськ та інші тимчасово окуповані території.
- Прогнози ми складаємо, але спостереження у цих областях практично не проводяться. Хіба лише на Херсонщині працюють кілька станцій, одна станція у Запорізькій області на окупованій території. У Донецькій та Луганській областях останньою припинила роботу станція у Бахмуті – вона потрапила до зони бойових дій.
- Чи багато обладнання постраждало за час війни?
- Багато. Метрологічні станції, майданчики, прилади та будівлі, де працювали метеорологи. Ми сподіваємось, що колись зможемо все це відновити.
Тому зараз доводиться робити прогнози шляхом моделювання синоптичної ситуації. Це робиться через американські, німецькі чи англійські моделі. Таким чином ми створюємо майже реальну картину. Зі супутників інформацію отримуємо в тому ж режимі, як і раніше. Це нам допомагає прогнозувати погоду на всіх територіях, включаючи тимчасово окуповані.
- Класична картина – це коли метеоролог запускає в небо зонд. Зараз таке можливе?
- На третій день з початку війни ми припинили це робити, тому що зонд, як об'єкт, що літає, може бути сприйнятий як повітряна загроза. По ньому можуть стріляти і з нашого, і з того боку.
- Ви втратили когось у штаті через війну? Жінки могли виїхати в евакуацію, а чоловіки - піти на війну чи в тероборону.
- З нашого штату в армію було мобілізовано 12 осіб. А ось скільки наших фахівців записалися в ТрО, навіть не можу сказати, бо більшість із них поєднували професійні та оборонні завдання.
Загалом у нас 4500 співробітників. За кордон виїхали 124 особи, більше половини повернулися. Як бачите, ми втратили дуже маленький відсоток, і на роботі це не позначається.
Прогнози врожайності та робота на ППО
- Будемо чесними, сьогодні прогноз погоди дивляться не стільки на вашому сайті, як у мобільних телефонах. У нових моделях прямо щогодини день розписаний: яка температура, коли сонце, коли дощ. Чи може статися, що ваша робота втратить актуальність?
- Прогнози у мобільних телефонах відображають результати математичного моделювання природних процесів. Вони робляться провідними метеослужбами світу, які мають дуже потужну комп'ютерну техніку. Американська, британська, німецька метеослужби, є Європейський центр середньострокових прогнозів погоди.
В інших регіонах аналогічне моделювання здійснюють у Китаї, Японії, Південній Кореї. Це відкрита, доступна та досить точна інформація про погоду. Але не більше. Адже математичне моделювання не враховує багато параметрів.
Наприклад, яка в реальному режимі часу фактична погода біля поверхні землі, над рівнем моря, стан поверхні, наявність і вплив водних об'єктів.
Тому результат математичних розрахунків підходить для побутового планування. У вирішенні всіх інших значно складніших завдань потрібно підключати фахівців, які уточнюють результати моделювання по конкретній території, конкретному населеному пункту. І в результаті покращувати точність прогнозу, важливого для галузей народного господарства.
- Які галузі ви обслуговуєте?
- Насамперед, звісно, сільське господарство, фермерів. Вони користуються нашими агрометеорологічними прогнозами та оцінками. Також складаємо прогнози врожайності та валового збору практично всіх культур, що вирощуються в Україні, і цим суттєво допомагаємо Мінагрополітики у прийнятті державних рішень.
Серед інших галузей – усі види енергетики, а останнім часом багато роботи виконуємо для Збройних сил та ППО. Не скажемо, що це нове для нас завдання, ми й раніше працювали на армію, але не в такому, безумовно, масштабі, як зараз.
- А чи можна трохи докладніше про роботу на армію?
- Це інформація, яка не для поширення, але трохи сказати можу. Будь-яка ракета, якщо вона є високоточною, у траєкторії польоту повинна враховувати метеорологічні умови. Аналогічно застосування артилерії без урахування погодних умов також неефективне.
Конкретні прогнози потрібні авіації для запуску безпілотників. Дрони дуже залежать від погоди. Як правило, вони ведуть зйомки у видимому спектрі, і будь-яка хмарність може стати на заваді. Якщо безпілотник залетить дуже високо, відбувається обмерзання апаратури. А якщо з ним перетнеться нульова ізотерма, то замерзає вся оптика. Для безпілотників небезпечний сильний вітер, тож погодні умови та прогнози повинні враховуватися.
Дуже холодної зими не буде
- На своєму сайті ви даєте короткий прогноз – на 5 днів. А довгострокові прогнози, мабуть, також робите?
- Короткостроковий прогноз - це до 3 днів, з 3 до 15 - середньостроковий, а все, що за межами, вважається довгостроковим. Ми складаємо прогнози на місяць, на сезон. Для енергетиків та комунальників – на опалювальний період. Робимо усі види прогнозів.
- Можете сказати, яка на нас чекає зима?
– Дуже холодної зими не буде. Така ймовірність для України є мізерною. Усі зими у нас із температурним режимом вищі за норму. Не виключаються морозні періоди, можливо, навіть сильні. Але вони будуть короткі і на загальному періоді зими не позначаться.
Чому ми так впевнено про це говоримо? Тому що за останні 25 років середня температура січня – лютого в Україні зросла на 2 – 2,5 градуси. А це означає, що зменшилась кількість днів із негативною середньодобовою температурою, тривалість зимового періоду скоротилася. А в окремі роки ми навіть не можемо оцінити, була зима чи ні.
- Горезвісне глобальне потепління… А цьогорічне спекотне літо теж його результат?
- Так, комфортного прохолодного літа ми вже не матимемо. Середня температура липня – серпня в Україні зросла на 2,5 – 2,8 градуса. Кількість діб із температурою +30 градусів і вище збільшилася вдвічі.
Глобальне потепління та агресія
- Влітку 2018 року в журналі Science були опубліковані результати вчених досліджень, які підводять до висновку, що глобальне потепління провокує війни та насильство.
- Я не думаю, що це має прямий зв*язок. Але треба дивитися на результати змін, що відбуваються. У багатьох регіонах вони майже катастрофічні. А це означає, що багато людей живуть у умовах, які важко переносяться. Звідси, мабуть, і підвищена агресія. Кількість кліматичних мігрантів зростає з кожним роком.
Наразі завдання людства - не допустити протягом найближчих 5 – 10 років зростання глобальної температури більше ніж на 2 градуси. А вже відбулося зростання на 1,8. Якщо до цього додати ще 2 градуси, то будуть дуже великі проблеми, а якщо 4 градуси – трапиться катастрофа для всієї земної кулі.
- Обговорювали різні напівфантастичні методи боротьби з глобальним потеплінням - розпилення аерозолів, встановлення дзеркал, що відбивають. Що реально насправді?
- Реально людство має припинити продукувати парникові гази та руйнувати озоновий шар. Якщо уряди всіх країн домовляться, буде результат.
Але поки що... Ми ж бачимо, що сусід із сусідом домовитися не можуть.
- А ви вірите, що люди колись зможуть керувати погодою?
- Атмосферні процеси – це перетворена на різні види сонячна енергія. Щоб щось у таких процесах змінити, потрібно мати аналогічну кількість енергії. Виробити її людство не в змозі. І, швидше за все, ніколи не зможе. Але головне – доцільності немає. Втручання у природні процеси може бути згубним для планети.
Хоча спроби керувати погодою вже були. Це називається «активний вплив»: штучне викликання дощу, боротьба з градом, розгін хмар. Але це дуже дорогі технології, і вони завдають більше шкоди, ніж користі.
Багатьох відлякує математика
- Починається вступна кампанія. Наскільки популярна ваша професія у випускників шкіл?
- Як буде цього року, ми не знаємо, але минулого в Одеському екологічному університеті, де для нас готує фахівців гідрометеорологічний інститут, не було проблем із набором.
У Київському держуніверситеті, де готують кліматологів, гідрологів, хіміків, дещо проблеми є. Я пов'язую це з тим, що треба складати математику. А вона багатьох відлякує.
- Для не посвяченого у вашу роботу синоптик, метеоролог та кліматолог – це синоніми. А чи насправді це різні професії?
– Почнемо з метеоролога. Це фахівець, який займається спостереженням погодних умов. Кліматолог узагальнює результати цих спостережень та робить оцінки, висновки, визначає середні характеристики погоди у країні чи даному регіоні. Синоптик займається безпосередньо прогнозуванням.
- А ви фахівець якого профілю?
- За дипломом я географ-метеоролог, але з ухилом у синоптику. Тому вважаю себе синоптиком.
– В Українське бюро погоди (стара назва Укргідрометцентру. – Ред.) ви прийшли одразу після вишу та провели тут 45 років. Невже за стільки часу не виникло бажання щось у житті змінити?
- Ні, жодного разу не засумнівався у професії та місці роботи. Погода - дуже цікаве явище, вона ніколи не повторюється, завжди нова і її дуже цікаво вивчати. Хто потрапив до цієї сфери, як правило, нікуди з неї не йде.
- А яка ваша улюблена погода?
- Та, що відповідає нашим прогнозам.
Народився у травні 1955 року у селі Северинівка Таращанського району Київської області. Після школи вступив до Київського університету ім. Т.Г. Шевченка, який закінчив 1977 року.
До 1983 року працював інженером-синоптиком Київського відділу метеорологічних прогнозів Українського бюро погоди, старшим інженером. 1988 року був призначений головним синоптиком Українського гідрометеорологічного центру, а з 1992 року став його незмінним керівником.
У роки Спілки нагороджений бронзовою медаллю ВДНГ СРСР та медаллю «За трудову відзнаку». 2011 року став кавалером ордена «За заслуги» ІІІ ступеня.
Кандидат географічних наук, Почесний працівник гідрометслужби та держводгоспу України.
