• Головна
• Суспільство

Фото: Фото: Instagram.com/kosadcha

Завдяки нашому щотижневому дайджесту ви не пропустите жодного найцікавішого матеріалу. Що виходило на сайті "КП в Україні" з 6 по 10 червня 2022 р.

А на вихідних знову маса всього цікавого. Історія волонтера, який вважав своєю місією вивозити з гарячих точок лежачих хворих (субота, 17-00), що відбувається у вітчизняному боксі – чим займаються Усік, Ломаченко та Беринчик (неділя, 10-30), як вирощували райський сад на Житомирщині (неділя, 16-00) і як із війною помінявся репертуар Київського ТЮГу (неділя, 16-00).

І як же без чергового випуску військово-польового гумору (субота, 12-00) та розвінчання російських фейків (субота, 13-00).

У рубриці «Політика»

Відлуння заяви Ірини Верещук: Не лише вчитель, а й слюсар може вважатися колабораціоністом

Багато наших населених пунктів продовжують залишатися в окупації. І багато людей, які не змогли з тих чи інших причин виїхати, стикаються з альтернативою – або ти залишаєшся без роботи, або вважатимешся колаборантом. І жодної підтримки від влади, мовляв, «головне для вас – це вижити та врятувати своїх близьких». Чи справді все так жорстко, як заявляє віце-прем'єр та міністр з питань реінтеграції, і кого насправді вважати посібником ворога, розбиралися з експертами.

У рубриці "Події"

Олександр ще в юності не мав сумніву ким бути – тільки військовим льотчиком. Фото: особистий архів

Батько загиблого 24 лютого Олександра Жиброва: Про його геройство не пишіть Це робота військового льотчика

Коли до журналістів звернулися родичі загиблого пілота, вони хотіли лише одного, щоб пам'ять про їхнього сина, чоловіка та батька жила якнайдовше. Підполковник Олександр Жибров із Миколаєва не втомлювався присвячувати вірші коханій дружині, мріяли звозити доньку до Парижа, разом постаріти, а ще Олександр з дитинства мріяв про небо. І професію вибрав відповідну.

Першого ж дня війни його літак збила ракета. Але льотчик встиг скинути бомби на колону ворожої техніки, а потім і сам палаючий літак упав прямо на цю колону.

У рубриці «Суспільство»

Синдром відкладеного життя: щоб настало майбутнє, треба жити зараз

Відкладаєте всілякі задоволення, навіть такі простенькі, як випити філіжанку кави в кав'ярні або відправити фото квітучого бузку в сторіз – мовляв, «не на часі»? Відкладаємо все, що нас тішило на «потім», «коли закінчиться війна» - а за вікном життя продовжується, як би ми не намагалися поставити його на паузу. Така поведінка, за словами кризового психолога, травмотерапевта Наталії Солянникової, загрожує нашій психіці серйозними порушеннями. За допомогою спеціаліста вчимося жити наново – і це літо не вкрасти у нас жодному ворогові.

Богдан Кротевич, позивний «Тавр» пішов добровольцем до батальйону «Азов» у 2014 році. Фото: facebook.com/Korenskaya Marianna

Сестра полоненого «азовця» Сандра Кротевич: Нікому не вірю, доки не почую рідний голос по телефону

Про свого брата Богдана Кроткевича, позивний «Тавр», Сандра не чула нічого з моменту, як бійці «Азова» покинули «Азовсталь». Куди б вона не зверталася – відповіді нема. Але дівчина не здається і продовжує шукати звістку від брата.

На жаль, така наша дійсність. Щоб суспільство не забуло про щось, йому регулярно треба нагадувати. Навіть якщо йдеться про героїв-«азовців», які 83 дні у повній блокаді захищали Маріуполь. Нині ж вони у полоні, відомостей про них практично немає. Близькі наших бійців створили Асоціацію сімей захисників «Азовсталі», щоб допомагати владі достукатися до різноманітних міжнародних інституцій.

У Києві закрили притулки: не користуються популярністю

Сирена повітряної тривоги продовжує регулярно звучати у столиці . Ось тільки деяким киянам сховатись від неї ніде. Укриття та підвали, де вони рятувалися від нальотів перші дні війни, зараз на замку. Відразу в двох матеріалах розбиралися, хто винен і що робити, щоб притулки залишалися доступними цілодобово.

У рубриці "Шоу-біз"

Катя Осадча – про пошук зниклих, зрадників, стосунки в сім'ї та майбутнє «Світського життя»

З телеведучою ми поговорили про те, як працює створений нею під час війни телеграм-канал «Пошук зниклих», її стосунки з артистами-зрадниками, про те, що допомагає їй триматися. А також про бажання усиновити дитину та про те, якою буде програма «Світське життя» після війни.

Фото: ФБ Едуарда Кіріча

Художник Едуард Кирич: Коли ми робили козаків, ми не знали, де у нас справжні вороги

Автору легендарних Грая, Ока та Тура днями виповнилося 80 років, але він досі малює. У тому числі козаків. Козаки знову стали на захист України: збивають з гармати ворожі літаки та знищують супутники, якими наводять бомби на нашу країну.

Так само поговорили з Едуардом Іллічем про незвичайну історію створення козаків та вплив на них архітектури та футболу.