Смертний вирок, винесений днями в Донецьку двом британцям і марокканцю, які воювали в лавах ВСУ і які здалися в полон проросійським бойовикам у Маріуполі, змусив зазвичай стриманих британців висловитися не дуже дипломатично. Видання рясніють словами з цитат політиків – «судилище», «ганебний процес», «гротеск», «огидний суд на кшталт радянських часів» тощо. Британців Ейдена Есліна та Шона Піннера, а також марокканця Сааудуна Брахіма звинуватили за чотирма статтями так званого «УК ДНР» - «вчинення злочину у складі злочинної групи; насильницьке захоплення влади чи насильницьке утримання влади; наймання; заохочення до навчання терористичнії діяльності».
Про яку владу говорить невизнана «республіка» та як можна вважати найманцями військовослужбовців, які офіційно числяться у ЗСУ, – питання, на які бойовики «ДНР» не дають відповіді. Але їхнє бажання виступити рівноправним партнером у переговорах у долі трьох іноземців і заявити про свою суб'єктність видно неозброєним оком. Мовляв, нехай Велика Британія з нами домовляється на державному рівні.
Чи складеться діалог прем'єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона та ватажка «ДНР» Дениса Пушиліна? Або Британія наполегливо вимагатиме відповіді від Росії? Слідкуватимемо за ситуацією, а поки що розповімо про тих, кому було винесено вирок.
28-річний Еслін родом із Ньюарку у графстві Ноттінгемшир. В Україну він переїхав у 2018 році, тут у Миколаєві він зустрів свою наречену, оселився у цьому місті та одержав українське громадянство, яке він має разом із британським.
За спеціальністю Еслін – медпрацівник. В Україні він вступив на службу до морської піхоти. Бойовий досвід у нього є - з 2015 по 2017 рік британець воював у Сирії проти ІДІЛ у складі Загонів народної оборони курдських збройних формувань. У ЗСУ Еслін значиться у списках 36-ї бригади морської піхоти.
У лютому цього року Еслін приїхав разом зі своїм підрозділом на Донбас, обороняв Маріуполь, а у квітні потрапив у полон після того, як в українських військовослужбовців закінчилися боєприпаси.
Британська газета Guardian наводить слова сім'ї Есліна про те, що «він не є, всупереч кремлівській пропаганді, добровольцем, найманцем чи шпигуном, а був офіційно зарахований до ЗСУ».
- Він пішов до армії, бо вважав Україну своїм приймальним будинком та планував своє майбутнє поза армією. Але, як і у всіх українців, його життя перекинулося з ніг на голову після варварського вторгнення Путіна, він хотів захистити право України на самовизначення, - заявила сім'я, чиї слова наводить Guardian.
У Твіттері Ейден Еслін вів записи про свою боротьбу проти російського вторгнення під ніком @cossackgundi.
Ветеран британської армії, який багато років прослужив у Королівському англійському полку, у Північній Ірландії та Боснії (у складі місії ООН), Шон Піннер родом з Бедфордшира. Вперше в Україну він приїхав 2014-го після Революції Гідності та приєднався до української бригади саперів. Шон має дружину-українку, разом вони жили в Маріуполі.
Піннер також не вважається найманцем, оскільки у 2019 році підписав довгостроковий контракт із Міністерством оборони України і так само, як і Еслін, увійшов до 36-ї бригади морської піхоти. За словами сім'ї, контракт Піннера з морськими піхотинцями мав закінчитися наприкінці цього року, і після цього британець збирався піти на волонтерську роботу.
Його підрозділ морської піхоти з'єднався з батальйоном «Азов» – бійцями Національної гвардії, які захищали місто Маріуполь від російських загарбників. Був узятий у полон у Маріуполі у квітні та показаний по державному телебаченню.
Молодий громадянин Марокко (йому лише 21 рік) був студентом Київського політехнічного інституту, факультету аеротехнічних систем та з 2019 року жив в Україні. Минулого року він пішов добровольцем у морську піхоту і пізніше підписав контракт із ЗСУ. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну марокканець пішов на фронт до лав захисників Маріуполя.
За інформацією низки ЗМІ, батько Сааудуна Брахіма займає високу посаду воєначальника у себе в країні і висловлює симпатії Росії. Нібито через це Брахім посварився зі своєю сім'єю і не підтримує жодних стосунків.
Була сформована у 2015 році на базі військових частин, евакуйованих із Криму. Місце базування – місто Миколаїв.
У квітні 2022 року внаслідок вторгнення Росії в Україну підрозділи 36-ї окремої бригади морської піхоти зуміли з'єднатися із силами полку «Азов». Після цього російська сторона заявила, що понад тисячу військовослужбовців 36-ї ОБРМП ВМС ЗСУ потрапили в полон. Вцілілий склад бригади в Маріуполі спільно з уцілілими формуваннями полку «Азов» здався в полон 20 травня.
І друзі, і родичі полонених іноземців заявляють, що вони не найманці. Отже, за умовами Женевської конвенції, вони повинні мати право на імунітет комбатанта як законні солдати, зареєстровані у визнаній армії держави, та належне поводження з ними у полоні.
Британський депутат Роберт Дженерік, якого цитує Guardian, заявив:
– Це абсолютно обурлива ситуація. Це не найманці. Це громадяни Великобританії, котрі з особистих причин жили в Україні до вторгнення Володимира Путіна. Вони вступили на службу до Збройних сил України, потрапили в полон, і з ними слід поводитися як з військовополоненими, тобто з належним доглядом та поверненням в Україну за першої ж нагоди. Натомість вони постали перед показовим судом і тепер засуджені до страти. Цей огидний показовий процес у стилі радянських часів – останнє нагадування про порочність путінського режиму.
Дженерік звернувся до міністра закордонних справ Великобританії Ліз Трасс :
- Це треба зробити, щоб ми, як країна, чітко розуміли, що не можна так обурливо поводитися з британськими громадянами, - наголосив депутат, додавши, що двоє підданих Її Величності «по суті, використовуються як заручники» проросійськими силами в регіоні.
Саме Дженерік висунув ідею нового обміну полоненими між Росією та Україною за посередництва Великобританії, зазначивши, що оскільки такі обміни відбуваються, наступного разу в пріоритеті будуть Еслін і Піннер.
Оскільки Росія розглядає своє вторгнення в Україну 24 лютого не як війну, а як спеціальну військову операцію, то, на думку президента РФ, звичайні військові протоколи на неї не поширюються. Проте весь світ розцінює «СВО» саме як війну, отже, військовослужбовці українських збройних сил, нехай навіть британського чи марокканського походження, підпадають під дію Женевської конвенції про поводження з військовополоненими і повинні бути під належним наглядом, а не піддаватися жорстокому поводженню, показовим процесам або засуджуватись до смертної кари.
Газета The Sun розповсюдила інформацію про те, що під час свого ув'язнення британців змушували зв'язуватися з рідними по телефону та озвучувати якісь вимоги бойовиків «ДНР» для їхнього порятунку. Про які саме вимоги йдеться – не кажуть з міркувань безпеки для солдатів.
За повідомленнями російських ЗМІ, британці та марокканець мають місяць на оскарження вироку, винесеного так званою «колегією Апеляційної палати Верховного суду ДНР» під головуванням Олександра Нікуліна – колишнього судді Донецького апеляційного адміністративного суду (до 2014 року). Юридичну освіту Нікулін здобував у магістратурі Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого у 2002 році.
Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон заявив, що вражений смертними вироками, винесеними Ейдену Есліну та Шону Піннеру, він дав вказівку міністрам зробити «все, що в їх силах», щоб домогтися їхнього звільнення. На Даунінг-стріт, 10, наголосили, що повністю засуджують фіктивний вирок і цей вирок не має виправдання.
– Великобританія віддає пріоритет переговорам щодо ситуації з Україною, а не з Росією, – додав представник прем'єр-міністра, якого цитує видання Daily Mail. На запитання, чи поговорить Великобританія з Росією, щоб досягти їхнього звільнення, відповіли: «У нас немає регулярної взаємодії з росіянами».
У Великій Британії схиляються до думки, що Росія хоче використовувати двох британців і марокканця як «заручників», щоб чинити тиск на Захід у ході мирних переговорів. Те саме зазначає і радник МВС України Вадим Денисенко.
Говард Моррісон, королівський адвокат, незалежний радник Великобританії з військових злочинів в Україні, у коментарі BBC Newsnight заявив, що, можливо, вироки використовувалися як прийом, щоб спровокувати обмін ув'язненими.
- Чесно кажучи, я не став би називати це судовим процесом. Судді повинні бути повністю незалежними та повинні діяти з урахуванням процедури та вимог міжнародного права, національного права та Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, а також Женевських конвенцій. - Я не бачу, щоб це відбувалося, - сказав Моррісон.
Правозахисна організація Amnesty International назвала це рішення «гротескним», заявивши, що виступ у суді у четвер мав усі ознаки показового судового процесу.
- Цей так званий судовий процес схожий на постановочний і призначений для тиску на Великобританію... щоб зробити попереджувальний постріл у Великобританію за її підтримку України в цій жорстокій війні... якщо спробують виконати ці вироки. Великобританія, ООН та інші органи повинні повідомити Москві, що ці вироки є абсолютно неприйнятними і повинні бути негайно скасовані! – повідомив менеджер із кризового врегулювання Amnesty International.
Повідомили... І сьогодні (10 червня) на прес-конференції міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відмовився коментувати ці справи.
«Наразі зазначені судові процеси проходять на підставі законодавства Донецької народної республіки, оскільки зазначені злочини були скоєні на території ДНР. Я не коментуватиму судову систему Донецької народної республіки», - сказав Лавров.
Втім, ніхто не здивувався. Росія проштовхує свої квазіутворення на сході України як самостійні держави у світовий порядок денний, але методи проштовхування викликають як мінімум подив. Або не викликають, бо з Росією давно все зрозуміло.
Великобританія не вестиме прямі переговори з РФ про звільнення з «ДНР» двох своїх громадян, засуджених до смертної кари, а надає пріоритет роботі з українською владою, заявив речник прем'єра-міністра Джонсона, - передає Reuters.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="ДОСТАЧ""
Перший у самопроголошеній «ДНР» смертний вирок (через розстріл) був винесений у лютому 2016 року бандиту Анатолію Якубенку, який був членом організації «Козацький союз «Область Війська Донського» та на окупованій території ОРДО займався пограбуваннями та вбивствами мирних громадян. «Козак» Якубенко вбив двох молодих жінок, які не погодилися обдарувати його ласкою напередодні 8 Березня. Дві мешканки Макіївки були застрелені в голову з автоматичного пістолета Стечкіна.
Згодом у липні 2018 року відбувся суд над іншими учасниками «Козачого союзу…». Це угруповання у 2014-2015 роках викрадало та грабувало людей, займалося здирствами та вбивствами. «Вишку» намалювали колишньому міліціонеру, 26-річному Сергію Булгакову. Під його керівництвом «козаки» викрадали керівників фірм та установ, родичів бізнесменів. Підприємців катували, вимагаючи гроші та цінності. Іншим членам банди винесли довічне позбавлення волі.
Ще один злочинець отримав смертний вирок за зґвалтування та вбивство дитини. У серпні 2015 року маленький окупований Шахтарськ здригнувся від цього страшного злочину, скоєного вже засудженим за це місцевим жителем.
Жоден із розстрільних вироків не був виконаний.