• Головна
• Суспільство

Фото: facebook.com/zapovidnyk2018

Спеціалісти помітили у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику нові види сов. Раніше їх взагалі не було на півночі Київської області, навіть, як залітних. А нині ці птахи вже гніздяться. Причому в доволі значній кількості, повідомили на сторінці заповіднику у Фейсбуці.

Сова бородата. Фото: facebook.com/zapovidnyk2018

За словами спеціалістів, мова йде про сову бородату (Strixnebulosa) - рідкісного гніздового птаха. Маса її тіла становить до 1,2 кг, довжи­на тіла сягає 64 - 70 см, розмах крил - до 140 см. З усіх 13 видів сов, що є вітчизняній фауні, своїми розмірами сова бородата трохи поступається лише пугачу.

Доросла сова бородата має сірувато-бурий з численними темно-бурими й білуватими пля­мами верх, дзьоб і  райдужні оболонки ока жовті. Під дзьобом є чорна пляма, що нагадує боро­ду. Молодий птах зверху бурий з білуватими поперечними смугами. У цього виду сов дуже вираженим є лицевий диск, котрий є своєрід­ною «візитівкою» сов у цілому.

Вперше в Україні гніздування бородатої сови було виявлено 1985 р. на теренах По­ліського природного заповідника. Поступово цих сов на гніздуванні побільшало, і вони почали розселятися Поліссям. У Київський області вперше сову бородату  помітили  2002 р.

Нині в Україні гніздиться від 60 до 110 пар сови бородатої. ЇЇ чисельність дуже залежить від кількості дрібних гризунів. Нині в заповіднику постійно гніздиться від 8 до 12 пар. Якщо рік не «врожайний» на дрібних гризунів, то птахи можуть взагалі не гніздуватися.

Найбільше гніздових птахів зосереджено в західній частині заповідника. На лівому березі річки Прип’ять поки що ці сови не трапля­лися. Як і всі види сов, сова бородата сама гнізд не будує, а займає гнізда хижих птахів біля відкритих заболочених ділянок. Інколи полює й удень. Найчастіше вирощує до чо­тирьох пташенят в одному виводку. Сова є дуже агресивною. Під час обстеження гнізд з пташенятами дорослі птахи атакують дослід­ників й інколи завдають їм серйозних травм.

Сичик-горобчик. Фото: facebook.com/zapovidnyk2018/

 Також помітили у заповіднику і рідкісного гніздового птаха сичика-горобця (Glaucidiumpasserinum). За розмірами він майже такий, як звичайнісінький горобець хатній: завдовжки 15,2 - 17,5 см, розмах крил ста­новить 35 - 39 см. Лише маса в нього може бути вдвічі більшою - 50 - 77 г.

Верх у сичика-горобця - буру­ватий зі світлими плямами, низ — білуватий з темно-бурими поздовжніми рисками. Лице­вий диск розвинутий слабо. Очі жовті. Дзьоб світлий. Він є найменшим із видів сов, що трапляються на гніздуванні в лісовій зоні України та Карпатах. Належить до кореального виду, який поширений у тайговій смузі.

Ще на початку XXI ст. сичика-горобця в Чорнобильській зоні відчуження не спостерігали. Вперше його побачили  в Луб’янському лісництві влітку 2009 р., і на той час було відомо лише 5 місць пе­ребування птахів. На сьогодні в Чорнобиль­ському заповіднику відомо 27 таких місць. Чисельність птахів на території заповідника може сягати щонайменше 30 пар.

Оселяються ці птахи у стиглих листяних та мішаних лісах біля галявин, перелогів і луків. Сичик є осілим, але в зимовий час деякі дорослі й переважна частина молодих птахів відкочовують на південь.

На відміну від багатьох видів сов,сичик-горобець полює не вночі, а з ранку до вечірніх сутінок. Живиться дрібними тваринами - мишоподібними гризунами та дрібним птахами. Якщо сичик виявляє себе вдень голосом або візуально, то його почи­нають переслідувати зграї пташок, які голосно кричать. Тож ця сова полює із засідок, заздалегідь ховаючись від стороннього ока.

Гніздиться сичик в дуплах дятлів. Під таким дуплом можна знайти залишки здобичі, які самка викидає, прибираючи гніздо. Перед зимівлею сичики-горобці починають заготовлювати корм - упольованих ними дрібних птахів, мишей, полівок, мідиць - в окремих дуплах.

В Україні в цілому гніздиться 11 видів сов і ще 2 види є залітними. Із гніздових видів 8 потрапили до Червоної книги України через їхню малу чисельність, у т. ч. сова бородата як рідкісний вид і сичик-горобець як вразливий птах. Обидва види перебува­ють під охороною Бернської та Вашингтонської міжнародних конвенцій, до яких приєдналася й Україна. Їх також включено до Європейського червоного списку тварин і рослин, які перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі.