Воєнні рішення Верховної Ради: залишили «9 Травня» та посилили штрафи за матюки
3 травня Верховна Рада провела дев'яте від початку війни пленарне засідання. Воно ознаменувалося зверненням у режимі відеоконференції прем'єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона до українських депутатів. Він став першим світовим лідером, який виступив під час війни у нашому парламенті.
Далі депутати почали ухвалювати закони та політичні рішення. Таких на порядку денному було 24, але вдалося прийняти лише половину. Ось деякі з них.
Зберегли «День Перемоги» 9 травня
З нагоди 77-х роковин перемоги над нацизмом депутати ухвалили постанову Верховної Ради про неприпустимість присвоєння Російською Федерацією перемоги над нацизмом. У цьому документі парламентарі заявляють, що перемога стала можливою завдяки Антигітлерівській коаліції та визвольним рухам, а сама війна - загальною трагедією народів світу: не можна цю перемогу вважати виключно завдяки Росії. Також депутати закликають своїх колег з інших парламентів зупинити злочини РФ в Україні, а російський путінський режим – засудити.
"Переконані, що після перемоги у російсько-українській війні наша держава та український народ гідно вшановуватимуть нове державне свято перемоги над сучасним нацизмом, яке об'єднає все суспільство", - сказано у прийнятій Постанові Верховної Ради.
Заборонили проросійські партії
Депутати ухвалили закон про заборону проросійських партій. Рішення підтримали 330 парламентарів, зокрема 17 представників екс-фракції "ОПЗЖ".
У документі сказано, що забороні підлягають ті політичні сили, які виправдовують, визнають правомірною, заперечують збройну агресію Росії проти України, а раніше називали війну на Донбасі «громадянською війною чи конфліктом», а російських військових - «ополченцями», «повстанцями», «ввічливими людьми».
Заборонити діяльність таких партій може суд. На все про все дається два місяці.
Табу на російські ліки
Парламентарі підтримали законопроект про встановлення обмежень на ліцензування та обіг лікарських препаратів, якщо буде встановлено, що хоча б один етап їхнього виробництва відбувається в РФ чи Білорусі. Табу вводиться на період дії воєнного стану та ще три місяці після його закінчення.
Збільшили штрафи за нецензурну лайку
Депутати посилили адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство. Розмір штрафу за нецензурну лайку в публічних місцях зріс із 170 гривень до 510. Від 850 до 1700 гривень обійдуться хуліганам і образи на адресу поліцейських, прикордонників та військовослужбовців. За повторні такі хуліганські дії початковий розмір штрафу може збільшитись утричі – до 5100 гривень або навіть арешт на 15 діб.
Безкоштовні адвокати для осіб, які постраждали від війни
Загалом прийнято закон, що передбачає можливість виділення державою безкоштовного адвоката для захисту інтересів у суді осіб, які постраждали від рук російських солдатів та загалом російської агресії проти України.
Бійцям тероборони дозволили воювати на "передку"
Парламентарі розширили можливість територіальної оборони. Відтепер бійців ТрО можна залучати до виконання завдань у районах бойових дій. У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що прийняття документа забезпечить суттєве підвищення можливостей територіальної оборони та зробить її більш ефективною одиницею у системі сил безпеки та оборони та загалом підвищить рівень обороноздатності України.
Звернення до США про визнання РФ державою-спонсором тероризму
Проголосували депутати за проект постанови про звернення Верховної Ради України до Палати представників та Сенату Конгресу США щодо визнання РФ державою-спонсором тероризму.
За словами народного депутата Олексія Гончаренка, визнання США Росії країною-спонсором тероризму спричинить серйозні економічні, політичні та дипломатичні наслідки. США будуть посилювати санкції проти РФ. Більше того, під санкції потраплять усі, хто матиме будь-які стосунки з «терористом».
– Дипломатично імунітет також знімається. Бути парламентарієм агресора – одна річ, але спікером терористичних організацій точно ніхто не захоче бути. Лавров може відвикати від поїздок вже зараз. Ділові та урядові кола, які підтримали агресію, також одержують нові санкції, - пояснив Олексій Гончаренко.
Часткова імплементація Римського статуту
Народні обранці ухвалили за основу законопроект, яким вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу щодо співпраці з Міжнародним кримінальним судом (МКС). Тобто частково імплементували Римський статут. Документ узаконює співпрацю українських слідчих та представників МКС для розслідування звірств російської армії в Україні.
Боротьба з промисловими аваріями
Народні депутати підтримали президентський законопроект щодо приєднання України до Конвенції про транскордонний вплив промислових аварій.
"Прийняття законопроекту сприятиме удосконаленню системи протидії, підготовки й реагування та ліквідації промислових аварій транскордонного характеру, можливості отримання допомоги в рамках Конвенції щодо збільшення потенціалу України та обміну досвіду у цих сферах та використання Конвенції як додаткового правового механізму для вирішення питань щодо впливу аварій, які сталися на території сусідньої країни, але наслідки яких поширилися на територію України", - сказано в записці пояснення до законопроекту.
Продовжили програму «Горизонт Європи»
Депутати ратифікували Угоду між Україною та ЄС та Європейським співтовариством з атомної енергії, яка продовжує програму «Горизонт Європа». Це транснаціональна науково-дослідна та інноваційна рамкова програма, яка, зокрема, займається питаннями клімату та охорони здоров'я.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="ДО РЕЧІ""
Розширення повноважень глав ОТГ поки що у процесі
На законопроекті щодо особливостей роботи місцевого самоврядування під час війни депутати спіткнулися. До документа подано близько 500 поправок. І автори цих поправок наполягали на їхньому розгляді. У результаті на пленарному засіданні 3 травня вдалося розглянути лише 100 поправок. Після цього спікер закрив засідання.
- Враховуючи відсутність кворумів в окремих місцевих радах, запропоновані норми дають можливість главам громад з низки питань приймати одноосібні рішення. В умовах воєнного часу це дасть змогу місцевому самоврядуванню оперативно вирішувати низку питань, які є дуже важливими, - пояснив заступник міністра розвитку громад та територій В'ячеслав Негода.
Розширені повноваження могли б отримати лише ті глави ОТГ, на території яких не ведуться бойові дії та не створено військової адміністрації.
