Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
28 березня
Завантажити ще

Гроза під час війни: як уберегти дитину від переляку

Гроза під час війни: як уберегти дитину від переляку
Фото: Крістофер Ферлонг/Getty Images

За два місяці бойових дій на території України наша чутливість до звуків, здається, досягла позначки "максимум". Днями в супермаркеті на кілька секунд усе зупинилося, і запанувала нехарактерна для магазину тиша, коли у тролейбуса, що проїжджав повз, просто щось там лопнуло з гучним бахом.

Знайомі матусі скаржаться, як гостро реагують на гучні звуки діти, і не має значення, звідки вони виїхали і де перебувають. Лякаються ярмаркових феєрверків у Німеччині малюки, які пережили обстріли на Київщині, і нескінченно, у відповідь на будь-які звукові шуми, запитують у мам «Що це?» діти, що живуть на теренах, де не було бойових дій.

Гучно, яскраво, несподівано – значить страшно

На цьому фоні грози, що почалися в західних регіонах України та в країнах Європи, стали тим самим спусковим гачком або тригером, що викликає непереборний страх і панічні атаки не тільки у дітей, а й у дорослих. Грім та блискавки люди вважають за вибухи, ракетні удари, особливо страшно вночі або коли негода супроводжується ще й сиренами.

У соцмережах українці пишуть, що в деяких місцях через першу весняну грозу почалася така паніка, що довелося на офіційних пабликах писати: не хвилюйтеся, це гроза, а не бойові дії. Симптоми при цьому у всіх відносно схожі: заціпеніння і неможливість рушити з місця, коли грім застає на вулиці, трясуться руки, вібрує все всередині, посилюється серцебиття, а тривога, що супроводжується тремтінням, переростає в паніку.

При цьому і без війни страх перед грозою, що називається бронтофобією або астрофобією, відчуває більша половина дітей та підлітків.

У дорослих він буває рідше, і переважно на нього страждають жінки. Маленькі діти лякаються насамперед гучних звуків і спалахів на небі, які з'являються раптово і невідомо звідки. Спрацьовує ефект несподіванки та нерозуміння причин цього природного явища. Гучно, яскраво, несподівано та незрозуміло – все це страшно.

У страхах старших дітей, на жаль, найчастіше винні дорослі. Які або обговорювали в присутності дитини страшні історії і навіть чиюсь смерть, пов'язану з грозою, або залякували її поганими прикладами, або «напихали» шкідливими стереотипами та установками, що така погода – це страшно, погано та небезпечно. Буває, що фобія розвивається після переляку від грози, яку дитина пережила на самоті. Коли поряд не було дорослих, які б могли пояснити, що відбувається, і заспокоїти.

Зображаємо хмарки і стукаємо каструлями

І на тлі війни, пережитих обстрілів та бомбардувань, неймовірної емоційної напруги, в якій перебувають і дорослі, і діти, це звичайне явище природи стає джерелом додаткового стресу. Що можуть зробити дорослі, щоб діти в такі моменти не втрачали відчуття безпеки?

За словами сімейного та дитячого психолога Світлани Ройз, насамперед потрібно взяти процес під контроль, попередити та підготувати дітей. На своїй сторінці в соцмережі експерт пропонує такі методи:

  • якщо ви розумієте, що збирається гроза, подивіться з дитиною на небо, поясніть, що це звичайні дощові або грозові хмари. Розкажіть або нагадайте, що відбувається під час неї, доступною мовою постарайтеся пояснити, що являє собою гроза. Скажіть, що грім і блискавки можуть походити на вибухи, але це не вони, бо ми з тобою в безпеці;
  • при кожному гуркоті грому плескати в долоні і кричати «Ура!»;
  • голосно рахувати, скільки секунд проходить від спалаху блискавки до звуку грому;
  • пограти в «ловців блискавок»: ляскаючи в долоні, «ловити» кожен спалах і уявляти, що складаєш їх у банку або відправляєш спійману блискавку на техніку ворогів;
  • перетворити грозу на казку, вигадану разом із дитиною. Наприклад, про те, що хмари збираються фотографуватися, їх багато, тому вони штовхаються і бурчать одна одною «Не штовхайся!». Так виходить грім. А коли вони вже фотографуються, спрацьовує спалах фотоапарата та виходить блискавка. Можна при цьому уявляти, що ми – хмарки, ставити руки в боки, штовхатися та бурчати: «Не штовхайся!».

Насправді, варіанти ігор і казок можуть бути різними: можна надувати повітряні кульки і відпускати їх, щоб вони здулися в польоті, ніби ви надули хмару, а вона швидко зникла. Можна влаштувати свій грім - великий і маленький, стукаючи кришками та ложками по каструлі. Можна лякати грозу гучними веселими піснями. Головне – зберігати спокій самому, не показуючи власний страх перед грозою, який дитина моментально побачить та запанікує.

Не треба й дурити, розповідаючи, що гроза абсолютно безпечна для людей, провокуючи бажання дитини надалі перевірити це. Досить сказати, що вона безпечна, коли ти перебуваєш у домі та спостерігаєш за нею із вікна. І нагадати, що вам зараз нічого не загрожує, що ви разом, що гроза закінчується, як будь-яке інше природне явище. І в жодному разі не можна соромити, говорячи, що «ти вже велика» або «хлопчики не повинні боятися».

Як угамувати паніку, викликану грозою

Розкати грому та спалахи блискавок, що нагадують вибухи і всі пережиті жахи війни, призводять до нападів паніки і у дітей, і у дорослих. Головне посилання, щоб заспокоїти дитину - я поруч, ми разом, ти в безпеці, я люблю тебе. Друге завдання – переключити увагу на гру, казку, відвернути від лякаючих думок. І, нарешті, кілька простих вправ від Світлани Ройз, які допоможуть зняти підвищену тривогу та вгамувати паніку.

  1. Покласти руку на живіт дитині, на три пальці нижче за сонячне сплетення, і легенько постукати по цьому місцю.
  2. Потерти йому кінчик носа.
  3. Попросити якнайдалі висунути мову.
  4. Подихати разом із ним: одну руку покласти на живіт, другий, складеною «човником», накрити губи. При видиху ця рука опускається до грудей, при вдиху – піднімається назад до губ.
  5. Прополоскати рот водою.
  6. Розтерти тіло руками чи рушником.
  7. Помасувати «точку паніки» між безіменним пальцем та мізинцем.
  8. Зробити вправу "велосипед": лягти на тверду поверхню і покрутити в повітрі уявні педалі.
  9. Розім'яти пальці ніг, потопати ними по підлозі.
  10. Подивитися вправо, не повертаючи голови, порахувати до 10, перевести погляд прямо, потім подивитися вліво, знову порахувати до 10 і знову прямо.

[h5_tt class="orange_h5_title" text="ДОСТАЧ""

За блискавками можна стежити

Оскільки «попереджений – значить, озброєний», слідкувати за грозами в реальному часі та виключити хоча б погодні несподіванки можна на порталах lightningmaps.org та blitzortung.org. Точна інформація про місцезнаходження грозових ударів тут дається не лише по Україні, а й у всьому світі.