Парк природи «Беремицьке»: Нещодавно врятували козулю, яка, злякавшись боїв, прибилася до людей
У мирний час парк природи "Беремицьке" під Черніговом займався відновленням екосистеми берега Десни. На його території водяться тарпани (дикі коні), лосі, зайці, лисиці. Наразі співробітники парку продовжують дбати про звірів та заселяють чернігівських біженців у своїх гостьових будинках. Про це "КП в Україні" розповів менеджер проектів парку природи "Беремицьке" Антон Неліп.
Тваринам не вистачає контакту з людьми
– Скільки тварин знаходиться у парку «Беремицьке»?
Антон Неліп. Фото: Скрін шот uatv.ua
– Сумарно близько трьох сотень. Туроподібної худоби – 25 голів, коней – 35 голів… За час війни у нас народилися 2 конячки, одна теличка та один ослик. Також на території нашого парку живуть олені, козулі та дикі свині. Підрахувати диких звірів неможливо.
Ще у нас гніздиться безліч птахів. Багато з них - перелітні. Зустрічаються, занесені до Червоної книги – у нас гніздився чорний лелека, орлан білоголовий, червонокнижний дятел.
У мирний час ветеринари у Бучі відновлювали здоров'я пернатих, проводили операції, а потім відправляли їх до нас на тривалу перетримку. Не знаємо, як зараз справи у птахів, які знаходилися в клітках та вольєрах у Бучі. Сподіваємось, люди змогли евакуюватися разом із ними.
- А яка ситуація у парку в зв'язку з війною?
- На щастя, на нашому напрямку все було більш-менш спокійно. Хоча неподалік нас розташована військова частина «Десна». Якщо добиратися до неї дорогою – це 20 кілометрів, а по прямій – кілометрів 8. Коли туди прилітали бомби, ми досить чітко чули вибухи.
Крім того, від нашого парку до Чернігівської траси – 16 кілометрів. Біля міста Козелець нещодавно знищили колону військової техніки: російські війська їздили всією Чернігівською трасою, намагаючись прорватися до Києва.
- Ви розробляли плани щодо евакуації звірів?
- На жаль, вивезти ми могли б лише домашніх тварин – наш мінізоопарк та музей котів (у парку живуть дикі коти – рисі та коти). Ми маємо свій транспорт, і ми підтримуємо контакти з волонтерами, які вивозили тварин із Київського зоопарку. У разі погіршення ситуації розраховували на їхню допомогу щодо осликів, овечок, мініпігів, маленьких конячок фалабелла. На жаль, диких тварин вивезти неможливо: їх дуже важко зловити.
- Наразі тварини почуваються відносно нормально?
- Більш-менш. Зрозуміло, що відвідин немає. Тваринам не вистачає спілкування з людиною. Так, зустрічаються якісь співробітники, але цього замало. Тварини із мінізоопарку часто контактували з людьми, а коні звикли до туристів. Нині вони страждають через брак спілкування.
До речі, із такою самою проблемою під час карантину зіткнулися зоопарки Європи. Через коронавірусні обмеження закриті території були недоступні для відвідувачів. Відсутність людей для тварин, які до цього звикли, – стрес. На щастя, поступово вони адаптуються до нових умов і вже почуваються краще. Але контактів із людиною тим не менше їм не вистачає.
Життя в еко-парку продовжується. Фото: facebook.com/beremytske
Війна війною, а сіножать за розкладом
– Зараз у вас немає відвідувачів, а їжа для тварин є?
- Щодо корму, ми просимо допомогу, де тільки можна. Зокрема, українські та міжнародні організації із захисту тварин.
У нас переважають травоїдні дикі тварини. Вони добре пережили зиму завдяки тому, що ми відновили випас. Взагалі, основна мета нашого парку – це природний випас. Упевнений, із пасовищними тваринами все буде добре.
Нашим диким котам ми купуємо корм на тиждень, бо з постачанням м'яса трапляються перебої. Для коней та інших пасовищних тварин заготовлено сіно.
Якщо з парком все буде добре, то у травні почнемо сіножать – це обов'язкова частина програми. Війна не війна, нікуди не дінешся, сіно треба заготовляти. Сільськогосподарськими роботами потрібно займатися тільки у відповідний час року.
Парк діє, незважаючи на війну. Ми годуємо тварин, прибираємо за ними. Все як завжди. Продовжує працювати наш притулок для диких звірів. Виїжджаємо та забираємо тварин, якщо це необхідно. Адаптуємо їх, а потім переселяємо до парку. Крім того, підтримуємо зв'язок із волонтерами, які займаються дикими тваринами: звірам зараз доводиться особливо тяжко.
– До вас зверталися люди під час війни?
- Так, у нас уже було одне звернення – нещодавно взяли козулю. Злякана війною тварина може вибігти з місця свого проживання та прибитися десь у населеному пункті. Так сталося і з нашою козулею. Їздили забирати її із Козельця. Тепер вона мешкає в нашому парку.
- Кого ви поселяєте у будиночки для туристів, що розташовані на території вашого парку?
– Зараз там перебувають співробітники парку, які мешкали у Чернігові. Ми тимчасово заселили їх у гостьових будиночках разом із сім'ями та родичами. Залишатися в Чернігові було небезпечно: місто зазнавало регулярних ракетних обстрілів. Багато районів залишилися без води та світла. А нещодавно підірвали міст через Десну, і підвозити гуманітарну допомогу до Чернігова стало ще складніше. Тож ми вивезли наших працівників на територію парку. Нині це відносно безпечне місце.
– У будиночку для біженців живуть лише працівники парку природи «Беремицьке»?
- Так. Більше того, ми ще не всіх робітників перевезли. Залишаємося з ними на зв'язку, а також беремо контакти у людей, які зверталися до нас по допомогу. Надавати житло всім охочим – велика відповідальність: ми були надто близько від зони активних бойових дій. Довго залишатись на території парку було ризиковано.
ЯК ДОПОМОГТИ ТВАРИНАМ
Для пожертв з України/For donations from Ukraine:
БО "БФ "БЕРЕМИЦЬКЕ БІОСФЕРА"
UA553223130000026009000025793
АТ "Укрексімбанк" (м. Київ)
Код ЄДРПОУ 39961727
Парк природи «Беремицьке», розташований на лівому березі Десни – природоохоронний об'єкт на півдні Чернігівської області. З 13 жовтня 2017 року почав приймати відвідувачів. Основна діяльність парку пов'язана з відновлення екосистем Подесіння за рахунок створення мозаїчних ландшафтів та природного випасу. Через парк проходять міграційні шляхи багатьох видів птахів, включаючи червонокнижних. Їх доповнюють попкуляції, які постійно проживають у парку.
