Боєць тероборони: Полювання на відьом – є, це правда
Про успіхи територіальної оборони у боротьбі з окупантами ми регулярно чуємо із новин. Знаємо, що у Києві, Чернігові, масі інших міст, які опинилися під ударами війни, бійці ТрО ведуть бої, допомагають з евакуацією, патрулюють вулиці, подекуди беруть на себе турботу про людей – доставку продуктів та ліків літнім самотнім.
Наша територіальна оборона почала створюватися незадовго до початку війни, і коли загуркотіли перші вибухи, процес довелося різко прискорити. Звичайно, все не могло вийти гладко, тому сьогодні, крім хвалебних відгуків, доводиться чути критику. Зокрема, це стосується блокпостів, якими здебільшого перегороджені вулиці та дороги.
Є проблеми
Про проблеми, пов'язані з роботою блокпостів, говорить, зокрема, співорганізатор «Демократичної сокири» Віктор Трегубов, який відчув їх на собі. За оцінками Віктора, спочатку ескалації пости встановлювалися за «народною ініціативою» навіть там, де в цьому не було потреби та лише заважали транспорту, який задіяли для постачання й евакуації.
«…гальмували всіх і перевіряли документи методом «пика у тебе підозріла». Дехто набридливо вимагав у волонтерів поділитися амуніцією», - пише Трегубов.
Коли плутанину втрясли і блокпости віддали під контроль МВС, з'явилася інша скалка – полювання на диверсійно-розвідувальні групи ворога, підігріте російськими вкидками та панічними постами в соцмережах. Жертвами надмірної пильності мало не стали двоє журналістів з Австрії, яких довелося рятувати волонтерам.
Колишній боєць батальйону «Гарпун» Сергій Бондар особисто брав участь у порятунку представників іноземних ЗМІ та написав їдкий пост про Миколу з Козятина, який отримав автомат і тепер «полює на диверсантів краще, ніж усе рідне СБУ разом узяте». Опустимо моменти, які згадав автор поста і які офіційно не підтверджені, але є ще одне свідчення неправомірних і позбавлених сенсу дій окремих представників тероборони.
З такими зіткнувся ветеран АТО/ООС, експерт із кібербезпеки Володимир Семенчук.
Його також взяли за диверсанта. Непорозуміння, в яке довелося втручатися співробітникам СБУ, коштувало Володимиру синців на обличчі та 3000 гривень. «Хлопці з ТрО», за словами самого постраждалого, вилучили їх, а потім забули покласти на місце.
Один показує – жени. Інший командує: стій!
Вищезгаданий Віктор Трегубов, який входить до аж ніяк не диванних військ, зазначає, що зустрічав на блокпостах і звичайну дезорганізованість. У нічний час на довгому блокпосту один тероборонівець махав йому, щоб їхав швидше, а метрів за десять інший кричав: а ну стій, чому так швидко!
- Зізнався, що ледве стріляти не почав. А якби почав і влучив – став би я, мабуть, російським диверсантом. Тому що мою зброю потім показали б, а документи офіцера ЗСУ «загубилися б», адже не йти у в'язницю через неприємне непорозуміння, — міркує військовий.
На думку очевидця, проблема в тому, що ТрО досі немає єдиного, простого і чіткого алгоритму поведінки. А якщо є, то не всім учорашнім цивільним він відомий.
- Тероборона подекуди справді діє спонтанно. Закон, який ухвалили, виявився сирим та недосконалим, - вважає колишній заступник секретаря РНБО генерал Сергій Кривоніс. – Боротьба з надуманим диверсантами завжди була і буде, але я вважаю, що є проблема й у керівництві ТрО.
Проте генерал упевнений, що пильність на блокпостах виправдана, як і перевірки документів та вантажів.
- Зараз із того досвіду, який більш-менш зібраний, необхідно робити висновки та виправляти помилки, допущені в організації тероборони. Насамперед потрібно вдосконалити кадрову роботу з підготовки та відбору людей. Тих бійців, які мають військово-облікові спеціальності, необхідно перенаправляти до ЗСУ, а тероборону модернізувати. Зараз у ній достатньо людей, їх треба навчати та правильно розподіляти сили.
Краще щось робити, ніж нічого робити
Колишній керівник Голосіївського райуправління поліції Києва Денис Ярославський зараз перебуває у складі збройних сил.
- Тероборона, яка відноситься до ЗСУ, фактично виконує ті ж стратегічні завдання, що й армія, перебуває з нею у постійній координації, - каже експерт. – А якщо йдеться про пости та перекриття доріг, то там, треба визнати, не завжди стоять професійні люди, які не у всьому правильно розуміють свою роль.
Проте, як нагадує Денис Ярославський, процес формування тероборони не був завершений. Коли почалася війна, зброю роздавали майже всім, хто цього хотів. З часткою ймовірності вона могла опинитися в руках і в бандитів, і в дурнів.
, – пояснює Денис Ярославський.
До цього варто додати, що на блокпостах знаходяться не лише офіційно мобілізовані у ТрО, а й добровольці. Зібралися троє приятелів і вирушили порядок наводити.
- Зараз ситуація вирівнюється, а першого тижня навіть поліція боялася виїжджати вночі, щоб не потрапити під кулі особливо пильних. У цьому є як мінуси, так і плюси. Кожен, хто має прагнення, бере участь у захисті країни. Це краще, ніж якби люди взагалі ні до чого не прагнули, – упевнений Ярославський.
Директор із розвитку Defense Express Валерій Рябих вважає, що загалом тероборона довела свою ефективність.
- У будь-якому разі стримати ті масштаби агресії, з якими ми зіткнулися, силами лише регулярних військ набагато складніше. Тероборона виконує величезну роль, особливо за умов децентралізації, коли місцеві громади беруть на себе відповідальність за соціальні, економічні питання, а тепер і за захист міста, села від ворога, – каже Валерій Рябих.
Що стосується недоліків формування, наголошує експерт, то вони є завжди. Як людський чинник, і суб'єктивна оцінка обставин. Головне, що вони не набувають масового характеру.
Ситуація з непрофесіоналізмом та зайвим ентузіазмом тероборонівців потроху покращується. Фото: Прилепа Олександр/УНІАН
З перших вуст: ДРГ не траплялися, але переполохи були
Олександр прийшов у тероборону з перших днів війни. Зі зрозумілих міркувань ми не називаємо його прізвище та місто, де він знаходиться, зате з повною відповідальністю можемо заявити, що ручаємося за цю людину.
- Починав з того, що допомагав мешканцям спускатися у підвали, фасував продуктові набори. Потім мене навчили, стали довіряти складніші завдання. Про їх характер говорити не можу, тільки скажу, що інші хлопці ризикують ще сильніше. Спеціальної форми на всіх не вистачає. Я, наприклад, ходжу в куртці та джинсах, але у нас є свої командири, свої підрозділи, свій штаб. Як у справжніх військових, – розповідає Олександр.
Сашко зізнається, що, коли записувався в ТрО, очікував, що буде плутанина – хтось у ліс, хтось по дрова, але зараз запевняє, що все організовано.
- Кілька днів тому у нас почалася гаряча пора. Не встигаю висипатися – між чергуваннями минає 8 годин. А у хлопців, які чергують на переїзді, ще менше. Вони по 12 годин поспіль на вітрі, на морозному повітрі, аж обличчя сірими стали. Дисципліна дуже строга. Якщо хтось здобув спиртне та випив, одразу виганяють, – каже наш співрозмовник.
Про інциденти на блокпостах Олександр знає не з чуток.
– І у нас таке було. Навіть конфлікти із тероборонівцями з інших населених пунктів. Їдуть у цивільному, починається суперечка, доходило і до пострілів у землю чи повітря, але не більше. Полювання на відьом – є, це правда. Але як не бути, коли нерви постійно напружені, - зізнається хлопець.
Сашко каже, що справжні ДРГ їм не траплялися, але переполохи були.
– Місцеві жителі приходять, кажуть, що з лісу троє дивних хлопців вийшли. Обшарпані якісь, озираються на всі боки. Ми їх знайшли, спитали звідки, називають невиразний маршрут. Документи лише в одного, всі нові та нова банківська карта. Називає місце роботи, а адресу не може сказати – забув. Ну, як таких відпускати? Повели на перевірку, виявилося, хибна тривога – не диверсанти, а наркомани, – згадує Олександр.
Ще був випадок, коли зловили чоловіка, що вночі з ліхтариком по залізничних рейках тинявся. З'ясувалося, щось втратив, вирішив пошукати і не подумав, що елементарно пристрелити можуть.
ВАЖЛИВО
Поради від тероборонівця
- Строго дотримуйтесь комендантської години. У темний час не виходьте надвір. Всі свої пропажі шукайте у світлу пору доби.
- Уникайте ходити лісом і глухими провулками. Краще витратити зайвий час на прогулянку центральними вулицями, ніж викликати підозру.
- Обов'язково носіть із собою документи. Пред'являйте на першу вимогу.
- Якщо бачите блокпост, пригальмовуйте. Просять вийти – виходьте із піднятими руками, відкритими долонями.
- Не вступайте у суперечки, виконуйте усі вимоги.
