Що робити у разі хімічної атаки
В умовах ризику застосування окупантами хімічної зброї на території України необхідно знати прості правила, які можуть урятувати життя.
Всесвітня організація охорони здоров'я дає таке визначення цій зброї: «Хімічна речовина, яка призначена для застосування у військовій та невійськовій обстановці з метою знищити, завдати тяжких поразок або іншим чином вивести з ладу людей, або порушити чи зруйнувати природне середовище та національну економіку».
Хімічна зброя має велику убийчу силу з точки зору співвідношення її застосовуваної кількості та кількості жертв. І щоб пережити напад із використанням отруйних речовин, потрібно мати хоча б базові знання.
При отриманні повідомлення про хімічну атаку або аварію на хімпідприємстві:
- щільно закрити вікна та двері, вентиляційні отвори, димоходи;
- відключити газ, воду та побутові прилади;
- заклеїти щілини у вікнах папером чи скотчем;
- увімкнути телевізор або радіо для отримання подальших інструкцій та попередити близьких про небезпеку й можливу евакуацію.
Якщо надійшло розпорядження про евакуацію:
- одягнути максимально закритий одяг, взяти аптечку і «тривожну валізку» й спуститися на вулицю сходами, а не в ліфті;
- використовувати протигаз, у разі його відсутності – ватно-марлеву пов'язку, змочену водою;
- не бігти вулицею, рухатися спокійно, перпендикулярно до напрямку вітру;
- не торкатися жодних предметів, не наступати в калюжі;
- нічого не пити і не їсти.
Найпоширенішими і зовсім різними отруйними речовинами є аміак та хлор. У чому їхня різниця: аміак легкий, швидко піднімається вгору, тому рятуватися від нього краще у підвалі. Хлор – важкий, одразу тече вниз, тому у підвал категорично не можна. Сховатись від нього можна на верхніх поверхах, дахах, пагорбах, будь-якому узвишші. Відрізнити одну отруту від іншої можна за запахом та кольором: аміак безбарвний і пахне нашатирем, хлор пахне «Доместосом» або просто хлоркою, при високих концентраціях має жовто-зелений колір.
Що потрібно знати про симптоми отруєння та першу допомогу?
Аміак
Є токсичним газом чи рідиною, здатним уражати організм людини, у разі високої концентрації – вбивати. Побутовий аміак менш концентрований, рідко викликає опіки, але має подразнювальну дію.
Основні симптоми ураження:
- хімічні опіки на шкірі;
- почервоніння очей, сльозотеча;
- подразнення горла та носа;
- кашель, задишка.
Перша допомога
- Вийти надвір, пересуватися низинами;
- використовувати ватно-марлеву пов'язку, змочену водою або слабким розчином оцтової чи лимонної кислоти;
- при неможливості залишити місце витоку щільно закрити вікна та двері, щілини заткнути ганчірками, змоченими розчином оцтової або лимонної кислоти;
- дочекатися офіційного розпорядження ДСНС щодо подальших дій;
- при потраплянні аміачної пари в очі ретельно промити їх проточною водою протягом 10-15 хвилин. Контактні лінзи – зняти;
- при першій же нагоді позбутися одягу, але не знімати через голову, а розрізати або розірвати. Прийняти швидко душ, вимити тіло з милом;
- при серйозному отруєнні потерпілого потрібно якнайшвидше винести на свіже повітря, забезпечити тепло та спокій, транспортувати до лікарні у лежачому положенні.
Хлор
Отруйна речовина задушливої дії, жовто-зелений газ із різким дратівливим запахом. У високих концентраціях може спричинити набряк легень та смерть.
Симптоми ураження:
- різь в очах, сльозотеча;
- утруднене дихання, задишка, сухий кашель;
- нудота та блювання;
- пекучий біль, почервоніння, бульбашки на шкірі;
- порушення координації рухів.
Перша допомога
- Перебуваючи у приміщенні, закрити вікна, двері та вентиляційні отвори. Прикрити органи дихання ватно-марлевою пов'язкою або тканиною, змоченою водою. За можливості перейти на верхні поверхи;
- виходячи із зони зараження, рухатися перпендикулярно до напрямку вітру. Використовувати пов'язку, змочену 5-процентним розчином питної соди;
- перебуваючи в осередку зараження, заплющити очі і затамувати подих. Намагатися дихати крізь одяг, максимально загорнувшись у нього. Не бігти! Якщо сховатися ніде, залізти на будь-яку височину;
- при наданні допомоги потерпілому потрібно зняти з нього одяг, промити очі та шкіру водою. Добре вкрити його і дати подихати парами води або аерозолем 0,5-процентного розчину питної соди. Не дозволяти йому рухатися, транспортувати лише лежачи.
Білий фосфор
Його горіння, що супроводжується густим білим димом, триває, доки не закінчиться доступ кисню або не вигорить вся речовина. Фосфор прозорий, воскоподібний, колір – від білого до жовтого, спалахує при контакті з повітрям. Їдкий дим випалює легені зсередини, отруєння фосфором спричиняє болісну смерть. Білий фосфор летючий, не розчиняється у воді, має часниковий запах. Застосування фосфорних боєприпасів має негативний психологічний вплив.
Симптоми отруєння:
- гострі болі у животі, блювання, діарея;
- судоми;
- підвищена пітливість;
- рясне слиновиділення;
- серцева недостатність;
- параліч.
Перша допомога
Анестезіолог Іван Черненко рекомендує наступний алгоритм дій:
- Евакуація із зони ураження має проходити проти вітру від джерела горіння.
- Дотримуватися запобіжних заходів: не чіпати голими руками видимі частинки фосфору, бажано, щоб руки були в хімічно стійких рукавичках. Щоб уникнути ураження дихальних шляхів їдким газом, потрібно використовувати повнолицеві респіратори/протигази. Якщо такої можливості немає, рухатись проти вітру від джерела горіння.
- Місце опіку обробити холодною проточною водою протягом 15 хвилин. Бризки не повинні попадати на оточуючих, а вода не має розтікатися на непошкоджені ділянки шкіри. Якщо немає води, накласти на рану хоча б бинт, змочений водою, щоб перекрити доступ кисню до фосфору і зупинити горіння. Немає води – прикласти землю чи пісок, аби виключити доступ повітря.
- Видимо частки фосфору або змити, або прибрати пінцетом. Після чого помістити їх у воду чи присипати вологою землею. У крайньому випадку хоча б прикрити вологою марлею.
- Заборонено використовувати для обробки будь-які мазі на жировій або олійній основі. Фосфор жиророзчинний, і це покращить його всмоктування.
- Після обробки рани зняти з потерпілого одяг і добре укутати.
- У разі ураження дихальних шляхів контролювати їх прохідність, за першої ж можливості потерпілому потрібно дати кисень.
- У разі попадання в очі промити їх водою та накласти нетугу вологу марлеву пов'язку.
ДО РЕЧІ""
Отруйні гази із запахом тухлої риби та прілого сіна
До небезпечних хімічних сполук, які є бойовими отруйними речовинами, відносяться фосген та фосфін.
Фосфін, або фосфористий водень, - безбарвний отруйний газ, що пахне тухлою рибою. Належить до надзвичайно небезпечних високотоксичних речовин, вражає нервову систему, обмін речовин, органи дихання, печінку.
Симптомами отруєння є головний біль, запаморочення та втрата свідомості, порушення серцевого ритму, роздираючий сухий кашель і свистяче дихання, блювання.
При першій допомозі рекомендується перемістити потерпілого на свіже повітря, переодягнути, змити сліди забруднення. Дати активоване вугілля із розрахунку 1 грам на кілограм ваги.
Фосген - безбарвний задушливий газ, що пахне мертвим сіном або фруктами. Отруйний при вдиханні парів, що загрожує токсичним набряком легень. Отруєння проявляється не одразу, а через 4-8 годин.
Ознаками отруєння є сильний кашель, печіння у горлі, нудота і блювання, при потраплянні на шкіру – плями, схожі на опіки.
Потерпілому потрібно забезпечити приплив свіжого повітря, промити очі теплою водою, за необхідності дати кисень. Під наглядом людина повинна бути не менше 48 годин, протягом яких є ризик набряку легенів.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="У ТЕМУ
Як урятуватися у разі пожежі
Виявивши вогонь або задимлення, зателефонуйте за єдиним номером служб екстреної допомоги – 112.
Пам'ятайте, що чадний газ піднімається нагору, а свіже повітря залишається біля підлоги.
З цієї ж причини, якщо пожежа застала в ліжку, не можна схоплюватися на ноги. Потрібно закрити рота і носа будь-яким одягом і скотитися на підлогу.
До дверей потрібно повзти не піднімаючи голови, і не відчиняти їх одразу, а прикласти долоню. Якщо двері не гарячі, відкривайте та швидко виповзайте, пересуваючись до виходу. Якщо гаряча, не відкривайте, щоб не потрапити у епіцентр диму та вогню.
Щільно зачиніть двері, всі щілини заткніть тканиною і повертайтеся, не встаючи, у глибину кімнати.
Спробуйте відкрити або розбити вікно, попередньо присівши та глибоко вдихнувши. Кличте на допомогу.
Під час займання одягу не біжіть, щоб не роздмухати полум'я. Закривши очі та обличчя руками, падайте на підлогу і перевертайтеся.
У висотному будинку краще не бігти вниз крізь вогонь, а користуватися дахом. Якщо ж спускаєтеся – у жодному разі не користуйтеся ліфтом.
