4 листопада
Завантажити ще

Доля унікального літака: «Виріб 181» так і не злетів у небо

Доля унікального літака: «Виріб 181» так і не злетів у небо
Фото: Вікіпедія

Цей мініатюрний літачок, розроблений КБ «Антонов», так і не отримав нового красивого імені, назавжди залишившись в історії вітчизняного авіабудування «Виробом 181». Хоча він не макет і не іграшка – справжній літак, здатний піднятися у небо. Причому єдиний у світі.

70-80 метрів на розбіг

Історія «Виробу 181» почалася 1984 року, коли група інженерів на чолі з Миколою Орловим в ініціативному порядку вирішила розробити літак для перевірки можливостей аеродинамічної схеми американського інженера Уїлларда Рея Кастера. Ця схема могла відкрити абсолютно нові перспективи у проектуванні літаків короткого зльоту та посадки.

Експериментальний зразок був готовий до 1987 року. Він отримав реєстраційний номер СРСР-190101 (заводський № 0101). Літак оснастили поршневим двигуном у центральній частині фюзеляжу, застосували V-подібне хвостове оперення та триколісне шасі. Крило літака ніби обіймало гвинти, що давало значний приріст у підйомній силі навіть за невеликої швидкості.

- Підйомна сила – це різниця тиску під крилом та над крилом, за рахунок чого літак піднімається у повітря. Щоб зменшити розбіг апарату до моменту відриву від землі, потрібно дуже швидко отримати максимальне нарощування цієї підйомної сили, – пояснює суть експериментальної машини провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко.

Для зльоту та посадки нашому "малюкові" вистачає смуги завдовжки 70-80 метрів. Щоправда, на цьому плюси «Виробу 181» закінчуються - за іншими характеристиками він суттєво поступається подібним літакам класичних схем.

2- У 80-х для військових цілей був необхідний літак з короткою злітно-посадковою смугою. Фото: Вікіпедія.

2- У 80-х для військових цілей був необхідний літак з короткою злітно-посадковою смугою. Фото: Вікіпедія.

Потреба у високомобільному літакові

Як пояснив наш співрозмовник, коли в першій половині 80-х СРСР загруз у локальних військових конфліктах, знадобився легкий транспортний літак, здатний злітати з дуже коротких злітно-посадкових смуг. І тому стали вивчати різні аеродинамічні ефекти.

- Активно шукали способи, як скоротити злітно-посадкову дистанцію. «Антонівці» тоді використовували переважно турбогвинтові двигуни (як у Ан-26, Ан-24, Ан-30), - згадує Валерій Романенко.

Почали пробувати спосіб американського інженера Кастера. Але він вимагав практичного вивчення, тому й збудували «Виріб 181». Літак повинен був показати, який приріст підйомної сили пропонує розроблена американцем схема і наскільки вона економічно вигідна. Простіше кажучи, чи є сенс витрачатися на розробку такого складного крила. Так і з'явився наш унікальний "літак-малюк".

– Проте від технічного рішення, втіленого у «Виробі 181», змушені були відмовитись. Стало ясно – це і економічно, і з погляду аеродинаміки невигідно, – продовжує наш експерт. - Сам літак виявився досить простим і дешевим. У нього поршневий двигун, кабіна на дві особи, за габаритами маленький. Його збудували без будь-яких особливих фінансових витрат.

Зробили, але випробовувати не стали. На той час результат уже став зрозумілим з досвіду американців. Така конструкція не давала необхідного ефекту. Тому літак вирішили у повітря не піднімати.

І наразі, у наші дні, такий тип крила ніде у світі не застосовується. Хоча США намагалися втілити у життя ідею Кастера. Було побудовано кілька літаків, але вони виявилися економічно невигідними, саму схему вважали за тупикову і про неї забули.

Єдина згадка про неї в Україні – це «Виріб 181», літак, який зробив кілька пробіжок злітно-посадковою смугою, але так і не піднявся у небо.

Теоретично можна підняти у небо

Що ще можна сказати про «Виріб 181»? Його схема – не власна розробка радянських спеціалістів. Вона була підглянута в американців і використана у «Виробі 181». А ось, власне, конструкція літака – оригінальна. Більше ніде немає такої у світі.

Хоча деякі елементи – стандартні. Наприклад, V-подібне хвостове оперення, яким оснащений цей літак, нині застосовується на більшості сучасних винищувачів (МіГ-25, Су-27, F-15). Така форма оперення на літаках підвищує ефективність кермового управління.

А від напівкруглого крила у великому авіабудуванні вирішили відмовитися - воно дуже ускладнювало конструкцію і не давало особливого виграшу у скороченні злітної дистанції. І в економічних показниках програвало класичним.

У Державному музеї авіації літак «Виріб 181» з'явився у 2010 році. Йому вже 35 років. І, в принципі, літак після низки перевірок працездатності можна підняти у небо. Але сенсу у його подальших випробуваннях немає. А завдання музею – зберегти цю оригінальну машину як представника одного із дослідницьких напрямків у вітчизняному авіабудуванні.

Цей літак єдиний у світі. Але його доля не літатиме, а зберігатиметься в музеї. Фото: aviamuseum.com.ua

Цей літак єдиний у світі. Але його доля не літатиме, а зберігатиметься в музеї. Фото: aviamuseum.com.ua

Технічні характеристики «Виробу 181»

Екіпаж: 2 особи.

Двигун: поршневий LOMM-337F, 210 к.с. (157 кВт).

Довжина: 7,31 метра.

Розмах крила: 7,3 метра.

Площа крила: 7 кв. метрів.

Злітна вага (максимальна): 820 кг.

Літні характеристики (розрахункові)

Швидкість:

  • максимальна - 350 км на годину,
  • крейсерська - 175 км за годину,
  • мінімальна – 57 км на годину.

Практична стеля – 4600 метрів.

Дальність польоту – 550 км.

Розбіг/пробіг – 70-80 метрів.