Цей мініатюрний літачок, розроблений КБ «Антонов», так і не отримав нового красивого імені, назавжди залишившись в історії вітчизняного авіабудування «Виробом 181». Хоча він не макет і не іграшка – справжній літак, здатний піднятися у небо. Причому єдиний у світі.
Історія «Виробу 181» почалася 1984 року, коли група інженерів на чолі з Миколою Орловим в ініціативному порядку вирішила розробити літак для перевірки можливостей аеродинамічної схеми американського інженера Уїлларда Рея Кастера. Ця схема могла відкрити абсолютно нові перспективи у проектуванні літаків короткого зльоту та посадки.
Експериментальний зразок був готовий до 1987 року. Він отримав реєстраційний номер СРСР-190101 (заводський № 0101). Літак оснастили поршневим двигуном у центральній частині фюзеляжу, застосували V-подібне хвостове оперення та триколісне шасі. Крило літака ніби обіймало гвинти, що давало значний приріст у підйомній силі навіть за невеликої швидкості.
- Підйомна сила – це різниця тиску під крилом та над крилом, за рахунок чого літак піднімається у повітря. Щоб зменшити розбіг апарату до моменту відриву від землі, потрібно дуже швидко отримати максимальне нарощування цієї підйомної сили, – пояснює суть експериментальної машини провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко.
Для зльоту та посадки нашому "малюкові" вистачає смуги завдовжки 70-80 метрів. Щоправда, на цьому плюси «Виробу 181» закінчуються - за іншими характеристиками він суттєво поступається подібним літакам класичних схем.
2- У 80-х для військових цілей був необхідний літак з короткою злітно-посадковою смугою. Фото: Вікіпедія.
Як пояснив наш співрозмовник, коли в першій половині 80-х СРСР загруз у локальних військових конфліктах, знадобився легкий транспортний літак, здатний злітати з дуже коротких злітно-посадкових смуг. І тому стали вивчати різні аеродинамічні ефекти.
- Активно шукали способи, як скоротити злітно-посадкову дистанцію. «Антонівці» тоді використовували переважно турбогвинтові двигуни (як у Ан-26, Ан-24, Ан-30), - згадує Валерій Романенко.
Почали пробувати спосіб американського інженера Кастера. Але він вимагав практичного вивчення, тому й збудували «Виріб 181». Літак повинен був показати, який приріст підйомної сили пропонує розроблена американцем схема і наскільки вона економічно вигідна. Простіше кажучи, чи є сенс витрачатися на розробку такого складного крила. Так і з'явився наш унікальний "літак-малюк".
– Проте від технічного рішення, втіленого у «Виробі 181», змушені були відмовитись. Стало ясно – це і економічно, і з погляду аеродинаміки невигідно, – продовжує наш експерт. - Сам літак виявився досить простим і дешевим. У нього поршневий двигун, кабіна на дві особи, за габаритами маленький. Його збудували без будь-яких особливих фінансових витрат.
Зробили, але випробовувати не стали. На той час результат уже став зрозумілим з досвіду американців. Така конструкція не давала необхідного ефекту. Тому літак вирішили у повітря не піднімати.
І наразі, у наші дні, такий тип крила ніде у світі не застосовується. Хоча США намагалися втілити у життя ідею Кастера. Було побудовано кілька літаків, але вони виявилися економічно невигідними, саму схему вважали за тупикову і про неї забули.
Єдина згадка про неї в Україні – це «Виріб 181», літак, який зробив кілька пробіжок злітно-посадковою смугою, але так і не піднявся у небо.
Що ще можна сказати про «Виріб 181»? Його схема – не власна розробка радянських спеціалістів. Вона була підглянута в американців і використана у «Виробі 181». А ось, власне, конструкція літака – оригінальна. Більше ніде немає такої у світі.
Хоча деякі елементи – стандартні. Наприклад, V-подібне хвостове оперення, яким оснащений цей літак, нині застосовується на більшості сучасних винищувачів (МіГ-25, Су-27, F-15). Така форма оперення на літаках підвищує ефективність кермового управління.
А від напівкруглого крила у великому авіабудуванні вирішили відмовитися - воно дуже ускладнювало конструкцію і не давало особливого виграшу у скороченні злітної дистанції. І в економічних показниках програвало класичним.
У Державному музеї авіації літак «Виріб 181» з'явився у 2010 році. Йому вже 35 років. І, в принципі, літак після низки перевірок працездатності можна підняти у небо. Але сенсу у його подальших випробуваннях немає. А завдання музею – зберегти цю оригінальну машину як представника одного із дослідницьких напрямків у вітчизняному авіабудуванні.
Цей літак єдиний у світі. Але його доля не літатиме, а зберігатиметься в музеї. Фото: aviamuseum.com.ua
Екіпаж: 2 особи.
Двигун: поршневий LOMM-337F, 210 к.с. (157 кВт).
Довжина: 7,31 метра.
Розмах крила: 7,3 метра.
Площа крила: 7 кв. метрів.
Злітна вага (максимальна): 820 кг.
Швидкість:
Практична стеля – 4600 метрів.
Дальність польоту – 550 км.
Розбіг/пробіг – 70-80 метрів.