Стрітення Господнє - це одне з найважливіших церковних свят, яке відзначають на 40-й день після Різдва Христового. Православні християни святкують цей день щороку 15 лютого.
Стрітення (або зустріч) відбулося у храмі Єрусалиму. Там маленького Ісуса зустрів старець Симеон для виконання обряду посвячення. Марія, яка разом з Йосипом принесла Ісуса в храм, віддала як жертвопринесення горлиць. Це було ознакою бідності сім'ї, оскільки заможні люди мали приносити ягнят.
Побачивши Марію з немовлям, святий Симеон взяв Ісуса на руки зі словами: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, зі світом, бо бачили мої очі спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло до освіти язичників і славу народу Твого Ізраїля». Марії ж він сказав таке пророцтво: «Се, лежить Сей на падіння і на повстання багатьох в Ізраїлі і на предмет суперечок, і Тобі Самої зброя пройде душу, - нехай відкриються думки багатьох сердець».
Того ж дня святий старець відійшов у інший світ, осяяний радістю від зустрічі з сином Божим. А Ісуса у храмі побачила ще одна свята – пророчиця Анна. Вона також дізналася у немовля Спасителя, і привітавши його, вирушила до Єрусалиму – розповісти людям про його прихід. Після цього Симеона прийнято вважати одним із свідків Божественного походження немовляти. Духовне значення свята Стрітення означає наступ Нового світу.
Щоб спростити для слов'ян прийняття нової віри, отці церкви використали вже існуючу аналогію - свято зустрічі Зими та Весни, що відзначалося в той же період, що й Стрітення Господнє. Саме його видозмінені звичаї стали церковними канонами на Стрітення.
На Стрітення Господнє, за традицією, святкові служби проводять у всіх православних церквах, котрий іноді хресний хід. У церквах освячують свічки, які потім віруючі забирають додому і запалюють лише під час читання молитов. Цю традицію православні перейняли від католиків ще 1646 року.
Наші пращури вірили, що свічки здатні оберігати будинок від бурі та смерчу, посіви - від граду та буйного вітру, а людини - від удару блискавки, пристріту та хвороб. Також їх запалювали під час неприємностей у сім'ї. Стрітенську воду з церкви цінували нарівні з водохресною. За найдавнішою традицією, воду не носили святити в храм, а збирали з крапель бурульок, що тануть.
На Стрітення не можна залишати гроші на столі, вони просто почнуть витікати з вашої оселі. А от якщо ви втратите гроші - не засмучуйтесь, це до фінансового благополуччя, на вас і вашу сім'ю чекає достаток.
Вважається, що стрітенські свічки допомагають захистити будинок від пожеж та блискавок. Стрітенську свічку запалюють коли породілля під час пологів не може дозволитись від тягаря.
Відлига на Стрітення - до ранньої весни. Щоправда, тепла погода говорить і про те, що кілька наступних тижнів після свята будуть дуже холодними. Якщо на Стрітення сонце виглядає через хмари, то весна не за горами, а якщо цей день не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози. Якщо на Стрітення сонце ясне буде, то сніг випаде більше, ніж раніше.
На Стрітення прийнято пекти млинці. Є їх до першої зірки не можна, це на жаль. А ось як годинник проб'є 8 вечора - з'їжте шматочок стрітенського млинця і попросіть послати вам удачу. Почастуйте млинцями всіх, кому ви бажаєте щастя: рідних, друзів, сусідів.
У давні часи українці цього дня проводили ворожіння: на ніч виставляли тарілку із зерном у двір та вранці дивилися, чи є роса. За прикметою, якщо роса є, то буде щедрий урожай. Якщо на Стрітення Господнє горобець із калюжі напився – весна наближається. Зіркове небо на Стрітенні обіцяє пізню весну.
Як і будь-яке інше християнське свято, на Стрітення не можна лаятися, сваритися, прибирати, вишивати, прати, працювати на городі і митися в лазні. Також не радили на Стрітення вирушати у далеку подорож. Через мінливу погоду в цей період мандрівника могли спіткати різні неприємності, тому люди остерігалися далекої дороги. Існувала навіть прислів'я: «На Стрітення вирушиш у дорогу – скоро додому не повернешся».
На Стрітення, як і в інші церковні свята, забороняється вінчатися, влаштовувати гучні застілля та напиватися. Не можна у свято ображати оточуючих, лихословити і пліткувати. На Стрітення Господнє також не можна сумувати та сумувати.