Реєструємо проживання по-новому: з новими правилами та в електронному вигляді
У грудні має набути чинності новий закон про реєстрацію місця проживання, який передбачає електронну процедуру. Як стверджують у Міністерстві цифрової інформації, вона набагато менш обтяжлива, ніж стара паперова тяганина. Пілотний проект вже працює у семи містах – Києві, Харкові, Луцьку, Рівному, Кривому Розі та Маріуполі. А після того, як президент підпише закон, пошириться на всю Україну.
Хто може скористатися нововведеннями та які зміни у правилах реєстрації вже діють – "КП в Україні" розповіли у Міністерстві цифрової трансформації та Державній міграційній службі.
1. Що потрібно для електронної реєстрації?
Якщо у вас є кабінет в "Дії", відкрийте розділ "Реєстрація місця проживання", подайте заявку за вказаною там формою та дотримуйтесь інструкцій.
Якщо "Дії" немає, її доведеться встановити на мобільний телефон або зареєструватися через персональний комп'ютер. Для цього вам знадобиться електронний підпис, який можна отримати через свій банк, файловий чи апаратний ключ.
Як стверджують у Мінцифрі, процедура проводиться за один день.
2. Чи залишилася паперова реєстрація?
Стара послуга – паперова форма реєстрації залишається чинною. Потрібно звернутися до Центру з надання адміністративних послуг, місцевої територіальної громади. Детальну інструкцію та список необхідних документів можна знайти на сайті Державної міграційної служби.
Сама служба тепер реєстрацією не займається. Вона делегувала ці повноваження органам місцевої влади, які мають проводити взаємообмінні електронні реєстри зареєстрованих громадян.
Офлайн-реєстрація передбачає збирання документів, стояння в черзі і може зайняти від кількох днів до тижня.
3. Якщо я зареєстрований у регіоні та приїхав працювати до столиці, чи маю міняти реєстрацію?
За законом, громадянин України може мати лише одне місце реєстрації. Якщо ви їдете з дому на кілька місяців, нічого не треба робити.
Міняти реєстрацію потрібно, коли ви маєте намір проживати на новому місці більш ніж півроку.
У той же час з моменту виписки (для зручності ми іноді вдаватимемося до старого терміну. – Ред.) до моменту нової прописки має пройти не більше 30 днів.
4. Чи можна зареєструватися в житло, яке належить чужим людям?
Можна, але тільки з їхньої згоди. У "Дії" заявник зазначає дані власника квартири, тому через портал чи електронну пошту надходить запит на підтвердження. Під час реєстрації офлайн така згода подається у паперовому вигляді.
Без підтвердження ви можете зареєструватися в житло, яке належить вам за правом приватизації, де ви є співвласником або яке придбали на підставі договору купівлі-продажу.
5. Якщо знятись з цього місця реєстрації, чи отримаю я гарантію, що зможу повернутися на колишню адресу?
Так, якщо за попередньою адресою вам належать квадратні метри. В іншому випадку повернутися в орендовану квартиру або гуртожиток ви зможете лише за згодою власника або адміністрації підприємства, на балансі якого знаходиться гуртожиток.
6. Чи існують умови для житла, де хочу зареєструватися? Чи можу законно оселитися в друга в садовому будиночку?
Умови є. Перше – житло має знаходитись у Єдиному реєстрі нерухомості (а багатьох квартир, які купувалися до 2006 року, там немає. – Ред.).
Друге – житло не повинно бути в іпотеці. Інакше доведеться отримувати дозвіл не господарям, а банку, який видав кредит.
Ну і третє: будинок, якщо йдеться про приватну споруду, має офіційно ставитись до житлового фонду. Садові та дачні будиночки такими, як правило, не є.
7. Чи правда, що реєстрацію через "Дію" можуть здійснити лише власники ID-картки? Що робити, якщо у орендаря вона є, а у власника паперовий паспорт?
Пілотний проект справді був розрахований на власників ID-паспортів. Але зараз у Мінцифрі кажуть, що й паперові книжки можна використати. Ідентифікуватимуть людину за індивідуальним кодом, який присвоюється у податковій.
8. Що таке декларування місця проживання та чим воно відрізняється від реєстрації?
У законі, який нещодавно ухвалили депутати, справді є два такі терміни. У документі сказано, що декларування – це електронна заявка, мовляв, щоби знали, де мене шукати. Реєстрація – це паперова форма, розрахована більш тривалий термін.
У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що місце проживання декларується в орендованому житлі, гуртожитках, соціальних та медико-соціальних установах. Реєстрація відбувається у житлі комунальної власності, яке підлягає приватизації, та службовому житлу.
Однак і в тому, і в іншому випадку ви потрапляєте до реєстру як зареєстрований за такою адресою.
9. Чи впливає декларація чи реєстрація на право власності?
Ніколи не впливала і новий закон це підтверджує. Зареєстрований на чужих квадратних метрах мешканець без права розпоряджатися ними.
Слід гадати, що зараз власники квартир з меншою побоюванням реєструватимуть у себе клієнтів. Тим більше коли процедура спростилася.
10. Чи можуть зняти мене з реєстрації без мого бажання?
Можуть, у цьому законі присвячений цілий розділ. Здебільшого все зводиться до неправдивих даних у документах, поданих під час декларації місця проживання або заявки на реєстрацію.
Але воно – нововведення: закон передбачає, що ініціювати позбавлення реєстрації може законний господар житла. Це нівелює конфлікт між правом власності та правом на проживання.
Якщо раніше власник міг позбавити прописки набридлого квартиранта або колишню співмешканку лише судом, то новий закон передбачає позасудову процедуру.
11. Чи можуть позбавити реєстрації (декларації про місце проживання) дитину, яка вселилася разом із батьками?
Раніше це було питання тяжких судових суперечок, тепер закон дозволяє таке виселення за заявою господаря квадратних метрів. Щоправда, за квартирантами у будь-якому разі залишається право подати на господаря до суду.
Позбавити дитину реєстрації ніяк не можуть, якщо вона прописана у квартирі чи будинку, частина якого належить одному з батьків.
12. Чи можна взагалі не змінювати реєстрацію та не декларувати переїзди?
Де-юре немає. Проживання на одному місці більше 6 місяців без реєстрації, а також перевищення строку в 30 днів між двома реєстраціями вважається адміністративним порушенням. На перший раз – попередження, на другий – штраф від 17 до 51 гривні.
Де-факто можна, і так мешкає половина країни. При прийомі працювати, зазвичай, просять вказати місце прописки і місце фактичного проживання. Декларувати його потрібно фактично лише для військкоматів, органів слідства, якщо під таким, виконавчої служби.
13. Чи правда, що реєстрація вже не впливає на отримання низки соціальних послуг чи нового паспорта?
Щоправда. Оформити пенсію або укласти декларацію з лікарем можна у будь-якому куточку України.
Так само обміняти паспорт або отримати новий у разі втрати. Зокрема, переселенцям із Донбасу це дуже спростило життя. За новими правилами з них не вимагають довідки «внутрішньо переміщеної особи» і для отримання паспорта більше не потрібно їхати до Донецької чи Луганської області.
Документи подаються за місцем звернення, а не за місцем проживання.
14. Чи можна отримати чи обміняти паспорт, будучи людиною без реєстрації?
Можна, можливо. Отримання паспорта після досягнення 14 років - це право, а обов'язок. Наявність чи відсутність зареєстрованого місця проживання не може впливати на отримання документа, що засвідчує особу та громадянство України, кажуть у Міграційній службі.
15. Чи правда, що вже не можна вклеювати в паспорт фотографії після досягнення 25 і 45 років, а потрібно отримувати ID-картку?
Порядок вклеювання фотографій у паперовий паспорт діє досі, хоча вважається тимчасовим.
ID-картки обов'язково видаються тим, хто отримує паспорт вперше або після втрати, псування старого паперового паспорта.
