Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
19 квiтня
Завантажити ще

Батько-самітник: Заборонив дітям ходити до школи. Вона згубно впливає на їх розвиток

Батько-самітник: Заборонив дітям ходити до школи. Вона згубно впливає на їх розвиток
Фото: youtube.com/Газета КАРПАТИ

Дмитра Попюка, жителя села Самакова Путильського району Чернівецької області, суд оштрафував за невиконання батьківських обов'язків. Ні, чоловік не п'є, веде практично здоровий спосіб життя, ось тільки… не пускає дітей до школи.

На суд Дмитро запросив місцеві ЗМІ, щоб оприлюднити справу і донести світу свою позицію. Сім'я живе, як самітники, і до людей дітей намагаються не відпускати – за словами батька, соціум негативно впливає на розвиток та виховання дітей.

Кілька днів «КП в Україні» розбиралася у цій складній історії.

Сам викладав 6 років у школі

До суду на Дмитра Попюка подала служба у справах дітей, адже діти прогулюють уроки, не здобувають освіти. Навіть про індивідуальне навчання, схоже, не йдеться – батько відмовився від шкільних підручників. Можливо, чогось намагається навчити сам, але чи вистачить у нього знань? У сім'ї четверо неповнолітніх дітей. Усі різного віку, хтось тільки починає шкільний шлях, а в когось не за горами вступ до вузу.

Дмитро Попюк – колишній викладач фізичної культури. 6 років працював у школі села Яблуниця.

- Як учитель фізкультури він був дуже добрий. Методикою володіє ідеально, діти його дуже любили, - розповідає «КП в Україні» директор Яблуницької школи Марія Кочерган. – Не знаю, що з ним трапилося, можливо, змінився психологічний стан.

Директор школи припускає, що, напевно, на Дмитра могла сильно вплинути трагедія. П'ята дитина в сім'ї народилася хворою. І щоб доглядати за сином, Дмитро у 2018 році звільнився зі школи.

– Він тоді написав заяву за власним бажанням. Сказав, що повинен приділяти більше часу дитині. Втрачати такого хорошого фахівця було шкода, – зітхає директор школи.

З того часу в житті сім'ї Попюк і почалися зміни. Це видно навіть із соцмереж. Раніше Дмитро був активним у фейсбуці. Має 4128 друзів. Тільки записів практично немає, схоже, видалив. Останнє фото викладено ним у 2019 році. Зараз сторінка виглядає занедбаною.

Старші діти Дмитра спершу навчалися у Конятинській школі, але пізніше перебралися до Самакова. Це високогірне село, де трохи більше п'яти сотень жителів. Діти почали ходити до місцевої школи. Точніше, значитися в ній.

Можуть позбавити батьківських прав

Дмитро та його дружина намагалися лікувати свою п'яту хвору дитину власними силами, адже медики чи не відразу відхрестилися, сказавши, що Матвій приречений. Батьки вирішили не здаватися і боролися за життя хлопчика, але марно. Малюк помер.

Схоже, з того часу Дмитро остаточно замкнувся і став радикальнішим у своїх поглядах. У місцевій громаді намагалися з ним говорити – марно.

– З ним неодноразово розмовляли на тему дітей та школи. Спочатку діти були в нього в одній школі, потім перевів їх на домашню форму навчання, потім до іншої школи, – каже голова Конятинської ОТГ Олексій Скрипчук. – Батьки не хотіли, щоб діти складали іспити. А потім взагалі відмовилися пускати до школи.

– Їм дали термін повернути дітей до школи, щоб вони склали іспити. Але батько написав відмову з поясненнями, почав нам доводити, що школа їм лише на шкоду. Так і дійшла справа до суду, – пояснює Олексій Скрипчук.

Справу з адміністративного правопорушення у ч. 1 ст. 184 КУпАП щодо Дмитра суд уже розглянув. Незабаром буде аналогічне засідання щодо матері дітей. Але батько налаштований рішуче і своєї позиції після суду не змінює.

- У нього склалося якесь власне уявлення про життя. Живуть вони окремо, харчуються виключно рослинною їжею. Я не знаю, які його думки привели до такого стану справ, – зітхає голова ОТГ.

Батьки не хотіли, щоб діти складали іспити. А потім взагалі відмовилися пускати до школи

Ця сім'я вже давно на контролі служби у справах дітей та на контролі в сільраді. Соцпрацівники часто відвідують сім'ю. Умови проживання дітей називають середніми, з поправкою на те, що йдеться про село, яке розташоване в горах.

А в самого голови громади вже зібралася пристойних розмірів папка у цій справі.

- Не можна сказати, що вони не думають про дітей. Але Дмитро вирішив сам вибрати долю дітей, без їхньої участі. Там така дисципліна, що діти кажуть, що їм не хочеться такого життя, як у нас із вами, – каже наш співрозмовник.

Найгірше інше. Здається, у чоловіка вже з'явилися послідовники – Скрипчук зазначає, що у цьому селі є ще дві такі родини, які спілкуються із Дмитром і вже два роки не хочуть реєструвати своїх дітей. Схоже, поділяють погляди багатодітного батька щодо відриву від соціуму.

- Я не знаю, звідки це все. Але в них нічого не вийде. Вони не розуміють, що вони є громадянами України та зобов'язані дотримуватись усіх вимог, які прописані у нашому законодавстві. Наразі документи готуються на позбавлення батьківських прав. Ну, що я зроблю? Люди кажуть, що так правильно, що вони доведуть, що так має бути. Є суд, і він вирішить, – сказав Олексій Скрипчук.

Навіть шкільному психологу до ладу не вдається поспілкуватися з дітьми. Доступу до дітей немає.

– Ситуація тягнеться вже десь плюс-мінус 2-3 роки, з дітьми я жодного разу не спілкувалася, навіть не всіх бачила, бо вони навчалися в іншій школі. Потім батько перевів їх на сімейну форму навчання, але не хотів виконувати обов'язки, прописані в положенні про сімейну форму освіти, - каже психолог Самаківської ЗОШ Аліна Скрипчук.

Коли директор школи викликав Дмитра розібратися у ситуації, той забрав дітей та перевів до Самаківської школи. Це сталося минулого року, у середині першого семестру.

Аліна Скрипчук зазначає, що одного разу її колега-психолог взяла до себе доньку Дмитра, щоб з нею поспілкуватися, бо вона була дуже замкнута. Але невдовзі прийшов батько, влаштував скандал і забрав дитину.

Село Самакова, де мешкає родина Попадюків, невелике – трохи більше 500 мешканців. Фото: EugeneB/Вікіпедія

Село Самакова, де мешкає родина Попадюків, невелике – трохи більше 500 мешканців. Фото: EugeneB/Вікіпедія

Діти рідко ходять вулицею без батьків

Підтверджують те, що відбувається, і односельці. У селі про це знає майже кожен.

- Не пускає дітей до школи та живе не так, як усі. Якісь свої погляди в людини на життя. Вони не їдять звичайної їжі, як ми. Тільки одні фрукти та овочі, навіть не знаю, чи варять їх, – розповідає одна із мешканок Самакової.

Діти, за словами односельчанки, ні з ким не спілкуються. Завжди поруч із ними батьки. Зустріти самих практично неможливо.

– Він налаштований проти суспільства. Вважає, що школа погано впливає на його дітей, він хоче навчати їх удома сам. Живуть тут на високогір'ї, від цивілізації відмовляються. Коли у них не стало дитини, вони ні представників поліції, ні місцевої влади не підпустили, – каже інша мешканка Самакової.

Односельці не розуміють, як житиме родина далі, адже очевидно, якщо дітей у них заберуть, краще їм від цього не стане. Але як бути у такій ситуації?

ДУМКА БАТЬКА

Школи вчать споживацтву

Дмитро Попюк сам зв'язався з «КП в Україні» і розповів про свої погляди на життя та ситуацію навколо його родини. Дмитро хоче жити в гармонії з природою, не завдаючи їй шкоди. Також намагається мінімізувати шкідливий вплив соціуму та його благ на своїх дітей.

- Основне питання – максимальний поділ корисних та шкідливих звичок при формуванні дитини. Формування як розумового, так і фізичного здоров'я. Я працював у школі та зробив певні висновки про навчально-виховний процес, – каже Дмитро Попюк.

За його словами, діти, які закінчують загальноосвітні навчальні заклади, не мають сформованої свідомості про корисні та шкідливі звички.

- Багато людей навіть не замислюються над процесами корисного та шкідливого впливу на формування особистості. Сучасна людина – руйнівник як свого внутрішнього, так і зовнішнього світу, природи. Руйнівником є саме соціальна людина, – каже Попюк. - Усі предмети у школі спрямовані на те, щоб людина була не збережечем життя, а споживачем. Це споживання є шкідливим і для майбутніх поколінь. Щоб дати можливість дихати чистим повітрям, не хворіти, потрібно переглянути основи нашого життя.

Дмитро Попюк вважає, що після 18 років діти самі вирішуватимуть, як їм жити. А поки що він за них у відповіді. Фото: facebook.com/profile.php?id=100042182839567

Дмитро Попюк вважає, що після 18 років діти самі вирішуватимуть, як їм жити. А поки що він за них у відповіді. Фото: facebook.com/profile.php?id=100042182839567

А закон проти

Свої погляди на життя Дмитро змінив після народження п'ятої дитини – сина Матвія. Хлопчик мав генетичне захворювання, з яким боровся кілька років. Цього літа дитини не стало. Спроби врятувати Матвія привели Дмитра та його сім'ю до «природного існування».

- Ми провели експеримент із сім'єю та хотіли побачити, як на це відреагують люди. Чи знайдуться однодумці, чи хтось думає про збереження існування чи ні. Повернення до природності – це і є основним аргументом нашої відмови від соціальності, - продовжує чоловік.

Однак згідно із законом України, діти зобов'язані ходити до школи. І з цим Попюк нічого вдіяти не зможе. Або втратить батьківські права.

- У результаті існуючої системи ми отримуємо не людину, яка розуміє суть свого існування, а споживача благ, які рано чи пізно вичерпаються. "Соціальники" обіцятимуть, що рано чи пізно переселяться в космос на іншу планету, "релігійники" обіцятимуть дарування життя після смерті, - гарячкує Дмитро Попюк. - Я вийшов із релігійності і докладу максимум зусиль, щоб мої діти навчалися природним чином. Ми не алкоголіки. Так, я небагата людина, ми живемо в горах у дідівському будинку, будуватимемо ще будинок. Нині нам ніхто не допомагає, але з нас запитують. Ніхто не дає нам можливості провести наш природний експеримент, навіть називають Мауглі.

Перестали хворіти, переїхавши в гори

Дмитро Попюк запевняє, після того, як він переселився з родиною в гори, діти перестали хворіти на застуду, хоча раніше з аптек не виходили. Вилікувати не вдалося лише маленького Матвія.

– Матвій розплачувався за наші попередні дії, діяльність наших батьків, дідів тощо – що при комунізмі робилося, як поля оброблялися. Зверталася увага не на якість, а на кількість. Ось і результат, - ледве стримує сльози чоловік.

Втім, Дмитро запевняє – його діти після досягнення 18-річчя мають право самі обрати те, чим їм займатися і як жити. Жити так, як він живе, їх не змушує. А поки що навчає читати, писати, рахувати, а також навичкам, які допоможуть їм прожити в єднанні з природою. Грубо кажучи, вижити без використання соціальних благ.

Дмитро вважає корисними лише три види діяльності: землеробство, садівництво та екологічне будівництво. Без цього людина у природі не зможе існувати.

Але як бути із загрозою позбавлення батьківських прав? Адже це реальна перспектива. Дітям в інтернаті краще точно не буде.

– Я написав заяву про переведення дітей на тимчасову домашню форму навчання. І це право на природну освіту відстоюватиму. Чому у нас забрали це право? Ми ж не примушуємо всіх жити таким життям. Ні, ми хочемо, щоб нам дали спокій та можливість жити природно, – пояснює Попюк.

Штраф, накладений судом, відібрав у сім'ї практично всі засоби існування. Попереду ще два засідання, на які Дмитро просить звернути увагу ЗМІ. Щоправда, йому прикро за деякі формулювання.

– Мене обізвали «буковинським Мауглі». Мене це дуже засмутило. Таке неправдиве повідомлення інформації. Журналісти не вивчили детально суть питання, ображають людську гідність, глузуючи з людей. Це несправедливо, - робить висновок наш співрозмовник.