Герінг, який рятував євреїв
75 років тому в тюремній камері в Нюрнберзі наклав на себе руки нацист № 2 Герман Герінг - напередодні дня його страти, яка мала відбутися за вироком Міжнародного трибуналу. А 55 років тому тихо і непомітно пішов із життя Альберт Герінг. Молодший брат улюбленця Гітлера. який врятував від смерті понад 30 євреїв і спочатку ледь не згинув у катівнях гестапо, а потім потрапив у полон до американців.
Чому глава Люфтваффе багато років прикривав брата-антифашиста і чому Альберт Герінг виявився чужим серед своїх і в Третьому рейху, і у післявоєнній Німеччині?
На ці запитання відповів історик Костянтин Залесський.
Кіно та німці
- Костянтине Олександровичу, чому взагалі Альберт Герінг став когось рятувати?
- Після аншлюсу Австрії Альберт врятував свого колишнього начальника Оскара Пільцера, єврея за національністю, який із сім'єю зміг залишити рейх. Але треба мати на увазі, що після того, як Німеччина «поглинула» південного сусіда, був невеликий період, коли австрійці-євреї могли виїхати з країни. Хтось «за знайомством», а хтось і за гроші. Але Герінг-молодший діяв не за гроші, а особистими каналами.
- Пільцер працював у кіноіндустрії?
- Очолював найбільшу австрійську кіностудію, Альберт із ним співпрацював.
- Заодно допоміг і знаменитому композитору Легару?
- У Франца Легара, музика якого, як то кажуть, подобалася фюреру, була дружина-єврейка. Стараннями Герінга-молодшого їй надали статус «почесної арійки». Такий давався лише за дуже високою рекомендацією. Рішення подібні приймав особисто Гітлер. Людей з таким статусом по пальцях можна було перерахувати. І стосувалося це якраз діячів культури та їхніх найближчих родичів. Рекомендації щодо дружини Легара від свого найближчого соратника фюреру виявилося достатньо.
Смак чеського
- Потім Герінг перебрався до Чехословаччини?
- Так, і там, працюючи великим босом на заводі "Шкода", допоміг втекти директору підприємства Яну Моравеку, на якого мали великий зуб у гестапо. Треба розуміти, що «Шкода» з кінця 30-х входила до військово-промислового концерну Германа Герінга і відповідно контролювалася ним. Тобто Альберта туди директором із зовнішніх продаж призначив старший брат. І всі розуміли - хоч би що робив Альберт Герінг, він завжди надійно прикритий старшим братом.
- У Чехословаччині Альберт одружився з місцевою красунею, але хіба у верхівці рейху не ставилися негативно до подібних шлюбів із «неарійцями»?
- Шлюб із Мілою Клазаровою у Альберта був офіційно третім. Із братом він не радився. Так, такі шлюби Берлін не вітав. Але нацистська верхівка хоч і вважала чехів громадянами другого сорту, але вони стояли, скажімо так, на верхній сходинці цього другого сорту.
- Після виходу книги австралійського журналіста «Тридцять чотири» стало відомо про «список Герінга» – і його мимоволі порівнювали зі «списком Шиндлера».
- Це не зовсім так. Було кілька німців, які рятували своїх добрих знайомих євреїв. Згодом Ізраїль надавав таким статус «праведників» - і їх не п'ять і не десять, значно більше. Нацистську ідеологію прийняли не всі у колах багатого істеблішменту Німеччини – ось і Альберт не прийняв. А його старший брат, до речі, у 1923-му, після «пивного путчу», будучи пораненим, переховувався у будинку єврея. Навіть сам Гітлер якось розпорядився забезпечити виїзд із Австрії лікаря-єврея, який лікував матір фюрера. Але ставити на одну дошку Шиндлера та Герінга-молодшого не можна. Шиндлер свідомо рятував тих, кому прямо загрожувала смерть - і з ризиком для себе. Альберт же рятував особисто знайомих йому євреїв чи антифашистів із мінімальним ризиком. Це навряд можна вважати боротьбою з режимом.
- Але ж Альберта заарештовували?
- У 1944-му багатьох хапали. Це була хвиля чисток після замаху на Гітлера. Гестапо посилювалося, позиції рейхсмаршала слабшали. Тобто, гестапівці на той момент могли заарештувати Альберта без погодження з Германом. Той доклав деяких зусиль і його молодшого брата швидко звільнили.
Альберт Герінг та його неарійська дружина-чешка. Фото: Aufbau Verlag/Wolfgeist Publishi
Здався сам
- Наприкінці війни Альберт знову опинився за ґратами?
- Він не просто потрапив у полон до союзників, коли американські частини увійшли до Чехословаччини! Він сам прийшов в американську контррозвідку: привіт, я Герінг. Радянським військам він точно здаватися не збирався.
- Чи знав Альберт про трибунал у Нюрнберзі і про те, що його братові загрожує страта?
- Майже напевно – американці, швидше за все, йому про це повідомили, але до самого процесу не залучали.
А пізніше, коли йшов процес денафікації, був такий важливий момент – людина під час війни мала не отримувати прибуток від взаємодії з нацистами, від режиму. А Альберт, стільки років пропрацювавши в Шкоді, фактично конфіскованої його старшим братом, на окупованій території, такий прибуток, звичайно, отримував.
- Але все ж таки хтось із врятованих Герінгом-молодшим одразу після війни замовив за нього слівце?
- Зважаючи на все, саме в той момент, у 1945 - 1946 роках, це ніяк не вплинуло на його долю - ну чи ми про це не знаємо. Треба розуміти, що в цей час було затримано дуже велику кількість людей, пов'язаних із злочинами рейху. Те, що брат Герінга не пов'язаний із нацистським режимом, а, навпаки, рятував людей від нього, нікому тоді й на думку не спадало. Американці глибоко копати не стали, тому що більша частина свідомого життя Альберта проходила не в Німеччині, а в Австрії та Чехословаччині. А всі ті три з лишком десятки людей, яких він урятував, були від Німеччини далеко. І американці, до речі, його й передали потім Чехословаччині – мовляв, самі з ним знайтеся, як він поводився на «Шкоді», як представляв інтереси нацистів.
- Ну чехи докопалися до правди?
- Там пройшов судовий розгляд. Залучили співробітників "Шкоди". Ті знали про антинацистські настрої колишнього боса і свідчили на його користь. Підняли документи місцевого гестапо 1944 року. А там Альберт позначений як піддоглядний. І чеський суд Герінга-молодшого виправдав. І він поїхав до Австрії. Але ще досить довго про «список Герінга» мало хто знав. Але поступово йому стали допомагати ті, кого він врятував, хто в Америці, хто в Ізраїлі. А коли австралійський журналіст Вільям Бурк написав свою книгу-сенсацію, про дивовижну долю «іншого» Герінга стало відомо світу.
- Альберт багато років жив на широку ногу, а після війни опинився у злиднях?
Коли кажуть, що Герінг-молодший помер у злиднях, це неправда. Але жити у повоєнних Австрії та Німеччині з його прізвищем йому було непросто. При тому, що у батька від двох шлюбів було 9 дітей, і доля склалася по-різному у них. Одна з сестер була одружена з відомим австрійським нацистом, інша - з успішним юристом. Більшість рідних та двоюрідних братів і сестер пливли за течією, обіймаючи ті чи інші пости. Але такі очевидні антинацистські погляди були, мабуть, лише у Альберта.
Брат за брата
- Але Герман Герінг все одно любив молодшого?
- Судячи з усього, так, він був з дитинства йому ближчий за всіх інших родичів, тому й прикривав завжди. А Альберт дуже любив свого хрещеного, єврея за національністю, і не зрікся нього, як це зробив старший брат, і був під сильним його впливом.
- А на що жив Альберт після війни?
– Перебивався випадковими заробітками. Співпраця з ним негласно не заохочувалась. Повторюся, люди зі «списку 34» його підтримували не лише морально, а й матеріально. Сам він показав себе людиною досить скромною. Він не афішував, що врятував стільки людей та мав протилежні брату погляди.
- Альберт Герінг народився у Німеччині та помер у Німеччині?
- Альберт із четвертою дружиною (він був велелюбною людиною, любив покутити) поїхав спочатку до Австрії, потім перебрався до Німеччини. До столиці Баварії Мюнхена – він же по матері баварець. Помер у 71 рік, через 20 років після брата.
- І не залишив спогадів?
- Жодних. Він не був людиною, яка фіксувала яскраві моменти свого життя. Він для себе був чесною людиною і чесність цю розумів ось у такому ключі.
До речі, серйозних досліджень за всією родиною Герінга так і не з'явилося...
Рейхсмаршал Герінг багато років прикривав молодшого брата-антифашиста. Фото: Scherl/Global Look Press
Альберт Герінг народився 9 березня 1895 року у Фріденау, був молодшим сином дипломата, друга Бісмарка Ернста Генріха Герінга. Був поранений у Першу світову, до початку Другої світової займався кінобізнесом в Австрії, де був знайомий з багатьма представниками істеблішменту. Багато років працював у концерні "Шкода". Був одружений чотири рази, мав дочку та двох онуків.
За даними ізраїльських та німецьких джерел, врятував від переслідувань нацистів не менше 34 осіб. Помер у грудні 1966-го в Мюнхені.
