Відходи виробництва Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ) – червоний шлам – катастрофічно впливають на здоров'я людей. Це підтвердило дослідження волосся жителів регіону щодо наявності в них токсичних речовин, заявив судовий експерт Євген Юрченко в інтерв'ю виданню «Фокус».
Для дослідження відбирали проби волосся, мінералізували відповідно до токсикологічної методики, а потім піддавали спектральному аналізу для виявлення тих чи інших елементів та їх кількості. Юрченко пояснив, чому для визначення рівня забруднення підходить саме волосся.
«Можна виявити ті чи інші елементи в ґрунті, але це ще не означає, що цей елемент мігрував в організм людини. А прямий доказ – це лише дослідження волосся людини. Тому що інший орган вилучити у живої людини неможливо. Кров чи сеча не дають перманентного результату. Сьогодні є, а завтра ні. Волосся дає ретроспективний результат. Воно показує саме хронічний вплив. Це найцінніший матеріал для дослідження впливу забруднень на людей», – пояснив Юрченко.
У волоссі людей, які мешкають в районах Миколаївського глиноземного заводу, виявлено такі елементи, як алюміній, хром, залізо, нікель. За словами Юрченка, з усіх елементів найбільше занепокоєння викликає хром, оскільки він має канцерогенну активність. Підвищений вміст хрому в організмі є небезпечним знаком. Крім того, період напіввиведення хрому та нікелю – близько року, тому вони, на відміну від інших елементів, довше затримуються в організмі.
«Результати, отримані нами, свідчать, що зберігання шламу відбувається неналежним чином. Шлам, безумовно, виходить за межі санітарних зон і потрапляє у навколишнє середовище, ґрунт, воду, атмосферу. Це відбувається не один рік. Не проводяться необхідні заходи для того, щоб забезпечити нерозповсюдження шламу на навколишні території. Тому шламосховище – небезпечне місце для зберігання», - резюмував експерт.
Нагадаємо, у Миколаєві майже рік тривають судові розгляди між місцевими жителями та Миколаївським глиноземним заводом. Постраждалі мешканці регіону відстоюють своє право дихати повітрям без домішок хімічних елементів. Заводський районний суд Миколаєва вже ухвалив рішення задовольнити позов постраждалих та виплатити їм компенсацію. А у вересні Миколаївський апеляційний суд розпочав розгляд «справи МГЗ», оскільки керівництво заводу не погодилося виплачувати компенсацію постраждалим. Через викиди червоного шламу до 2019 року в районах, що прилягають до шламосховищ, різко зросла смертність від раку. Так, у Вітовському районі протягом 2011-19 років кількість померлих від раку ротоглотки збільшилася більш ніж утричі, кількість померлих від захворювань ротової порожнини збільшилась на 259%. Загалом смертей від раку в районі шламосховищ МГЗ за 2011-19 роки побільшало на 38,6%.