24 листопада
Завантажити ще

Завідувач підстанцією швидкої допомоги: Півдня влаштовуєш хворого з ковідом до лікарні, а інші виклики чекають

Завідувач підстанцією швидкої допомоги: Півдня влаштовуєш хворого з ковідом до лікарні, а інші виклики чекають
Фото: REUTERS

Брак сімейних лікарів та лікування «за телефоном»

У низку сумнівних коронавірусних рекордів в Україні додався ще один - найбільша кількість виїздів бригад швидкої допомоги за всю історію була зафіксована 10 жовтня. За добу до служби 103 надійшло 44 тисячі дзвінків.

У МОЗ цей шквал звернень зв'язали з поточним сплеском захворюваності. Віктор Ляшко нагадав українцям, коли належить викликати швидку - при болях у грудях, задишці в стані спокою, ознаках дихальної недостатності, порушеннях свідомості і сатурації нижче 92%. І рекомендував насамперед зв'язуватися з сімейним лікарем, який і має визначати, чи обійдеться амбулаторним лікуванням або слід відправлятися до стаціонару. Порада слушна, ось тільки не дуже її можна пристосовувати до наших реалій.

Анатолій Сидоренко. Фото: особистий архів Анатолія Сидоренка.

Анатолій Сидоренко. Фото: особистий архів Анатолія Сидоренка.

- Ось ситуація сьогоднішнього дня: захворів наш співробітник, температура 38,8, до сімейного лікаря додзвонитися не може, в поліклініці кажуть: приходьте. І він йде в це велике скупчення людей, де 80% теж з температурою сидять і чекають, до кого можна потрапити, тому що частина лікарів втекли, - розповідає голова Незалежної профспілки співробітників швидкої допомоги Запоріжжя Анатолій Сидоренко. - В окремо взятій бюджетній поліклініці не вистачає 15 сімейних лікарів. Це маленький приклад, але це й модель всього, що відбувається. Медики розбіглися, бо обіцяли їм золоті гори, а дали копійки. Плюс неможливе навантаження, коли тобі дзвонять і вдень, і вночі, і у вихідні, і у відпустці. Лікарі йдуть до приватних медичних центрів, відбувається руйнування бюджетних поліклінік по всій країні.

Тим часом та ж Запорізька область наразі посідає «почесне» друге місце із заповнененістю ковідних відділень. І це, за словами лікаря, наслідок пересування хворих в громадському транспорті, коли вони з температурою їдуть до поліклініки і по дорозі спілкуються, поширюючи інфекцію, і «хитрощів» з боку лікарень. Щоб отримати «ковідні» гроші від НСЗУ, вони ще до піку хвилі почали заповнювати стаціонари пацієнтами з легким та середнім перебігом хвороби, а коли пішли «важкі», виявилося, що місць не вистачає.

- Реанімації зараз все заповнені, тому у нас кожен день нервування, до якої лікарню везти, - пояснює Анатолій Сидоренко. - А кількість викликів в швидку збільшилася ще й тому, що лікування за телефоном ні до чого доброго не призводить. І коли вже починаються важкі ускладнення, єдина паличка-виручалочка - це швидка допомога. Але вона приїде, дасть на час кисень, симптоматичне лікування - і поїде. Або ж бригада телефонує старшому лікареві зміни в єдиній диспетчерській, вона телефонує в стаціонари в пошуках, куди можна відвезти хворого.

Бригади не встигають повертатися на підстанцію

І поки йде пошук лікарні, бригада чекає, а її в свою чергу вже чекають інші пацієнти - і все це дорогоцінний час, який так мріяли скоротити чиновники, приймаючи оновлені правила виклику швидкої, що діють в Україні з початку 2021 року. Щоб лікарі могли швидше дістатися до пацієнтів, які потребують невідкладної допомоги, всі виклики розділили на чотири категорії - критичні, екстрені, неекстрені, непрофільні (докладніше див. «Будь в курсі»). Тягар визначення, до якої категорії віднести прийнятий виклик, лягло на плечі диспетчерів, у яких є протокол і спеціальний перелік питань. І вже виходячи з отриманої інформації, вони визначають категорію терміновості. За словами Анатолія Сидоренка, який керує однією з підстанцій швидкої допомоги, у них приймаються всі виклики, інше питання - як дотриматись нормативних для критичних випадків 10 хвилин в умовах пандемії. При тому, що нікуди не поділися ДТП, нещасні випадки та інші ситуації, коли стоїть питання життя і смерті.

- Бригади наразі взагалі не повертаються на підстанцію, - каже лікар. - Взяли хворого з ковідом - і півдня його влаштовують до лікарні, а отримані дзвінки чекають. Ось нещодавно прибігли люди - додзвонитися не змогли, сатурація - 78, зробіть що-небудь. А у нас всі машини на викликах, і вони запитують: «Якщо ми візьмемо хвору і повеземо до стаціонару - її приймуть?» І що тут відповісти, коли там пацієнти лежать у коридорах.

Не дивлячись на те що медики працюють до знемоги, їздять за викликами без обідів і перепочинків, укластися у відведені правилами 10 або 20 хвилин поки що не здається можливим.

У Запорізькій області у працівників швидкої зміна триває добу, в інших областях - по 12 годин. І незважаючи на те що медики працюють до знемоги,  їздять по викликах без обідів і перепочинків, укластися у відведені правилами 10 або 20 хвилин поки що не здається можливим. Тому тут як пощастить.

У випадках з ковідом швидка необхідна, коли людина відчуває труднощі з диханням, пояснює лікар. Внаслідок пневмонії знижується сатурація, пацієнт потребує інгаляції киснем - за цими критеріями надсилається бригада. Тож пацієнту з гіпертонічним кризом доведеться почекати. А при одночасних викликах з приводу ковіду і ДТП або падіння з висоти пацієнт з коронавірусом вже буде другим - у першу чергу допомога завжди надається там, де прямо зараз є загроза смерті або інвалідності.

5 жовтня. Черга з швидких з хворими COVID біля однієї з лікарень Львова. Фото: facebook.com/khrystyna kaspshyshak

5 жовтня. Черга з швидких з хворими COVID біля однієї з лікарень Львова. Фото: facebook.com/khrystyna kaspshyshak

«Привезли-відвезли» - навіщо платити більше?

Не так райдужно, як це звучить з парламентської трибуни, виглядає і ситуація з оплатою праці медиків швидкої, які вже півтора року працюють на «передовій».

- «Ковідних» в обіцяному обсязі не платять, - констатує Анатолій Сидоренко. - У нас платять тим, хто їздить на виклики, за кількість часу, проведеного з конкретним ковідним хворим.  Припустимо, бригада виїхала на годину, ця година множиться на три, і платять як за три. Але це не те, що було, коли ми отримували по 2-3 оклади щомісяця додатково. Був якийсь фонд, НСЗУ за договором цільовим спрямуванням відправляла гроші, зараз цього немає. І, судячи з останніх заяв, в наступному році якісь виплати взагалі не передбачені. І як тут утримати людей такими окладами? Ну, отримали ми лист від президента, виходячи з якого все буде, треба тільки дочекатися наступного року. Але хто тут до 1 січня залишиться?

До речі, ані водіям, яких на таку роботу не заманиш, ані диспетчерам, які не встигають зараз відповісти на всі дзвінки, збільшити зарплату так донині ніхто і не спромігся. Як говорить директор підстанції швидкої допомоги, у них були надії на Максима Степанова, який хотів підняти тариф працівникам екстреної допомоги. Це сума, яка виділяється на швидку допомогу по області в залежності від кількості людей, що проживають. Наразі це 240 гривень, екс-міністр охорони здоров'я «просував» тариф в 360 гривень, але не встиг.

Чим встиг допомогти «ковідний» фонд швидкої допомоги - так це новими машинами, сучасними, які оснащені необхідним медобладнанням. Їх закупили у всіх областях, і з автопарком у всіх все добре. Найактуальніше наразі питання з кадрами, а для цього потрібна гідна зарплата.

В ТЕМУ

Роботу гальмують брехуни

Знижують ефективність роботи швидких і необгрунтовані виклики, коли диспетчерові озвучуються одні симптоми, а приїхали - лікарям повідомляють зовсім інші, які не потребують невідкладної медичної допомоги. У пам'яті пацієнтів ще живі ті часи, коли бригада приїжджала на «поміряти тиск». Вони вже давно минули, а ось звичка викликати швидку, щоб поскаржитися на неясне нездужання в невизначеному місці, залишилася. А саме в цю хвилину може не вистачити часу для пацієнта з інфарктом або інсультом.

- Таких випадків дуже багато, - каже лікар. - Обманюють, «обтяжують» стан, аби хтось приїхав. Ми обстежуємо, чим можемо - допомагаємо. Відповідальність за це у нас не передбачена, хоча в Європі вона є - 100 євро вираховуються з пенсії або зарплати.

БУДЬ У КУРСІ

Оновлені правила виклику швидкої допомоги

Метою нововведень була, як водиться, оптимізація. За даними МОЗ, у 2020 році 67% машин не приїжджали на виклики вчасно, тому нові правила були покликані змінити цю ситуацію і домогтися, щоб в поточному році не менше 60% приїжджали вчасно, у 2022-му - 75%, у 2023-му - 85%. Підсумків року ще, звичайно, немає, але вже зрозуміло, що реалізація задумки «кульгає».

Що до категорій викликів, їх чотири, і в залежності від того, яка з них присвоєна дзвінку зі зверненням, залежить час прибуття бригади.

1. Критичні виклики. Час прибуття за нормативом - 10 хвилин, перевищення допускається в 25% випадків. Це стан, що загрожує життю: відсутність дихання, сильні кровотечі, падіння з висоти, отруєння чадним газом, хімічними або наркотичними речовинами, удар струмом і т.д.

2. Екстрені виклики. Час прибуття - 20 хвилин з перевищенням часу не більше ніж в 15% випадків. Стан, що загрожує життю і здоров'ю і провокує різке погіршення в разі ненадання своєчасної допомоги: підозра на інфаркт або інсульт, порушення дихання, ознаки коронарного синдрому, сильні болі в животі.

Межа між критичним та екстреним викликами дуже тонка, визначає її диспетчер. І у випадку з ковідом виклик може належати як до однієї, так і до іншої категорії.

3. Неекстрені виклики. Стан, який не є невідкладним, але вимагає огляду лікаря: гіпертонічний криз, температура, болі в животі, підозра на пневмонію, легка або середня тяжкість перебігу ковіду. У подібних випадках рекомендується звернутися до сімейного лікаря, але якщо такої можливості немає - вихідні або нічний час, - приїжджає швидка.

4. Непрофільні виклики. Якщо поліклініка працює, диспетчер порадить звернутися до сімейного лікаря або викликати швидку при поліклініці. Якщо ж у поліклініки неробочий час, швидка приїде, але доведеться почекати. Окрім того, диспетчер може викликати для телефонної консультації лікаря бригади швидкої, який порадить, що робити і куди звернутися.