26 листопада
Завантажити ще

Невбиваєма сибірка: в Україні новий випадок древньої як мир хвороби

Невбиваєма сибірка: в Україні новий випадок древньої як мир хвороби
Фото: suju-foto з Pixabay

Луї Паскаль, який придумав 140 років тому вакцину від цього небезпечного інфекційного захворювання, навряд чи міг припустити, що сибірка буде хвилювати людство і в XXI столітті. Але хвороба, відома з часів Гіппократа, виявилася «невбиваємою».

І хоча спалахи по світу фіксуються тільки час від часу і, на щастя, не приймають масштаб катастрофи, «сибірка » продовжує жити. У неї для цього є тварини, люди і вражаюча стійкість збудника.

- Збудником цього гострого інфекційного захворювання є сибіркова паличка, яка може набувати форму спор і в цьому вигляді до ста років зберігатися в зовнішньому середовищі, - говорить завідувачка відділенням особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський обласний центр контролю і профілактики захворювань МОЗ України» Галина Шамичкова. - І в місцях поховання тварин - в тих же окопищах - вона лежить до пори до часу. І якщо це дрібні ями глибиною менше півтора метра, спори можуть вимиватися з опадами з землі і підніматися на поверхню. Тварини, що пасуться поруч.  заражаються, поїдаючи траву, а потрапляючи в шлунково-кишковий тракт, спори проростають і викликають сибірку. Випадків захворювання стало набагато менше - і за рахунок зменшення кількості домашньої худоби, і за рахунок її вакцинації, але вона нікуди не поділася.

Підступні спори, до речі, збільшують стійкість збудника до страхітливих показників: при кип'ятінні вони гинуть тільки через годину, при впливі прямих сонячних променів - через 20 днів, 6% -ний розчин перекису водню вбиває їх через рік. Тому сибірку і називають ідеальною біологічною зброєю і засобом масового ураження.

В Україні тисячі потенційно небезпечних вогнищ хвороби

У Тернополі після недавньої смерті інфікованого сибіркою 9-річного поні з зоокуточка міського парку перевірять стан тварин в приватних господарствах і посилять контроль за торгівлею м'ясом на території міста.

Звідки взялася інфекція в зоопарку - ніхто поки достовірно сказати не може, адже його мешканці, серед яких поні, осли, буйволи, козулі, були щеплені проти сибірки. Але оскільки сори її бактерій можуть десятиліттями перебувати в грунті в латентному стані, можливо, зараження відбулося через предмети, забруднені спорами. У загиблого поні, який прожив тут вісім років, клінічна картина розвинулася блискавично і безсимптомно, що характерно для цієї хвороби.

Після підтвердження діагнозу фахівці Держспоживстандарту в Тернопільській області взяли зразки води і грунту на території гідропарку «Топільче». Тварин з зоокуточка, негайно закритого на карантин, ще раз вакцинували, а дев'ять співробітників сидять вдома під наглядом сімейних лікарів і приймають для профілактики антибіотики.

Сибірську виразку в Тернополі виявили вперше за останні 25 років, але, за даними Центру громадського здоров'я, в Україні понад 13 тисяч потенційно небезпечних вогнищ виникнення хвороби.

Сибірку в Тернополі виявили вперше за останні 25 років, але, за даними Центру громадського здоров'я, в Україні понад 13 тисяч потенційно небезпечних вогнищ виникнення хвороби. На території кожної області є стаціонарно-неблагополучні через «сибірку» населені пункти, які створюють загрозу зараження як тварин, так і людей.

Особливу небезпеку становлять колишні могильники в селах, де похована загибла від хвороби худоба - через те, що спори бактерій «сибірки» можуть спокійно зберігатися в грунті сто років, окопища є епідеміологічно небезпечними.

Що до зараження людей, таких випадків за останні 20 років в Україні зафіксовано не багато, і серед них не було смертельних. За статистикою МОЗ, в 2003 році - 1 випадок в Харківській області, в 2004-му - 3 в Чернівецькій, в 2008-му - 1 в Миколаївській, в 2012-му - 1 в Черкаській, в 2018 м - 1 в Одеській області.

Як відбувається зараження людини

За словами Галини Шамичкової, небезпечна інфекція може передаватися людям найрізноманітнішими способами. При безпосередньому контакті зараження відбувається через шкіру, якщо на ній є мікротріщини, порізи, садна, або через слизові: під час догляду за твариною, при обробленні туші, зняття шкури, приготуванні м'яса хворої тварини, при похованні загиблої тварини. Заразитися можна навіть під час земляних робіт з грунтом, в якому «живуть» спори сибірки.

- Можливі й безконтактні способи інфікування: повітряно-пиловий, коли людина вдихає спори інфекції, аліментарний - при вживанні м'яса зараженої тварини і трансмісивний - через укуси комарів, мух, москітів, - пояснює інфекціоніст. - Колись в Запорізькій області людям в рахунок зарплати видали м'ясо хворої корови, але оскільки їли вони його після тривалої термічної обробки, кишкових форм хвороби не було, але були шкірні. Тобто людина могла не їсти заражене м'ясо, але потримала його в руках, а на шкірі були якісь тріщини.

Якими симптомами проявляється хвороба

Залежно від шляху проникнення збудника в організм людини розрізняють шкірну, легеневу і кишкову форми хвороби. З трьох форм сибірки в Україні була зареєстрована найбільш легка - шкірна. На шкірі утворюється пляма, котра перетворюється в пухирець, наповнений гноєм. Коли він лопається, на його місці утворюється чорна виразка. Фоном можуть розвиватися головні болі, ломота, лихоманка з високою температурою, тахікардія, слабкість.

Кишкова форма починається як харчове отруєння, характеризується ріжучими болями в животі, діареєю і блювотою з домішкою крові, інтоксикацією.

- Найважчою і, на щастя, рідкісною є легенева форма хвороби, - каже Галина Шамичкова. - За першими симптомами схожа зі звичайною застудою, але розвивається гостро, з температурою, кашлем, нежиттю, сильним болем у грудях. Може привести до проблем з диханням і навіть шоку. При відсутності лікування летальність при шкірній формі становить 5%, при кишковій і легеневій - до 80-100%. Від людини до людини інфекція передаватися не може.

Лікування - тільки в стаціонарі

Небезпека сибірки для людини ще і в тому, що незалежно від способу інфікування може розвинутися зараження крові, тому при перших же симптомах потрібно негайно звертатися за медичною допомогою. При підозрі на «сибірку» пацієнту необхідна госпіталізація. Збудники хвороби чутливі до антибіотиків, і тут неприпустима самодіяльність: ліки призначає тільки лікар, курс лікування не можна скорочувати самостійно.

Як уберегтися від сибірки

  • Купувати м'ясо тільки в стаціонарних точках продажу, де точно є контроль продуктів,
  • проводити ретельну термічну обробку м'ясних продуктів,
  • вакцинувати домашню худобу,
  • проводити забій тільки після узгодження з співробітником ветеринарної медицини,
  • при роботі з хворою твариною дотримуватися правил індивідуального захисту,
  • тим, хто займається переробкою і реалізацією м'яса та м'ясопродуктів, суворо дотримуватися гігієнічних норм,
  • ветслужби і Держспоживстандарт повинні здійснювати контроль захворюваності тварин, ветеринарний контроль хутряної і шкіряної сировини.

ДО РЕЧІ

Собаки і кішки мало чутливі до інфекції

За словами ветеринара Микити Горелько, найбільш сприйнятливим до хвороби є велика і дрібна рогата худоба, коні та інші однокопитні, олені, дикі травоїдні всіх видів.

- Хижі, в тому числі собаки і кішки, мало чутливі, і хворіють лише при зараженні дуже великими дозами спор сибірки, - каже лікар. - Останній випадок був зареєстрований у Запорізькій області в 2012 році, коли господарі нагодували своїх вихованців м'ясом хворої корови. Діагноз підтвердився тільки в однієї собаки, але, незважаючи на відсутність клінічних ознак у інших тварин, довелося приспати ще сім кішок і сім собак.

 

зображення

Фото: спікер завідуюча відділенням особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський обласний центр контролю і профілактики захворювань МОЗ України» Галина Шамичкова. Фото: Олена Нікітіна.