Олеся Жураківська: Були чоловіки, які хотіли мене подавити
З Олесею ми зустрілися в одному з київських кафе за пару годин до початку вистави, де вона грає. Замовивши капучино, актриса машинально і цілком природно відмовилася від запропонованого цукру та шоколадного сиропу.
– Людина з блокнотом – це, напевно, ви? - посміхнувшись, сказала вона, дізнавшись у мені свого невипадкового співрозмовника.
"ЗАРАЗ Я СОБІ ПОДОБАЮСЬ"
- Олесю, коли ми домовлялися про зустріч, ви сказали, що за кордоном. Як провели зимові свята?
- Новий рік традиційно зустрічаю вдома із сім'єю, нікуди не їдучи. Так мало часу на рідних! А потім вирушила відвідати друзів до Москви. І оскільки було лише п'ять вільних днів, вирішила не робити різких рухів та поїхала до Суздаля. По-чорному парилася в сибірській лазні, пірнала в ополонку! Яка ж там гарна зима. Саме така, у яку можна закохатися.
- Вже встигли відчути зміни в способі життя після проєкту "Зважені та щасливі" (Олеся була ведучою другого сезону шоу і худнула разом із учасниками. - Прим. ред.)?
- Взагалі не хочеться смаженого м'яса та ковбаси, хоча раніше ці продукти часто були на моєму столі. Тепер можу пройти 15 кілометрів на день і при цьому чудово почуваюся. Ще почала ходити на тренування вранці і отримую від цього величезне задоволення. Адже раніше думала, що це нереально, тому що я - сова.
- Перед початком проєкту ви говорили, що не маєте жодних комплексів щодо власної фігури. Тепер будете продовжувати жити в цьому ритмі або зменшите оберти?
- З упевненістю можу сказати, що зараз собі подобаюся. Тільки хочеться ще трохи доопрацювати, зміцнити м'язи. Я намагалася худнути рівномірно, щоб у жодному разі не обвисла шкіра. Це важливо для будь-якої жінки, а тим більше для актриси. А зараз, бачите, можу без проблем носити одяг із коротким рукавом. Можливо, ще скинула б 8-10 кілограмів, але це вже не обов'язково.
- У зв'язку з роботою у театрі не виникало думок повернутися у колишню форму?
- У цьому немає жодної потреби. У професійному плані у мене все гаразд: я нічого не втратила, не втратила чарівність. Якби акторська гра будувалась на одній фактурі – звичайно, була б біда. Головне – характер. А якщо виникне потреба додати об'ємів, то накласти "товщини" на стегна і груди зараз не проблема.
"ОТРИМАЛА КОЛОСАЛЬНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ!"
- Було дуже кумедно, коли учасники після фінального зважування побігли пити воду. Що ви зробили після того, як дізналися результат на всю країну?
- Поїхала з ними разом танцювати у ресторан, пити вино та їсти суші. Ми так танцювали! Я дуже потоваришувала з усіма хлопцями, зараз ми підтримуємо стосунки.
- Історії яких учасників найбільше вас зачепили?
- Я дуже співчувала Умберто, у якого на початку проєкту помер батько. Смерть батька стала, мабуть, найбільшою трагедією в моєму житті (бадьорий голос Олесі раптово затремтів, а в очах блиснули ледь помітні сльози). А яка чудова Оксана. Після фіналу вона відвела мене набік і вручила дуже інтимний подарунок - ікону із зображенням Святого Віктора, вишиту бісером. Я була вражена. Також дуже переживала за Аню, яка у 23 роки виглядала на 35 та була з величезним животом. Зараз вона стала такою розкішною, рухливою!
- Як це – вперше працювати у прямому ефірі?
– Я отримала колосальне задоволення! Це саме те, чим хотіла б займатися у майбутньому, якби я мала таку можливість. Перед ефіром, звісно, дуже переживала. І боялася, щоб дівчата, які вперше в житті одягли підбори, під час виходу не полетіли зі сцени (сміється).
|
"З КОХАНИМ ПОЗНАЙОМИЛИСЯ В СОЦМЕРЕЖАХ"
- Кохана людина весь цей час вас підтримувала?
- Він страшенно переживав, коли я почала весь цей процес. Розумів, що поєднати схуднення з графіком у театрі та кіно буде для мене великим стресом. Але коли почув, що це мені цікаво, став підтримувати. А побачивши мене в прямому ефірі в ошатному сірому костюмі, зовсім очманів і сказав: "Та яка ж ти в мене красуня!". Вдячна йому, що він не вередував, як це роблять зазвичай багато чоловіків, коли відчувають нестачу уваги. У моєму житті були випадки, коли партнер переставав радіти моїм успіхам, намагався придушити і пригасити світло, щоб не була такою яскравою.
- Може, вони вам заздрили?
- Можливо. А може, просто брак розуму? Мій батько, наприклад, завжди тішився успіхами матері. Він думав по-іншому: "Це ж який я молодець, якщо поряд зі мною така жінка". Уявляєте, що було б, якби всі чоловіки так думали?
- У вашому знайомстві з коханим була якась романтична історія?
- Ми випадково списалися в соцмережах. Але потім виявилося, що все життя розминалися буквально за хвилини: то він прийде в одну компанію, а я піду з неї, то відпочивали десь поруч.
– Знаю, що у вас є велика мрія. Ви хочете стати мамою.
- Так. Але на все Божа воля. Думаю, бажання здійсниться (пауза). Якщо заслужу, звісно. А найближчим часом восьмого разу стану хрещеною мамою!
- Ця мрія поки що залишилася нереалізованою тому, що ви затребувана актриса, чи тому, що поряд не було коханої людини?
- Людини, звісно! Зовсім не лукавлю і не жартую, коли кажу, що "жду тата". Важливо, щоб я захотіла дитину від цього чоловіка. Тому що діти, народжені від кохання, - абсолютно особливі, унікальні, обдаровані у своєму напрямі. Такими є всі мої хрещеники.
- Таке кохання у вашому житті ще попереду?
- Не хочеться забігати наперед. Дуже хочеться вірити, що ця історія закінчиться хепі-ендом (усміхається).
– З появою дитини на деякий час доведеться обмежити роботу. Чи готові частково пожертвувати кар'єрою заради сім'ї?
- Готова, звичайно. Якогось моменту потрібно правильно розставити пріоритети. У моєму розумінні народження дитини, сім'я та чоловік – найголовніше. І потім людина, яка тебе любить, ніколи не перешкоджатиме твоїй мрії. Щоразу, коли в моєму житті відбувалися круті повороти, я дуже боялася. Але в якийсь момент зрозуміла: якщо страх – це єдина причина відкласти задумане, його потрібно негайно подолати. Всім відомо, що тільки душевнохворі не мають страху.
- Пам'ятаєте найбільший страх у своєму житті?
– Це дуже складна тема. Мабуть, страх втратити власне життя. Були ситуації, коли мені загрожували фізичною розправою. Це, мабуть, найяскравіша і найжахливіша емоція, яку я коли-небудь пережила.
- Якийсь божевільний шанувальник?
- Так, можна сказати й так. На жаль, такі випадки повторювалися неодноразово. Я про це нікому не розповідаю та й навіщо це комусь знати? Знаю тільки: нікому не захотіла б такого пережити. Але, дякувати Богу, все закінчилося благополучно.