29 червня
Завантажити ще

На Донбасі люди тижнями живуть у підвалах: евакуюватися майже немає шансів

На Донбасі люди тижнями живуть у підвалах: евакуюватися майже немає шансів
Фото: кадр з youtube.com/watch?v=ZpkSnSqYjkY&t=8s

На Донеччині жителі Соледару і Сіверська тижнями не можуть вийти на вулицю. Незважаючи на те, що міста стають привидами, люди не можуть евакуюватись через постійні ворожі обстріли, пише ТСН

Російська авіація постійно бомбардує вулиці міст та селищ. Так, у Новолуганському (Бахмутський район) вже не лишилося жодного вцілілого будинку. Під ураження російських снарядів потрапляють десятки цивільних громадян.

Населені пункти Донеччини, які знаходяться на межі з Луганською областю, російськими військами буквально рівняються з землею. Дорога до Соледару, яка нині прицільно обстрілюється артилерією окупантів, усіяна воронками від ворожих ракет.

Одна з мешканок міста - Ніла -  живе у підвалі свого будинку. Разом із нею - інші сім’ї з дітьми, наймолодшому хлопчику немає й двох років. А 10-річна Діана живе тут з бабусею і молодшою сестрою та мріє лише про закінчення війни. 

Ніла розповідає, що її молодша донька загинула у Маріуполі під час одного з обстрілів росіян. Тоді уламок ворожого боєприпасу вбив дівчину, яка готувала на вулиці їжу.  Сама жінка не хоче виїжджати через батьків, які живуть в окупованому росіянами селі неподалік. Про загибель онуки вони досі не знають.

Питну воду, продукти і дитяче харчування для тих, хто живе по підвалах, сюди намагаються завозити раз на кілька днів. Попри важкі бої навколо міста і постійні російські атаки з неба люди виїжджати не хочуть.

Постійні обстріли і у сусідньому Сіверську, де давно немає води, світла і зв’язку. Ще донедавна багатотисячне місто перетворилось майже на пустку. Через постійні російські атаки сюди довозити продукти все важче.

- Туди проїхати - це квест на виживання, 99 %, що машини потраплять під обстріл, - розповідає  голова луганської ВЦА Сергій Гайдай.

В напрямку Тошківки та  Золотого російські війська перекидають резерви з десятками БМП, аби перерізати трасу на Лисичанськ і оточити наших бійців в Сєвєродонецьку.

- Та зона заводу «Азот» захищена нацгвардійцями, і вони міцно тримають, в них є розуміння всієї мапи військових дій, тому говорити про оточення не можна, - додає  Гайдай.

Незважаючи на безперевні потужні обстріли, волонтери, поліція і місцева влада довозять гуманітарні вантажі до укриттів, де лишаються люди. Наразі відомо, що в Лисичанську на заводі «Азот» перебуває майже шість сотень мирних громадян, майже сорок з них - діти. Та за словами Гайдая, ситуація все тяжче. Відучора окуповані ще два населених пункта - Лоскутівка та Рай-Олександрівка.