Довічне за вбивство Фаріон: чому В'ячеслав Зінченко так і не визнав провини
У четвер, 1 жовтня, у Львові поставили крапку в судовому розгляді справи про вбивство Ірини Фаріон. Шевченківський районний суд визнав В’ячеслава Зінченка винним і призначив йому довічне позбавлення волі. Перед будівлею суду - посилена охорона та прихильники загиблої мовознавиці. У залі - родина Фаріон, прокурори, захист, купа журналістів і сам Зінченко, який до останнього заперечував свою провину.
Перекрита вулиця і потрійна перевірка
Ранок біля Шевченківського районного суду, що у самому центрі Львова, цього дня був зовсім не схожий на звичайний судовий день. Вулицю біля будівлі перекрили для руху. Навколо - сила силенна правоохоронців. Усіх, хто йшов вулицею до суду, перевіряли за посиленими заходами безпеки. Присутні проходили потрійну перевірку металошукачами - на підході до суду, при вході до будівлі і безпосередньо до самої судової зали.
Під судом зібралися прихильники Ірини Фаріон. Люди вимагали для обвинуваченого найсуворішого покарання. Лунали гасла: «Мова об’єднує» та «Довічне». Водночас біля будівлі були й люди, які підтримували Зінченка.
У залі суду - донька Ірини Фаріон Софія Особа, її представниця Наталія Романик, прокурори Дмитро Петльований та Олена Данилів, адвокатка Зінченка Діана Кара. Самого Зінченка до зали привезли заздалегідь, адже від моменту затримання він перебуває під вартою.
Загалом у залі було ніде яблуку впасти - армія журналістів, конвой, поліція, група підтримки обох сторін. Оскільки місць для сидіння було дуже мало, більшості людям довелося стояти понад 5 годин, поки суд зачитував вирок. Згодом довелося трохи відчинити вікно, адже дедалі ставало дуже спекотно.
У залі суду яблуку ніде було впасти. Фото: Мирослава Бзікадзе
Понад п’ять годин до вироку
Засідання розпочалося близько 10:30. Колегія суддів перейшла до оголошення вироку, а суддя Петро Невойт - зачитувати обставини справи та оцінку доказів. Це був не короткий формальний фінал. Судове рішення оголошували понад п’ять годин. А у центрі уваги знову опинилася позиція самого обвинуваченого.
Зінченко провину категорично заперечував. Під час розгляду справи він чотири рази відмовлявся давати показання. Як пояснив суддя, спочатку обвинувачений посилався на відсутність узгодженої позиції із захистом, а пізніше - на інші обставини, пов’язані з участю його адвокатів.
Не виступив Зінченко і в судових дебатах. Суддя повідомив, що впродовж п’яти місяців дебатів йому понад десять разів пропонували виступити. Однак обвинувачений щоразу відмовлявся, посилаючись на неузгодженість позиції із захисниками. 27 серпня 2026 року суд визнав такі дії зловживанням процесуальними правами.
Взагалі під час оголошення вироку В’ячеслав Зінченко поводився дуже спокійно – розглядав присутніх, іноді усміхався на камеру. Всім своїм зовнішнім видом він вдавав, що йому абсолютно байдуже, що тут відбувається.
На вулиці під судом група підтримки Ірини Фаріон скандує: «Довічно!». Фото: Мирослава Бзікадзе
Докази, на які послався суд
Оголошення вироку фактично стало детальним переказом того, як суд оцінював доказову базу. У справі було проведено понад 60 експертиз, допитано понад 1500 людей та опрацьовано значний масив відео з камер спостереження. Обвинувальний акт передали до суду ще 26 грудня 2024 року.
Одним із доказів, про який окремо говорив суддя, стала одорологічна експертиза. За результатами дослідження, зразок запаху, вилучений із крові Зінченка, збігся зі зразками запаху з лавки, де, за версією слідства, у день вбивства перебував чоловік у яскравому одязі біля будинку Ірини Фаріон. Суддя озвучив показник - «99,999%». Під час експертизи три службові собаки визначили один і той самий запаховий слід. Суд дійшов висновку, що ці докази підтверджують перебування Зінченка на місці події.
Суд також посилався на відеозаписи пересування Зінченка Львовом та результати порівняння його портрета із зображеннями чоловіка, якого бачили біля будинку Фаріон.
Донька Ірини Фаріон Софія Особа назвала цей вирок «історичним». Фото: Мирослава Бзікадзе
«Захист: «Справа сфальсифікована»
Водночас для захисту цей день мав зовсім інший зміст. Адвокатка Зінченка Діана Кара раніше заявляла, що не вважає свого підзахисного винним, а справу називала сфальсифікованою. Після завершення дебатів у вересні вона заявляла, що сторона захисту буде продовжувати боротьбу й у разі потреби звертатиметься до Європейського суду з прав людини. Зінченко підтримував цю позицію.
Він не визнавав провини та відмовився від останнього слова. 1 жовтня під час оголошення вироку його позиція залишилася незмінною.
Суд, своєю чергою, дійшов протилежного висновку. Після кількох годин оголошення мотивувальної частини суд перейшов до покарання.
В’ячеслава Зінченка визнали винним у вбивстві Ірини Фаріон та призначили йому довічне позбавлення волі. Окремо суд призначив чотири роки за незаконне поводження зі зброєю. За сукупністю покарань остаточним стало довічне ув’язнення. Строк відбування покарання суд постановив рахувати з моменту затримання - 25 липня 2024 року.
Проте вирок ще не є остаточним: він набуде законної сили після завершення строку на апеляційне оскарження - 30 днів, якщо апеляцію не буде подано або якщо рішення залишать без змін.
Окрім того, у справі був і цивільний позов. Донька Ірини Фаріон Софія Особа вимагала від Зінченка 15 мільйонів гривень моральної компенсації. Суд задовольнив позов частково – із В’ячеслава Зінченка постановили стягнути на користь Софії Особи 5 мільйонів гривень морального відшкодування. Ці гроші вона пообіцяла передати бригаді ЗСУ «Рубіж», де служив її чоловік Василь Особа.
- Хочу зазначити, що кошти, які виділені на відшкодування моральної шкоди - 5 млн грн, будуть скеровані на бригаду «Рубіж», де воював мій чоловік Василь Особа. І, я думаю, ми зможемо здолати ворога. Бо зараз ми бачимо, що дуже багато внутрішніх ворогів, - сказала Софія журналістам після засідання суду.
Донька Фаріон подякувала українцям за підтримку і зауважила, що без неї не вдалося вбивці отримати довічний вирок. Для родини це рішення стало фінальною точкою багаторічного судового процесу.
До речі
Тим часом сторона захисту В’ячеслава Зінченка готується оскаржити рішення Шевченківського районного суду Львова в апеляційній інстанції та заявила про намір надати нові матеріали, які, на їхню думку, спростовують вину обвинуваченого. Про це повідомила адвокатка Тетяна Мусихіна під час спілкування з журналістами.
За її словами, у справі присутні чисельні фальсифікації, а захист у суді першої інстанції був недостатнім. Зокрема, Мусихіна зауважила, що планує надати детальні відеозаписи пересування Зінченка та докази щодо одного зі свідків, які суд першої інстанції відмовився долучити.
- Я маю надію, що в апеляції зрозуміють, що це справа сфальсифікована повністю, і якось будуть вже ретельно досліджувати докази невинуватості В’ячеслава Зінченка, - заявила Мусихіна.
Вона додала, якщо апеляційний суд не змінить вирок, адвокати оскаржуватимуть його у Верховному Суді, а за потреби - у Європейському суді з прав людини.
Історія питання
У мовознавицю Ірину Фаріон стріляли 19 липня 2024 року у Львові біля під’їзду її будинку на вулиці Масарика. Пострілом її поранили у голову. Того ж дня пізно ввечері Фаріон померла у лікарні.
Через шість днів, 25 липня 2024 року, у Дніпрі затримали 18-річного підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон. Ним виявився В’ячеслав Зінченко з Дніпра. Сам хлопець неодноразово заявляв, що не визнає своєї провини.
