Помер народний депутат України І скликання Микола Дзюба. Він був одним із депутатів, які у 1991 році ухвалили Акт про проголошення незалежності України, а до цього підтримав Декларацію про державний суверенітет. Про його смерть повідомляє Секретаріат Верховної Ради.
- Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким, друзям, колегам та всім, хто знав та поважав Миколу Григоровича. Вічна пам'ять, - йдеться у повідомленні парламенту.
Дзюба народився 12 листопада 1946 року у селі Сувид Вишгородського району Київської області у селянській родині. Його трудовий шлях розпочався у 1964 році. Дзюба працював слюсарем-сантехніком у військовій частині, а згодом проходив термінову службу в армії. З 1968 року працював водієм автотранспортного підприємства у Києві. Саме як представника робітничої професії його згодом висунули кандидатом у депутати.
1989 року Дзюба балотувався до Верховної Ради СРСР. А 18 березня 1990 року у другому турі виборів він став народним депутатом України І скликання. Дзюба переміг в Оболонському виборчому окрузі №11 у Києві, набравши 42,53% голосів.
У парламенті він приєднався до опозиційного об’єднання «Народна Рада». Воно протистояло комуністичній більшості та виступало за державну незалежність України. Дзюба брав участь у роботі над Декларацією про державний суверенітет України, яку Верховна Рада ухвалила 1990 року. А 24 серпня 1991 року він був серед депутатів, які підтримали Акт проголошення незалежності України.
У Верховній Раді І скликання Дзюба займався передусім питаннями соціальної політики. Він був секретарем Комісії з питань соціальної політики та праці та очолював підкомісію з питань розвитку сфери послуг. На парламентських виборах 1994 року Дзюба висувався кандидатом в Оболонському окрузі №10, проте зняв свою кандидатуру.
Після завершення депутатської діяльності він працював референтом-консультантом Міжнародного фонду гуманітарних та економічних зв'язків України з Росією. Окремою сторінкою його біографії стала ліквідація наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 1986 року Дзюба брав участь у роботах після катастрофи. За радянських часів він був нагороджений орденами «Знак Пошани» та «Трудова Слава» ІІІ ступеня. Микола Дзюба був одружений та мав двох дітей.