Знищені склади - порожні полиці: чи вистачить Києву їжі після ударів по продуктових складах
Наслідки ворожих ударів по продуктових складах Києва та області – це не лише знищені будівлі й товарні запаси. Для столиці, яка щодня споживає тисячі тонн продовольства, пошкодження складської інфраструктури означає пошкодження всього ланцюгу постачання - від імпортера або виробника до супермаркета та покупця.
Чи може знищення складів призвести до дефіциту окремих продуктів? Які товари подорожчають першими і наскільки швидко бізнес «прийде до тями»? Відповіді на ці та інші питання – в матеріалі Коротко про.
«Всі брали трохи більше, ніж зазвичай»
У вихідні в продуктових магазинах столиці було досить порожньо. У "Сільпо" біля мого дому відділ овочів пропонував хіба що картоплю – не було ані цибулі, ані моркви, ані буряків. Приблизно такою ж була ситуація в багатьох магазинах різних мереж.
- Ситуації після обстрілів у різних магазинах дуже відрізнялися, - поділився спостереженнями з Коротко про мешканець Києва Олексій. – Насамперед це залежало від району міста. Зрозуміло, якщо це «спальник» з купою 20-поверхівок поблизу, то продукти з полиць зникали досить швидко. Першими до розряду дефіциту перейшли овочі. Хоча й тут ситуації були різні: десь зникли авокадо, а десь – цибуля та морква. Грибів також швидко не стало.
За словами Олексія, за відчуттями у перші дні стало менше води, але її підвезли досить швидко. Люди за звичкою почали купувати продукти тривалого зберігання – борошно, цукор. Меншою стала пропозиція кондитерських виробів, того ж печива, адже воно також довго зберігається. Наприклад, строк придатності крекерів – до літа 2027-го. Точно не пропадуть.
- Були невеликі перебої з молочними продуктами – йогуртами, кефіром, але все ж таки зовсім порожніми полиці не були, - продовжує наш співрозмовник. - По м’ясних продуктах та яйцях я змін не помітив, ажіотажного попиту також не було. Але всі брали трохи більше, ніж зазвичай, і я також подумав, що замість упаковки яєць можна було б взяти дві.
Порожні полиці в «Сільпо» у Вишгороді. Фото: threads.com
«Експрес-дефіцити»
Покупців порожні полиці дійсно трохи налякали, тим більше, що деякі мережі замість продуктів виставили картонки – мовляв, цей товар знищила Росія. Навіщо – сказати важко. На п'ятий рік повномасштабної війни ми всі знаємо, що РФ знищує не лише моркву та цибулю, а й цілі міста. Але якщо мета була роздмухати паніку, вийшло добре. Адже відсоток панікерів у суспільстві вище з кожним роком – люди ж не залізні.
- Вітчизняні магазини «креативлять» не вперше, - нагадує експертка Світового Банку Оксана Руженкова. - За часів ковіду, коли ринки закривалися і покупцям не було куди подітися, деякі супермаркети штучно піднімали ціни, і при цьому ставили картонки «не заробляю ні копійки».
Щодо дефіциту, то, продовжує Руженкова, з огляду розмов із колегами, у Києві та його передмісті картина експрес-дефіцитів складається досить строката. Свою роль відіграв ажіотаж. Люди 60+ зберегли стару радянську звичку робити запаси. Зараз до них додалися ті, хто молодші, – усі ми пережили 2022 рік і маємо набутий «воєнний» досвід закупівель та організації власної продовольчої безпеки. Причому кожен має свій список, що запасати. Хтось купує про запас туалетний папір, а хтось – макарони та гречку.
Про дефіцит не говорять, лише попереджають про затримку. Фото: соцмережі
Готуємося до зростання цін
Наразі говорити про масштабний дефіцит продовольства зарано: український ринок має альтернативні канали постачання та запаси. Проте знищення великих складських комплексів безперечно створює додаткові витрати для ритейлерів і постачальників. А будь-який додатковий кілометр логістики, оренда нового складу чи необхідність терміново замінити втрачені запаси зрештою відбивається у ціні товару на полиці.
Економісти вже озвучили перші прогнози: перехід на менші холодильні хаби може збільшити логістичні витрати на 10-15% та додати до цін окремих товарів до 5-6%.
Першими подорожчають найдешевші товари, бо в їх ціні логістична складова займає досить високу частку. Йдеться про бюджетні продукти широкого попиту – хліб, борошно, крупи, макаронні вироби.
Овочі, фрукти та ягоди, особливо ті, які потребують спеціальних умов зберігання або швидкого постачання, також в зоні ризику. Тут подвійна проблема: з одного боку, потрібні холодильні склади, з іншого – є висока залежність від оперативної логістики. Довший маршрут означає більші транспортні витрати та більші втрати продукції.
До вразливих категорій належать м'ясо, птиця, риба, молочні продукти. Втрата холодильних складів означає необхідність терміново шукати нові потужності. Крім того, ці продукти мають обмежений термін зберігання, тому бізнес не може просто сформувати великий запас «про всяк випадок».
«Причин для паніки немає»
І все ж таки, кажуть експерти ринку, причин для паніки зараз немає.
- Початок повномасштабної війни показав, наскільки в нас гнучкий бізнес, зокрема ритейл, і як він вміє вибудовувати нові логістичні зв'язки, шукати постачальників, - зазначила Оксана Руженкова в розмові з Коротко про. – Так, склади знищені, але постачальників торгівельні мережі не втратили, як це було у 2022 році, коли частина України раптово потрапила в окупацію. Наразі вітчизняний ритейл має і план В, і план С, і навіть план D. Тож паніка безпідставна.
Питання врегулювання ситуації із товаром на полицях маркетів насамперед стосується швидкості постачання. За словами Руженкової, трансформація займе 2-4 тижні, в більшості випадків впораються за 2 тижні.
- В Україні дуже адаптивний і ритейл, і бізнес. Зараз вітчизняні виробники самі виступають з ініціативою налагодити прямі постачання до супермаркетів, вони готові йти назустріч мережам і самі все привозити безпосередньо в магазини. Але є суто технічні питання – далеко не всі виробники мають такий технопарк, щоб за день об'їхати столицю і закинути в кожен супермаркет умовні два мішки моркви.
Через розбиті склади у мережі Novus теж тимчасові перебої з поставкою. Фото: соцмережі
«Бізнес та ритейл впораються»
З наслідків ворожих обстрілів можна винести певні уроки, вважає Оксана Руженкова. І головний з них стосується того, що величезні накопичувальні центри, які побудували до війни торгові мережі, - це шлях у нікуди. Ще на початку повномасштабної війни експерти акцентували, що овочесховищ навколо кожного обласного центру має бути багато, і вони мають бути розосереджені. Гігантоманія з огляду на військові ризики відходить у минуле. До речі, експертка впевнена, що український ритейл впорається. Вони вистояли під час ковіду, а зараз не забувають про власну маржу, нехтуючи сезонним зниженням цін на агросировину та вироблені з неї продукти. Тож все в ритейла владнається, треба лише трохи почекати.
Щодо покупців, то, каже Оксана Руженкова, для них є дві новини – добра і погана.
З одного боку, у зв’язку з тим, що порти не працюють і продовольство не експортується, потенційно експортноорієнтовані продукти – зерно, олія, м'ясні та кондитерські вироби тощо – мають всі шанси залишитися в Україні. Для аграріїв це тяжкий удар, майбутня посівна під питанням, але для споживачів це означає, що взимку продуктів в Україні буде достатньо.
На іншому боці – ціни, продовжує експертка. Сьогодні у покупців відібрали альтернативне джерело доступних продуктів – МАФи (детально про це ми писали тут), які б, до речі, зараз дуже швидко заповнили ніші, що вивільнилися. Досить жорстко столична влада розганяє не тільки дрібний бізнес з його МАФами, але й стихійні маленькі ринки, де бабусі торгують «з землі». І виникає питання: чи дійсно є необхідність так безапеляційно рівняти бізнес до дуже «проєвропейської» системи торгівлі саме зараз? Чи дійсно це на часі? Все ж таки варто пам`ятати, як боляче це рикошетить і по бізнесу, і по соціально вразливим громадянам, які не виїхали з країни і зараз виживають як можуть.
