Суддя з Дніпра одружилася з рідним дядьком, щоб прибрати до рук службову квартиру
Нікого не здивуєш, коли сьогодні якийсь «обдарований» хлопець одружується зі своєю літньою бабусею, щоб отримати бронь від ТЦК. Але щоб доросла успішна жінка вийшла заміж за рідного дядька, втягнула в історію двох інвалідів - це вже щось новеньке. Хоча кінцева мета і в разі «М», і в разі «Ж» однакова - обдурити державу. І шанси успішно зірвати куш стрімко зростають, якщо ти сама суддя.
Вийшла заміж за рідного дядька
Припустимо, суддя Дніпровського апеляційного суду Марина Петешенкова ні в чому не винна. Тільки її мати Людмила Височенко так не вважає і вимагає притягнути доньку до серйозної відповідальності. На думку Людмили, така підла людина не має права носити суддівську мантію. І точно не під час війни. Про що до Вищої ради правосуддя вже надійшло кілька скарг.
Прикол у тому, що суддям досі належать службові квартири. І їхній розмір залежить від сімейного стану: краще, щоб, крім бабусі й дідуся, були онучка, жучка, кішка і мишка. Але завжди є ризик, що після отримання «ріпки», тобто квартири, жучка або мишка можуть обнагліти. Тому, як сказано в заяві Людмили Височенко, її донька Марина вирішила питання розумніше - вийшла заміж за рідного дядька. Нехай теж прославиться - його звуть Сергій Лисицький. Причому він дядько по мамі, рідний брат Людмили, а не кузен, сьома вода на киселі.
Шлюб проіснував трохи більше трьох місяців, але він принципово не міг бути зареєстрований - у Цивільному кодексі є стаття, яка забороняє шлюб між рідними тіткою, дядьком, племінником і племінницею. Але якщо наречена - суддя…
Жучка і кішка, до речі, теж були. За них хоча б заміж виходити не довелося. У службовій квартирі судді Петешенкової з цілком гуманістичних міркувань були зареєстровані ще й дві людини з інвалідністю. Щоб напевно. Дивно, що не здогадалися собачий притулок там оформити, але судді видніше.
Всім би таких заможних бабусь
Половина українців зараз скаже: ну молодець, віджала квартиру у держави, 67 кв. м, жити ж десь треба. Але ви ж не думаєте, що у такої порядної судді немає добрих родичів, які дозволять їй тулитися на 67 кв. м? Навіть якщо дядька-чоловіка вона розлюбила або він її.
Як сказано в офіційних зверненнях до ДБР від громадської організації «Міжнародне поліцейське бюро», Марині Петешенковій дістався у подарунок будинок у Дніпрі розміром приблизно 400 квадратів. Хто подарував? Бабуся. Звідки у бабусі? Їй подарував онук - рідний брат Марини Петешенкової. Бабка за дєдку…
До речі, як стверджує Людмила Височенко, пані Петешенкова не живе в тій, колись "казенній" квартирі. А неофіційно здає в оренду. Стриже гроші з тих, у кого дійсно немає житла.
«Я, як мати судді Дніпровського апеляційного суду Петешенкової М.Ю., володію інформацією, що квартиру у м. Дніпрі неофіційно суддя Петешенкова Марина Юріївна здає в оренду. Грошові кошти від оренди службового житла не декларує», - сказано у зверненні до Вищої ради правосуддя.
Скандал з наводчиком ракет на Дніпро
Але де в цій історії тато Марини Петешенкової - Юрій Височенко? Чому він їй нічого не подарував? Був зайнятий. Він проходить у кількох справах. Судячи з усього, у тата дніпровської судді насичене життя зі складно передбачуваним результатом. З його прізвищем пов’язані скандали - від побутового насильства до державної зради.
Юрій Височенко - керівник ТОВ «Укрспецсервіс». Це те підприємство, яке фігурує у справі адвоката Олександра Самарця, затриманого СБУ. Адвоката підозрюють у державній зраді - що він наводив російські ракети на Дніпро. На його совісті може бути як мінімум 6 смертей. Ще 30 людей постраждали. Незважаючи на це, як сказано на сайті Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затриманий Олександр Самарець досі значиться, як голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Дніпропетровської області.
Під час розслідування спливло, що підозрюваний у державній зраді Самарец якимось дивом влаштувався в «Укрспецсервіс». Нібито не адвокатом, а електромонтером. Хоча якщо припустити, що коли влаштовуєшся фіктивно для бронювання від мобілізації, то таке пониження в кар’єрі цілком виправдане. Підприємство дійсно надавало бронь від мобілізації. Ну, не одружуватися ж йому заради цього з якоюсь самотньою безпорадною бабусею.
Самарец спробував покинути Україну з цілком легальними документами, коли і був затриманий. Питання: чий підпис стояв на паперах людини, якій світить довічне? Хіба не Юрія Височенка? І який вердикт могла б винести татові суддя Марина Петешенкова?
До речі, тут можна і не гадати на кавовій гущі. Ймовірно, пані в мантії не на боці своєї матері Людмили Височенко, яка вимагає притягнути до відповідальності не лише суддю-доньку, а й уже колишнього чоловіка Юрія Височенка. На нього є заяви в поліцію, відкриті кримінальні справи за побиття, домашнє насильство, є судові розгляди за нерухомість.
Онучці теж неймовірно пощастило
Останнє, мабуть, сімейна риса Петешенкових - Височенків. Глава дому провернув цілком собі легальну операцію з ТОВ «Укрспецсервіс». Легальну, як і з подарунком Марині Петешенковій будинку на 400 квадратних метрів від бабусі. Височенко поступився своїй онучці Анастасії, доньці судді Петешенкової, контрольним пакетом акцій свого підприємства.
Як повідомили в громадській організації «Міжнародне поліцейське бюро», рік тому Анастасію Петешенкову дідусь Юрій Височенко ввів до складу засновників ТОВ «Укрспецсервіс». Зі скромною часткою в 5%. Приблизно через три місяці заможна донька судді виклала півтора мільйона гривень і отримала 97% акцій дідусиного підприємства.
Всю інформацію передали в НАЗК, і, можливо, там перевірять усі ці фінансові потоки в сімейному гніздечку судді Марини Петешенкової. Як мінімум, звідки у її доньки такі гроші? Теж подарувала бабуся? От все-таки добре бути родичем судді… Якщо не брати до уваги Людмилу Височенко, яка сподівається домогтися своєї справедливості, але стикається в суді з колегами її доньки, чию мораль і чесність мати якраз і ставить під сумнів. Які ще потрібні доводи?
«Крім того, зауважу, що колегія суддів Дніпровського апеляційного суду… при розгляді апеляційних скарг, де сторонами по справі є батьки та донька судді Дніпровського апеляційного суду Петешенкової Марини Юріївни, повинні бути не тільки реально вільними від будь-якого неналежного зв’язку, упередженості чи впливу - вони (судді Дніпровського апеляційного суду) повинні бути вільними від цього і в очах стороннього спостерігача. У іншому разі довіра до незалежності судової влади буде підірвана», - пише у своїй заяві Людмила Височенко.
Причому правдивість усіх згаданих фактів неважко перевірити - було б бажання. Так, це не скандал з Міндичем, але «міндичами» саме так і стають. Ви тільки вдумайтеся: суддя, яка повинна бути справедливою, мати ідеальну репутацію (ми ж всі хочемо, щоб суддями були чесні люди, ми всі на це заслуговуємо), знайшла лазівку в законі, фіктивно одружилася, попереписувала нерухомість, поганяла фінанси. І ця людина виносить рішення іменем України, вона вирішує, хто має рацію, а хто - ні, якщо для неї порушити закон - це як зранку філіжанку кави випити? Де наші правоохоронні структури, де Вища кваліфікаційна комісія суддів? Чи без підказки з Офісу президента вона не працює? Хто має втрутитися, щоб суддя, яка порушує закони і пов’язана з наводчиком ракет на мирні українські міста, не судила, а сама була підсудною?
