Передноворічні схеми шахраїв: безкоштовні продукти від «Артиста», 1000 гривень з Вайберу
Соцмережі повняться привабливими пропозиціями – безкоштовні продукти, приголомшливі розпродажі товарів, грошові допомоги просто набиваються вам у руку. А це значить, що різдвяно-новорічний сезон шахрайств у розпалі. Аферисти зазвичай використовують старі схеми, актуалізуючи їх новими декораціями. Тому треба бути вдвічі пильними, щоб не потрапити на гачок. Журналіст Коротко про розібрав кілька популярних обманів.
Фішинг на… ялинках
Під оголошенням «АТБ роздає продуктові набори» у фейсбуці я побачила більше 2500 коментарів. Подумала: це треба ж постаратися набрати стільки ботів! Однак відгуки виявилися цілком щирими. Більшість коментаторів обурювались, що безкоштовну їжу роздають аби кому, коли її так потребують малозабезпечені, пенсіонери і наші захисники в окопах. Застереження типу «це фейк» просто губилися у вирі емоцій.
Благородство наших людей порадувало, засмутила готовність вірити, що все це насправді. Клік на розповсюдника реклами вивів аж ніяк не на сторінку мережі супермаркетів, а на таємничого «Артиста» з кількома невиразними чоловічими фото в історії. Спроба «надіслати заявку» на продуктовий набір вивела мене в телеграм, і програма забилася в істериці, щосекунди надсилаючи вимогу вказати місто, в якому живу. Далі йти я не ризикнула. А хто ризикнув, скаржилися в коментарях, що для заявки на банки з консервами «треба заповнювати багато позицій».
Близько тисячі коментарів містилося під об’явою, що «Розетка» і «Нова пошта» акційно продають 100 штучних ялинок (середня ціна від 500 до 700 грн.) за 10 гривень. Більшість коментаторів турбувалися «чи я ще встигну». Реклама йшла зі сторінки якогось фестивалю в Берліні, де було одне фото тарелі зі фруктами. Після цих відвідин у фейсбук посипалися ще пропозиції дешевих і, віддамо належне, оригінальних ялинок – настінних, розкладних. Але в більшості продавці ховалися за такими ж дивними сторінками.
- Такі сторінки створюються автоматично для розсилання реклами, на яку можуть повестися легковірні, а потім вони закриваються, - каже експерт з безпеки Олег Русанів. – Фейки можуть переслідувати кілька цілей. Насамперед - банальний фішинг: полювання за банківськими даними з метою крадіжки грошей. Люди вже трохи заточені на дзвінки зі «служби безпеки» або «ваша картка заблокована». А тут ялинки, Різдво, Новий рік, акції – все складається, людина цілком може розслабитися і повідомити інформацію, яку використають шахраї.
Також наш консультант застерігає, що зловмисники можуть полювати не тільки за грошима, а й за акаунтами у соцмережах, через які розсилати небажану рекламу або віруси.
Важливо пам’ятати: якщо магазин чи фірма, яка вказана в рекламі, справді оголошує якусь акцію, інформація про це обов’язково має міститися на офіційному сайті компанії. Не полінуйтеся туди зайти.
Якщо рекламу розміщує реальний інтернет-продавець, то має бути опція «в магазин», яка переведе на сайт, де можна зробити замовлення. Для оформлення заявки не потрібні номери банківських карт та історія вашого роду. Максимум – ім’я, прізвище, номер поштового відділення, на яке мають надіслати відправлення.
Не все те, на чому написано «єПідтримка» - веде на офіційну сторінку «Дії». Скрін
Отримайте 1000, а ще й 6500 гривень
Як тільки з’являється актуальна тема і вона ще й стосується грошей, аферисти одразу беруть це в оборот. Під кінець 2024 року маємо "Зимову єПідтримку" у 1000 гривень і одноразову допомогу у 6500 гривень на дітей з малозабезпечених сімей та дітей ВПО. Це ще дві пастки, які активно конкурують з дешевими ялинками та безкоштовними наборами.
Користуючись тим, що не всі українці опанували «Дію», шахраї пропонують допомогу в оформленні заявки на тисячу гривен. В одному з варіантів треба перейти в телеграм-канал, де виконати певну інструкцію. В другому - вас переведуть нібито на «Дію» і також дадуть інструкцію. В тому, що це підстава, можна переконатися, звіривши електронні адреси справжнього і фейкового застосунків. Та навіть головних сторінок. Якщо справжня «Дія» обмежилася грою кольорів і відтінків, фальсифікатори прикрасили свій витвір електронним пейзажем із соняхами.
Шахраї прикрасили свою сторінку нібито програми допомоги від держави яскравими соняхами. Скріншот
Це ще пів біди. Біда, що під однією з пропозицій «допомога 1000 грн» я також побачила купу обурених коментарів, що держава тринькає гроші, які треба на армію, або «подавіться ви…». Тобто знову люди сприймають шахрайські оголошення за чисту монету. Те саме відбувається і з "допомогою" у 6500 гривень, які пропонують від імені Червоного Хреста, країн Євросоюзу і ще якихось благодійників. Натиснувши кнопку, ви переходите на вайбер (навіть якщо він у вас не встановлений) або фальшиву «Дію». Далі просять телефон і пароль від банківської карти.
- Це теж типовий фішинг, який напрацьований ще в часи, коли почали виплачувати «ковідну тисячу». Афера розрахована на тих, хто мало розуміється на гаджетах та застосунках на них, - зазначає Олег Русанів.
Важливо пам’ятати: будь-яка інформація, що стосується вашого фінансового телефону або банківської карти, може бути використана шахраями на свою користь.
Повідомлення про благодійні акції від Червоного Хреста або наших партнерів поширюється насамперед на офіційних сайтах і в стрічках офіційних новин, а не бере витоки із соцмереж.
Допомога «Тепла зима» у 6500 гривень не оформлюється через «Дію» або інші мобільні застосунки. Вона призначається автоматично згідно з інформацією, яка міститься в реєстрах про малозабезпечені сім’ї та ВПО.
Подумайте самі, якщо ви не подавали заявку до Червоного хреста, чого раптом вам вилізла реклама, що вам дадуть грошей? Скрін
Розпродажі, презенти, лотереї
Навіть коли війна, передсвяткові будні трохи різняться від звичайних. Ми прикрашаємо ялинки, ділимося планами на свята, запрошуємо гостей чи плануємо візит до друзів. Це хоч трохи, але додає настрою і віри в диво. Тому ми цілком можемо зреагувати на дзвінок привітної дівчини, яка повідомить, що ваш номер телефону став переможцем якоїсь лотереї. Наприклад, «Затишна оселя». Ви отримаєте 20 000 чи 50 000 гривень, якщо купите товари на 300 грн. Наприклад, неходову побутову хімію за ціною популярної.
Далі починає працювати не тільки бажання отримати дармові гроші, а й азарт. В посилці за 300 грн ви отримаєте сертифікат на 50 000, але й пересторогу: гроші надійдуть на ваш рахунок після купівлі чайника, міксера, кавомолки на вказаному сайті. А якщо додасте набір тарілок, виграш підвищиться на 20%. Далі – у тому ж стилі. В підсумку ви не виконаєте якийсь наказ, і… виграш анулюється. Схема вигадана у 90-х роках минулого століття, але з неї досі струшують пил.
Ще одна омана – передноворічні розпродажі. Брендові светри, сукні, каструлі пропонують за пів ціни і менше. Щоправда, є умова: зробити передоплату у розмірі 10 - 20% від реальної ціни товару. В гіршому випадку зв’язок з продавцем перерветься після перерахування грошей, бо інтернет-магазин виявиться одноденкою. В кращому - ви отримаєте китайську підробку, яка буде дешевша за вже сплачені гроші.
Покупка без передоплати здається більш надійною, але й тут бувають пастки. В посилці, яку ви оплатите на пошті, може бути зіпсована річ. Назад ви її відправите, але не факт, що повернете гроші. Секрет в тому, що в оптових партіях товару, які надходять до великих магазинів, трапляється брак. Ділки скуповують його за копійки, продають через інтернет під виглядом новорічних акцій і закривають сайт.
«АТБ роздає продуктові набори» - хто ж не клюне на таке привабливе оголошення. Скрін
Поради:
- Якщо ви не брали участі в лотереях, то нічого і не виграєте, а тільки програєте. Немає грошей, які роздають просто за номер телефону.
- Уважно вивчайте історію магазину, який оголосив розпродаж – продивіться сайт, назву домену, перевірте, коли був створений. Почитайте відгуки про магазин. Якщо відгуків немає або тільки схвальні, краще відмовитися від покупки.
- Вміст посилки перевіряйте просто на пошті до того, як віддасте гроші. Не жалійте відкрити красиву упаковку. Якщо товар бракований, пошта зобов’язана відправити його назад.
- Для онлайн шопінгу користуйтесь картою, яка не прив’язана до банківського номера телефону. Кладіть на цю картку стільки грошей, скільки плануєте витратити.
