Працівники ДБР завершили розслідування стосовно львівського бізнесмена, який пропонував $500 тисяч одному із керівників Головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні вилученого майна, а також закриття кримінального провадження відносно підконтрольних йому компаній – одних з найбільших постачальників Міністерства оборони. Про це повідомляє пресслужба ДБР. У бюро не вказують імені та прізвища фігуранта. Проте, згідно із деталями справи, йдеться про Ігоря Гринкевича.
- Встановлено, що львівський бізнесмен, дізнавшись про порушення у 2023 році слідчими Бюро кримінального провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ, вирішив піти на крайні заходи та завчасно "відкупитися" аби уникнути кримінальної відповідальності. Після пропозиції хабаря посадовець ДБР одразу повідомив про це своєму керівництву, - йдеться у повідомленні.
Бізнесмен призначив йому зустріч у ресторані, де передав сумку з готівкою. Після чого був одразу затриманий працівниками Бюро. На теперішній час сторона захисту ознайомлюється із матеріалами досудового розслідування, після чого воно буде передано до суду.
Наприкінці грудня минулого року Державне бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу генпрокурора повідомило нову підозру львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу, якого раніше запідозрили у даванні хабаря слідчому ДБР. Всього у справі фігурують п'ятеро людей. Ігор Гринкевич уже перебуає в СІЗО, а також під вартою і його син Роман. Фігурантів підозрюють у завданні державному бюджету України збитків на майже мільярд гривень.
За даними слідства, бенефіціар трьох підприємств створив злочинну організацію з метою заволодіння бюджетними коштами. Її учасники уклали договори із Міністерством оборони на постачання неякісного військового одягу для потреб Збройних сил України.
22 січня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Роману Гринкевичу у вигляді перебування під вартою до 17 березня з альтернативою у вигляді застави в понад 500 мільйонів гривень. Адвокати сина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича не згодні з таким рішенням суду і подали апеляцію.