Процес реформування системи харчування військових в МОУ анонсували місяць тому. Наразі ДП "Державний оператор тилу" на чолі з Арсеном Жумаділовим вже перейшло до практичної чистини - роздроблення Каталогу харчування. Від чинної каталожної системи закупівель комплексної послуги армійського харчування (400 видів продуктів для військових + забезпечення їх логістики) хочуть відмовитися на користь закупівлі окремих позицій їжі з каталогу та окремих послуг з їх доставки.
Які саме продукти виключать, а які залишать і в якій кількості, в МОУ поки не пояснюють. Натомість за підсумками "харчової" наради в Міноборони її учасники отримали листи від ЄБА. В них йдеться про необхідність внести пропозиції - які продукти більше не постачати військовим на фронт. Відповідний лист є у розпорядженні редакції.
"За результатами наради від 22.11.2023 стосовно забезпечення Збройних Сил України продовольством, а також функціонування офіційного державного маркетплейсу Prozorro Market, просимо надати пропозиції (з обгрунтуванням) стосовно включення/ виключення з Каталогу продуктів харчування", - йдеться в листі.
При цьому, як повідомили виданню кілька учасників наради, на ній Арсен Жумаділов весь час наголошував саме на потребі виключення з каталогу низки продуктів для окремих закупівель. А от "пропозиції стосовно його розширення взагалі не обговорювали".
Під час наради звучало ще чимало інших важливих питань. Однак у тексті листа за її підсумками про це ні слова.
"Жумаділов сказав, що вони працюють над зміною кваліфікаційних вимог до постачальників продуктів. І тому, від МОУ якимось окремим неназваним представникам ринку були скеровані запити щодо внесення змін до тендерної документації, до переліку вимог до постачальників та щодо змін в сам каталог продукції. Але присутні на нараді експерти та представники громадського сектору, зокрема, справедливо наголосили на непрозорості такого кроку. Адже ці "окремі представники ринку" очевидно, що не пропонуватимуть МОУ зміни, які їм сами будуть невигідними. Тобто мова про формування нових правил закупівель під конкретних гравців без урахування думки всього ринку.
Зрештою, під час наради було погоджено, що листи-запити на пропозиції мають отримати усі учасники ринку, а не лише окремі з них. Натомість листи, які пришли не містять питань про кваліфікаційні критерії до потенційних постачальників і до тендерної документації взагалі. Залишилося лише питання про виключення продуктів з каталогу", - розповів один з учасників наради.
Ще одна співрозмовниця редакції уточнила, що голова ДП "Державиний оператор тилу" Арсен Жумаділов відмовився назвати той перелік "обраних постачальників", які на запит МОУ вже зараз готують пропозиції про зміну до них вимог.
Наразі відомо, що систему харчування ЗСУ за Каталогом НАТО Жумаділов пропонує скасувати з метою економії коштів. І доступні нині 400 продуктів для ЗСУ хочуть скоротити до 30-35 позицій. Тобто мова про виключення багатьох фруктів, молочки, різних видів ковбасних виробів і про залишення замовлення тільки на базові продукти: хліб, каші, тушонки, чай, цукор, кава, картопля, морква, один з видів м'яса чи риби.
У такий спосіб МОУ повертає в дію харчову постанову КМУ від 2014 році. Саме тоді українських військових годували лімітованою та одноманітною їжею востаннє. З 2015 року, на вимоги НАТО, в Україні стартував процес запровадження харчування ЗСУ за Каталогом, який і налічує понад 400 різних продуктів.
В експертному середовищі ініціативу Держоператора тилу критикують. По-перше, через те, що вона руйнує запроваджений в Україні стандарт харчування НАТО. По-друге, тому, що потреба в економії на їжі військових, відсутня.
Триразове харчування українського солдата (на добу) наразі коштує всього-на-всього 110 грн разом з логістикою, пояснює експерт з харчування МОУ Дана Ярова. За ці гроші і так складно буде нагодувати військового. А ще більше зниження ціни може призвести до появи буквально голодних бійців на фронті.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342764 [adate] => 1701715041 [publication_date] => [adate_day] => 1701648000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701715041 [changed] => 1701715041 [userid] => 24077 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Військові більше не отримуватись 400 видів продуктів.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Getty Images [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 24077 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3464744724 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/GettyImages-1809354727.jpg","crop":{"x":"0","y":"69","w":"1024","h":"546"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/GettyImages-1809354727.jpg","crop":{"x":"0","y":"74","w":"1024","h":"535"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/GettyImages-1809354727.jpg","crop":{"x":"58","y":"0","w":"909","h":"683"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680917] => article Object ( [absnum] => 680917 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => hur-stan-druzhini-budanova-pokrashchivsja-jde-rozsliduvannja-jiji-otrujennja [title] => ГУР: Стан дружини Буданова покращився, йде розслідування її отруєння [title_short] => [meta_title] => ГУР: Стан дружини Буданова покращився, йде розслідування її отруєння [meta_keywords] => Стан дружини Буданова, Маріанні Буданова краще, Буданова отруєння Юсов [meta_description] => Маріанне Буданова, отруєна важкими металами, вже краще [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>На сьогодні стан здоров'я дружини керівника Головного управління розвідки Маріанни Буданової, отруєної важкими металами, задовільний. Загрози її життю немає, але жінці доведеться проходити регулярні медогляди. Про це в ефірі українського телемарафону розповів речник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов.
- Стан здоров'я дружини голови Головного управління розвідки Маріанни Буданової зараз задовільний. Пройдено курс лікування в українській клініці. Завдяки своєчасному реагуванню та завдяки професіоналізму українських лікарів із нею зараз все добре, - сказав Юсов.
Він зазначив, що надалі буде продовжено медичний нагляд, Маріанна проходитиме регулярні обстеження і це тривалий процес. Юсов додав, що розслідування триває, ним займаються підрозділи із власної безпеки Головного управління розвідки Міноборони України.
Раніше Юсов підтвердив, що Маріанна справді була отруєна важкими металами. 28 листопада ЗМІ повідомляли, що у Маріанни Буданової виявили наявність в організмі важких металів. Знайдені речовини не застосовуються у повсякденному житті чи у військових операціях. Джерела із силового блоку повідомили, що дружина Буданова скаржилася на погане самопочуття. Швидше за все, її отруїли через їжу.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342763 [adate] => 1701713723 [publication_date] => [adate_day] => 1701648000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701713723 [changed] => 1701713723 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Маріанна Буданова пройшла курс лікування в українській клініці.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => elle.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100103 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3045907488 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1421).jpg","crop":{"x":"0","y":"21","w":"1200","h":"640"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1421).jpg","crop":{"x":"0","y":"12","w":"1200","h":"626.6666666666666"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1421).jpg","crop":{"x":"2","y":"0","w":"1065","h":"800"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680916] => article Object ( [absnum] => 680916 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => u-listopadi-v-bilshosti-oblastej-vipalo-2-3-misjachni-normi-opadiv [title] => У листопаді в більшості областей випало 2-3 місячні норми опадів [title_short] => [meta_title] => У листопаді в більшості областей випало 2-3 місячні норми опадів [meta_keywords] => Укргідрометцентр, опади [meta_description] => В Україні випало 2-3 місячні норми в листопаді [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>У першій половині листопада в Україні переважала аномально тепла для пізньої осені погода. Вона сприяла розвитку пізніх посівів озимих культур, більшість яких знаходилися у фазах проростання зерна та утворення сходів. Агрометеорологічні умови були цілком задовільними для розвитку та укорінення рослин, повідомляє Укргідрометцентр.
- Упродовж листопада випала велика кількість опадів, у більшості областей вона досягла 2-3 місячні норми. У деяких районах південних областей - 3,5 місячні норми. На багатьох метеостанціях південних, центральних, місцями у північних областях було на 2-34 мм перевищено найбільшу кількість опадів, яка будь-коли випала у листопаді за період спостережень з 1961 року, - йдеться у повідомленні.
У період 14-19 листопада в Україні середньодобова температура знизилася на +5 °С, що означає припинення росту та розвитку рослин. Такі строки закінчення осінньої вегетації озимини у південних областях та окремих районах західних областей виявилися близькими до середніх, у північно-східних областях – майже на три тижні, на решті території – на 1-2 тижні, пізніші середніх багаторічних строків.
У другій половині місяця (18-22 листопада), коли відбулося суттєве зниження температури повітря до показників на 1-5 °С нижче норми, майже по всій території країни, в окремих районах південних та західних областей – 25-30 листопада, спостерігався перехід середньої добової температури повітря через 0 °С у бік зниження. Разом з цим на 1,5-2,5 тижні раніше середніх багаторічних строків розпочалася зима. Озимі культури остаточно перейшли у фазу зимового спокою.
У вівторок, 5 грудня, в Україні прогнозують по-справжньому зимову погоду - вночі вдарять тріскучі морози, а вдень буде відлига. Тож на дорогах утвориться ожеледиця, попереджають в Укргідрометцентрі.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342770 [adate] => 1701713160 [publication_date] => [adate_day] => 1701648000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701713176 [changed] => 1701713210 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Середньодобова температура знизилася на +5 °С.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100280 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 984894737 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/2(294).jpg","crop":{"x":"0","y":"139","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/2(294).jpg","crop":{"x":"0","y":"146","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/2(294).jpg","crop":{"x":"1","y":"0","w":"1278","h":"960"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680914] => article Object ( [absnum] => 680914 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => u-bojakh-iz-rosijskimi-okupantami-zahinuv-kolishnij-ukrajinskij-futbolist [title] => У боях із російськими окупантами загинув колишній український футболіст [title_short] => [meta_title] => У боях із російськими окупантами загинув колишній український футболіст [meta_keywords] => Віталій Залізняк загинув, загинув футболіст Залізняк, смерть фронт Залізняк [meta_description] => Віталій Залізняк загинув під час виконання бойового завдання у районі Залізничного. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>На фронті у боях із російськими окупантами загинув колишній український футболіст Віталій Залізняк. Про це повідомила пресслужба Української асоціації футболу.
- Ексфутболіст був солдатом, навідником кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки. Під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Залізничне Віталій отримав уламкове поранення, несумісне із життям. Від імені Української асоціації футболу та всієї футбольної спільноти висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Віталія... Слава Герою! Вічна пам'ять, – написали представники асоціації.
Віталію Залізняку було 50. Упродовж футбольної кар'єри Віталій Залізняк грав за футбольні клуби "Космос" (Павлоград), "Металург" (Новомосковськ), "Маріуполь", "Торпедо" (Запоріжжя), "Сталь" (Кам'янське), "Електрометалург- НЗФ" (Нікополь). Він виступав на позиції захисника.
Раніше на фронті загинув віцепрезидент Федерації шахів України Артем Сачук, який пішов на війну добровольцем. Про смерть Сачука стало відомо 26 листопада.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342762 [adate] => 1701711780 [publication_date] => [adate_day] => 1701648000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701711795 [changed] => 1701713101 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Він отримав осколкове поранення, несумісне із життям.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/uafukraine [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3725256877 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1420).jpg","crop":{"x":"0","y":"4","w":"1080","h":"576"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1420).jpg","crop":{"x":"0","y":"11","w":"1080","h":"564"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1420).jpg","crop":{"x":"0","y":"2","w":"1080","h":"811"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680915] => article Object ( [absnum] => 680915 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => zhurnal-time-nominuvav-putina-na-zvannja-ljudina-roku-razom-iz-ljalkoju-barbi [title] => Журнал TIME номінував Путіна на звання "Людина року" разом із лялькою Барбі [title_short] => [meta_title] => Журнал TIME номінував Путіна на звання "Людина року" разом із лялькою Барбі [meta_keywords] => [meta_description] => Американський журнал TIME опублікував список номінантів на звання "Людина року". [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Американський журнал TIME опублікував список номінантів на звання "Людина року". До нього увійшов президент країни-агресора Росії Володимир Путін, який отримував цей статус у 2007 році.
Серед інших фіналістів "Людини року":
- президент Китаю Сі Цзіньпін;
- американська співачка Тейлор Свіфт;
- гендиректор компанії OpenAI Сем Альтман;
- король Великої Британії Чарльз ІІІ;
- очільник Федеральної резервної системи Джером Пауелл;
- прокурори колишнього президента США Дональда Трампа;
- лялька Барбі з фільму «Барбі»;
- учасники страйку в Голлівуді.
Премію "Людина року" від журналу TIME вручають із 1927 року. Звання отримує людина, група або концепція, які мали найбільший вплив на світ впродовж останніх 12 місяців. У 2022 році "Людиною року" став український президент Володимир Зеленський та народ України.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 1024 [position] => 342762 [adate] => 1701711060 [publication_date] => [adate_day] => 1701648000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701711099 [changed] => 1701713372 [userid] => 24077 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>
Американський журнал TIME опублікував список номінантів на звання "Людина року".
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1281639762 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/cover-TIME-POY-jp-221202-789bc1.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"2363","h":"1260"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/cover-TIME-POY-jp-221202-789bc1.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"2363","h":"1234"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/cover-TIME-POY-jp-221202-789bc1.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"2363","h":"1774.8073593073593"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680907] => article Object ( [absnum] => 680907 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => lesja-nikitjuk-zapustila-instaserial-roksolesja-velikolepnyj-vek [title] => Леся Нікітюк запустила інстасеріал "РоксоЛеся. Величне століття" [title_short] => [meta_title] => Леся Нікітюк запустила інстасеріал "РоксоЛеся. Величне століття" [meta_keywords] => новини шоу-бізнесу, Роксолана, Леся Нікітюк, Леся Нікітюк повторила образ Роксолани, "Роксолана. Величне століття" [meta_description] => Леся Нікітюк повторила образ Роксолани і запустила свій інстасеріал "РоксоЛеся. Величне століття". [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Телеведуча Леся Нікітюк запустила свій інстасеріал "РоксоЛеся. Величне століття", заради якого перетворилася на дружину турецького султана Сулеймана Хюррем Султан, більш відому як Роксолана. У відео зірка уявила, яким міг би бути розпорядок дня у правительки Туреччини, якби вона жила в Україні сьогодні.
Разом із Лесею у ролику знялися ще три дівчини, які виконують ролі інших дружин султана. Одна з них – зірка "Жіночого кварталу" Ірина Гатун.
РоксоЛеся: - Вечір в хату.... у гарем!
РоксоЛеся: - Добре, давайте по-іншому. Слава Україні!
1-ша дружина султана: - Привіт! (РоксоЛеся б'є кулаком в обличчя першої дружини султана.)
РоксоЛеся: - Я кажу: Слава Україні!
1-ша дружина султана: - Героям слава!
РоксоЛеся: - А це вже інша справа.
РоксоЛеся: - Хто з вас найкрасивіша дружина Сулеймана?
2-га дружина султана: - Ну, я! (РоксоЛеся б'є кулаком в обличчя другої дружини султана.)
РоксоЛеся: - Я ще раз запитую: хто з вас найкрасивіша дружина Сулеймана?
2-га дружина султана: - Ви, РоксоЛеся Іванівно!
РоксоЛеся: - Молодець!
3-тя дружина султана: - Альо, Роксомаха, взагалі-то в гаремі головна я.
РоксоЛеся: - Добре, будь. У нас буде все, як в українській родині, де чоловік думає, що він головний, але все вирішує жінка. Отже, розглянемо обов'язки.
РоксоЛеся: - Головна по прогулянках із султаном - я!
РоксоЛеся: - Головна по сексу із султаном - я!
РоксоЛеся: - Головна по кальяну із султаном - я!
Роксо Леся: - Головна по сну із султаном... До речі, він хропе?
3-тя дружина султана: - Так.
РоксоЛеся: - Тоді головна по сну з султаном - ти!
РоксоЛеся: - Головна по обідах та вечерях - теж я!
2-га дружина султана: - А сніданок?
РоксоЛеся: - По сніданках - ти! Я вранці сплю.
РоксоЛеся: - Все, пішла до своєї окремої кімнати. Вилетить МіГ - мене не будити! Будуть летіти "шахеди" - виносимо мене за дві стіни.
РоксоЛеся: - Якщо будуть питання, пишіть мені в лічку. Шампанське купила на всіх. Цілую вас у ваші розбиті дзьобики.
Це не перший інстасеріал, який Леся знімає для соціальних мереж. Після прем'єри фільму "Барбі" вона виклала кілька роликів, для зйомки яких повторила образ знаменитої ляльки. У цих відео також з'являється зірка "Жіночого кварталу" Ірина Гатун. За сюжетом Леся грає Барбі, а Ірина - ляльку-пупса, у якого западає око. Обидві стоять у коробках на полиці магазину, сподіваючись, що на них знайдеться покупець.
[category] => 2850 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2097156 [position] => 342721 [adate] => 1701710220 [publication_date] => [adate_day] => 1701648000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701710228 [changed] => 1701712731 [userid] => 40766 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>
Артистка уявила, яким би міг бути розпорядок дня у правительки Туреччини, якби вона жила в Україні сьогодні.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => instagram.com/lesia_nikituk [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1505751578 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-04_18-17-25.jpg","crop":{"x":"0","y":"24","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-04_18-17-25.jpg","crop":{"x":"0","y":"7","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-04_18-16-11.jpg","crop":{"x":"0","y":"199","w":"720","h":"1080"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-04_18-16-11.jpg","crop":{"x":"0","y":"204","w":"720","h":"541"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-04_18-17-25.jpg","crop":{"x":"0","y":"10","w":"1280","h":"853"},"action":"none","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-04_18-16-11.jpg","crop":{"x":"0","y":"196","w":"720","h":"880.7339449541284"},"action":"none","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680912] => article Object ( [absnum] => 680912 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => u-kijevo-pecherskij-lavri-na-pidtrimku-vijskovopolonenikh-shchodnja-bitime-najbilshij-dzvin [title] => У Києво-Печерській лаврі на підтримку військовополонених щодня битиме найбільший дзвін [title_short] => [meta_title] => Дзвони Лаври щодня битимуть на підтримку полонених українців [meta_keywords] => Дзвони Лаври полонені, Лавра дзвін полонені, акція полонені Лавра [meta_description] => У Києво-Печерській лаврі на підтримку військовополонених щодня битиме найбільший дзвін. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Києво-Печерська лавра з 5 грудня розпочинає безстрокову акцію «Дзвін пам'яті та надії» на підтримку українських захисників, які нині перебувають у російському полоні. Про це Координаційний штаб із поводження з військовополоненими повідомляє у фейсбуці.
- У стінах Києво-Печерської лаври відтепер щодня згадуватимуть українських захисників, які потрапили у ворожий полон... Щоранку після загальнонаціональної хвилини мовчання на Великій лаврській дзвіниці буде бити найбільший дзвін Лаври, нагадуючи про військовослужбовців, які опинилися у російській неволі. Битимуть 9 разів, символізуючи 9 років війни, нагадуючи українцям і людям усього світу про військових та цивільних громадян, які перебувають у полоні, незаконно утримуються у московських катівнях, про зниклих безвісти, депортованих до РФ дітей і дорослих, - розповіли у штабі.
У Лаврі вирішили, що удари дзвона мають лунати, поки останній військовополонений не повернеться додому. Кожен, хто повертається із російського полону чи депортації, зможе приєднатися до щоденної акції особисто.
Як повідомили раніше у Координаційному штабі, РФ призупинила обміни військовополоненими, намагаючись створити враження, що українська влада не працює над цим питанням. У ГУР при цьому уточнили, що з початку повномасштабної війни Росії проти України з полону повернули понад 2,5 тисячі українських громадян. Президент України Зеленський запевнив раніше, що обміни полоненими негласно продовжуються, і часто - просто на полі бою.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342769 [adate] => 1701709140 [publication_date] => [adate_day] => 1701648000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701709178 [changed] => 1701711303 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Найбільший дзвін Лаври битиме одразу після хвилини мовчання.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/koordshtab [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2097923452 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1419).jpg","crop":{"x":"0","y":"61","w":"2048","h":"1092"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1419).jpg","crop":{"x":"0","y":"133","w":"2048","h":"1070"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1419).jpg","crop":{"x":"2","y":"0","w":"2045","h":"1536"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680911] => article Object ( [absnum] => 680911 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => na-ternopilshchini-zhinka-vidznachila-stolitnij-juvilej [title] => На Тернопільщині пенсіонерка відзначила столітній ювілей [title_short] => [meta_title] => Жителька Юстинівки Ярослава Фофуліт відсвяткувала сторічний ювілей [meta_keywords] => Ярослава Фофуліт, Тернопільська область, ювілей [meta_description] => Мешканка села Юстинівка, яке знаходиться на Тернопільщині, Ярослава Фофуліт відзначає свій сторічний ювілей. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>На Тернопільщині мешканка Юстинівки Підгаєцької громади Ярослава Фофуліт відзначила столітній ювілей. Про це повідомила пресслужба громади.
– Нелегка доля випала Ярославі Степанівні. Усього випробувала за своє життя. Все життя тяжко працювала у колгоспі, після смерті чоловіка сама виховувала дітей. А сьогодні вся родина святкує її ювілей, — йдеться у повідомленні.
У ювілярки велика родина: дочка Марія, син Михайло, троє онуків, шість правнуків та один праправнук.
Іменинницю привітали як керівництво Підгаєцької міської громади, так і староста Ганна Кардаш.
1 грудня прем'єр-міністр України Денис Шмігаль оголосив про продовження програми щомісячних доплат до пенсій за віком. Тепер пенсіонери, які досягли віку 80 років і більше, отримуватимуть додаткову щомісячну виплату в розмірі 570 гривень.
12 квітня президент України Володимир Зеленський підписав закон, який встановлює порядок призначення пенсій для мешканців тимчасово окупованих територій чи територій, де продовжуються бойові дії.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342769 [adate] => 1701708960 [publication_date] => [adate_day] => 1701648000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701708962 [changed] => 1701710421 [userid] => 100311 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Жінка прожила дуже складне життя.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Міська рада Підгайці/Facebook [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 315814269 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/407754597_670101118643671_2695399165392476409_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"431","w":"1200","h":"640"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/407754597_670101118643671_2695399165392476409_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"423","w":"1200","h":"626.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/407754597_670101118643671_2695399165392476409_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"391","w":"1200","h":"901"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680904] => article Object ( [absnum] => 680904 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => pomer-aktor-z-dartanjana-ta-trokh-mushketeriv-serhij-kustov [title] => Помер актор з "Д'Артаньяна та трьох мушкетерів" Сергій Кустов [title_short] => [meta_title] => Пішов з життя актор Сергій Кустов, відомий за своєю роллю у фільмі "Д'Артаньян та три мушкетери" [meta_keywords] => Сергій Кустов, Мушкетери, фото [meta_description] => Глядачам Сергій Кустов запам'ятався завдяки неповторній ролі одного з мушкетерів. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>У віці 77 років помер актор театру, кіно і телебачення Сергій Кустов, який був відомий за роллю мушкетера у фільмах "Д'Артаньян і три мушкетери" та "Повернення мушкетерів". Про це розповіли у пресслужбі Першого академічного театру для дітей та юнацтва у Львові.
- Пішов із життя народний артист України Сергій Павлович Кустов – епоха театральної історії Львова та всієї країни, наш старший колега, друг і наставник. 55 років свого життя Сергій Павлович присвятив нашому театру, за цей час відіграв понад 100 ролей, – йдеться у повідомленні театру.
Причина смерті актора не уточнюється, дата та місце похорону будуть оголошені пізніше.
Кустов народився 12 жовтня 1946 року у Полтавській області. Він здобув освіту в Київському державному інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. Починаючи з 1968 року працював у Львівському театрі юного глядача (нині Перший академічний український театр для дітей та юнацтва, раніше - Львівський театр юного глядача). На сцені виконав ролі таких відомих персонажів, як Ленін, Гамлет, Робін Гуд, а також зіграв Павла Власова у постановці "Матері" Горького і Голохвастова у "За двома зайцями". У 1966 році у актора був екранний дебют у революційній драмі "Бур'ян". Також він брав участь у проєктах "Порт" та "Місто з ранку до опівночі". Артист також знімався у серіалах, включаючи "Ганна Герман" та "Державний кордон".
22 листопада помер актор театру та кіно Олександр Крижановський. Причиною його смерті стали інфаркт та пов'язані з ним ускладнення.
3 грудня світ залишив видатний актор театру, кіно та телебачення Сергій Кустов.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Прес-служба Першого академічного театру для дітей та юнацтва у Львові/Facebook [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2073087670 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/\u043a\u0443\u0441\u0442\u043e\u0432.jpg","crop":{"x":"0","y":"158","w":"1200","h":"640"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/\u043a\u0443\u0441\u0442\u043e\u0432.jpg","crop":{"x":"0","y":"175","w":"1200","h":"626.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/\u043a\u0443\u0441\u0442\u043e\u0432.jpg","crop":{"x":"0","y":"91","w":"1200","h":"901"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680908] => article Object ( [absnum] => 680908 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => meteorolohichna-zima-prijshla-do-kijeva-na-10-dniv-ranishe-za-normu [title] => Метеорологічна зима прийшла до Києва на 10 днів раніше за норму [title_short] => [meta_title] => Метеорологічна зима прийшла до Києва на 10 днів раніше за норму [meta_keywords] => Метеорологічна зима, зима Київ, зима рання [meta_description] => У столиці на 10 днів раніше за норму настала зима. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Нинішнього року метеорологічна зима у столиці розпочалася раніше. У Києві вона настала 19 листопада, повідомляє обсерваторія імені Бориса Срезневського у Facebook.
- Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0°С у бік зниження відбувся у Києві 19 листопада, що свідчить про початок метеорологічної зими у столиці, яка прийшла на десять днів раніше за середню багаторічну дату, - розповіли метеорологи.
Фахівці також підбили підсумки календарної осені в Києві. Середня температура повітря за сезон у Києві склала +11,4°С, що на 2,7°С вище за середні багаторічні значення. При цьому ця осінь посіла друге місце серед найтепліших з 1881 року в столиці. Було зафіксовано п'ять температурних рекордів та один рекорд із опадів.
Усі осінні місяці були теплішими, ніж зазвичай, особливо вересень, який мав найбільше позитивне відхилення – 3,9°С. Найхолодніше у календарній осені 2023 року в Києві було 23 листопада, коли мінімальна температура під ранок знизилася до 6,8 градусів морозу, а найтепліше – 24 вересня, коли максимальна температура пополудні досягла +29,1°С. За вересень-листопад у Києві випало 172 мм опадів, що становить 115% від кліматичної норми.
Раніше синоптики спрогнозували, що антициклон Dunja принесе до України мороз упродовж тижня з 4 грудня. У вівторок, 5 грудня, в Україні прогнозують справжню зимову погоду - вночі вдарять тріскучі морози, а вдень буде відлига. Тож на дорогах утвориться ожеледь.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342768 [adate] => 1701706560 [publication_date] => [adate_day] => 1701648000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701706576 [changed] => 1701709385 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Усі осінні місяці були теплішими, ніж зазвичай.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => pixabay.com [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1473318400 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1418).jpg","crop":{"x":"0","y":"113","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1418).jpg","crop":{"x":"0","y":"126","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1418).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1135.6945244956771","h":"853"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680905] => article Object ( [absnum] => 680905 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => zakonoproekt-pro-movi-natsmenshin-v-ukrajini-rusifikatsija-chi-skhodinka-u-jes [title] => Законопроєкт про мови нацменшин в Україні: русифікація чи сходинка у ЄС? [title_short] => [meta_title] => Законопроект про мови нацменшин в Україні: русифікація чи сходинка у ЄС? [meta_keywords] => законопроект. нацменьшинства, языки нацменьшинств [meta_description] => Повернення російської мови до законопроекту про мови нацменшин України – які лазівки русифікації України відкриває законопроект 10288 і чому на ньому наполягає ЄС. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>В Україні з'явився новий привід для обговорення - законопроєкт №10288 у Верховній Раді (внесений прем'єр-міністром Денисом Шмигалем), який начебто повертає російській мові в Україні втрачені після серйозних змін у законодавстві позиції. Повністю законопроєкт має назву «Про внесення змін до деяких законів України з урахуванням експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин в окремих сферах».
Цей документ з'явився після того, як Венеціанська комісія (Європейська комісія «За демократію через право») проаналізувала Закон України «Про національні меншини (спільноти) України» та висловила свою думку про права та свободи нацменшин у нашій країні, які (права та свободи) було б непогано збільшити та покращити.
Хоча висновки «Венеціанки» мають рекомендаційний характер, держави їх намагаються виконувати, а щодо цього законопроєкту – «внесення відповідних змін до законодавства також дозволить державі виконати важливу рекомендацію Європейської комісії у контексті набуття Україною статусу повноправного члена ЄС», йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
В чому проблема
Українці, які критикують цей законопроєкт, переконані, що він поверне російську мову в різні сфери життя українського суспільства, звідки її так довго прибирали. Наприклад, стане більше реклами та телепередач російською, можуть відкритися спеціалізовані книгарні, в яких 50% асортименту на законній підставі становитиме російськомовна література. Кількість україномовних програм на радіо та телеканалах може бути скорочена до 30% для мов нацменшин. Також пропонується використовувати в українських передачах та фільмах інші мови без дублювання та озвучування.
Російська мова повернеться до шкіл та вишів на правах мови національних меншин, і нею діти зможуть отримувати базову освіту (за винятком української мови та літератури, історії України та захисту України). У приватних вишах може допускатися «навчання мовою національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу».
"Мовні гетто?"
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремень уже висловився відносно цього законопроєкту: «Окремі його положення значно погіршать функціонування української мови у деяких сферах суспільного життя на території України. Зокрема, будуть нівельовані норми щодо обов'язкової частки книг державною мовою для видавців та книгорозповсюджувачів». Також Кремінь зазначив, що у 2021 році Конституційний суд України підтвердив відповідність норм мовного закону Конституції та всім міжнародним зобов'язанням України, і намір уряду врахувати усі рекомендації «Венеціанки» є помилковим. Тим більше що суд – це жорстке право, а висновки Венеціанської комісії – це лише рекомендації.
Заступник директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька на своїй сторінці в соцмережах висловила думку, що законопроєкт «містить зміни до законів про мову, освіту, медіа, видавничу справу, які звужують застосування української мови та руйнують її захист. І що найнебезпечніше – дозволяють після 5-річного перехідного періоду масштабну русифікацію телебачення, радіомовлення, аудіо та відеореклами, книговидавництв та ін.».
Народний депутат України Володимир В'ятрович вважає, що норми закону у перспективі відкриють можливості для масштабної русифікації в Україні. А у співтоваристві «Мова об'єднує» категорично заявили:
- По суті, нам пропонують значною мірою повернути мовну політику 2013 року, за часів Ківалова та Колесніченка. Які, до речі, виправдовували русифікаторські закони потребами європейської інтеграції. Це суперечить Конституції, створює довгострокові загрози національній безпеці, руйнує національну єдність, провокуючи громадське протистояння.
І додають, що цей законопроєкт надасть ведмежу послугу представникам національних меншин, дітей яких ізолюють у «мовних гетто», де більшість із них не зможе опанувати українську мову і, відповідно, не матиме шансів на нормальну роботу та кар'єру в Україні.
На захист законопроєкту
Державна служба етнополітики України, у свою чергу, стверджує, що законопроєкт допоможе зберегти баланс між посиленням ролі державної мови та реалізацією прав нацменшин.
- Не передбачається зміни частки радіо- та телемовлення державною мовою: як і раніше, 80-90% від загальної тривалості програм буде державною мовою. Тільки радіо- та телемовники, які ведуть передачі на мовах корінних народів, мають забезпечити частку мовлення не менше 30% для української мови… Це положення вже діє для корінних народів України. Законопроєкт розширює його для мов національних меншин, - повідомили у Службі на запит агентства «Укрінформ».
І щодо лякаючої русифікації Державна служба етнополітики України запевняє: немає в законопроєкті того, що загрожує фільмам та книжкам українською мовою.
- Російська мова не може замістити українську в кіно та на книжковому просторі України. Законопроєкт чітко зазначає, що всі його положення, що захищають мовні права національних меншин, не поширюються на офіційні мови країн, які проводять агресію щодо України, - зазначили у Службі.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="Конкретно"]
Основні тези законопроєкту № 10288:
- Забезпечення прав використання мов нацменшин у населених пунктах, де традиційно (протягом останніх 100 років) проживають представники цих меншин, чи де кількість представників нацменшини становить понад 15% населення.
- Гарантія права на використання мови відповідної нацменшини (серед офіційних мов ЄС) у класах (групах).
- Заохочення державою видавничої діяльності мовою нацменшин, зокрема через відкриття спеціалізованих книгарень (де не менше половини асортименту має бути мовою меншин).
- Приватні виші можуть обирати мову навчання – якщо мова національної меншини є однією з 24 мов Євросоюзу, але українська мова має вивчатися окремою дисципліною. Те саме стосується і шкіл.
- На культурних та будь-яких інших заходах супровід (конферанс) може проводитись мовою нацменшин, якщо цього вимагатимуть не менше 20 відвідувачів (глядачів) не пізніше ніж за 72 години до початку заходу.
- У місцевих ЗМІ допускається реклама мовою нацменшини за умови субтитрування українською мовою.
- У містах та областях створюються Центри національних меншин, про роботу яких Верховній Раді щорічно повідомлятиме уповноважений ВР України з прав людини.
- Радіо- та телемовники, які ведуть мовлення мовою корінних народів чи нацменшинам, повинні забезпечити не менше 30% мовлення державною мовою України.
[qds id="680906"]
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 12288 [position] => 342761 [adate] => 1701705960 [publication_date] => [adate_day] => 1701648000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701705714 [changed] => 1701708055 [userid] => [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => zn.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100024 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3281538704 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/photo_2023-12-04_17-57-27(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"76","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/photo_2023-12-04_17-57-27(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"82","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/photo_2023-12-04_17-57-27(2).jpg","crop":{"x":"109","y":"0","w":"791","h":"594"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 2 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680900] => article Object ( [absnum] => 680900 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => artem-milevskij-jakij-perezhiv-komus-prijshov-na-spektakl-do-teatru [title] => Артем Мілевський вперше з'явився на публіці в театрі після виходу з коми [title_short] => [meta_title] => Артем Мілевський вперше з'явився на публіці в театрі після виходу з коми [meta_keywords] => новини шоу-бізнесу, Артем Мілевський, Мілевський [meta_description] => Артем Мілевський вперше з'явився на публіці після виходу з коми. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Дізнавалися думки про нову законодавчу ініціативу, внесену до Верховної Ради прем'єр-міністром.
Колишній нападник збірної України Артем Мілевський потроху повертається до нормального життя після того, як потрапив до реанімації та пережив кому. 38-річний спортсмен вперше з'явився на публіці, разом із другом відвідавши спектакль у Національній опері у Києві. Про це Мілевський повідомив у Instagram, опублікувавши знімки із зали.
- Зміна картинки. Прийшли подивитися на покоління NEXT, – уточнив Мілевський.
Після завершення кар'єри футболіста Мілевський на певний час зник із медійного простору. У вересні ЗМІ писали, що він кілька днів перебував у тяжкому стані, впавши у кому. Причиною цього нібито стала алкогольна залежність спортсмена. Тоді всі витрати на лікування Мілевського взяв на себе Ігор Суркіс.
Мілевський за свою спортивну кар'єру змінив 10 клубів у кількох країнах, чотири рази ставав чемпіоном України, чотири рази вигравав Кубок України, тричі – Суперкубок, був чемпіоном Білорусі, вигравав Кубок Білорусі та три рази – Суперкубок. У жовтні 2021-го він офіційно оголосив про закінчення кар'єри, зробив коло пошани на "Олімпійському" і не зміг стримати сліз. Вже декілька років футболіст позиціонує себе як відеоблогер.
[category] => 2921 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2097154 [position] => 342721 [adate] => 1701705360 [publication_date] => [adate_day] => 1701648000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701705404 [changed] => 1701708899 [userid] => 40766 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>
Спортсмен уперше за кілька місяців з'явився на публіці після лікування.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2305902018 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/image_2023-12-04_17-27-09.png","crop":{"x":"0","y":"475","w":"968","h":"516"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/image_2023-12-04_17-27-09.png","crop":{"x":"0","y":"491","w":"968","h":"506"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/image_2023-12-04_17-27-09.png","crop":{"x":"0","y":"459","w":"968","h":"727"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/image_2023-12-04_17-27-09.png","crop":{"x":"0","y":"486","w":"968","h":"645"},"action":"none","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) ) [categories] => [count_sql] => SELECT COUNT(DISTINCT a.absnum) cnt FROM articles a /* /ua/incidents/a680075-ukrajinski-zakhisniki-pomstilisja-za-128-brihadu-vdarivshi-po-skupchennju-okupantiv-razom-z-komanduvannjam */ WHERE a.approved = 1 and a.langid = 2 and NOT a.type & (32) and category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1701629031 [dictsdata] => Array ( ) ) 1
Українські захисники помстилися за 128-му бригаду, вдаривши по скупченню російських морпіхів
Спецпідрозділ "Птахи Мадяра" помстилися за удар росіян по 128 окремій гірсько-штурмовій бригаді Збройних сил України, знищивши та поранивши на Херсонщині понад 120 окупантів. Про це йдеться у Telegram-каналі "Птахів Мадяра".
Удару було завдано по 810 севастопольській бригаді морської піхоти. Як зазначено у повідомленні, знищено 25 окупантів, 100 - поранено, є втрати серед командного складу російської бригади, які наразі засекречені.
- Відплата: 810-та, відчуваєте біль, ми точно знаємо. За наших хлопців. За Закарпатську окрему гірсько-штурмову, - написали бійці спецпідрозділу.
Внаслідок удару ракетою "Іскандер" з боку Росії 3 листопада по скупченню бійців Закарпатської 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади загинули 19 військовослужбовців. Командир бригади вижив, бо того дня запізнився на церемонію нагородження військових.
