articles Object ( [params] => Array ( [approved] => 1 [assign] => mainstream [langid] => 2 [limit] => 12 [memcache] => 0 [order] => adate DESC [type_not] => article [where] => category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1701701541 ) [langid] => [store_to_cache] => [cache_key] => articles-3431980300 [articles] => Array ( [680876] => article Object ( [absnum] => 680876 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => hutsulski-vesillja-hostej-prikhodit-po-200-300-cholovik-ta-svjatkujut-3-dni [title] => Гуцульські весілля: гостей приходить по 200-300 чоловік та святкують 3 дні [title_short] => [meta_title] => Гуцульські весілля: гостей приходить по 200-300 чоловік та святкують 3 дні [meta_keywords] => весілля Гуцули, гуцульське весілля особливості [meta_description] => Скільки днів та як святкують гуцульські весілля, скільки зазвичай приходить гостей. Як називають нареченого та наречену, хто така Чукутиха і чому весільний одяг зберігають до смерті. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Стик кінця осені та початку зими – у Карпатах час піку сезону гуцульських весіль. Їх зазвичай проводять восени, коли всі роботи по господарству закінчено та зібрано врожаї – а отже, є чим пригощати гостей.

До весілля готуються з дитинства

Справити весілля дітям, скільки б їх не було, для справжнього гуцула – батьківський обов'язок і справа честі. А в гуцульських сім'ях буває і десять, і п'ятнадцять дітей. Тому до весілля готуються з їхнього дитинства.

Про традиції та звичаї гуцульських весіль, які досі зберігають у високогір'ї Карпат, KP.UA розповів дослідник Гуцульщини, етнограф, старший науковий співробітник Національного природного парку «Верховинський» Іван Зеленчук.

Старший науковий співробітник Національного природного парку «Верховинський» Іван Зеленчук Фото: Суспільне Карпати

Підготовка до весілля розтягується на довгі роки – починають, коли діти ще навіть не доросли до весілля. Це не просто накопичення капіталу на ресторан та весільну сукню – це цілий процес, до якого може бути залучено чи не все село та навколишні населені пункти. Водночас про пропозицію та й взагалі допустимий вік нареченої та нареченого ще навіть мови може не йти.

– Моя донька ще не подорослішала, а ми з її мамою вже постоли приготували, – згадує свій особистий досвід у розмові з KP.UA дослідник Іван Зеленчук. – Це все замовляють у спеціальних майстрів. З постолами була пригода… Пошили, а донька все не виходить заміж… Почала позичати постоли сестрам, які гуляли весілля, – а як не позичити? І постоли «розгулялися». Майстер здивувався, коли я вдруге прийшов весільні постоли для дочки замовляти.

Весільну сорочку вишиває майстриня – це займає з місяць часу. Коштує сьогодні від п'ятнадцяти тисяч. А ще ж кожух, дві запаски, прикраси, ті самі постоли, спідниця, головний убір… Але гуцули не вважають, що це дорого – цей одяг ви носитимете все життя, одягатимете в церкву і на всі свята. Це - дійсно ваш найкращий одяг. Хоча інший би, якби йому запропонували сплатити гуцульське весілля, за голову схопився б – тільки гостей приходить 200-300 чоловік! А гуляють три дні.

Весільні постоли (як і весь гардероб) батьки замовляють нареченій ще задовго до урочистостей. Фото: ФБ Євген Кравс

«У весільному одязі заведено ховати»

У весільному одязі, до речі, і ховають - у горах вважають, що якщо ви хочете на тому світі зустрітися зі своїм чоловіком, то треба, щоб вас поховали у вашій весільній сорочці - і його також у весільному вбранні. Тож у спадок такий одяг переходить не завжди.

- Мій дід 1895 року народження казав мені по-гуцульськи: "У батьків є зобов'язання щодо дітей, а у дітей – сімейні по відношенню до батьків. Ади, Іванко, у мене десять дітей – і всім десяти я зробив весілля", – згадує Іван Зеленчук. – Вісім дочок – кожній треба було дати дерев'яну скриню з одягом, та ще й корову, овець та все інше. Я вважаю, що гуцульське весілля – це найкраще, що можна зробити для своїх дітей. Тому що це велика радість. Своїм дочці та сину я весілля зробив – чоловік 300 гостей було. А обов'язок дітей перед батьками – влаштувати їм, коли настане час, гідний похорон.

Застілля, мабуть, останнє, що цікавить гуцулів на весіллях. Хоча воно, звичайно, обов'язкове, і без традиційних страв тут не обійтись. Але значення йому надають набагато менше. На весілля йдуть не пити-гуляти – цілі тут зовсім інші.

– У нас на Гуцульщині на весілля дивляться не так, як в інших регіонах країни, – зазначає Іван Зеленчук. – Ми йдемо на весілля благословляти молодих. Вони ще не рідні один одному, і завдання гостей, їх побажань зблизити їх настільки, щоб вони стали по-справжньому близькими. Гуцули йдуть на весілля тому, що справді хочуть, щоб ця родина була щасливою та успішною. Чому це у наших інтересах? Бо якщо ця родина буде такою, то всі разом у горах ми виживемо. Карпати – це великий ковчег. Тут вижити можна лише разом. Якщо кожен думатиме лише про себе, просто вимремо.

Тільки на укладання святкової зачіски нареченої йде кілька годин. Фото: ФБ Євген Кравс.

«Князі» та «княгині» в державах з'явилися пізніше, ніж на весіллях

Це і є метою гуцульського «весіллЄ» - продовження життя, роду. Гуцули дуже не люблять російське слово "свадьба" і не розуміють його.

- Ну яка "свадьба" - "весілля", по-нашому "весіллє" - від слова веселитися, - пояснюють гуцули. – Веселитись тому, що з'явилася нова родина, а отже, з'явиться нове життя.

Побажання дітей на гуцульських весіллях є обов'язковим. Але спочатку бажають, щоб у сім'ї було розуміння.

Гуцульське весілля кінець 1930 року - Фото: ФБ Івана Андрусяка.

Перед нарядженням наречена, як і наречений, миються у святій воді. Сама або з допомогою матері та подружок гуцульська наречена вбратися на весілля не може. Її одягає спеціальна жінка, яка лише цим у житті і займається. Весь процес розтягується годин на п'ять – тільки голову нареченої прикрашають години зо три. У волосся також вплітають барвінок та часник. Вічнозелений барвінок символізує довголіття, а часник дарує здоров'я. У гуцулів навіть є така «співанка»: «Якби не цибуля, часник та й не одолень-зілля, то жодна мамка б своїй дитині не зробила весілля». Пояснюють це так – якби не часник, природний антибіотик, діти помирали б ще маленькими. Одолень-зілля у слов'янській міфології – трава-оберег, що захищає від злих духів.

На весіллі наречену та нареченого в Карпатах величають княгинею та князем.

– Моя мама заробляла собі на життя тим, що вбирала гуцульських княгинь, – продовжує Іван Зеленчук. – Княгинею вас кликатимуть лише три дні у житті. До речі, слово «княгиня» на весіллі було первинним, а в державі – вторинне. Спочатку слово "княгиня" використовувалося на весіллях, і тільки потім його почали застосовувати для державних посад. Адже все починалося із сім'ї, племені, роду, а не з держави. Я взагалі-то кандидат фізико-математичних наук, «змінив» фізиці та математиці заради етнографії - але з тією лише умовою, що розв'язуватиму особливі завдання. І збираю ось такі перлинки.

Усі три дні весілля нареченого і наречену називають князем і княгинею. Фото: ФБ Трач Руслан

Найкраща весільна співачка - Чукутиха

Коли княгиня виходить із дому, її обсипають цукерками та пшеницею. Після вінчання в церкві молодята по черзі дивляться на сонце крізь дірку в калачі. Потім цим калачем пригощають усіх гостей – це перша пожертва за їхнє благословення.

- У нас не прийнято жити, як кажуть, «на віру» - якщо вже й пожили так, то або одружуйтесь і живіть по-людськи, або розбігайтеся, - зазначає Іван Зеленчук. – Такий чоловік виявляє величезну неповагу до жінки, як до Божої подоби, і сам їм не є. А жінка свою цінність зводить до нуля. Це не по-нашому.

На столи обов'язково подають гуцульські традиційні страви – це гуцульський білий борщ із копчених ребер, голубці з вареною картоплею, банош, куліш, білі гриби, гуслянку та інше.

Без коней на гуцульському весіллі також не обійтися. Горами не всяка машина проїде, а подекуди й зовсім ніяка. Їхати якщо і вийде, то лише до певної позначки – далі або пішки, або на коні. Кінь також не кожен підійде – потрібні особливі гуцульські коні, поголів'я яких у Карпатах почали відроджувати кілька років тому. Такий кінь пристосований до гірських важкопрохідних стежок. У високогірному селі Криворівня в Івано-Франківській області на весіллі одного з газд «працювали» 16 пар коней – 32 коня.

Звичайно, ніяк не обходиться на гуцульському весіллі і без пісень. Жодних діджеїв - запрошують співачок, які співають лише на весіллях і знають масу весільних пісень. Саме такою, до речі, була і відома « гуцулка з люлькою » – Чукутиха. Вона вважалася найкращою весільною співачкою в районі – могла співати три дні і жодного разу не повторитись.

Жодне гуцульське весілля не обходиться без упряжки коней. Фото: ФБ Євген Кравс.

Пісня дохристиянським богиням

Один із обов'язкових рядків, які потрібно проспівати на гуцульському весіллі, – «Сіда-Ріда-Дана». Напевно, багато хто чув цей спів, принаймні, у західних областях, але навряд чи знають його значення… Це одне з останніх відкриттів дослідника Івана Зеленчука.

- Сіда, Ріда, Дана – це дохристиянські богині, їхні імена вам більше знайомі як Ісіда – богиня материнства, Іріда – богиня веселки, яка поєднує небо та землю, і Дана – богиня води, – розкриває таємницю відомого співу Іван Зеленчук. - У їхніх іменах, подібно до того, як і Ісуса у нас називають Сус, прибираючи «і», на Гуцульщині вкоротили. Ісіда «прийшла» до нас із Єгипту, Іріда – з Давньої Греції, а Дана – слов'янська богиня. Ще цікаво, що у слов'янській міфології є богиня весни Лада, а в нас на Гуцульщині є слово «ладкати» – це означає співати весільні пісні. Гуцули моляться дохристиянським богиням на християнському весіллі... А ось співати, припустимо, про «кукушку» погано – вважається, що ти вже опустився на рівень прославлення природи. «Сіда-Ріда-Дана» на весіллі хоч раз, але заспівати треба.

Гуцульське весілля Ворохта 1934 Фото: ФБ Етногалерея Роксоляні Шимчук

Також для гуцульського весілля рубають дві метрові сосни – це обов'язковий символ єднання сім'ї. Їх пов'язують разом.

- Я лише років зо два як відв'язав від яблуні весільне деревце доньки – переніс у будинок, - зазначає 71-річний Іван Зеленчук. – Раніше для нього рубали кедри, але тепер уже все вирубали, тож рубають сосни. Два деревця "княгині та князя" - це сучасна модифікація, трохи профанація. Колись для князя брали не деревце, а дерев'яний макогон – фалічний символ. Прикрашали його квітами. Дід розповідав, що ця традиція збереглася до 1920-х років, потім над цим символом стали сміятися - і з того часу почали два деревця рубати.

Після весілля слуга князя (дружка) прив'язує це деревце у саду чи десь закріплює у дворі. Потім служки (дружки) княгині обливають князя водою. Причому так, що хоч вичавлюй, а не пару крапель. Сенс – щоб вода благословила народження дітей.

А весільні деревця мають стояти у дворі, що називається, вічно. Викидати їх не можна – їх зберігають до кінця.

Обов'язковий символ гуцульського весілля – два зв'язані між собою деревця. Фото: ФБ Євген Кравс

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 12290 [position] => 342762 [adate] => 1701787928 [publication_date] => [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701691899 [changed] => 1701787928 [userid] => 18608 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Жителі гір вважають місцеві весільні ритуали запорукою міцної родини та продовження роду.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => ФБ Гуцульщина - мій рідний край [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 37076 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2514918962 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u043a\u043d\u044f\u0437\u044c \u0438 \u043a\u043d\u044f\u0433\u0438\u043d\u044f.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1080","h":"576"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u043a\u043d\u044f\u0437\u044c \u0438 \u043a\u043d\u044f\u0433\u0438\u043d\u044f.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1080","h":"564"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u043a\u043d\u044f\u0437\u044c \u0438 \u043a\u043d\u044f\u0433\u0438\u043d\u044f.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1080","h":"811"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680979] => article Object ( [absnum] => 680979 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => ukrajina-otrimala-novitni-raketi-mislivtsi-za-shakhedami [title] => Україна отримала новітні ракети-мисливці за "Шахедами" [title_short] => [meta_title] => Україна отримала нові ракети-мисливці за Шахедами [meta_keywords] => Великобританія, ракети, Martlet [meta_description] => Ракети Martlet із Великобританії для боротьби російськими безпілотниками – чим Martlet відрізняється від інших засобів ППО і чому для України ці ракети важливі. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Великобританія надала Україні деякі зі своїх новітніх озброєнь для боротьби з дронами-камікадзе Shahed. Йдеться про ракети Martlet.

Ракети Martlet (LMM) можуть заощадити Україні кошти на боротьбу з безпілотниками, якими Росія атакує наші міста та об'єкти.

Це легка багатоцільова керована ракета, створена для військових потреб Великобританії компанією Thales Air Defense. Її починали розробляти як ракету "повітря-земля". Але в даний час існують варіанти застосування з повітряних, морських та наземних платформ.

Ракета може працювати у різних режимах

Міністерство оборони Великобританії замовило у свого воєнпрому 1000 ракет ще 2013 року. Проте вступати до військ вони почали лише в 2021 році, а все замовлення планується реалізувати в 2024 році. Martlet є універсальною малогабаритною багатоцільовою керованою ракетою Lightweight Multirole Missile (LMM), створеною британським відділенням групи Thales.

Як повідомляє британське видання The Times, ракета після ухвалення на озброєння у Великій Британії отримала назву "Martlet". Вона призначена для забезпечення потреб армії у різних режимах:

  • морський;
  • земля-земля;
  • земля-повітря;
  • повітря-повітря.

Морський LMM буде встановлено на нових вертольотах Lynx Wildcat Королівського флоту для використання проти малих надводних суден. Турецька компанія ASELSAN розробила спеціальні системи кріплення, які також можуть дозволити запускати LMM з військово-морських платформ, таких як швидкісні штурмовики.

Другий варіант - режим "земля-земля" передбачає подвійний ефект (оскольчатий вибух і кумулятивний заряд) боєголовки LMM і робить її придатною для використання проти широкого кола наземних цілей, включаючи легку/середню броню.

Третій варіант - повітряний запуск, це модульна конструкція ракети дозволяє в майбутньому розробляти та впроваджувати альтернативні боєголовки. Ракети системи «земля-повітря» у липні 2019 року вже було випробувано як на малих суднах, так і протиракетний зенітний ракетний комплекс (ПЗРК).

Використовують лазерний промінь

LMM у початковій партії використовують лазерний промінь з інфрачервоним терміналом самонаведення.

Ракета LMM Martlet має такі характеристики:

  • стартова маса – 13 кг,
  • довжина – 1,3 м
  • діаметр корпусу – 76 мм.

Маса кумулятивно-уламкової бойової частини складає 3 кг. Під час стрілянини по ворожій повітряній цілі вона вибухає неконтактним лазерним підривником.

Дальність пострілу становить 8 км. Особливістю ракет Martlet є використання двоканальної системи наведення – лазерної променевої та інфрачервоної на кінцевій ділянці наведення. Управління ракетою відбувається за допомогою джойстика. Щоб успішно вразити ціль, оператор повинен упіймати її центр прицілом.

ПЗРК LMM Martlet вже використали для боротьби з дронами "Орлан-10" російських окупаційних військ. Британські ракети Martlet є ефективними у боротьбі з цілими групами ударних дронів, зокрема іранських "шахедів", які використовує Росія у війні проти України.

[h5_tt class="orange_h5_title" text="До речі"]

Ракета, що використовується в Patriot - MIM-104, коштує близько 3 млн доларів. Згідно з даними з відкритих джерел, вартість однієї ракети Martlet - у десятки разів дешевша.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 4 [position] => 342777 [adate] => 1701787209 [publication_date] => [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701787153 [changed] => 1701787209 [userid] => [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Воно набагато дешевше, але не менш ефективніше за багато інших засобів ураження безпілотників.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => wikipedia.org [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 18608 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1825494674 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0440\u0430\u043a\u0435\u0442\u044b1.jpg","crop":{"x":"0","y":"18","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0440\u0430\u043a\u0435\u0442\u044b1.jpg","crop":{"x":"0","y":"22","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0440\u0430\u043a\u0435\u0442\u044b1.jpg","crop":{"x":"118","y":"0","w":"1135.6945244956771","h":"853"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680976] => article Object ( [absnum] => 680976 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => natsbank-prisvjativ-volonteram-pamjatnu-monetu-krajina-superherojiv [title] => Нацбанк присвятив волонтерам пам'ятну монету "Країна супергероїв" [title_short] => [meta_title] => Нацбанк випустив пам'ятну монету на честь волонтерів "Країна супергероїв. Дякуємо волонтерам" [meta_keywords] => Нацбанк, монета, волонтер [meta_description] => Монета номіналом п'ять гривень присвячена волонтерам, які допомагають українським захисникам та всім, хто цього потребує. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Нацбанк приурочив до Міжнародного дня волонтера випуск пам'ятної монети “Країна супергероїв. Дякуємо волонтерам”. Про це повідомила пресслужба НБУ.

- Монета створена на честь українських волонтерів, які активно роблять свій внесок у підтримку армії. Вони збирають пожертвування, закуповують та доставляють техніку, спорядження, продукти й ліки захисникам України. Волонтери також шукають і знаходять рішення для задоволення нагальних потреб захисників країни, — йдеться у повідомленні.

Дизайн монети розробив молодий художник і студент Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури Олександр Резніков. Скульптором проєкту став Володимир Атаманчук. На лицьовому боці монети зображено стилізоване зображення рук, що плетуть маскувальну сітку, яка є одним із найпоширеніших видів волонтерства у період війни. На зворотному боці представлена ​​стилізована карта України у формі сітки, що символізує єдність країни в підтримці фронту.

Монета номіналом 5 гривень виготовлена ​​із нейзильберу, загальний тираж становить до 50 тисяч штук. З 6 грудня цю пам'ятну монету можна придбати в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ. Пізніше монети будуть поступово доступні для покупки через банки-дистриб'ютори.

29 листопада Нацбанк випустив монету номіналом 5 гривень, присвячену українській мові. На ній зображені літери "Ґ", "Ї", "Е", "І", що виділяють українську мову серед інших культур, які використовують кирилицю.

Національний банк України/Facebook

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2 [position] => 342781 [adate] => 1701784920 [publication_date] => [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701784933 [changed] => 1701787182 [userid] => 100311 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Монету номіналом п'ять гривень виконано з нейзильберу, у продаж вона надійде 6 грудня.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => bank.gov.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2402859310 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/\u043c\u043e\u043d\u0435\u0442\u0430(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"17","w":"1494","h":"797"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/\u043c\u043e\u043d\u0435\u0442\u0430(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"25","w":"1495","h":"781"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/\u043c\u043e\u043d\u0435\u0442\u0430(2).jpg","crop":{"x":"195","y":"0","w":"1106","h":"831"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680977] => article Object ( [absnum] => 680977 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => pid-chas-obstrilu-khersonu-zahinuv-volonter-blahodijnoho-fondu-spravzhni [title] => Під час обстрілу Херсона загинув волонтер благодійного фонду “Справжні” [title_short] => [meta_title] => Під час обстрілу Херсона загинув волонтер [meta_keywords] => Херсон, благодійний фонд "Справжні", Руслан Анісенко [meta_description] => Під час ранкового обстрілу Херсона загинув волонтер благодійного фонду "Справжні" Руслан Анісенко - фото. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Під час ранкового обстрілу Херсона загинув волонтер благодійного фонду “Справжні” Руслан Анісенко. Про це повідомив голова Херсонської обласної державної адміністрації Олександр Прокудін. 

- У Міжнародний день волонтера росіяни вбили благодійника у Херсоні. Життя Руслана Анісенка, волонтера організації “Справжні”, трагічно обірвалося сьогодні зранку. Його вбив російський снаряд, випущений по центру міста. Мої співчуття родині. Вічна памʼять загиблому… - написав він у своєму телеграм-каналі.

На сторінці благодійного фонду в Instagram розповіли, що медики констатували смерть чоловіка на місці. В організації зазначили, що Руслан допомагав ліквідовувати наслідки затоплення Херсону після підриву Каховської ГЕС, а також наслідки “прильотів”.

Уранці 5 грудня дві людини загинули у центрі Херсона під час ранкового обстрілу міста російськими окупантами. Це 48-річний чоловік та жінка. Також було госпіталізовано 59-річного чоловіка. Ще чотири медики поліклініки отримали легкі поранення. Це двоє лікарів, акушерка та працівник одного з відділів.

Фото: instagram.com/spravzhni_ukraine

Фото: instagram.com/spravzhni_ukraine

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2 [position] => 342781 [adate] => 1701784800 [publication_date] => 1701784800 [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701784701 [changed] => 1701786647 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Руслан Анісенко загинув у Міжнародний день волонтера. 

[with_photo] => 0 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 4009727519 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-12-05 15.40.31.jpeg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"737","h":"393"},"action":"new","format":"original"},"news_big":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-12-05 15.40.31.jpeg","crop":{"x":"0","y":"363","w":"737","h":"553.547619047619"},"action":"new","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680975] => article Object ( [absnum] => 680975 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => rosija-zvilnit-shche-shistokh-deportovanikh-ukrajinskikh-ditej-za-pidtrimki-kataru [title] => Росія звільнить ще шістьох депортованих українських дітей за підтримки Катару [title_short] => [meta_title] => Росія звільнить ще шістьох депортованих українських дітей за підтримки Катару [meta_keywords] => Звільнення дітей, Катар, Росія [meta_description] => За підтримки Катару звільнять ще шістьох українських дітей, вивезених до РФ. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Державний міністр Катару з питань міжнародного співробітництва Лолва аль-Хатер заявив, що Росія погодилася звільнити ще шістьох депортованих українських дітей, щоб вони возз'єдналися зі своїми сім'ями в Україні за посередництва Катару. Групу складають діти від 8 до 15 років. Про це повідомляє The Washington Post.

Звільнення українських дітей має відбутись у вівторок, 5 грудня. За даними видання, кілька українських дітей вже зустрілися з катарськими дипломатами у посольстві Катару в Москві. За словами неназваного чиновника, група з шести дітей має виїхати з Москви і попрямувати через Білорусь до України.

Один із чиновників на умовах анонімності повідомив, що мати одного 11-річного хлопчика - військовослужбовець і перебуває у російському полоні.

- Його батько помер близько десяти років тому, і тепер він залишиться з тіткою по матері. До цього часу він жив з родичами в окупованій Росією Донецькій області, - додав чиновник.

Раніше до України за допомогою Катару повернувся депортований з Маріуполя до РФ юнак Богдан Єрмохін, який отримав у Росії повістку.  У 8 років він втратив батьків. Жив у прийомній родині та в будинку сімейного типу. У 2021 році вступив до Маріупольського вищого металургійного профучилища. Коли РФ окупувала Маріуполь, хлопця спочатку вивезли до Донецька, а потім - до Підмосков’я. Там призначили опікуна, ігноруючи те, що в Україні такий вже був - двоюрідна сестра Богдана.

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342780 [adate] => 1701782820 [publication_date] => [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701782841 [changed] => 1701785571 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Групу складають діти від 8 до 15 років.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => ukrinform.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2069088033 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1406).jpg","crop":{"x":"0","y":"17","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1406).jpg","crop":{"x":"0","y":"8","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1406).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"684","h":"514"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680961] => article Object ( [absnum] => 680961 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => batku-britni-spirs-amputuvali-nohu-cherez-infektsiju [title] => Батькові Брітні Спірс ампутували ногу через інфекцію [title_short] => [meta_title] => Батькові Брітні Спірс ампутували ногу через інфекцію [meta_keywords] => Брітні Спірс, Джеймі Спірс, Брітні Спірс опікун, Брітні Спірс батько [meta_description] => Батькові Брітні Спірс, який був її опікуном, ампутували ногу. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Батькові Брітні Спірс Джеймі Спірсу ампутували ногу. Чоловік переніс операцію на кінцівці після того, як у нього виявили серйозну інфекцію. За даними TMZ, батько артистки пролежав у лікарні декілька тижнів, йому зробили 5 невдалих операцій, щоб зупинити зараження, але це не дало бажаних результатів.

Наближена до сім'ї людина розповіла журналістам, що наразі Джеймі погано почувається, у нього загострилися інші недуги і він впав у депресію через критику, пов'язану з опікунством над дочкою. Видання також стверджує, що останнім часом Брітні пом'якшала своє ставлення до батька і одного разу навіть згадувала про те, що хотіла переказати йому суму грошей, аби допомогти.

Брітні Спірс звільнилася від опікунства батька 13 листопада 2021 року. Вона перебувала під його опікою з 2008 року через проблеми з алкоголем та наркотиками. Ще у липні 2020 року артистка розповідала, що Джеймі Спірс "зловживав опікою", повністю контролював її фінансове та особисте життя, забороняв їй мати дітей та змушував вживати медикаменти.

[category] => 2850 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2097152 [position] => 342728 [adate] => 1701782820 [publication_date] => [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701782835 [changed] => 1701785421 [userid] => 40766 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Батько артистки пролежав у лікарні кілька тижнів, йому зробили 5 невдалих операцій, але так і не змогли врятувати кінцівку.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Jamie McCarthy/Getty Images [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 284417966 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-05_15-02-30.jpg","crop":{"x":"0","y":"29","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-05_15-02-30.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-05_15-02-31.jpg","crop":{"x":"26","y":"0","w":"853","h":"1280"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-05_15-02-30.jpg","crop":{"x":"1","y":"0","w":"1278","h":"960"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-05_15-02-30.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1280","h":"853"},"action":"none","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-05_15-02-31.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"966","h":"1182"},"action":"none","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680974] => article Object ( [absnum] => 680974 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => sekretnij-vistup-zelenskoho-pered-senatorami-ssha-shcho-maje-skazati-prezident [title] => Секретний виступ Зеленського перед сенаторами США: що має сказати президент [title_short] => [meta_title] => Секретний виступ Зеленського перед сенаторами США: що має сказати президент [meta_keywords] => Володимир Зеленський, сенатори США, виступ [meta_description] => Онлайн виступ Володимира Зеленського у сенаті США: як президент України переконуватиме сенаторів розблокувати військову допомогу – думка експертів. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

З ініціативи Білого дому президент України Володимир Зеленський 5 грудня звернеться до сенаторів у рамках секретного брифінгу з приводу війни в Україні. Він говоритиме через захищену лінію відеозв'язку, повідомив лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер.

Сенатор сказав, що Зеленського запросила виступити адміністрація президента США, а сам сенатор передав це запрошення. Шумер пояснив, що запрошення було зроблено для того, щоб український президент міг безпосередньо поінформувати всіх сенаторів про те, що "поставлено на карту". А простіше кажучи, щоб він спробував переконати сенаторів ухвалити пакет допомоги для України, який «завис» в американському парламенті через протидію республіканців-трампістів.

KP.UA з'ясовувала у наших політичних експертів, що американські сенатори очікують почути від президента України і що він має і може їм сказати. І, відповідно, як це звернення може вплинути на надання нам допомоги.

Ключове завдання Зеленського – це надати якісні аргументи американським союзникам

Олег Саакян, політолог:

- Звичайно ж, цей виступ буде присвячений ухваленню пакета допомоги Україні в американському бюджеті і тому, наскільки Україна потребує його, фінансової та військової підтримки США. Президент говоритиме про те, що Україна розраховує на цю допомогу, і що станеться, якщо її не буде. Зеленський розповість сенаторам, на які військові потреби підуть ці кошти, чим це зумовлено, які наші військові та стратегічні цілі.

Ключове завдання цього брифінгу Зеленського – надати якісні аргументи нашим американським союзникам та політикуму проголосувати пакет допомоги Україні. Навряд чи Зеленському вдасться переконати ядро ​​трампістів-республіканців. Але тут розрахунок не на їхнє переконання, а на те, щоб переконати республіканців, що вагаються, і на нейтралізацію деструктивних ідей трампістів. Зеленському треба буде розвінчати ідеї антиукраїнського лобі у політичному істеблішменті Америки.

США повинні допомагати Україні, щоб потім не відправляти своїх солдатів на нашу війну

Тараса Загороднього, експерт-міжнародник:

- Імовірність того, що Зеленський переконає ухвалити бюджет США з пакетом допомоги для України досить висока, оскільки соцопитування показують, що пересічні американці здебільшого підтримують Україну. Якби не підтримували, то в Конгресі США було б значно більше проблем. Наразі тема України, як не дивно, об'єднує дві партії – демократів та республіканців.

Зеленський використовує ті ж аргументи, якими користується Білий дім, який виступає за підтримку України. Наприклад, США зараз мають допомагати Україні, щоб потім не відправляти своїх солдатів на нашу війну. Це хороший аргумент, і він має вплинути на сенаторів. Ще один важливий аргумент Зеленського, що більшість грошей, які виділяє Україна, залишається в США - на виробництві озброєнь. Ну і, звісно, ​​Зеленський аргументуватиме тим, що допомога Україні – це боротьба світових демократій проти світового авторитаризму. А це питання світової безпеки, зокрема й США. Тому є висока ймовірність того, що парламент США підтримає пакет допомоги Україні. Якщо ще разом із Ізраїлем, то це взагалі добре. Тому що ми будемо в одному пріоритеті з Ізраїлем, який має потужне лобі в США.

Закритий режим дозволить бути більш відвертим

Володимир Фесенко, політолог:

– Наш президент переконуватиме сенаторів, щоб вони підтримали пакет допомоги Україні. Зараз, в умовах складної ситуації на фронті, ця підтримка є критично важливою для нас. А закритий режим спілкування нашого президента з американськими сенаторами зумовлений тим, що спілкування між ними може бути відвертішим. Зеленський покаже їм, чому нам якнайшвидше потрібна допомога США. Він наводитиме цифри та факти, які не можна обговорювати у публічному просторі. Ну і, природно, сенатори можуть поставити запитання Зеленському, зокрема й складні, які можуть бути предметом воєнної таємниці.

Загалом президент Зеленський закликатиме сенаторів якнайшвидше підтримати пакет допомоги Україні. І щодо Сенату великої проблеми не буде: більшість за демократами – нашими союзниками. Проблема у Нижній палаті, де більшість за республіканцями. Але тут проблема не в тому, що республіканці-трампісти проти допомоги нам, а в тому, що є два різні підходи до допомоги Україні. Білий дім та республіканці об'єднують його в один пакет з допомогою Ізраїлю, а республіканці хочуть розділити.

Взагалі, для України немає великої різниці, але справа в тому, що президент США Джон Байден напередодні виборів не може погодитися на те, що пропонують республіканці. Це суто внутрішньовидова конкуренція США.

Якщо не Залужний, то хто?

Іван Ступак, експерт Українського інституту майбутнього:

- Сенат США хоче почути від Зеленського все: куди ці гроші підуть, як Київ їх використовуватиме, які плани у нас. Американці хочуть почути, який маємо план дій. Чи залишиться Валерій Залужний головнокомандувачем чи ні? Якщо ні, то хто займе його місце і якою буде стратегія та тактика воєнних дій? Тобто вони хочуть дізнатися про те, на що вони витрачають свої гроші.

Зеленський використовуватиме свої акторські здібності – імпульсивність, експресію, щоб переконати американських законодавців. Адже на кону 60 мільярдів доларів, які передбачені у бюджеті США. На користь Зеленського говорить і те, що республіканців підтримує більшість американського військово-промислового комплексу. А він наразі отримує великі замовлення на війну в Україні. І якщо республіканці-трампісти виступатимуть проти допомоги Україні, це означає, що вони «обрізатимуть» можливості американського ВПК. Але вони зараз просто «грають» у такому форматі, щоб не підігравати демократам. Адже наступний рік – час виборів президента США.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 12288 [position] => 342776 [adate] => 1701782220 [publication_date] => [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701782068 [changed] => 1701783391 [userid] => [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Українські політологи розповіли, як він спілкуватиметься з американськими законодавцями.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => President.gov.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100024 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1412123562 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0437\u0435\u043b\u044f (1).jpg","crop":{"x":"0","y":"85","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0437\u0435\u043b\u044f (1).jpg","crop":{"x":"0","y":"84","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0437\u0435\u043b\u044f (1).jpg","crop":{"x":"44","y":"0","w":"812","h":"610"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680973] => article Object ( [absnum] => 680973 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => dbr-zajmajetsja-nardepom-bortom-pro-trivali-zakordonni-pojizdki-jakoho-povidomili-zmi [title] => ДБР займається нардепом Бортом, про тривалі "відрядження" якого повідомили ЗМІ [title_short] => [meta_title] => ДБР займається нардепом Бортом, про тривалі закордонні поїздки якого повідомили ЗМІ [meta_keywords] => Віталій Борт [meta_description] => Правоохоронні органи ще наприкінці жовтня відкрили досудове розслідування стосовно народного депутата Віталя Борта через тривале перебування за кордоном. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Правоохоронні органи ще наприкінці жовтня відкрили досудове розслідування стосовно народного депутата Віталя Борта через його тривале перебування за кордоном. Про це 5 грудня повідомили Офіс Генпрокурора та ДБР наступного дня після виходу розслідування проєкту Радіо Свобода «Схеми».

- Генеральним прокурором 27 жовтня 2023 року внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування за фактом вчинення службового підроблення народним депутатом України IX скликання… Наразі у кримінальному провадженні тривають слідчі дії щодо встановлення фактів перебування народного депутата України за кордоном у різних країнах світу поза межами строку своїх відряджень, — повідомив Офіс Генпрокурора.

У ДБР підтвердили опубліковану журналістами інформацію про те, що народний депутат відповідно до розпоряджень голови Верховної Ради двічі їздив до Угорщини: з 12 по 14 квітня та з 3 по 5 липня 2023 року. Але вчасно не повертався до України і відвідував Туреччину, США, Австрію, Німеччину, Італію та Францію.

4 грудня «Схеми» повідомили, що Віталій Борт відряджався до Угорщини на шість днів, а пробув за кордоном два місяці. В Угорщині Борт зустрічався з депутатом парламенту (Національної асамблеї) Лорінцем Ночо, якому у 2021 році Державна міграційна служба заборонила в’їзд до України на три роки через політичну агітацію на Закарпатті під час місцевих виборів 2020 року.

Після 2014 року, за даними “Схем”, Борт декілька разів їздив в окупований Крим із території Росії, тобто поза українським законом. Журналісти також встановили, що у 2019 році матір нардепа отримала громадянство Росії, а його батько має номер платника податків РФ.

Віталій Борт — член депутатської групи "Платформа за життя та мир". Обраний до парламенту у 2019 році як 28-й номер у списку партії "ОПЗЖ", наразі забороненої в Україні. Борт - член комітету Верховної Ради з питань бюджету та член групи з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною.

1 грудня народного депутата Петра Порошенка не випустили за кордон, бо він планував зустрітися з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342775 [adate] => 1701781680 [publication_date] => 1701781680 [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701781295 [changed] => 1701784045 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Генпрокурор розпочав досудове розслідування за фактом службового підроблення.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => comments.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 451119713 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/TigW_aWJbJRg5XLlRsJw7rNR-.jpeg","crop":{"x":"0","y":"139","w":"1200","h":"640"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/TigW_aWJbJRg5XLlRsJw7rNR-.jpeg","crop":{"x":"0","y":"136","w":"1200","h":"626.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/TigW_aWJbJRg5XLlRsJw7rNR-.jpeg","crop":{"x":"135","y":"0","w":"1065","h":"800"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680969] => article Object ( [absnum] => 680969 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => iz-zapovidnika-askanija-nova-rosijani-vivezli-chervonoknizhnikh-ta-znikajuchikh-vidiv-tvarin [title] => Із заповідника "Асканія-Нова" росіяни вивезли представників червонокнижних та зникаючих видів тварин [title_short] => [meta_title] => Окупанти вивезли із заповідника "Асканія-Нова" представників видів тварин, що зникають [meta_keywords] => "Асканія-Нова", Херсонська область, заповідник [meta_description] => Із заповідника "Асканія-Нова" вивезли кілька особин різних тварин, включаючи зебру Чапмана, американського бізона, коней Пржевальського та оленя Давида. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

У Херсонській області з біосферного заповідника "Асканія-Нова" росіяни вивезли представників червонокнижних та зникаючих видів тварин. Про це повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

- Росіяни вкотре грубо порушили міжнародні стандарти в галузі охорони природи, а також почали розповсюджувати інформацію про обмін тваринами між "Асканією-Новою" та заповідником "Ростовський" і Асоціацією із збереження та відновлення рідкісних та зникаючих видів тварин "Жива природа степу", - написав він.

Із заповідника було вивезено кілька особин зебри Чапмана, бізона американського, коней Пржевальського та оленя Давида. Всі перелічені види занесені до Червоного списку МСОП: "зниклі з природи", "на межі зникнення" та "близькі до тих, що наражаються на загрозу знищення".

Водночас до зоопарку "Асканія-Нова" були доставлені антилопи канна, домашні яки, двогорбі верблюди та один гуанако.

Відповідні відомства вже поінформовані про цю ситуацію. Готуються повторні позови до секретаріатів природоохоронних конвенцій, включаючи Бернську, Рамсарську, ЮНЕСКО, Боннську та CITES.

6 листопада Центр національного спротиву заявив, що російські окупанти вивезли тварин із заповідника "Асканія-Нова" до краснодарського "Сафарі-парку".

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342779 [adate] => 1701780600 [publication_date] => [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701780600 [changed] => 1701784384 [userid] => 100311 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Із заповідника "Асканія-Нова" вивезли кілька особин різних тварин, включаючи зебру Чапмана, американського бізона, коней Пржевальського та оленя Давида.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Руслан Стрілець/Facebook [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 49 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 314837859 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/407732894_3771880306458402_7106109681372886191_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"69","w":"1024","h":"546"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/407732894_3771880306458402_7106109681372886191_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"74","w":"1024","h":"535"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1003\/11\/407732894_3771880306458402_7106109681372886191_n.jpg","crop":{"x":"58","y":"0","w":"909","h":"683"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680970] => article Object ( [absnum] => 680970 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => sinoptiki-rozpovili-jakoju-bude-pohoda-na-mikolaja [title] => Синоптики розповіли, якою буде погода на Миколая [title_short] => [meta_title] => Синоптики розповіли, якою буде погода на Миколая [meta_keywords] => День Миколая, погода, погода на Миколая [meta_description] => Стало відомо, якою буде погода у День святого Миколая. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

У середу, 6 грудня, відзначатимуть День святого Миколая та День Збройних сил  України. Синоптики потішили, що цього дня в Україні буде хороша зимова погода: морозець вночі помірний, -4-10 градусів, вдень - невеликий, -1-3 градуси або близько нуля. Про це пише у Facebook синоптик Наталка Діденко.

- Снігопади завтра не загрожують, переважатиме суха погода, лише у Вінницькій, Житомирській областях все ж трохи підсипле сніжку, а на Одещині - невеликий дощ. Вітер південно-східного напрямку, помірний, часом рвучкий, - йдеться у дописі синоптика.

У Києві 6 грудня опадів не буде і навіть можливе сонечко, але буде вітряно, пише Наталка Діденко. Вночі -5-7 градусів, вдень - 0-2 градуси морозу.

- Збийте на ніч гарно подушки, бо вже хто-хто, а українці точно заслужили завтра на подаруночки. Хай так і буде кожному з нас незалежно від того, хто де прокинеться, вдома чи поза домом, - жартома пише Наталія.

Упродовж листопада в Україні випала велика кількість опадів, у більшості областей вона досягла 2-3 місячні норми. У деяких районах південних областей  - 3,5 місячні норми.

 

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342779 [adate] => 1701780240 [publication_date] => [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701780264 [changed] => 1701782740 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Вночі вдарять сильні морози, а вдень буде помірно прохолодно.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 216523912 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1405).jpg","crop":{"x":"0","y":"60","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1405).jpg","crop":{"x":"0","y":"65","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1405).jpg","crop":{"x":"102","y":"0","w":"798","h":"599"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680966] => article Object ( [absnum] => 680966 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => komitet-radi-skhvaliv-zakonoproekt-shchodo-pozbavlennja-derzhavnikh-nahorod-zradnikiv-ukrajini [title] => Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо позбавлення державних нагород зрадників України [title_short] => [meta_title] => Комітет Ради схвалив законопроект 6163 [meta_keywords] => Верховна Рада, законопроект 6163, колаборанти [meta_description] => Комітет з питань безпеки та оборони підтримав законопроект №6163 про позбавлення державних нагород усіх зрадників України та колаборантів. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Комітет з питань безпеки та оборони підтримав законопроєкт №6163 про позбавлення державних нагород усіх зрадників та колаборантів. Про це повідомив народний депутат Роман Лозинський із фракції "Голос".

- 13 із 13 - за винесення на друге читання та прийняття в цілому. Зрештою, після 18 місяців справа зрушила з мертвої точки, — написав він.

Після цього законопроєкт представлять до сесійної зали для обговорення та прийняття. У квітні 2022 року у першому читанні Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт, а на початку 2023-го парламентарі подали ще чотири законопроєкти щодо процедури позбавлення державних нагород України.

Законом пропонується внести зміни, які дозволять президенту приймати рішення щодо позбавлення державної нагороди осіб, які підтримують збройну агресію проти України, беруть участь в анексії території, мають зв'язки з окупаційними силами чи пропагують органи держави-агресора та її посадових особ.

4 грудня народний депутат Дмитро Шпенов написав заяву про складання мандату, тепер у парламенті залишиться 401 народний обранець.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 9216 [position] => 342774 [adate] => 1701778920 [publication_date] => [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701778948 [changed] => 1701786706 [userid] => 100311 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Законопроєктом пропонується позбавляти всіх державних нагород зрадників та колаборантів.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 37076 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 218996372 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/image(11).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1220","h":"650.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/image(11).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1220","h":"637"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/image(11).jpg","crop":{"x":"76","y":"0","w":"1069","h":"803"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 1 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680967] => article Object ( [absnum] => 680967 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => naukovtsi-stantsiji-vernadskoho-vijavili-raptove-zrostannja-khlorofilu-v-okeani [title] => Науковці станції "Вернадського" виявили раптове зростання хлорофілу в океані [title_short] => [meta_title] => Науковці станції "Вернадського" виявили раптове зростання хлорофілу в океані [meta_keywords] => Станція Вернадського, хлорофіл, якість води [meta_description] => Біля станції "Вернадського" виявили раптове зростання хлорофілу в океані [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Українські вчені на станції ім. академіка Вернадського виявили раптове зростання вмісту хлорофілу в океані в районі острова Галіндез, де знаходиться станція. Так, у листопаді на всіх точках моніторингових досліджень цей показник був у 2,5-3 рази більшим порівняно з листопадом 2022-го. Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр.

Дослідники припускають, що це пов'язано з наслідками глобального потепління. Останнім часом в Антарктиці фіксують рекордно низькі площі морського льоду, тож океан отримує більше сонячного світла і нагрівається. Зокрема, в листопаді минулого року в моніторингових точках температура води була від -1,1 до -0,7 С°, а цьогоріч – від 0,3 до 0,9 С°.

- Світло та підвищена температура пришвидшують процес фотосинтезу в рослин, активну участь в якому бере якраз хлорофіл. Тож зростання вмісту хлорофілу в пробах води свідчить про активний розвиток рослинних організмів (фітопланктону) в океані. Здебільшого це одноклітинні мікроскопічні чи навіть нановодорості, які складно побачити неозброєним оком, - йдеться у повідомленні.

Фітопланктон є основою харчування для всіх мешканців океану, тож зростання його чисельності запускає каскадні процеси і впливає на життя інших морських організмів - від криля до китів. Більша кількість світла також викличе зміни у складі мікроводоростей. Це змінить розміри їхніх клітин та інші характеристики. На думку вчених, всі ці процеси змінять архітектуру харчових мереж океану та матимуть глобальні наслідки для потоку речовини та енергії в морських екосистемах.

Саме тому українські науковці проводять постійні дослідження фітопланктону. Біологи на “Вернадському” регулярно відбирають проби води у певних точках навколо острова. У лабораторії цю воду фільтрують, виділяючи з неї зразки фітопланктону та бактеріопланктону, а також визначаючи вміст хлорофілу та гідрохімічні показники. Ці зразки фіксують та зберігають у спеціальних умовах і потім транспортують до України для подальшого вивчення.

Попередні дослідження вчених свідчать, що сам процес активного розвитку фітопланктону у весняно-літній період відбувається щорічно, але за ним можуть стояти різні групи організмів. Вивчення саме цієї різниці дозволяє відслідковувати вплив кліматичних змін на морське середовище. Тож і нинішні зразки, які дали такий приріст хлорофілу в океані, будуть ретельно вивчені щодо складу угруповань бактерій і фітопланктону та взаємодії між ними.

[sun_gallery_680967]

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2 [position] => 342778 [adate] => 1701778740 [publication_date] => [adate_day] => 1701734400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701778781 [changed] => 1701780303 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Дослідники припускають, що це пов'язано з наслідками глобального потепління.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 1 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/AntarcticCenter [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 718793910 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1404).jpg","crop":{"x":"0","y":"71","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1404).jpg","crop":{"x":"0","y":"76","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1404).jpg","crop":{"x":"37","y":"0","w":"827","h":"621"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) ) [categories] => [count_sql] => SELECT COUNT(DISTINCT a.absnum) cnt FROM articles a /* /ua/incidents/a677313-pid-odesoju-dvoje-ditej-potonuli-u-shtuchnij-vodojmi */ WHERE a.approved = 1 and a.langid = 2 and NOT a.type & (32) and category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1701701541 [dictsdata] => Array ( ) ) 1
Завантажити ще

Під Одесою двоє дітей потонули у штучній водоймі

Під Одесою двоє дітей потонули у штучній водоймі
Фото: facebook.com/DSNSODE

Вранці у понеділок, 2 жовтня, під Одесою у штучній водоймі потонули два 13-річні підлітки. Про це повідомляє Головне управління ДСНС України в Одеській області.

- Вранці до Служби порятунку надійшло повідомлення про те, що у селищі Дослідне Одеського району під час купання у штучній водоймі зникли діти. На місце події прибули водолази ДСНС, які витягли із води тіла двох 13-річних хлопчиків... З батьками загиблих працюють психологи ДСНС. Усі деталі події з'ясовує поліція.

Як додали у ДСНС України, з початку року кількість загиблих на водоймах України вже досягла 889, з яких 86 – діти. Минулого тижня загинуло 13 людей, серед яких одна дитина.

Як повідомлялося, 3 серпня на Київщині під час відпочинку потонув 10-річний хлопчик. Про НП повідомили рятувальники.

Зазначимо, взимку аналогічний випадок трапився у Білогородці Київської області. Там 11-річний хлопчик провалився під кригу і загинув. Його почали шукати лише за три години.