25 листопада
Завантажити ще

Чому війна може тривати роками і як це змінити: головні тези зі статті Залужного

Чому війна може тривати роками і як це змінити: головні тези зі статті Залужного
Фото: Фото: instagram.com/libkos/

Поки українська армія буде обмежена малою дальністю крилатих ракет, війна може тривати роками. Задача ЗСУ на 2023 рік - зробити для росіян і на інших окупованих територіях відчуття війни гострішими. Для цього українська армія має наносити більше ударів по військових базах росіян, як це було з аеродромом Саки в окупованому Криму. Про це заявили Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний та перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Михайло Забродський у статті для "Укрінформу". Ми обрали найголовніші тези з матеріалу. 

Про тривалість війни

- Окремо стоїть питання тривалості зазначеного конфлікту. Адже в жодному уявленні він вже не вкладається ані в рамки анонсованого російського “бліцкригу”, ані в тривалість активних фаз бойових дій у війнах початку XXI сторіччя. У будь-якому випадку тривалість війни вже вимірюється місяцями. І існують всі підстави вважати, що цей часовий рахунок перетне календарні межі 2022 року.

Про подальші цілі Росії

- Певні оперативні перспективи для противника проглядаються на ізюмському та бахмутському напрямках. Імовірною кінцевою метою таких дій може розглядатися вихід на адміністративний кордон Донецької області. Ще більш привабливою для противника може виглядати перспектива просування на запорізькому напрямку. Вона забезпечує подальші дії на північ та створення прямої загрози оволодіння Запоріжжям та Дніпром, що в свою чергу призведе до втрати українською стороною контролю над значною частиною Лівобережної України. Не виключені з порядку денного і повернення до задуму захопити Київ, і загроза повторного розгортання бойових дій з території Республіки Білорусь.

...З одного боку, цілком реальні перспективи оволодіння Миколаєвом та Одесою. З іншого – створення загрозливого напрямку в бік Кривого Рогу, а в подальшому – і загрози центральним  та західним регіонам України.

Свідомо не станемо звертатися до умов, за яких РФ буде вимушена реалізовувати такий імовірний замисел. Водночас не станемо і відкидати увесь спектр супутніх стратегічних та навіть глобальних проблем для РФ. 

Про те, як повернути Крим

- Таке планування має передбачати перш за все наявність необхідного комплекту військ. І мова може йти точно не про військові частини та з’єднання ЗС України, які вже наразі діють на 2500 км фронту від Херсона до Ковеля.

Підготовка наступальної кампанії вимагає створення одного або декількох оперативних (оперативно-стратегічних) угруповань у складі від десяти до двадцяти загальновійськових бригад - в залежності від замислу та амбіцій українського командування. В обстановці,  що складається,  зазначене може бути зроблене виключно шляхом заміни основних зразків озброєння вже існуючих бригад на сучасні, які надаються партнерами України. Окремо слід виділяти необхідність отримання від партнерів додаткової кількості ракет і боєприпасів, артилерійських систем, ракетних комплексів, засобів РЕБ тощо.

Чому повернення Криму не варто переоцінювати

- Вкрай позитивне політичне та інформаційне значення такого стратегічного успіху переоцінити важко. Разом з тим по-іншому можна оцінювати воєнне значення такої перемоги. РФ втрачає базу для Чорноморського флоту, аеродромну мережу, значну кількість запасів матеріальних засобів і, найімовірніше, значну кількість особового складу і техніки. Водночас ніщо не може суттєво завадити болісному, але цілком реальному перебазуванню Чорноморського флоту до військово-морської бази Новоросійськ на східному узбережжі Чорного моря, і військова присутність агресора у регіоні буде збережена разом із загрозою ракетних ударів.

Подібне можна припустити і для використання російською авіацією, наприклад, аеродромів Приморсько-Ахтарська та Єйська. Втрата значної кількості запасів матеріальних засобів для ЗС РФ матиме лише тимчасовий ефект. Втрати в особовому складі й техніці, щонайменше в плані чисельності, росіяни з часом можуть поповнити.

Про те, чому Україна наносить мало ракетних ударів по базах росіян

- Якщо для ЗС РФ вона [різниця у граничній досяжності засобів ураження] становить до 2000 км з урахуванням дальності польоту крилатих ракет повітряного базування, то для ЗС України вона фактично обмежена 100 км дальності польоту ракет і глибини розташування стартових позицій застарілих ОТРК. У перекладі на мову військової практики це означає, що ЗС України в кращому випадку можуть завдавати удари застарілими засобами ураження лише на глибину оперативного тилу противника. У той час як  противник здатний безкарно завдавати точкових ударів по цілях на всю глибину території країни.

Неможливо одночасно позбавити противника такої суттєвої переваги. З огляду на чисельність і наявність ресурсів в розпорядженні ЗС РФ викликає сумнів сама можливість усунути її повністю. Але цілком можливо протиставити противнику свою спроможність діяти подібним чином і на подібну дальність.

Мова йде, звісно, про постачання партнерами України для ЗСУ систем озброєння або певних найменувань боєприпасів із відповідною дальністю дії. На увазі мається не тільки і не стільки певні найменування,  такі як, наприклад, ракета MGM-140B ATACMS Block 1A для РСЗВ Himars. 

Задача ЗСУ на 2023 рік - зробити війну відчутнішою для росіян

- Обговорення повинно вестись стосовно створення або нарощування спроможностей, а не виключно про кількість озброєння і обладнання для бригад, що плануються до переоснащення.

Тільки в цьому випадку можна обговорювати вплив на реальний центр тяжіння Росії у цій війні. Він полягає в її “віддаленому” - в розумінні більшості росіян - характері. Завдяки цьому віддаленню громадяни РФ не так болісно сприймають втрати, невдачі, а головне – вартість цієї війни в усіх її розуміннях. Переконливим прикладом правильності такого підходу в поточному році є успішні зусилля ЗС України з фізичного перенесення бойових дій на тимчасово окуповану територію АР Крим.

Йдеться про серію успішних ракетних ударів по кримських авіабазах противника, перш за все – по аеродрому Саки. Завдання ЗС України на 2023 рік - зробити для росіян та інших окупованих територій ці відчуття гострішими, природнішими і цілком відчутними попри значну відстань до цілей.

Про те, що не варто покладатися лише на західну зброю

- З перших днів широкомасштабної агресії РФ для української сторони гостро стоїть проблема відновлення і налагодження власного проєктування і виробництва зразків високотехнологічного озброєння. І тактико-технічні вимоги до таких зразків вже мають включати відповідні параметри, зокрема щодо дальності застосування. Беззаперечно, що національні зусилля України у цьому напрямку відкривають безмежні можливості міжнародного військово-технічного співробітництва з країнами-партнерами.