Жителі Нікополя: Нас обстрілюють, знаючи, що «відповідь» не прилетить – ЗАЕС поруч
Місто Нікополь у Дніпропетровській області, на жаль, вже знає, що таке війна. Його практично щодня обстрілюють ракетами, вже є вбиті та поранені, руйнується інфраструктура, місцеві жителі вирішують залишатися чи їхати.
«Підлість не знає кордонів»
- Ось позавчора випустили майже 100 снарядів із РСЗВ і по місту, і по району, і двом сусіднім – Криворізькому та Синельниківському. Читали, що є руйнування, зокрема й на залізниці. Зараз, коли стало гаряче, жителі нарешті зрозуміли, що треба евакуюватися, і тепер страшно – чи взагалі не рознесуть шляхи в мотлох. Евакуаційний поїзд ходить до Львова (п'ять еваковагонів у складі Запоріжжя – Львів), начебто його не скасували поки що, тож є надія вибратися, – каже мешканець Нікополя Євген Локтенко.
Російські війська діють за вже накатаним сценарієм: з далекої відстані «звільняють» міста від будівель, комунікацій та людей. Хоча навряд чи можна говорити про далеку відстань – нові вогневі точки війська РФ обладнали відносно недалеко, біля вже захопленого Енергодару, на березі Каховського водосховища.
- Нас обстрілюють, точно знаючи, що їм не прилетить «відповідь», бо біля них – Запорізька АЕС, і українські військові розуміють, чим загрожує попадання до цього об'єкту. Підлість загарбника не знає меж, - журиться мешканець Нікополя, чия родина дивом виїхала кілька днів тому.
- Це було чи 15, чи 16 липня, точно не скажу, коли почався настільки сильний обстріл, що ми з дружиною повзком перебиралися із зали до передпокою, дивом згадавши про правило двох стін. Була вже ніч. Вранці ми довго не наважувалися підійти до вікна, подивитися, що там на вулиці. Коли відчинили нарешті двері до кімнати – шибок у вікні не було, дрібна крихта лежала на дитячій кушетці (діти дорослі та живуть окремо, кімната у нас як гостьова). Асфальт у дворі був весь переораний, на сусідньому будинку – сліди осколків і вікна, що вилетіли. Нам, можна сказати, пощастило, - розповів Нікопольець, що представився Максимом.
У місті зруйновано та житлові будинки... Фото: t.me/nikopol_news
Обстріли не зупиняються
Незважаючи на те, що влада Нікополя, району та області повідомляє про загострення військової ситуації, найбільш уперті городяни заявляють, що не покинуть місто. І наводять такі докази: вони вірять ЗСУ, що Нікополь не буде окупований, навіщо їхати, якщо все працює – нехай із перервами на час повітряної тривоги, але працює, у магазинах є товари, є зв'язок та інтернет…
- Місто, звичайно, живе вже не так, як раніше, але, певне, недостатньо погано. Вода, світло є – з перебоями, але переважно є. Транспорт ходить, у магазинах є продукти – хтось дивиться на це та думає: «Навіщо кудись їхати? Ну, обстрілюють – може, пронесе». А влада начебто нагнітає - пропонує їхати, спати в коридорах, бігти в укриття... Нехай рятуються ті, хто живе в селах на березі водосховища, бо стріляє протилежний берег, - каже Максим.
Він дивується з такого спокою людей. Так, у Нікополі вже скасували проведення Національного мультитесту для випускників – надто небезпечно, адже під обстріл може потрапити будь-який куточок міста та не завжди ППО встигає вчасно відреагувати. Багатогодинні звуки повітряної тривоги. схоже, турбують городян більше, ніж небезпека бути вбитим чи пораненим, ніж ризик залишитися без житла.
- Вранці в середу Нікополь знову обстріляли. Потрапили до житлових будинків, є руйнування, пошкоджено близько 15 будинків. Маємо дев'ять постраждалих, серед яких є діти, та двоє загиблих. На жаль, обстріли не зупиняються, тому кожен мешканець Нікополя має ухвалити для себе рішення, залишатися чи ні в місті. До цього була повітряна тривога тривалістю майже за добу. Ці заходи безпеки потрібні для того, щоб кожен із нас побачив ранок наступного дня, – розповів голова Нікопольської районної військової адміністрації Євген Євтушенко.
... І підприємства. Фото: t.me/nikopol_news
За п'ять тисяч – у спокійне місце
Окрім зброї, противник щосили використовує і психологічний тиск на мешканців. Як поділилися нікопольці в соцмережах, останніми днями було багато інформаційних вкидань про дату захоплення Нікополя, які розміщувалися не лише в групах, а й надходили в особисті повідомлення.
«Чув історію про ДРГ, яка захопила майже половину прибережної території однієї з наших громад. Потім були дати – 20, 25, 30 липня, в які місто мало бути «звільнено». Багато людей вірить та панікує, а паніка на війні – самі розумієте…» - написав в одній із нікопольських груп місцевий житель.
Питання, їхати чи залишатися, наштовхується на ще одну перешкоду. Ті, хто намагаються виїхати автошляхами на вільну територію, кажуть, що перевізники вимагають заплатити від 5000 до 8000 грн за людину, при цьому заборонено брати з собою багаж – лише одну сумку в салон. Щоб дістатися потрібного місця, необхідно проїхати окупованими районами та подолати від 10 до 25 встановлених росіянами блокпостів з усіма відповідними процедурами: обшук, допит тощо. Тому Нікопольці все більше схиляються до евакуації залізницею, але до останнього намагаються залишитися в місті. Може, пощастить…
