18 серпня
Завантажити ще

Екс-омбудсмен Денисова з дочкою могли вигадувати історії про сексуальні злочини росіян

Екс-омбудсмен Денисова з дочкою могли вигадувати історії про сексуальні злочини росіян
Фото: t.me/denisovaombudsman

Колишній омбудсмен України Людмила Денісова та її дочка Олександра Квітко, яка очолює гарячу лінію для жертв насильства, могли вигадувати частину жахливих історій про зґвалтування росіянами дітей та жінок. Денисова протягом березня-травня озвучувала жахливості, які зрештою не змогли підтвердити ані правоохоронці, ані журналісти. Про це свідчить розслідування, яке провела " Українська правда ".

Незважаючи на величезну роботу в цьому напрямі, яку здійснював Офіс омбудсмена, сама Денісова у співпраці зі своєю дочкою Олександрою Квітко могли продукувати інформаційні фейки, вважають розслідувачі.

Так, упродовж лютого-травня, за офіційними даними, Офіс омбудсмена прийняв дзвінки від 50 тисяч людей. Свідчення злочинів регулярно передавали правоохоронцям, звіряючи з ними свою статистику. Станом на кінець червня поліція розпочала розслідування 20 справ про сексуальне насильство в Україні російських окупантів.

При цьому до кінця березня ще чинний омбудсмен Людмила Денісова вирішила запустити додаткову гарячу лінію. З 1 квітня почав працювати телефон для психологічної допомоги. Офіційно його представили як проект за підтримки ЮНІСЕФ. Очолила цю лінію Олександра Квітко, яка згодом виявилася дочкою омбудсмена Денисової.

– Фактично Денисова, використовуючи державні повноваження, під час війни забезпечила свою дочку роботою. Формально конфлікту інтересів тут не було. Сім'ї вдалося уникнути його завдяки тому, що Квітко отримала контракт із ЮНІСЕФ, а не посаду у підпорядкуванні Денисової, - зазначили автори розслідування.

"Лінія Квітко" суттєво відрізнялася від решти роботи Офісу. Головним чином – непрозорістю. Зокрема, досі не з'ясовано питання, чи існують у природі фахівці, які працювали на цій лінії. Адже саме після початку роботи цієї лінії почали масово з'являтися розповіді про звірства росіян. Денисова постійно розповідала про групові наруги над дівчатами на очах у матерів, зґвалтування малюків та немовлят. При цьому історії злочинів, які Денисова з дочкою озвучували публічно, правоохоронцям ніхто не передавав. Як і контакти жертв.

Сама Денисова, за свідченням працівників Офісу омбудсмена, називала це роботою "на інформаційному фронті".

Ці історії намагалися розвинути журналісти, вражені жорстокістю загарбників. Проте не могли знайти підтвердження для своїх матеріалів. Правоохоронці також намагалися "копати" самостійно. Піднімали всі звернення до лікарів, заяви до поліції, дані про загиблих, намагаючись знайти випадки, які описувала Денисова. Наприклад, шукали всіх дворічних близнюків із Херсона, які, за твердженням омбудсмена, померли від зґвалтування. Проте вся ця робота була марною.

Щоб дізнатися, звідки Денисова черпає свої історії, прокурори викликали її на допит як свідка. Але у кабінеті правоохоронців вона так і не змогла назвати джерело своїх даних. Вже пізніше, на другому допиті, буквально напередодні звільнення Денисова визнала, що про все дізнавалася від дочки. А чи розмовляла з іншими психологами гарячої лінії – пригадати не змогла.

Олександру Квітко також кілька разів викликали на допит. Психолог запевняла, що за півтора місяці її гаряча лінія прийняла близько 1040 дзвінків. Із них 450 стосувалися зґвалтування дітей. Проте коли прокурори взяли офіційну виписку, то виявилося, що за весь час на телефон надійшло лише 92 дзвінки.

Не змогла Квітко повідомити й жодних деталей: хто їй дзвонив, до яких лікарів вона направляла жертв. Не було нічого, що вказало б на те, що ці жертви справді існували. Проте психолог сказала, що своїй матері історії передавала "за чаюванням".

Джерело "Української правди", за словами розслідувачів у керівництві президентської партії, сказало, що через заяви Денисової у офіційного Києва почали виникати проблеми. Європейські партнери зверталися до українських правоохоронців та парламентів, просили надати факти, докази згвалтувань. Відповісти європейцям не було чого – омбудсмен не могла надати фактів чи задокументованих свідчень. Все це стало основою для звільнення Денисової.

Видання не інформує, чи стала діяльність Денисової предметом розслідування правоохоронних органів. Або правоохоронці обмежилися лише пошуком доказів історій, які продукувала Денисова на посаді омбудсмена. При цьому, як кажуть у розслідуванні, одним з мотивів такої поведінки Денисової могло бути матеріальне збагачення. Відомо, що уповноважена кілька разів наполегливо просила ЮНІСЕФ підвищити плату для психологів гарячої лінії.

Рішення про звільнення Людмили Денисової з посади уповноваженого ВР з прав людини було ухвалено парламентом на засіданні 31 травня. "За" проголосували 234 народні депутати.