Жителі Херсона: Нам говорять про референдум, але жодної підготовки до нього немає
У Херсоні ходять чутки про проведення «референдуму» 27 квітня: російські окупанти начебто бажають створити чергову «народну республіку» та приєднати її до Росії. Жителі міста налякані такими перспективами, при цьому окупанти нагнітають чутки про «волевиявлення», але зовні жодних проявів підготовки до «плебісциту» немає. Херсонці розгублені та намагаються зрозуміти, що з ними буде далі.
Можливо, намалюють явку виборців
Про передбачуваний референдум стало відомо з доповіді Міноборони Великої Британії. Військова розвідка повідомила, що РФ планує провести плебісцит, щоб виправдати свою окупацію. Мовляв, народ так захотів – не сміємо перешкоджати.
Аналогічний наратив використовувався в 2014 році на «референдумах» в окупованих Криму та частинах Донецької та Луганської областей, при цьому народ на псевдореферендумах зображували не лише шанувальники «російського світу», а й сотні «добровольців-ополченців», які приїхали з Росії, відомих більше у народі, як «зелені чоловічки» або «ввічливі люди».
Херсон потрібен Росії як ключовий об'єкт сухопутної колії в Крим і, як наслідок, – для повного контролю південної частини України. У Міністерстві закордонних справ Росії вже поспішили оголосити, що уявлення не мають про жодні референдуми, але пройшла та пора, коли заявам російської влади можна було вірити. Згадати хоча б Путіна, який у 2008 році в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD стверджував, що «Крим не є спірною територією, і Росія давно визнала межі нинішньої України», а 2014-го повідомив російських журналістів, що не збирається і не воюватиме з українським народом.
За інформацією жителів Херсона, у розмовах окупантів, що перебувають у місті, звучить дата 27 квітня як день проведення референдуму про «незалежність Херсонської народної республіки» з наступним приєднанням до Росії.
- Звичайно, бажаючих йти на якісь незаконні референдуми у місті мало. І окупанти це чудово розуміють. Тому, можливо, намалюють і явку виборців, і цифри підтримки – усе як у Донецьку та Луганську. Навіть, певно, якісь бюлетені надрукують. Ми не підемо нікуди і ніяких «ХНР» створювати не збираємося, але що буде далі? Не дай боже, підуть по квартирах з'ясовувати, голосував – не голосував, – висловлює побоювання мешканець Херсона Дмитро.
Військову техніку на вулицях міста херсончани фотографують потай. Фото: t.me/hueviyherson
Боїмося вийти з дому
На ранок 27 квітня вже анонсовано мітинг про засудження агресії з боку РФ та на підтримку територіальної цілісності України. Містяни планують висловити свої думки там, а не на якихось незаконних «референдумах».
- У соцмережах поширюється повідомлення про мітинг, але народ уже наляканий – раптом це провокація? Ми не бачимо якоїсь підготовки до референдуму – немає плакатів, гасел, усіх цих передвиборчих штук… Може, це все й неправда, але від окупантів нічого хорошого чекати не доводиться. Раптом ми вранці прокинемося і дізнаємося, що вчора всі як один проголосували на референдумі? Намалювати циферки – справа не складна, – каже херсонець.
Жителі міста хвилюються, будують різні припущення, що буде далі. Вже кажуть, що з міста не випускають людей на автомобілях – мовляв, потрібна картинка всенародного волевиявлення. Хтось повідомив, що російські солдати ходять по кладовищах і переписують з могил прізвища померлих і дати народження – напевно, щоб занести до списків тих, хто проголосував (хто там із кураторів «спеціальної операції» перевірятиме, чи жива людина, чи давно вже спочила в бозі?).
Містяни бояться, що остаточно буде відключено мобільний зв'язок, а хтось навіть повідомляє, що бачив, як монтували вежі російського мобільного оператора. Звичайно, у страху очі великі, але спроби окупантів запровадити рублі в Херсоні та області – вже не поодинокі випадки, а цілеспрямоване дійство.
- Ми боїмося зайвий раз вийти з дому, вигляд окупантів у їхньому камуфляжі викликає почуття страху та огиди. На вулицях з'явилися спекулянти, солдати забирають і відвозять у невідомому напрямку активістів, керівників підприємств та просто якихось людей, які не сподобалися, якщо вони хоч якось пов'язані з поліцією, наприклад. Виїхати неможливо – сказали, що на околицях Херсона солдати ставлять розтяжки, щоби ніхто не виїжджав. Самі розумієте, перевіряти не хочеться... Усіх, хто намагається виїхати, розвертають без пояснення причин. Хтось каже, це для того, щоб на «референдумі» була картинка для російських ЗМІ, хтось – що буде мобілізація чоловіків, і тому ніхто нікуди не поїде. На блокпостах перевіряють усіх - і чоловіків, і жінок: і на Острові, і на Зодчому мало не роздягають на предмет татуювань, потрошать телефони. Можуть забрати когось і увести, – розповідає мешканка міста Анастасія.
Незважаючи на окупацію, над херсонським міським судом майорить український прапор. Фото: t.me/stopcenzur
Куди йти голосувати – ніхто не знає
Жителі міста вважають, що проведення будь-якого виборчого заходу окупантами – це елемент психологічного тиску і на жителів Херсона, і на всіх українців. Заявити усьому світу, що херсонці самі вирішили «відокремитися від України», заманити літніх на «виборчі дільниці» обіцянками, дати гуманітарну допомогу за підпис у «бюлетені»… Хоча де будуть виборчі дільниці – ніхто не знає.
- У тому й річ, що про «референдум» постійно говорять, але далі за слова не йдеться. Нагнітають? Можливо. Чи хочуть легітимізувати «віджимання» Херсонщини перед Росією? Теж можливо, тим більше в Раді Федерації прихильно поставилися до ідеї створення Таврійського краю з Криму, Херсонської та частини Запорізької областей або зробити Кримський федеральний округ… – міркує мешканець Херсона Дмитро.
– Не думаю, що це буде якийсь захід із голосуванням та роздачею гуманітарки. Просто нам одного разу скажуть, що пройшов референдум, покажуть якісь протоколи виборчих комісій та заявлять, що херсонці вимагали відокремити їх від України.
Жителі міста сподіваються, що Збройні сили України поставлять жирну крапку в імперських устремліннях президента сусідньої країни і Херсон повернеться під юрисдикцію України, забувши те, що відбувається зараз, як страшний сон. Досвід Донецька та Луганська показує, що нічого доброго після окупаційних «референдумів» не відбувається – територія просто перетворюється на клоаку, в якій немає життя, а лише виживання.
