«Не мовчіть про окупацію Херсона, будь ласка!» – просять мешканці міста. Вони намагаються розповісти всьому світу про майбутню мобілізацію мешканців під рушницю окупантів, про спробу провести якийсь «референдум» 27 квітня, на якому російські ЗМІ знімуть кадри масового «волевиявлення городян»... Одночасно окупанти намагаються закрити місто для гуманітарної допомоги та взяти його мешканців зморою. Проголосуй – отримаєш пакет гречки або щось таке…
- Давайте будемо відвертими: Херсон здали, як у 2014-му здали Донецьк та Луганськ. Не хочу знати чому – говорю як є. Місто окуповане, ми постійно чуємо вибухи, але не можемо зрозуміти, що це і хто це, – каже житель міста Олександр. – З кожним днем ситуація погіршується, зникають продукти та ліки, ще трохи – і люди почнуть гинути з голоду.
Настрій у місті гнітючий: жителі кажуть, що постійно бачать і чують снаряди, що пролітають над головами, у місті повно блокпостів, на яких окупанти перевіряють документи та машини, риються у речах та вивчають вміст мобільних телефонів. Довгі черги по гуманітарку стали звичним явищем.
- У магазинах залишився лише фастфуд, яким сім'ю не прогодуєш. Можна знайти і купити, наприклад, яйця гривень за 80-100 чи цукор теж під півсотні гривень, але хто зараз має такі гроші? У селах в області ситуація ще гірша – там взагалі росіяни ходять по хатах і натурально грабують, забирають все більш-менш цінне, розбивають вікна та виламують двері, – продовжує Олександр.
Відомо, що у Херсоні продукти можна купити на ринку, але знову ж таки – ціни непідйомні, у 2-3 рази вищі, ніж у Києві. З урахуванням перебоїв із соцвиплатами, а особливо – з готівкою, не всі городяни можуть дозволити собі придбати пакет пшона за 50-60 грн.
Херсонці повідомляють про те, що окупанти тероризують населення не лише голодом: викрадають і вбивають активістів та журналістів, влаштовують провокації та знімають відео, «як славно живуть люди у звільненому Херсоні». Для багатьох такі психологічні атаки обертаються панічними, і городяни на свій страх та ризик намагаються залишити Херсон.
- Виїхати теж проблема: перевізники беруть по кілька тисяч гривень без жодних гарантій. На будь-якому блокпосту можуть розвернути без пояснення причин, причепитися до документів або машини. Якщо пощастило виїхати – побачиш страшну картину: спалені авто вздовж доріг, тіла загиблих людей, міни в полях… Знаю херсонців, які змогли покинути місто, поїхати далеко за кордон, і зараз вони спілкуються з психологами, а деякі – психіатрами. Не всі витримують побачене та пережите, – поділився херсонець.
Життя в місті ще теплиться вдень: якщо більш-менш тихо і не дуже чутно вибухи, можна вийти на вулицю, пройтися під весняним сонцем. У другій половині дня життя завмирає: городяни сидять по хатах, закривши вікна світлонепроникними шторами.
Тяжко херсонцям дається протистояння спробам окупантів встановити російські «триколори» у місті та сусідніх населених пунктах, насадити своїх людей в адміністрації – знайшлися зрадники та колаборанти. Але також знайшлись і партизани, які зривають російські прапори ночами. Не подобається херсонцям жити в окупації. Намагання встановити у місті радянські червоні прапори дивують навіть мешканців похилого віку – кажуть, що повертатися до минулого не збираються.
- Ніби десь уже російські рублі приймають до оплати, але не в самому Херсоні, а десь в області. У мене рублів немає, сказати точно, чи це правда, не можу. Насаджують нам "російський мир" у всій красі. А те, що саме їхні солдати не пропускають у місто ліки, навіть волонтерські, це не вважається. Хоча прямим текстом уже кажуть, що жодної гуманітарної допомоги від України вони не пропустять – ані продукти, ані медикаменти, – пояснює Олександр. – Ну, той факт, що з приходом окупантів у Херсоні постійно зникає вода, електрика, інтернет на тиждень, а то й більше, говорити не доводиться. Дякую, що мобільний зв'язок ще працює, хоч і з перебоями. ТБ не дивлюся, тим більше сказали, що там російські канали тільки показують…
У Херсонській обласній держадміністрації розповіли, що у населених пунктах регіону ще зберігається відносний спокій, хоч і не без проблем. Скоротилося, але поки що не дійшла до нуля кількість автобусів, що з'єднують обласний центр із населеними пунктами у громадах. Газ, вода, електрика є, а от із балонним газом уже проблеми, поповнити балони ніде.
Комунальні служби працюють, але через збій доступу до банківської системи безготівкова оплата за послуги неможлива – мешканців просять оплачувати комуналку готівкою у касах підприємств. Мінімальний запас медикаментів є, багато лікарів працюють дистанційно - консультують своїх пацієнтів по телефону або відеозв'язку (природно, йдеться не про хронічні хвороби або захворювання, що загрожують життю).
– Організовано патрулі для протидії мародерам, – повідомили у Херсонській ОДА, не пояснивши, хто входить до складу цих патрулів. – Нештатні ситуації вирішуються самотужки. Пенсії через «Укрпошту» десь виплачуються, десь ні, практично у всіх громадах є потреба у медикаментах.
Також у частині Херсонської області скасовано нічні богослужіння у Великодню ніч – через міркування безпеки та можливі провокації з боку окупантів.
- Ніхто у нас не хоче жодних «Херсонських народних республік» і тим більше приєднуватися до Росії. Зрадники своє отримають після визволення! Так, нас здали росіянам. Але зараз не 2014 рік, і ми впевнені, що українська армія звільнить нас, - упевнений житель окупованого Херсона.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="ДОСТАЧ""
У четвер, 21 квітня, було відкрито гуманітарний коридор із окупованих сіл Херсонської області у Криворізькому районі. Люди виїхали на машинах швидкої допомоги та у десяти автобусах. Опівдні колона виїхала до окупованого села Високопілля, потім за маршрутом села Нововознесенське та Миролюбівка – скрізь в автобуси запланована посадка людей. Потім колона має повернутися у відправну точку – село Мар'янське.
Через дві години після початку руху колони користувачі телеграм-каналів розповіли, що в окупованому Нововознесенському солдати розігнали мешканців, які збиралися виїхати, по будинках, погрожуючи розстрілами. Бойові дії розпочалися і за Миролюбівкою, незважаючи на домовленості про режим тиші під час евакуації.
Відомо, що в окупованих селах немає ні світла, ні газу, ні води, тяжка ситуація із продовольством та ліками, окупанти продовжують мародерство.