Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
Завантажити ще

Експерт Асоціації саперів Ігор Резніченко: Небезпечними є під'їзди. Будь-який проводок, що тягнеться, - привід звернутися до мінерів

Експерт Асоціації саперів Ігор Резніченко: Небезпечними є під'їзди. Будь-який проводок, що тягнеться, - привід звернутися до мінерів
Фото: facebook.com/MNS.GOV.UA

Війна - це не тільки куля, що летить в обличчя, або скинута на будинок бомба. Війна може залягти, причаїтися під притихлим небом, чекаючи своєї хвилини. Сьогодні говорять про тисячі замінованих квадратних кілометрів на території України, де точилися бої.

Небезпека може бути навіть там, де на неї найменше очікуєш. Так загинув 32-річний житель Броварського району під Києвом, який знайшов свій автомобіль, а той виявився замінованим російськими відступаючими військами.

Скільки нам доведеться жити в стані тривоги, яких правил потрібно дотримуватися, про це «КП" в Україні» розмовляє з експертом та тренером з мінної безпеки Асоціації саперів України Ігорем Резніченком.

Необхідно обстежити пасовища, луки, лісопосадки

- Ігоре, коли нарешті затихне війна, як багато часу знадобиться, щоб очистити всю Україну?

- Світова статистика свідчить, що рік війни дорівнює 8 рокам розмінування охопленої конфліктом території. В Україні війна почалася не сьогодні, а понад вісім років тому. Це означає, що небезпека вибухів буде актуальною майже 65 років.

Такий довгий термін пов'язаний із людським ресурсом: неможливо одразу вивести тисячі пошукачів та залучити до розмінування тисячі саперів.

- Пошуковик та сапер – це різні завдання?

- Пошуковики – це цивільні особи, які обстежують територію з метою пошуку небезпечних предметів. Розмінуванням займаються підрозділи Держслужби з надзвичайних ситуацій та військові.

- Але саме сапери ДСНС та фахівці з армійських підрозділів працюють наразі у Гостомелі, Бучі, Ірпені, Бородянці.

- Вони знешкоджують міни та снаряди, які залишені у населених пунктах, – міни-пастки, міни-сюрпризи. Нині убезпечити раніше окуповані міста та села – це першочергове завдання.

Коли ми говоримо про потенційно небезпечні території взагалі, то маємо на увазі набагато більші площі. Це і пасовища, і луки, і лісопосадки, лісопарки. Саме на їхнє обстеження потрібно так багато часу.

Левову частку інформації надають місцеві жителі

- Як відбувається пошук мін? Задіяні спеціальні прилади, танки-роботи, що проходять мінними полями, можливо, навчені собаки?

– Усі ці засоби застосовуються під час збройного конфлікту, коли для прориву військових потрібно забезпечити сектор безпеки, прокласти коридор. Коли ж працюють цивільні пошукові системи, використовуються в основному металодетектори.

Але 80 відсотків інформації надають місцеві мешканці. Хтось бачив, де щось закопували, де поставили розтяжку, де знайшли снаряд, що не розірвався. Приїжджають підготовлені люди, котрі перевіряють цю інформацію і знешкоджують предмети.

- Наразі багато мешканців Ірпеня, Бучі рвуться додому, сподіваючись знайти щось уцілілим. Влада каже, що швидке повернення небезпечне. Скільки часу доведеться чекати, щоб мати гарантію?

– Скільки часу – складно сказати, бо йдеться про цілі міста. Ще довго можуть виявлятися пастки у малопомітних місцях. Влада правильно попереджає про небезпеку. Краще трохи запастись терпінням.

Від снарядів очищають звільнені села Чернігівської області. Фото: facebook.com/MNS.GOV.UA

Від снарядів очищають звільнені села Чернігівської області. Фото: facebook.com/MNS.GOV.UA

Розтяжки у будинках

- Ми вже знаємо випадок, коли чоловік знайшов своє авто і на ньому підірвався. Як правильно поводитися? Адже багато хто, тікаючи з охоплених війною міст та селищ, кидали машини біля будинку, на дорогах.

- Якщо ви знайшли свій автомобіль, не поспішайте його відкривати, дивитися багажник і взагалі торкатися. Зверніться до співробітників рятувальної служби, військових, просіть, щоб машину спочатку перевірили. Або переконайтеся, що ділянку, де вона знаходиться, вже обстежено.

Те саме відноситься до знайдених тіл убитих родичів. Не розумію, що може бути у психіці у людей, що мінюють трупи, але це жахлива реальність.

- Ми знаємо і про розтяжки, що залишилися в житлових будинках. Якщо квартира виглядає неторкнутою, можна її відкривати?

- Якщо у квартирі не вибиті двері, не пошкоджено замки, всі вікна цілі, то небезпеки немає. Але під'їзди можуть її представляти. Вкопати міну там неможливо, а ось розтяжку поставити нескладно. Тому потрібно уважно дивитися під ноги, озирнутися на всі боки. Будь-який проводок, що тягнеться, будь-яка мотузочка - це вже привід звертатися до саперів.

Не поспішайте на пікніки

- Наближається тепло, людей потягне на природу, на пікніки. Хочеться трохи відтанути від пережитого.

- Бажання зрозумілі, але необхідно пам'ятати, що вся зона тимчасової окупації, зона, де велися бої, становить небезпеку. Особливо там, де стояла військова техніка, а ми не можемо знати, де вона стояла.

Супротивник має особливість мінувати підступи до своєї техніки, щоб її не захопили наші розвідувально-диверсійні групи. Про такі випадки розповідали місцеві жителі, у яких на подвір'ях ставили військові установки. Коли техніку знімають із місця, міни залишаються.

Тому кажемо, що потенційна небезпека скрізь. Від пікніків краще утриматися, доки вся територія не буде оглянута та повністю очищена.

- До Києва ворожа техніка не зайшла, але багато йдеться про ворожі ДРГ. Вони могли щось замінувати?

- ДРГ працювали у Києві, їх ловили, знищували, але ми не знаємо, які завдання були у груп, які, можливо, не були помічені. Тому повністю виключати ризики не можна.

Смертельно небезпечні «метелики»

– У соцмережах, та й в офіційних повідомленнях фігурують фото «зелених метеликів» – маленьких мін, схожих на іграшку. Наскільки реальною є ця небезпека?

- Це називається пелюсткова міна касетної дії. Вони скидаються з повітря та лежать на землі. Їх можна визначити візуально.

Ми не маємо фактів, що зараз такі міни спрацьовували, але вони можуть з'явитися, загроза є потенційною. Наше завдання – попередити населення: побачили – не підходьте, не чіпайте, одразу повідомляйте 101.

- Ще однією небезпекою називаю дистанційне мінування. Що це таке? І чи загрожує воно регіонам, які вважаються відносно безпечними?

- Це мінування з повітря, артилерійське мінування з відстані. Таким чином можуть мінувати будь-яку територію з метою терактів або залякування населення. Тому наша асоціація інформує про мінну загрозу населення України – від західних до східних регіонів. Дистанційні міни не вкопуються, вони залишаються  на землі і також визначаються візуально.

ПФМ-1 (протипіхотна фугасна міна) «Пелюстка» справді нагадує метелика. Фото: Juergen Lumpp - work of Juergen Lumpp//commons.wikimedia.org

ПФМ-1 (протипіхотна фугасна міна) «Пелюстка» справді нагадує метелика. Фото: Juergen Lumpp - work of Juergen Lumpp//commons.wikimedia.org

ВАЖЛИВО!

П'ять життєво важливих правил:

  1. Ходіть тільки асфальтованими, бетонними дорогами, на крайній випадок щільно втоптаними вулицями.
  2. Уважно дивіться під ноги, іноді озирайтеся на всі боки.
  3. Уникайте закутків, нехожених територій, особливо коли вони заростуть травою.
  4. Не піднімайте із землі, не чіпайте будь-які незнайомі предмети. Особливо ті, які схожі на уламки снарядів чи військову техніку. Техніка може бути кинута, але попередньо замінована.
  5. За будь-якої підозри телефонуйте 101.