15 червня
Завантажити ще

Ізюм виживає, Краматорськ готується, Слов'янськ виїжджає

Ізюм виживає, Краматорськ готується, Слов'янськ виїжджає
Фото: t.me/pavlokyrylenko_donoda

Ізюм: на межі катастрофи

В окупованому місті вже кілька днів ведуться безперервні бої, люди годинами сидять у підвалах та укриттях. Що відчувають при цьому люди – передати не можна.

– Складається відчуття, що окупанти хочуть очистити цю частину України від населення загалом! Нас бомбять не припиняючи, а ми не можемо нікуди виїхати та вивезти своїх дітей та старих людей. Мій район Бараки, де мешкають батьки, обстрілюється постійно. Нещодавно з'явився на секунду мобільний зв'язок, вони встигли сказати, що сидять в укритті й живі – і все, зв'язку з ними більше немає, – розповідає Уляна Марченко, мешканка Вінниці, чиї рідні зараз перебувають у Ізюмі.

У місті немає не лише мобільного зв'язку, а й світла, води та газу, відсутні продукти у магазинах. З води - максимум технічна, і це якщо сильно пощастить.

– Люди намагаються вивезти свої сім'ї на авто, але ця поїздка дуже ризикована, скрізь точаться бої. Через Куп'янськ та Бугаївку можна якось вибратися до Харкова, але це небезпечно, скрізь блокпости росіян, і невідомо, чим ця поїздка закінчиться, – каже Уляна.

У соцмережах говорять про не менш страшне – про знищення цілих сіл.

«Біля Ізюму по руслу річки Донець до Слов'янська знищуються села Кам'янка, Сеничине, Довгеньке, Студенок, Єфремівка, Долина… Там тупо зносять будинки», - повідомляють жителі, проте перевірити їхню інформацію важко, надто важкі там бої… Надто вже Ізюм – ласе місце як плацдарм для закріплення ворожої армії, звідки може піти на захоплення Донецької області. І перетворити Ізюм на другий Маріуполь вони цілком можуть.

Краматорськ, Слов'янськ, Святогірськ: до бою готові

Жителі цих міст, які з 2014 року не з чуток знають, що таке війна, обіцяють дати серйозну відсіч загарбникам. У перші дні "спецоперації" населення почало активно готуватися до оборони.

- На в'їздах-виїздах із Краматорська поставили блокпости – перевіряють усіх. У місті біля адмінбудівель з'явилися мішки з піском – обкладатимуть, щоб захистити їх. Укриття, бомбосховища у нас уже вісім років напоготові, там завжди є запаси всього необхідного, щоб перечекати обстріли. Багато жителів, і я в тому числі, протягли у підвали своїх будинків кабель, щоб поставити роутери для вай-фаю – дуже важливо мати розуміння, що відбувається зовні, а не вискакувати у перервах між стріляниною назовні, щоб упіймати мережу, - розповіла мешканка міста Юлія Левченко. – У районі дев'ятиповерхівок викопали ями для сміття на випадок, якщо його неможливо буде вивезти з міста. Не перетворювати ж місто в один суцільний смітник? Місцеві шанувальники «російського світу» відразу заявили, що це ями для братських могил. Але чесно кажучи, нам уже байдуже, що вони кажуть. Ми захищаємо український Краматорськ – і точка.

У місті стабільно працює доставка продуктів, перебої з електрикою та водопостачанням якщо і є, то вони рідкісні. Проблеми з мобільним зв'язком (пару раз «відлітав») швидко вирішилися.

- Усі, хто може, зайняті волонтерською роботою. Якщо хтось хоче поїхати, то вирушають евакуаційні потяги, хоч і до нас у місто приїжджають біженці. Кілька тижнів тому приїхала сім'я з Києва – вони там у метро жили, а тут у них родичі. Звідси їдуть до Львова, Ужгорода, Хмельницького, Одеси, - продовжує  жителька Краматорська. – Військово-цивільна адміністрація – усі на місці, працюють на віддаленці. Мер також на місці, і деякі народні депутати теж не втекли. Один із заводів, що належать нардепу, робить протитанкові "їжаки"... Загалом, якось усі зібралися, опанували себе – і працюємо. Якщо "орки" сюди прийдуть – їм буде дуже несолодко.

Юлія каже: у Краматорську зараз надвисока пильність.

- Нещодавно двічі на день бігали в «бомбуху» (бомбосховище) від літаків. А це виявилися наші пташки. Нічого, вкотре потренували інстинкт самозбереження, посміялися навіть, - усміхається співрозмовниця.

У Святогірську розпочалася евакуація населення міста. Як повідомив міський голова Володимир Бандура, таке рішення було ухвалено на вихідних. Щоправда, поки що йдеться про виїзд на власних автомобілях.

- У понеділок, 4 квітня, евакуюється «Смарагдове місто» (реабілітаційний санаторій для дітей, де зараз живуть і біженці), наступного дня – санаторна школа-інтернат «Лісова школа», 6 квітня – евакуація мешканців міста та людей, які тимчасово перебувають на його території, – йдеться у повідомленні мера Святогірська. Збір та відправлення колон проходитиме на евакуаційних пунктах, місцезнаходження яких, як і час евакуації, завбачливо поки що не називають.

- В іншому і Святогірськ, і Слов'янськ продовжують жити більш-менш мирним життям: у магазинах є необхідний асортимент продуктів, як і раніше, діє суворий «сухий закон». Товари підвозяться щодня, а ті кілька торгових точок із великої всеукраїнської мережі, що тимчасово припинили свою роботу, жодним чином не впливають на забезпечення міст продуктами.

Керівник Слов'янської військової адміністрації Вадим Лях також закликає мешканців залишити територію області, особливо жінок з дітьми, пенсіонерів, людей з хронічними захворюваннями.

4 квітня на залізничному вокзалі Краматорська виступав Святослав Вакарчук. Фото: t.me/pavlokyrylenko_donoda

4 квітня на залізничному вокзалі Краматорська виступав Святослав Вакарчук. Фото: t.me/pavlokyrylenko_donoda

Покровськ: є надія, що все обійдеться

У Покровську вже не раз чули обстріли та вибухи, але сподіваються, звичайно, що війна їх не торкнеться. Тому мітуть вулиці, садять клумби та шукають збирачів меблів у цех.

- Звичайно, люди потроху евакуюються, є оголошення про поїздки всією Україною, до Варшави і далі прямо з Покровська чи Мирнограду. Є евакуаційні автобуси від влади. Але багато хто в Покровську все-таки чекає, що обійдеться без цього. Поки все працює нормально, вода та зв'язок є, комунальники вулиці мітуть, сказали, до Великодня хочуть прикрасити місто. Будь-якої миті може початися кінець світу, а вони квіточки ще будуть садити! Диво, а не люди! – каже покровчанка Олена.

З залізничного вокзалу йде евакуаційний поїзд до Дніпра.

– Це зараз місто евакуює, а шахта «Червоноармійська-Західна» давно евакуювала всіх бажаючих. І кажуть, везли не до Дніпра, а кудись аж до кордону з Болгарією та до Полтавської області, - пояснює Олена. – У місті роздають гуманітарну допомогу, начебто непогана така. Допомагають біженцям з інших міст дуже активно, приносять і продукти, і одяг, і взуття, памперси-пелюшки. Ми ж знаємо, як виглядає біженство – у нас скільки живе вимушених переселенців, які ВПО! І як не допомогти?

У Покровська проблеми з водопостачанням, але, судячи з оголошень з проханнями запастись водою на час ремонтних робіт, водоводи сяк-так відновлюються. В аптеках є ліки, у магазинах – продукти, працюють банкомати, хай і не скрізь та з чергами…

- Порівняно з іншими містами, які дуже постраждали, ми ще гаразд. Але хто знає, що буде наступної хвилини? Укриття ми, звичайно, давно приготували, але так не хочеться бігти до підвалів... Весна ж, городи, дачі. Війна не війна, а садити треба, - журиться Олена.

Загалом Покровськ зберігає спокій, але готується до будь-якого розвитку подій. Втім, для Донецької області, як ми сказали спочатку, війна, на жаль, не новинка.

У Покровську порівняно спокійно – навіть можна знайти працюючий банкомат. Фото: t.me/pokrovsk_news

У Покровську порівняно спокійно – навіть можна знайти працюючий банкомат. Фото: t.me/pokrovsk_news