• Головна
• Події

Фото: Віктор КОНЄВ

19-річний Андрій разом із мамою Людмилою приїхав із Києва в гості до бабусі та дідуся у невелике селище Мар'янівка на Житомирщині. Свята, Різдво – сімейство готувалася його відзначити у вузькому колі близьких людей.

Онука зустрічали 73-річні бабуся та дідусь – Казимира та Чеслав Канські. Андрій майже відразу відчув щось негаразд, якийсь напружений стан людей похилого віку, побачив тремтячі руки, синці, заплакані очі у бабусі. Став розбиратися, розпитувати... Виявилося, у всьому провиною постійні знущання з них рідного сина Слави, який нещодавно вийшов із в'язниці. Не придумавши нічого кращого, Андрій вирішив позбавитися дядька-тирана і вбив його.

А коли в бабусі Казимири запитали, чому вона не звернулася зі скаргою до поліції, та простодушно відповіла: «Не хотіла, щоб сина знову у в'язницю посадили». Що ж, мабуть, тепер доведеться сісти онукові.

Заздалегідь викопав яму за городом

У ніч на 6 січня 49-річний В'ячеслав Канський, повернувшись п'яним із чергової гулянки, кричав на родичів, загрожував розправою. Кволий з першого погляду Андрій церемонитися з сильнішим родичем не став. Накинув дядькові на шию мотузкову петлю і затяг міцніше.

Згодом виявилося, що хлопець готувався до цього заздалегідь, напередодні викопавши яму в лісосмузі за городом. Наскільки його дії були спонтанні або заздалегідь подумані, зараз належить з'ясувати слідству. Поки відомо, що старші члени сім'ї, дізнавшись про те, що зробив Андрій, вирішили відправити його додому до Києва. Смерть В'ячеслава подати як раптову, швидко оформити на місці свідоцтво про смерть і поховати. Але все пішло не так, як було задумано – староста селища викликав опергрупу, і поліцейські встановили, що смерть була насильницькою, це підтвердила судово-медична експертиза.

У селищі Мар'янівка, здавалося б, мирний та благополучний, але група «сидельців» раз у раз влаштовує проблеми. Фото: Віктор КОНЄВ

Благополучне селище та проблема «сидельців»

Щоб з'ясувати подробиці, кореспондент «КП в Україні» вирушив до Мар'янівки. Це селище з населенням близько 1500 чоловік – частина Мархлівського польського національного району, що існував з 1925 до 1935 року. Населення переважно католицьке. Містоутворюючим підприємством селища є Мар'янівський склозавод, що виробляє ємності для медичних та фармацевтичних цілей. Завод працює стабільно, що позитивно впливає і на соціальний клімат селища, і на бюджети його мешканців. Загалом - живи і радуйся, робота, зарплата є, види навколо шикарні, кришталеве повітря.

Але... Є у Мар'янівці невелика група «сидельців», із якими виникають постійні проблеми. У їх числі був і В'ячеслав Канський. Він відбував термін двічі, причому вдруге – за вбивство. Толком ніде не працював. Перебивався випадковими заробітками та пропивав пенсії батьків.

Жив В'ячеслав зі своїми батьками і перетворив їхнє життя на пекло. Його сестри Людмила та Юлія давно перебралися до Києва, лише часом приїжджаючи до Мар'янівки відвідати старих людей. Нерідко зі старшою Людмилою приїжджав її син Андрій. Останній приїзд закінчився трагедією.

Непоказний будиночок Канських розташований на околиці Мар'янівки, біля лісу. На стукіт відкрив літній чоловік. Розмови не вийшло: «Так, я Чеслав Зіновійович Канський, так, син пив і кривдив, але я дуже хвора людина і обговорювати те, що трапилося, не буду». На цьому розмова закінчилася.

Староста Мар'янівки Василь Цукоровий: В'ячеслав Канський, коли напивався, влаштовував удома бешкетники, навіть за ніж хапався. Фото: Віктор КОНЄВ

Хлопця шкодують усім селищем

Сусід Канських Юрій Чернецький добре відгукнувся про Андрія, вбивцю свого дядька:

- Він живе у Києві, але приїжджав на канікули. Чемний, вихований юнак. Не п'є, не курить. Мріє заробити якусь копійку, створити сім'ю. Мріяв... - сумно уточнив Юрій.

Він також не відкинув версію про те, що Андрій помстився за свою матір, яку міг образити її непередбачуваний брат.

- В'ячеслав, бувало, випивав і вирував. Цілком міг і образити Людмилу, свою сестру. А Андрій вирішив помститися… – припустив наш співрозмовник. - Моя думка - його не можна карати як звичайного бандита-вбивцю. Я думаю, що думка позбавити світ свого дядька-лиходія могла виникнути в нього раптом, спонтанно, на піку негативних емоцій.

Далі розмовляю зі старостою Мар'янівки Василем Цукоровим. Ось що він розповів:

– 6 січня до мене прийшла сестра вбитого Людмила. Вона повідомила, що помер її брат і запитала, куди звертатися, щоб оформити смерть. За процедурою в таких випадках померлого повинен оглянути лікар, а якщо виникають сумніви щодо ненасильницької смерті, викликається наряд поліції. Так сталося, що наш дільничний інспектор поліції та лікар амбулаторії хворіли, тому я одразу викликав опергрупу. Думав, що для дотримання формальностей, а воно як вийшло...

За словами старости, відомо, що покійний В'ячеслав Канський, коли напивався, влаштовував вдома бешкетники, навіть за ніж хапався. Можливо, один із таких бешкетів і навів його 19-річного племінника на думку махом покінчити з цим кошмаром.

- Я розмовляв з матір'ю вбитого Казимирою Канською, питав, чому не зверталася зі скаргою на п'яні бешкетники сина - ми б провели з ним бесіду, дільничний з ним поговорив би... І ви знаєте, що вона відповіла?! «Славік двічі сидів, я не хотіла, щоб його знову посадили».

Андрія шкодують усім селищем, і навіть склалася ініціативна група зі збирання підписів на захист 19-річного юнака. Здається, не дуже допоможе.

Хлопця затримали в Києві у квартирі, в якій він жив. Оголосили підозру у скоєнні умисного вбивства (ч.1 ст.115 КК України). Підозрюваного суд узяв під варту без права внесення грошової застави. Далі його життя піде зовсім не так, як він планував.

Батько вбитого Чеслав Канський послався на хворобу і коментувати те, що сталося, відмовився. Фото: Віктор КОНЄВ