• Головна
• Економіка

Люди все частіше купують найдешевші продукти і готують їжу вдома, а багато українців стали менше їсти і пропускати прийоми їжі. Нове дослідження Gradus Research показало, як повномасштабна війна змінила споживчі звички людей.

Експерти уточнюють, що йдеться про зміну не лише споживчих, а й смакових уподобань українців. Як війна змінила смаки цілих регіонів, - у матеріалі Коротко про.

Що і як змінило харчування українців

Майже половина українців (49%) зазначають, що їхні харчові звички під час повномасштабної війни змінилися. Як показали опитування, проведені компанією Gradus Research, ключовими факторами, що змінили харчування українців, стали:

• підвищення цін на товари – 61%;
• зниження доходу – 44%;
• стрес та емоційне виснаження – 39%;
• тривалі блекаути – 33%;
• нестабільний сон, безсоння – 32%;
• повітряні тривоги – 27%;
• збільшення навантаження на роботі – 21%.

Грошей в українських кишенях дедалі менше – не дивно, що вітчизняні споживачі приділяють пильну увагу сімейному бюджету. Дві третини опитаних зізналися, що при покупці обирають найдешевші продукти, майже половина намагаються готувати їжу вдома, а 42% з них навіть говорять про те, що стали їсти менше. Найбільше ці зміни торкнулися респондентів у віковій групі 56 років і старше: серед них частка людей, які змушені заощаджувати на їжі, становить 77%.

Близько половини опитаних зазначили, що найчастіше заощаджують на кондитерських виробах, не купують риби та морепродуктів. При цьому кожен дев'ятий (11%) зізнається, що змушений заощаджувати навіть на недорогих базових продуктах – хлібі, олії, борошні, крупах, овочах, яйцях.

Блекаути також мають відчутний вплив на харчові звички українців. Так, через часті відключення електрики, опалення чи води українці частіше стали віддавати перевагу продуктам тривалого зберігання (59%) та холодній їжі (50%), що, на жаль, також не додає здоров'я.

Аналогічні результати показало і дослідження Центру Разумкова, згідно з яким 44% українських громадян при купівлі продуктів віддають перевагу найдешевшим товарам, не звертаючи уваги на їхню якість.

Як змінюються споживачі

Експерти уточнюють: йдеться про зміну не лише споживчих, а й смакових уподобань споживачів. Але невже війна здатна змінити смаки?

– Наприкінці жовтня у Києві проходила виставка WorldFood Ukraine – провідна подія для професіоналів харчової промисловості та продуктового ритейлу, – зазначила у розмові з Коротко про експерт Світового Банку Оксана Руженкова. – На ній ритейлери звертали увагу на зміни смакових уподобань українців. І це не дивно, якщо проаналізувати, як змінилася сама споживча аудиторія. Наприклад, продовжує Руженкова, якщо ми розглянемо Київ, то побачимо, що покупець суттєво змінився. Чимало жителів столиці виїхали на захід країни та за кордон, а ті, хто залишилися, сидять по хатах, віддаючи перевагу віддаленій роботі. Водночас до столиці приїжджають люди із Сумської, Запорізької, Дніпропетровської областей та привозять свої регіональні звички. Головна з них - звичка економити, все ж більшість людей у ​​регіонах ніколи не мали таких доходів, як у столиці і великих містах.

За словами експерта СБ, співорганізатором конференції ритейлерів виступила Асоціація регіональних торгових мереж. Її експерти стверджують, що тенденції ротації груп споживачів є характерними для всіх регіонів країни. Загалом це є наочним відображенням вимушених міграційних процесів у країні.

Що далі

Чим багатше населення, тим більше воно споживає м'яса, яєць, молочних продуктів, тоді як бідним залишаються хліб та картопля, нагадує виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.

Оксана Руженкова додає: найдешевше – це не лише традиційні хліб та картопля, а все найдешевше за акцією. Експерт СБ звертає увагу: якщо раніше акційні полиці, принаймні, у столичних магазинах, ломилися від товару, то зараз у другій половині дня і тим паче ближче до вечора, всі ніші на полицях з акційними товарами порожні. Молоко, кефір, сир, ковбаса, кава, чай – немає жодної товарної позиції, пусто.

Прогнози експертів на найближче майбутнє, на жаль, невтішні.

- За підсумками 2022-го, реальні доходи населення впали на чверть, у 2023-2024 роки вони так і не змогли відіграти те падіння, а у 2025-му є всі підстави очікувати на подальше падіння доходів, - підсумував Олег Пендзін. - Тобто середній клас і надалі продовжить переходити з високого та середнього цінового сегмента до сегменту найбюджетніших продуктів. Це в свою чергу означає, що найдешевші продукти внаслідок попиту на них продовжать дорожчати випереджаючими темпами.