Днями по ЗМІ та соцмережах прокотилася чергова хвиля публікацій про те, що проїзд у громадському транспорті Києва має коштувати від 30 гривень за поїздку. Мовляв, це економічно обґрунтований показник. З огляду на масованість та єдність у часі цих матеріалів можна припустити, що вони могли з’явилися на замовлення.
Однак мова не про це. А про те, наскільки така вартість проїзду дійсно обгрунтована. І чи не варто перед тим, як говорити про необхідність підвищення цін, розібратися з витратами КП “Київпастранс”? ЗМІ неодноразово писали про великий рівень корупції на цьому підприємстві, особливо коли йдеться про закупівлі, які, за даними розслідувачів, курирує заступник директора Павло Кирилюк.
Коли ми вирішили дослідити діяльність цього пана більш грунтовно, зрозуміли, що розворушили ціле кубло.
Адже всі оборудки робить він не сам-один, гроші йдуть по ланцюжку через директора “Київпастрансу” Дмитра Левченка до голови транспортного департаменту КМДА Руслана Кандибора, а там і до кабінету мера Віталія Кличка.
До Кирилюка, яким уже зацікавилося слідство, ми ще повернемося у майбутніх розслідуваннях, а сьогодні пильніше придивимося до його безпосереднього керівника.
Якщо пана Кандибора, як повідомляють джерела, мер сховав від правоохоронців за кордоном, а навколо самого Кличка і його найближчого оточення потроху стягується петля, то Дмитро Левченко досі ходить безтурботний. І попри війну веде цілком розкішне життя. Як свідчать ті ж джерела, не на зарплатню чиновника, а на свою маржу від корупційних махінацій Кирилюка.
Виручають старі добрі родинні зв’язки. Адже тестем директора “Київпастрансу” є відомий у столичних колах Роман Романюк – старий соратник Віталія Кличка й людина, яка має давні зв’язки у всіх правоохоронних органах.
Точніше, майже в усіх, бо до Національного антикорупційного бюро Романюк дотягнутися так і не зміг. Тож наразі лише на НАБУ покладається надія, що корупція з комунального підприємства нарешті буде вичищена. І буде надана належна оцінка діяльності його керівників - Левченку (разом з його покровителем-мером) та Кирилюку, який попри розслідування не лише продовжує працювати, але й планує очолити КП.
Пвернемося до персони Дмитра Левченка з його красивим життям. Одразу попередимо: наведемо далеко не всі відомі нам факти. Ми говоримо лише про те, шо не може залишатися прихованим під час війни. І ми дуже сподіваємося, що ці дані допоможуть НАБУ встановити справедливість. А роботи буде багато. Бо не лише Романюк прикриває свого зятя. Левченко і сам має доступ до корисних йому дверей, скажімо, у Київській міській прокуратурі.
Отже, епізод перший: Дмитро Левченко виїжджає з воріт свого будинку в селі Старі Петрівці під Києвом (садове товариство “Міраж”) на MERCEDES-BENZ S 63 AMG 2018 року. Вартість такого авто коливається від 150 до 200 тисяч доларів залежно від комплектації.
Оформлена автівка не на самого чиновника, а на людину, яка є власником автосалону Prestige avto, - Олега Кошового. Дуже зручна схема, щоб не декларувати таке вартісне майно, чи не так? Дилер заробляє - Левченко катається, навіть не намагаючись якось цю машину приховати. Відкрито разом з дружиною Анастасією їздить містом.
Фотографія, яка є в нашому розпорядженні, свідчить, що пан Дмитро полюбляв кататися на дорогих автомобілях і до війни.
З початком повномасштабного вторгнення смаки чиновника не змінилися й апетити не поменшали. Бо як інакше пояснити, що нещодаво він вкорте змінив автомобіль, цього разу - на новенький MERCEDES-BENZ S 450 2022 року випуску. Зареєстрований, звісно, на того ж самого Олега Кошового.
Є у родині директора “Київпастрансу” ще одне дороге авто - MERCEDES-BENZ V 250 2016 року. Щоправда, оформлено воно вже на водія Левченка - Сергія Дерконоса.
У штаті КП ця людина оформлена як простий водій автобусу. Разом з тим він є власником кількох ТОВ. І це ще одне завдання для НАБУ: перевірити, чи не пов’язані ці компанії з міською владою, тендерами тощо.
На додачу до всього цього автопарку в Дмитра Левченка є офіційна службова машина - непогана новенька Toyota CAMRY. Нею він також не гребує.
Любить столичний чиновник не лише сухопутний, але й водний транспорт. Досить дорогий човен він тримає на території яхт-клубу “Оріяна” у Вишгороді. Співробітники “Київпастрансу” залюбки розкажуть НАБУ про те, як їхній директор полюбляє бувати у цьому клубі й кататися на човнику просто у робочий час.
До слова, якщо детективи агентства захочуть завітати до Дмитра Левченка у гості чи з обшуком, то нині їм треба їхати не у Старі Петрівці, а до селища Козин Обухівського району - до котеджного містечка “Конча-Заспа Озерна”, де чиновник нині мешкає.
Охороняють директора комунального підприємства хлопці досить войовничої зовнішності.
Окрім транспорту та нерухомості Дмитро Левченко цікавиться й коштовними аксесуарами. Його неважко зустріти в елітних київських бутіках, зокрема у фірмовому магазині годинників Rolex.
Ну і як така VIP-персона може обійтися без закордонних поїздок? Після лютого 2022 року чиновник вісім (!) разів виїжджав з України - вісім разів! А саме 05.05.2022, 20.07.2022, 25.08.2022, 12.11.2022, 23.12.2022, 25.02.2023, 05.05.2023 і 17.07.2023.
На чому заробляє наш простий трудівник? Ось лише одна з останніх тем, на якій вдалося підняти кількадесят мільйонів гривень, - закупівля рейок та супутніх матеріалів за завищеною ціною. Тендер на понад 120 мільйонів гривень став чи не найбільшим для “Київпастрансу” за останні роки. Виграло його ТОВ “МС Трейд Україна”, під яке були прописані умови.
Ця фірма вже не раз співпрацювала з КП. Її власник Олексій Морщагін також є засновником та бенефіціаром ТОВ “ВБК Сталь” (раніше - “Донецькспецсталь”), яка була помічена у корупційних схемах, у тому числі - за участі компанії “Євраз” російського олігарха Романа Абрамовича.
В результаті різниця між ринковими цінами на товари та тими, які “Київпастранс” сплатив за них “МС Трейд Україна”, склала 23 мільйони гривень.
Такі закупівлі Павло Кирилюк під патронатом Дмитра Левченка та за мовчазної згоди Руслана Кандибора і Віталія Кличка проводить регулярно. Корупційної маржі всім вистачає на розкішні автівки, маєтки та аксесуари.
Ми згадали лише частину фактів щодо знакових постатей “Київпастрансу”, зокрема його директора. Впевнені, що Національне антикорупційне бюро зможе довідатися набагато більше цікавого. Всі ці люди, а також згадані Кошовий та Дерконос, які прикривають корупційні статки Левченка, знаходяться у Києві і їх неважко знайти.
Але почати варто, мабуть, з Кирилюка, який вже неодноразово світився як основний організатор схем, на яких збагачується разом з іншими. Буде дуже шкода, якщо оприлюнена інформація зійде намарно, а Віталій Кличко знову матиме нагоду розповідати про “тиск на місцеву владу”.
Що стосується небайдужих журналістів, то вони продовжать працювати над викриттям корупційних оборудок. З надією, що колись всі герої публікацій понесуть заслужене покарання.