articles Object ( [params] => Array ( [approved] => 1 [assign] => mainstream [langid] => 2 [limit] => 12 [memcache] => 0 [order] => adate DESC [type_not] => article [where] => category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1701928131 ) [langid] => [store_to_cache] => [cache_key] => articles-4198619702 [articles] => Array ( [681136] => article Object ( [absnum] => 681136 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => v-ukrajini-oholosili-masshtabnu-povitrjanu-trivohu-cherez-puski-raket-z-tu-95ms [title] => В Україні оголосили масштабну повітряну тривогу через пуски ракет з Ту-95МС [title_short] => [meta_title] => В Україні оголосили масштабну повітряну тривогу через пуски ракет з Ту-95МС [meta_keywords] => Ту-95МС пуски ракет, Україна тривоги [meta_description] => Чому зранку 8 грудня в Україні оголосили масову повітряну тривогу. Коли зафіксовано пуски ракет з Ту-95МС [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

 Зранку у п’ятницю, 8 грудня, в Україні оголошена масштабна повітряна тривога. Повітряні сили попередили в телеграм-каналі про запуск крилатих ракет.

- Імовірні пуски крилатих ракет із стратегічних бомбардувальників Ту-95МС. Орієнтовний час оголошення повітряної тривоги у південних та східних областях – 06.30. Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги!, - повідомили у Повітряних силах.

 О 06:50 стало відомо про що перша група ракет в Харківській області в напрямку Дніпропетровщини (Дніпро/Павлоград).  Близько 7 ранку ракети змінили напрямок на захід. В Повітряних силах попередили Дніпро та Кіровоградську область.

Карта тривог станом на 7 ранку 8 грудня. Фото: https://alerts.in.ua

РФ останній раз бомбардувала Україну з  Ту-95МС в ніч проти 21 вересня. Тоді було запущено 43 ракети, проте значна частина з них була ефективно знищена системами протиповітряної оборони Збройних Сил України. В ту ніч атаки зазнали Харків, Черкаси, Рівне, Дрогобич та Київ. 

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342821 [adate] => 1702012533 [publication_date] => [adate_day] => 1701993600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702012533 [changed] => 1702012533 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Українців попросили не ігнорувати сигнал тривоги.  

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => REUTERS [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 58 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1160668117 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(12).jpg","crop":{"x":"0","y":"85","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(12).jpg","crop":{"x":"0","y":"93","w":"1279","h":"668"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(12).jpg","crop":{"x":"72","y":"0","w":"1135.6945244956771","h":"853"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681135] => article Object ( [absnum] => 681135 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => minkulturi-bje-na-spolokh-cherez-poshirennja-rosijskoho-serialu-sered-pidlitkiv-propahuje-nasillja-ta-kriminal- [title] => Мінкультури б'є на сполох через поширення російського серіалу серед підлітків: Пропагує насилля та кримінал [title_short] => [meta_title] => Мінкультури б'є на сполох через поширення російського серіалу серед підлітків: Пропагує насилля та кримінал [meta_keywords] => Мінкультури, серіал слово пацана [meta_description] => Як в Мінкультури відреагували на поширення серед українських підлітків серіалу Слово пацана. Як українці виходять на це кіно і хто його пропагує [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) висловило серйозну стурбованість щодо поширення серед підлітків російського кінематографічного продукту, який активно пропагує елементи насильства та криміналу. Цей контент містить ворожу пропаганду, що в умовах війни для України є абсолютно неприйнятним, наголошується в заяві відомства.

- В українському інтернет-просторі, зокрема серед підлітків, поширюється серіал російського виробництва, який прямо поширює насилля, кримінал та естетику, притаманну країні-агресорці. Він містить ворожу пропаганду, побутування якої в Україні в умовах війни є неприпустимим, - зазначили у повідомленні. 

У МКІП підкреслили, що цей і будь-який інший російський контент не транслюється на офіційних українських платформах. А тому його можна знайти тільки на піратських і російських ресурсах, що є незаконним.

Наразі Нацрада з питань телебачення і радіомовлення внесла вже 22 російські медіасервіси до переліку аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора як ті, що не можуть транслюватися в Україні.

- Наголошуємо, що для інформаційної безпеки нашої держави важливо припинити розповсюдження російського контенту через піратські та офіційні платформи ворога, аби запобігти впливу російських інформаційно-психологічних операцій на українців, а особливо — підлітків, - наголосили в МКІП. 

У відомстві додали, що блогери, які продовжують промоцію ворожого контенту, свідомо чи несвідомо, та підігрують загарбникам.

- Адже споживаючи та розповсюджуючи продукт, вироблений державою-агресором, вони опосередковано долучаються до фінансування армії Росії. Тож через просування культури ворога гинуть наші люди — і військові, і цивільні. Закликаємо лідерів думок та кожного громадянина України усвідомлено прийняти рішення і назавжди припинити споживати російський продукт. Ми маємо бути єдині у своїй позиції, - наголосили у МКІП. 

У відомстві додали, що сьогодні, як ніколи, важливо підтримувати українських кінематографістів, багато з яких відзначені на міжнародних кінофестивалях, зокрема у Каннах і Венеційському кінофестивалі.

- Пускаючи російський контент в наш інформаційний простір, програємо. Наша велика перемога складається з невеликих виборів на користь України, - пояснили у міністерстві.

Про що мова

Серед частини українського населення стає популярним новий російський серіал "Слово пацана. Кров на асфальті". Факт перегляду цього продукту з Росії викликав значні обговорення та розгорнуті дискусії в соціальних мережах, розділивши користувачів. Саундтрек до цього серіалу успішно зайняв перше місце в рейтингу найпопулярніших пісень в Україні за версією Apple.

 

[category] => 2850 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342742 [adate] => 1702011295 [publication_date] => [adate_day] => 1701993600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702011295 [changed] => 1702011295 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

У МКІП підкреслили, що цей і будь-який інший російський контент не транслюється на офіційних українських платформах.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 58 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3264995236 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(11).jpg","crop":{"x":"0","y":"30","w":"1575","h":"840"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(11).jpg","crop":{"x":"0","y":"39","w":"1575","h":"822.5"},"action":"update","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(11).jpg","crop":{"x":"488","y":"0","w":"600","h":"900"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(11).jpg","crop":{"x":"189","y":"0","w":"1198","h":"900"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(11).jpg","crop":{"x":"113","y":"0","w":"1350","h":"900"},"action":"update","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(11).jpg","crop":{"x":"420","y":"0","w":"736","h":"900"},"action":"update","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681134] => article Object ( [absnum] => 681134 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => -rf-atakuvala-kharkivshchinu-6-raketami-s-300-je-vluchannja-u-dvokh-rajonakh [title] => РФ атакувала Харківщину 6 ракетами С-300, є влучання у двох районах [title_short] => [meta_title] => РФ атакувала Харківщину 6 ракетами С-300, є влучання у двох районах [meta_keywords] => Харківщина атака, атака 8 грудня, влучання Харківщина [meta_description] => Якою зброєю РФ атакувала Україну в ніч на 8 грудня. Скільки дронів збили сили ППО. Скільки ракет С-300 влучили в інфраструктуру Харківщини. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

У ніч на 8 грудня 2023 року російські окупанти атакували Україну безпілотниками типу «Shahed» із російського району Приморсько-Ахтарськ та зенітними керованими ракетами С-300 з території Бєлгородської народної республіки. Як повідомили в Повітряних силах ЗСУ, усього зафіксовано пуски 7 ударних БПЛА «Shahed-136/131» та шести зенітних керованих ракет С-300.

Напрямок удару "шахедів" – Дніпропетровщина, зенітних керованих ракет – Харківщина.

 Сили та засоби Повітряних Сил, у взаємодії з ППО Сил оборони України, знищили 5 ударних БПЛА противника.

За даними голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, росіяни завдали по Харківщині щонайменше 6 ударів.

- Станом на зараз зафіксували влучання в Холодногірському та Шевченківському районах. Попередньо - ракетами С-300. Одній людині надали медичну допомогу на місці.  Є пошкодження цивільної житлової інфраструктури, - зазначив Синєгубов.

Даних про влучання та можливі руйнування на Дніпропетровщині станом на 6 ранку немає.

[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 8192 [position] => 342804 [adate] => 1702009608 [publication_date] => [adate_day] => 1701993600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1702009608 [changed] => 1702009608 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Також ворог направив на Дніпропетровщину 7 БПЛА. Сили ППО знищили 5.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/GeneralStaff.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 58 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 931262950 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(9).jpg","crop":{"x":"0","y":"197","w":"843","h":"449.6"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(10).jpg","crop":{"x":"0","y":"222","w":"900","h":"470"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(9).jpg","crop":{"x":"0","y":"105","w":"843","h":"633"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 1 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681133] => article Object ( [absnum] => 681133 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => irma-vitovska-vidpovila-na-chutki-shcho-vona-vidmovilasja-vid-rosijskikh-rolej-bo-maje-zamozhnoho-cholovika [title] => Ірма Вітовська відповіла на чутки, що вона відмовилася від російських ролей, бо має заможного чоловіка [title_short] => [meta_title] => Ірма Вітовська відповіла на чутки, що вона відмовилася від російських ролей, бо має заможного чоловіка [meta_keywords] => [meta_description] => Ірма Вітовська розповіла про свої захмарні гонорари під час зйомок у ситкомі "Леся + Рома" [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Ірма Вітовська заявила, що рішення відмовитися від зйомок у російському кіно після 2014 року не пов'язане з тим, що її нібито забезпечує чоловік-бізнесмен. В інтерв'ю Аліні Доротюк акторка сказала, що такі чутки ходять серед колег. Вітовська запевнила, що сама добре заробляє, бо є затребуваною у професії.

- Я знаю цю тезу. Це дуже добре вигадано. Я навіть чула, що мій чоловік купляє мені премії. Коли з першою [Золотою] "Дзиґою" мене привітали усі, то з другою 5 людей. Я думаю, це професійний біль, я не люблю слово заздрість, професійний особистий біль...Моєму чоловікові, от чесно, навіщо вся ця історія, це так далеко і посрать, він займається зовсім іншим, і в захваті від того, чим він займається. Я достатньо сама добре стою на ногах. Даруйте, у мене дуже хороші гонорари за фільми. Я була продюсером чотирьох проєктів. І в мене є ще певні роботи, за які я беру гроші. Професійні послуги - майстер-класи, вебінари, підготовка когось, певні концерти. Я викладаю, я працюю в декількох театрах, у мене є гонорари від цих театрів. Лізти в мій гаманець не треба. І в Італії я теж знімалась не на волонтерських засадах (йдеться про україно-італійську комедію "Коза Ностра» - Ред.), - заявила Вітовська. 

За словами Вітовської, її гонорари злетіли після успіху ситкому "Леся+Рома" (2005-2008 рік). Під час знімання четвертого сезону Вітовській платили більше тисячі доларів за один знімальний день. 

- "Леся + Рома" за чотири роки принесла мені дуже багато майнових речей. Це були шалені гроші на той час. Я відчула, що таке свобода. В кіно мені дуже пощастило. За останні роки у мене було по три картини на рік. В нашій країні це рідкість, - розповіла Вітовська.

Ірма Вітовська вийшла заміж вдруге у 2016 році. Її чоловік Віталій Ванца працює у міжнародній компанії. Від першого шлюбу у акторки є син Орест.

Ірма Вітовська з чоловіком Віталієм. Фото: karavan.ua

[category] => 2850 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2097152 [position] => 342741 [adate] => 1701979080 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701979099 [changed] => 1701979221 [userid] => 24077 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Ірма Вітовська розповіла про свої захмарні гонорари під час зйомок у ситкомі "Леся + Рома"

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 24077 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2460480500 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/\u0417\u043d\u0456\u043c\u043e\u043a \u0435\u043a\u0440\u0430\u043d\u0430 2023-12-07 \u043e 21.50.46.png","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1588","h":"847"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/\u0417\u043d\u0456\u043c\u043e\u043a \u0435\u043a\u0440\u0430\u043d\u0430 2023-12-07 \u043e 21.50.46.png","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1589","h":"830"},"action":"none","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/\u0417\u043d\u0456\u043c\u043e\u043a \u0435\u043a\u0440\u0430\u043d\u0430 2023-12-07 \u043e 21.50.46.png","crop":{"x":"158","y":"0","w":"722","h":"1083"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/\u0417\u043d\u0456\u043c\u043e\u043a \u0435\u043a\u0440\u0430\u043d\u0430 2023-12-07 \u043e 21.50.46.png","crop":{"x":"74","y":"0","w":"1442","h":"1083"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/\u0417\u043d\u0456\u043c\u043e\u043a \u0435\u043a\u0440\u0430\u043d\u0430 2023-12-07 \u043e 21.50.46.png","crop":{"x":"0","y":"12","w":"1589","h":"1059"},"action":"none","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/\u0417\u043d\u0456\u043c\u043e\u043a \u0435\u043a\u0440\u0430\u043d\u0430 2023-12-07 \u043e 21.50.46.png","crop":{"x":"0","y":"0","w":"885","h":"1083"},"action":"none","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681131] => article Object ( [absnum] => 681131 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => zelenskij-podjakuvav-usim-ukrajintsjam-jaki-zaoshchadzhujut-elektroenerhiju [title] => Зеленський подякував усім українцям, які заощаджують електроенергію [title_short] => [meta_title] => Зеленський подякував усім українцям, які заощаджують електроенергію [meta_keywords] => [meta_description] => Зеленський під час вечірнього відеозвернення згадав про дефіцит електроенергії та подякував українцям, які ощадливо споживають електрику.  [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Президент Володимир Зеленський під час вечірнього відеозвернення згадав про дефіцит електроенергії та подякував українцям, які ощадливо споживають електрику. 

- Провів тривалу нараду з главою уряду Денисом Шмигалем. Також обговорили енергетичні питання, роботу уряду щодо енергетичної стійкості України, стабільності нашої роботи, всіх наших систем. Завдяки з’єднанню нашої енергосистеми з Європою ми маємо відповідну підтримку від сусідів – це важливо. Я дякую кожній країні, яка допомагає. І дякую кожній українській родині – усім, хто розуміє воєнні виклики, температурні та ощадливо, раціонально споживає електрику, - заявив Зеленський. 

Останніми тижнями Укренерго стало частіше фіксувати дефіцит електроенергії та залучати аварійну допомогу зі Словаччини, Румунії, Польщі. Зокрема, 7 грудня дефіцит електроенергії склав 1,2% від добового обсягу споживання.

Наприкінці листопада в Міненерго заявили, що не планують запроваджувати графіки відключення світла через похолодання.

 

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342812 [adate] => 1701977274 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701977274 [changed] => 1701977274 [userid] => 24077 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Зеленський під час вечірнього відеозвернення згадав про дефіцит електроенергії та подякував українцям, які ощадливо споживають електрику. 

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => president.gov.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 24077 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3284443954 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/419ae35d2da25eb60add1afc1ee04401_1701974968_extra_large.png","crop":{"x":"0","y":"31","w":"1070","h":"571"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/419ae35d2da25eb60add1afc1ee04401_1701974968_extra_large.png","crop":{"x":"0","y":"47","w":"1070","h":"559"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/419ae35d2da25eb60add1afc1ee04401_1701974968_extra_large.png","crop":{"x":"73","y":"0","w":"925","h":"695"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681130] => article Object ( [absnum] => 681130 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => ukrajina-ta-ssha-pidpisali-memorandum-pro-spilne-virobnitstvo-zbroji [title] => Україна та США підписали меморандум про спільне виробництво зброї [title_short] => [meta_title] => Україна та США підписали меморандум про спільне виробництво зброї [meta_keywords] => Україна та США зброя, Помер озброєння США, виробництво зброї США [meta_description] => У Вашингтоні підписали Меморандум про спільне виробництво в оборонній промисловості [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Україна та США на конференції оборонних індустрій у Вашингтоні підписали Меморандум про спільне виробництво в оборонній промисловості та обмін технічними даними. Про це повідомив у Telegram керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

- У меморандумі визначено локалізація оборонної промисловості в Україні. В Україні мають бути збудовані виробничі потужності для забезпечення ЗСУ необхідною зброєю у сферах протиповітряної оборони, виробництва критично важливих боєприпасів, а також ремонту та технічного обслуговування. Міністерство оборони США та промислові партнери надаватиму Україні технічні дані для початку локальної реалізації окремих проектів, метою яких є вдосконалення застарілих систем протиповітряної оборони шляхом інтеграції західних боєприпасів, - написав він.

Документ передбачає, що Україна отримає потужності, які необхідні для успіху на полі бою у найближчій перспективі. У довгостроковій перспективі вони сприятимуть економічному відновленню та зміцненню обороноздатності. А міністр оборони Рустем Умеров зазначив, що підписання документа фактично означає, що зброя в України буде більшою.

У ніч проти 7 грудня по Києву законопроект про надання міжнародної допомоги у розмірі $106 млрд не пройшов процедурне голосування в Сенаті США. Пакет включає $61 млрд для України, а також допомогу Ізраїлю, Тайваню та державам Індо-Тихоокеанського регіону. Представники Республіканської партії не підтримали законопроект через відсутність у ньому питання зміцнення кордону США з Мексикою. Україна сподівається, що до Різдва Конгрес США підтримає пакет допомоги Україні на 2024 рік, заявила посол України в США Оксана Маркарова.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342811 [adate] => 1701975213 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701975213 [changed] => 1701975213 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

В Україні буде збудовано виробничі потужності для забезпечення ЗСУ необхідною зброєю.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/rustemumerov.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100103 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 600332773 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1432).jpg","crop":{"x":"0","y":"125","w":"2048","h":"1092"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1432).jpg","crop":{"x":"0","y":"117","w":"2048","h":"1070"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1432).jpg","crop":{"x":"169","y":"0","w":"1817","h":"1365"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681129] => article Object ( [absnum] => 681129 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => pislja-poranennja-na-fronti-pomer-aktor-vasil-kukharskij-jakij-zihrav-kozaka-maksima-osu [title] => Після поранення на фронті помер актор Василь Кухарський, який зіграв козака Максима Осу [title_short] => [meta_title] => Після поранення на фронті помер актор Василь Кухарський, який зіграв козака Максима Осу [meta_keywords] => [meta_description] => Помер актор Василь Кухарський, який зіграв головну роль у фільмі "Максим Оса та золото Песиголовця" [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Після поранення на фронті помер 42-річний актор та військовослужбовець Василь Кухарський, який зіграв козака Максима Осу у фільмі 2022 року "Максим Оса та золото Песиголовця". Про це повідомив Театр на Подолі в Інстаграмі.

- Не стало Василя Кухарського. Він так і не зміг повернутися до життя. Дату прощання повідомимо згодом, - сказано у повідомленні.

У вересні режисер Олесь Санін повідомив, що Кухарського тяжко поранили в бою і він знаходиться в київській лікарні. 2 грудня актору виповнилося 42 роки.

Кухарський з 2008 року є актором Київського академічного драматичного театру на Подолі. "Максим Оса та золото Песиголовця" став першим фільмом, де Кухарський зіграв головну роль. Це перша в Україні кінострічка, створена за коміксом, її знімали майже 10 років.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Театр на Подолі (@theatre_on_podil)

[category] => 2850 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2097155 [position] => 342740 [adate] => 1701973620 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701973657 [changed] => 1701979458 [userid] => 24077 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Помер актор Василь Кухарський, який зіграв головну роль у фільмі "Максим Оса та золото Песиголовця"

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 24077 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2924025130 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/\u043e\u0441\u0430_3.jpg","crop":{"x":"0","y":"14","w":"1599","h":"853"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/\u043e\u0441\u0430_3.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1600","h":"835.5555555555555"},"action":"none","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/\u043e\u0441\u0430_3.jpg","crop":{"x":"445","y":"0","w":"711","h":"1067"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/\u043e\u0441\u0430_3.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1420.6167146974062","h":"1067"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/\u043e\u0441\u0430_3.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1600","h":"1066.6666666666665"},"action":"none","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/\u043e\u0441\u0430_3.jpg","crop":{"x":"364","y":"0","w":"872","h":"1067"},"action":"none","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681128] => article Object ( [absnum] => 681128 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => mvs-pro-posilennja-bezpeki-navchalnikh-zakladiv-u-shkolakh-zjavljatsja-metaloshukachi-ta-politsija [title] => МВС про посилення безпеки навчальних закладів: У школах з'являться металошукачі та поліція [title_short] => [meta_title] => МВС про посилення безпеки навчальних закладів: У школах з'являться металошукачі та поліція [meta_keywords] => МВС школи, МВС школи безпеки, Клименко школи поліція, [meta_description] => МВС підготувало нововведення для шкіл для посилення їхньої безпеки [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Міністерство внутрішніх справ України запроваджує у навчальних закладах країни комплекс заходів для посилення безпеки. Зокрема, у кожній школі незабаром з'явиться співробітник поліції, який стежитиме за правопорядком та безпекою дітей. Про це повідомляє міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.

- Починаємо впровадження комплексу заходів щодо формування безпечного освітнього середовища Його основою має стати працівник поліції, який нестиме службу у навчальних закладах та відповідатиме за безпеку дітей. Фахівців відбиратимемо за конкурсом, вони пройдуть ретельну перевірку та медогляд. Далі – спеціалізоване навчання, щоб бути готовими до будь-яких викликів, - наголосив він.

Пропускний режим до навчального закладу також потребує посилення, вважає він. Тому, за словами Клименка, у кожному навчальному закладі буде встановлено металошукачі та рамки. Він додав, що відбір кандидатів на роботу в школах розпочнеться вже незабаром, а поки що 70% навчальних закладів обладнані тривожними кнопками та перебувають під захистом поліції охорони.

Раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль розповів, що за даними ОВА, спорудами цивільного захисту станом на листопад забезпечено майже 80% навчальних закладів. Цього року уряд виділив загалом 1,5 млрд грн субвенції на ці потреби. Наступного року на укриття передбачено 2,5 млрд. грн.

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342820 [adate] => 1701973213 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701973213 [changed] => 1701973213 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Наразі 70% навчальних закладів обладнано тривожними кнопками.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => t.me/Klymenko_MVS [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100103 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1542283914 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1431).jpg","crop":{"x":"0","y":"61","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1431).jpg","crop":{"x":"0","y":"45","w":"1279","h":"668"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1431).jpg","crop":{"x":"149","y":"0","w":"1124","h":"844"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681127] => article Object ( [absnum] => 681127 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => ukrzaliznitsja-vidpravila-cherez-polskij-kordon-pershij-potjah-z-vantazhivkami [title] => Укрзалізниця відправила через польський кордон перший потяг із вантажівками [title_short] => [meta_title] => Укрзалізниця відправила через польський кордон перший потяг із вантажівками [meta_keywords] => [meta_description] => Укрзалізниці вдалося відправити через кордон із Польщею перший потяг із 23 вантажівками. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Укрзалізниці вдалося відправити через кордон із Польщею перший потяг з 23 вантажівками. Ці автомобілі від середини листопада застрягли на кордоні через акцію протесту польських перевізників. Про це повідомила пресслужба компанії.

- Укрзалізниця відправила до Польщі перший контрейлерний потяг із вантажівками. Над проєктом компанія працювала два тижні. У складі потяга 23 платформи, на які було завантажено 13 тягачів з напівпричепами. Потягд курсує за маршрутом Скнилів (Україна) – Славкув (Польща). Митне та прикордонне оформлення вантажу проходить на залізничному прикордонному переході Ізов – Грубешів.  Наразі ще існують формальні питання щодо швидкого перетину польського кордону, і фахівці вже працюють над прискоренням процесу, - повідомили в Укрзалізниці.

Аналогічні рейси будуть організовані й у зворотному напрямку. Зі станції Славкув фури прямують до місця призначення вже автошляхом. Трансфер водіїв автівок з точки завантаження на залізничну платформу до точки розвантаження  забезпечується автобусом.

Зранку 7 грудня телеграм-канали опублікували відео контрейлерного потяга з фурами. Укрзалізниця підтвердила, що відправила за заблокованими на кордоні фурами потяг.

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 9220 [position] => 342819 [adate] => 1701971760 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701971808 [changed] => 1701974013 [userid] => 24077 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Укрзалізниці вдалося відправити через кордон із Польщею перший потяг з 23 вантажівками.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => REUTERS [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 4000027988 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/2023-12-04T214825Z_1447064810_RC2BQ4ACEIMH_RTRMADP_3_UKRAINE-CRISIS-POLAND-EU.JPG","crop":{"x":"0","y":"102","w":"1532","h":"817"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/2023-12-04T214825Z_1447064810_RC2BQ4ACEIMH_RTRMADP_3_UKRAINE-CRISIS-POLAND-EU.JPG","crop":{"x":"0","y":"111","w":"1532","h":"800"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/2023-12-04T214825Z_1447064810_RC2BQ4ACEIMH_RTRMADP_3_UKRAINE-CRISIS-POLAND-EU.JPG","crop":{"x":"87","y":"0","w":"1359","h":"1021"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 0 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681124] => article Object ( [absnum] => 681124 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => minoboroni-pro-pershi-rezultati-rekrutinhu-u-zsu-okhochikh-stalo-vtrichi-bilshe [title] => Міноборони про перші результати рекрутингу в ЗСУ: Охочих стало втричі більше [title_short] => [meta_title] => Міноборони про перші результати рекрутингу в ЗСУ: Охочих стало втричі більше [meta_keywords] => Рекрутинг в ЗСУ, Міноборони вакансії, армія рекрутинг [meta_description] => Рекрутинг у ЗСУ: Охочих приєднатися до армії стало втричі більше. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

У Міноборони підбили перші підсумки проєкту залучення до Збройних сил України через рекрутингові платформи. Кількість заявок на вступ до лав української армії суттєво зросла, пише пресслужба відомства.

У Міноброні констатували, що з моменту підписання угоди з компанією Lobby X 10 листопада на майданчику розмістили вже понад 320 військових вакансій від різних підрозділів. Близько 6,5 тисячі українців на них відгукнулися. Для порівняння: за увесь період розміщення армійських вакансій на Lobby X (з липня 2022 року) їхня кількість становить 1190, а кількість відгуків – 45 тисяч. Відповідно, після підписання договору з Міністерством оборони кількість відгуків на військові вакансії на Lobby X зросла втричі. У відомстві зазначають, що Lobby X дозволяє військовим командирам розміщувати конкретні вакансії у своїх підрозділах та відбирати собі кандидатів, а громадянам – обрати бажану посаду та підрозділ у війську для несення служби.

- Таким чином, є можливість більше контролювати своє майбутнє в армії й потрапити на посаду відповідно до власної професії та досвіду у підпорядкування підрозділу, до якого є довіра і прихильність, – наголосила заступник міністра оборони Наталія Калмикова.

Щоб потрапити на службу за контрактом, необхідно обрати бажану посаду та підрозділ на онлайн-платформах, які співпрацюють із Міноборони. Окрім Lobby X, це можна зробити на Work.ua. Кожен українець може отримати докладну консультацію у фахівців цих платформ і представників військових підрозділів.

У четвер, 7 грудня, також стало відомо, що Міністерство оборони підписало угоду із ще однією компанією для рекрутингу до Збройних сил України. Нею стала Robota.ua, вона вже запустила окремий проєкт для рекрутингу. Там також можна самостійно обрати підрозділ та посаду.

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342819 [adate] => 1701971340 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701971387 [changed] => 1701973657 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

На платформах можна обрати бажану посаду та підрозділ у війську для несення служби.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => t.me/ministry_of_defense_ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1122402020 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/24(31).jpg","crop":{"x":"0","y":"96","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/24(31).jpg","crop":{"x":"0","y":"92","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/24(31).jpg","crop":{"x":"73","y":"0","w":"1134","h":"852"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681125] => article Object ( [absnum] => 681125 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => romanchuk-zdobuv-dlja-ukrajini-pershu-medal-na-chempionati-jevropi-z-plavannja [title] => Романчук здобув для України першу медаль на чемпіонаті Європи з плавання [title_short] => [meta_title] => Романчук здобув для України першу медаль на чемпіонаті Європи з плавання [meta_keywords] => [meta_description] => Михайло Романчук здобув бронзову медаль на дистанції 1500 метрів вільним стилем. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Плавець Михайло Романчук приніс Україні першу медаль на чемпіонаті Європи з плавання у Румунії. 27-річний спортсмен здобув бронзову медаль на дистанції 1500 метрів вільним стилем, передає "Суспільне. Спорт".

27-річний український плавець представляє на змаганнях Хмельницьку область. 9 грудня  він візьме участь у відборі до фіналу на дистанції 800 метрів вільним стилем. Фінал відбудеться 10 грудня.

Це друга медаль для Романчука у кар'єрі на рівні чемпіонатів Європи на короткій воді. Першу він виборов у 2017 році — золото на цій же дистанції 1500 метрів вільним стилем. Романчук є срібним та бронзовим призером Олімпіади-2021 у Токіо.

 

[category] => 2921 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342751 [adate] => 1701970980 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701971005 [changed] => 1701973001 [userid] => 24077 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Михайло Романчук здобув бронзову медаль на дистанції 1500 метрів вільним стилем.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Getty Images [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1033035629 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/GettyImages-1242573460.jpg","crop":{"x":"0","y":"9","w":"1024","h":"546"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/GettyImages-1242573460.jpg","crop":{"x":"0","y":"25","w":"1024","h":"535"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/GettyImages-1242573460.jpg","crop":{"x":"58","y":"0","w":"909","h":"683"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681123] => article Object ( [absnum] => 681123 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => zelenskij-vzjav-uchast-u-tseremoniji-zapalennja-svichok-na-chest-khanuki [title] => Зеленський взяв участь у церемонії запалення свічок на честь Хануки [title_short] => [meta_title] => Зеленський взяв участь у церемонії запалення свічок на честь Ханукіи [meta_keywords] => Зеленський ханукальні свічки, Зеленський Ханука, Зеленський вітання [meta_description] => Президент та єврейські діячі запалили ханукальні свічки. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

У четвер, 7 грудня, президент України Володимир Зеленський спільно із представниками єврейського духовенства взяв участь у церемонії запалення ханукальних свічок з нагоди початку Хануки. Глава держави також привітав євреїв із настанням цього світлого свята. Про це повідомляє пресслужба президента.

Під час церемонії головний рабин Дніпра Шмуель Камінецький запалив велику центральну свічку ханукії та виголосив благословення на івриті. Після цього на ханукії запалили одну лампадку. Шмуель Камынецький нагадав про значущість свята Хануки, яке символізує можливість дива. Голова Ради Федерації єврейських громад України рабин Мейєр Стамблер зі свого боку зазначив, що головним посланням Хануки є розповідати світові про чудеса, додавши, що президент також може розповісти світові про чудо України. Зеленський привітав єврейську громаду зі святом Хануки.

Церемонія запалення свічок. Фото: president.gov.ua.

- Зі святом свободи та гідності, мудрості й мужності, загартованій у важких випробуваннях. Священні ханукальні вогні, які запалюються в ці дні, знову нагадують про світло, яке завжди долає зло і темряву, про цінність життя, за яке варто боротися, - сказав він у своєму привітанні.

Зеленський зазначив, що на долю українського та єврейського народів випало чимало бід, але, незважаючи на це, їхня рішучість та готовність захищати своє демонструють усьому світові силу, міць та незламність. Президент також відзначив внесок єврейської громади у розвиток Української держави, яка сьогодні у мужній боротьбі стверджує своє право на незалежність та демократію.

Ханука - одне з найважливіших єврейських свят, яке триває 8 днів. Цьогоріч святкування Хануки розпочинається з вечора четверга, 7 грудня, і триватиме до вечора 15 грудня.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2 [position] => 342810 [adate] => 1701969840 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701969871 [changed] => 1701972688 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Зеленський побажав єврейському народу міцного здоров'я, злагоди та щедрої долі.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => President.gov.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 991736009 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(122).jpeg","crop":{"x":"0","y":"14","w":"1042","h":"555.7333333333333"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(122).jpeg","crop":{"x":"0","y":"18","w":"1042","h":"544"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(122).jpeg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"925","h":"695"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) ) [categories] => [count_sql] => SELECT COUNT(DISTINCT a.absnum) cnt FROM articles a /* /ua/economics/a676670-bjudzhet-2024-urjad-vvazhaje-shcho-ekonomiku-pidnimut-spozhivachi */ WHERE a.approved = 1 and a.langid = 2 and NOT a.type & (32) and category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1701928131 [dictsdata] => Array ( ) ) 1
7 грудня
Завантажити ще

Бюджет-2024: уряд вважає, що економіку піднімуть споживачі

Бюджет-2024: уряд вважає, що економіку піднімуть споживачі
Фото: Оскар Янсонс

Після того як за підсумками 2022-го українська економіка впала більш ніж на 29%, їй тільки й залишається рости – іншого шляху просто немає. Бюджет-2024 прогнозує зростання ВВП на 5%. З одного боку, не густо з огляду на попередній обвал майже на третину. З іншого - і це зростання в умовах війни має бути якось обґрунтоване.

Наскільки реальне для вітчизняної економіки зростання наступного року на 5% і завдяки чому це можна зробити? Ці питання KP.UA обговорила із економістами.

У напрямку дефолту?

Представляючи бюджет на 2024 рік, у Мінфіні голосно заявили, що цей документ приведе нас від «бюджету війни до економіки перемоги». Проте економісти, вивчивши документ, мають сумніви, що до «економіки перемоги» обрано правильний шлях. Аналітик Данило Монін у розмові з KP.UA зізнався: після вивчення документа стає сумно. Складається враження, що цей бюджет нас веде не до зростання економіки, а до дефолту.

– У 2024 році планують лише за обслуговування боргів заплатити 424 млрд гривень, тобто понад 10 млрд доларів відсотків, – каже експерт. - Витрати на обслуговування боргів у бюджеті-2024 більші, ніж на медицину та освіту разом узяті. І це – із убитою «в мотлох» економікою. Але це ще не все. На кінець 2024 року держборг, на думку Мінфіну, становитиме 110% ВВП. У планах - кредит 42 млрд доларів за середньою ставкою 5,5% річних у валюті 2024-го, тоді як 2023-го року ставка в середньому становила близько 1%. Тобто нинішні борги збираються виплатити новими боргами за підвищеною ставкою, а потім на цьому фоні піднімуть податки, щоб викачувати підвищену ренту. І так робитимуть доти, доки реальний сектор остаточно не звузиться.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко також вважає, що все не так уже й страшно. За його словами, дефолту – тобто ситуації, коли уряд не може погасити зовнішній борг – точно не буде.

- Найімовірніше, тут маються на увазі лише ОВДП, - каже експерт. – Але у нас більша частина ОВДП у НБУ, тож вони самі собі погасять. Мінфін продасть нові облігації, їх знову купить НБУ, а потім Мінфін погасить НБУ старі ОВДП, тож жодних проблем не виникне.

– Такі витрати на обслуговування боргу ведуть нас як мінімум до соціального дефолту, – підсумував аналітик Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексій Кущ. – До війни обслуговування боргу коштувало нам 170 млрд грн і наздоганяло витрати на освіту чи медицину, 2023-го сума досягла 270 млрд грн, - наводить цифри експерт. – Але заплановані 424 млрд грн свідчать, що в ієрархії державних інтересів кредитор стоїть на першій позиції, а здоров'я та освіта нації – набагато нижчі. Причому зверніть увагу, що йдеться навіть не про погашення боргу, а лише про сплату відсотків. Це просто вимивання оборотних коштів, внаслідок чого держава просто не в змозі виділяти гроші на соціальні потреби, охорону здоров'я та освіту, не говорячи про науку.

Джерела зростання: головне – споживчий попит населення

Роблячи свої прогнози, у Кабміні для початку зазначили, що в поточних умовах високого ступеня невизначеності та непередбачуваності «процес прогнозування у традиційній до війни формі та розрізі показників став фактично неможливим». Тобто простими словами, про всяк випадок нагадали, що вони не прозорі і працюють як можуть.

Водночас на зростання ВВП в уряді все ж таки розраховують, хоч і обмовилися, що він може бути серйозно ускладнений численними ризиками – ймовірним продовженням обстрілів об'єктів енергетичної, транспортної інфраструктури, руйнуванням виробничих потужностей, ускладненням логістичних зв'язків, зовнішньою міграцією населення, введенням обмежувальних заходів з боку країн-сусідів на імпорт чи транзит українських сільськогосподарських товарів, а також втрат, пов'язаних із наслідками руйнування греблі Каховської ГЕС. З іншого боку, негативні економічні наслідки війни пом'якшуються швидкою адаптацією українців до нових умов життя та роботи в умовах війни.

На думку авторів документа, основним двигуном у формуванні економічного зростання в Україні наступного року залишиться приватне споживання. Тобто найбільший внесок у зростання ВВП вноситиме наш споживчий попит.

«З відновленням економічної активності в країні, зростанням заробітних плат та покращенням споживчих настроїв спостерігатиметься нарощування споживчої активності населення, - йдеться у пояснювальній записці до документа. - 2024 року очікується зростання споживання домогосподарств, чому сприятиме збільшення середньомісячної заробітної плати як у номінальному – до 21 852 грн, так і у реальному вимірі – на 6%. Додатковим фактором відновлення споживчого попиту буде зменшення рівня безробіття у 2024 році з 18,8% до 13,4%».

Великі надії чиновники покладають на відновлення інвестиційної діяльності та на поступове зростання експорту, яке підтримає вітчизняних виробників. Щоправда, все це відбуватиметься «під час вирішення проблем із логістикою та зниження ризиків».

Після зниження інтенсивності активних бойових дій найбільш швидкими темпами відновлюватиметься сфера послуг, яка є найчутливішою до зростання активності українців, які повертаються до своїх домівок, вважають автори документа.

Також відбуватиметься активне відновлення малого та середнього бізнесу, який, по-перше, потребує менших інвестицій, по-друге, є більш мобільним, по-третє, має на сьогодні значну бюджетну підтримку у вигляді кредитних програм та податкових послаблень. Насамперед йдеться про виробництва, пов'язані із задоволенням першочергових потреб, роздрібної торгівлі, а також креативної індустрії.

Найбільш тривалим буде процес відновлення великих промислових підприємств, зокрема металургійних, машинобудівних, частина з яких суттєво зруйнована. Такі підприємства вимагатимуть більш тривалого часу та істотно великих інвестицій для відновлення зруйнованих потужностей, розбудови логістики та пошуку нових ринків збуту.

– Наша економічна модель сьогодні проста як брухт, – каже Олексій Кущ. – Суть така. Отримати міжнародну допомогу, купити на ці гроші імпорт, зняти з імпорту податки плюс зняти податки з доходів фізичних осіб, переважно з військових та бюджетників. По суті, податками оподатковуються лише споживання імпорту та зарплати бюджетного сектору. У результаті отримуємо, що єдиний зростаючий сектор української економіки – це торгівля. Дещо перепадає сфері послуг, куди просочується міжнародна допомога через зарплати бюджетників та військових. А ось промисловість у такій моделі, на жаль, у мінусі. Як у мінусі і ВПК, оскільки військова галузь є похідною від рівня промисловості, а не навпаки. ВПК просто неможливо розвивати на тлі знищення профтехосвіти, науки та суміжників із цивільних галузей.

Зростання у 5%: реально, але мало

Підбиваючи підсумки, Олександр Охріменко зазначив, що зростання економіки у 2024 році на закладені в бюджеті 5% цілком реальне. Інше питання, каже експерт, що такими темпами ми компенсуватимемо обвал ВВП 2022 року дуже довго. Нам потрібне зростання на 10% як мінімум.

У той же час Данило Монін вважає, що поки не бачить підстав для зростання споживчого попиту, за рахунок якого планують піднімати економіку. Зарплати бюджетникам особливо не підвищують, крім мінімальної, а зарплати у приватному бізнесі на тлі того, що війна триває другий рік, – під великим питанням. Тому, каже Монін, поки що всі ці цифри – просто пальцем у небо.

Олексій Кущ взагалі зазначає, що 5%-ну динаміку називати «зростом» не варто.

- З огляду на майже 30% падіння української економіки у 2022 році, заплановані 5% - це не зростання, а часткове відновлення. Все, що нижче 30% - це, можна сказати, відігравання втрачених показників. На низькій основі порівняння, яку ми маємо зараз, показувати позитивну динаміку зовсім нескладно, - резюмував Кущ.

Новини по темі: бюджет економіка України