18 травня
Завантажити ще

Де працюють і скільки заробляють українці за кордоном

Де працюють і скільки заробляють українці за кордоном
Фото: Rob Pinney/Getty Images

Зарплати в Європі високі, але, на жаль, до українців, які сьогодні живуть і працюють у країнах ЄС, вони наразі не мають відношення. Перешкоди для одержання за кордоном роботи за спеціальністю дуже суттєві – від незнання місцевої мови до тривалого процесу визнання кваліфікації іноземного фахівця.

Тому більшість українців, яким вдалося працевлаштуватися в Європі, працюють на посадах, які не потребують відповідного рівня кваліфікації, кожен другий обіймає посаду значно нижчого рівня, ніж він мав в Україні.

Найчастіше наші співвітчизники за кордоном працюють у сфері громадського харчування, у готельному бізнесі та на виробництвах, найпоширеніші посади – покоївки, офіціанти, прибиральники, робітники. Але час іде, і українці все більше адаптуються до нових умов.

Польща: піднімаємо економіку сусідів

Польща з першої години повномасштабного вторгнення Росії в Україну зайняла проукраїнську позицію, і з того часу виступає локомотивом підтримки нашої країни. Загальний кордон, схожий менталітет та дружня підтримка призвели до того, що в Польщі осіло найбільше українських біженців – близько 1,6 млн осіб. Дві третини з них працевлаштовані.

Більшість українців зайняті у Польщі фізичною працею: на виробництвах та складах, у сільському господарстві та будівництві, у готельно-ресторанному секторі.

Крім того, Польща скасувала нострифікацію (тобто процедуру визнання освітніх документів іноземних держав) медичних дипломів для громадян інших країн, які хочуть приїхати до Польщі та працювати у медичній сфері. Для роботи потрібне лише знання польської мови, але для українських медиків, які мають очевидну мету, це не є великою проблемою. В результаті, згідно з польськими даними, до початку березня 2023 року в країні працевлаштувалися близько 2300 лікарів та понад 1000 медсестер та санітарок з України.

Цікаво, що Польща є однією з небагатьох країн, де середні заробітки українців мало відрізняються від заробітних плат місцевих жителів. Можливо, це пов'язано з тим, що мовний бар'єр у нас із поляками мінімальний. До того ж у країні відкривається чимало українських компаній, які часто віддають перевагу співвітчизникам.

У 2022 році середня зарплата українців, які працюють на території Польщі, становила 6 тис. злотих (1338 євро) за середньої зарплати в країні 6900 злотих (1539 євро). Мінімальна зарплата у Польщі на сьогодні 3490 злотих (778 євро), з 1 липня 2023 року вона збільшиться до 3600 злотих (803 євро).

Для того, щоб мати середні заробітки в Польщі, не обов'язково мати якісь особливі вміння чи кваліфікацію. Знайома, яка зараз живе та працює у Лодзі, влаштувалася по буднях прибирати два офіси, а по суботах – одну квартиру. Каже, що загалом заробляє 1600-1650 євро на місяць. І при цьому вона ще має час навчатися на курсах польської мови та в школі масажистів.

Насамкінець зазначимо, що допомога поляків не залишилася «чистою благодійністю», а призвела до дуже приємних для сусідів результатів: за підсумками 2022 року, зростання польської економіки становило 4,9%, що вивело країну за цим показником на перше місце у світі. Вперше за понад 40 років річний ВВП Польщі зріс більше, ніж ВВП Китаю. Економісти одностайно зазначають, що стрімке зростання польської економіки значною мірою є наслідком напливу біженців з України. Вони не тільки масово працюють і сплачують податки, а й збільшують споживання, в основному, товарів першої необхідності.

Естонія: кожен десятий безробітний – з України

За рік повномасштабної війни (дані на початок березня 2023-го. – Авт.) кількість українських біженців, що прибули до Естонії, наблизилась до 70 тисяч. Для країни з населенням всього 1,3 млн. чоловік це дуже великі цифри. У перші дні війни Естонія говорила про готовність прийняти 2-2,5 тисячі.

Станом на 4 червня на обліку в Касі страхування від безробіття в Естонії перебували 5064 українські біженці. Про це написало місцеве видання Postimees, уточнивши, що сьогодні українці становлять 10,2% усіх зареєстрованих безробітних.

Три чверті зареєстрованих безробітних з України становлять жінки, 74% відносяться до вікової групи 25 – 54 років. Майже дві третини мають вищу освіту, кожен сьомий – спеціальну освіту. Основна перешкода до працевлаштування за спеціальністю одна, але дуже важлива: незнання естонської мови.

Рік тому, коли Естонія тільки-но почала приймати біженців, співчуття до українців настільки захльостувало естонців, що вони були готові приймати на роботу без знання мови навіть туди, де вона об'єктивно необхідна. Наприклад, на вакансії касира у супермаркеті. Знайому взяли на роботу і приставили до неї естонку, яка всю робочу зміну стояла поруч біля каси і «працювала» як наставник-перекладач.

Зрозуміло, що користі від співробітника, якому для роботи потрібен інший співробітник, небагато. Тому поступово естонські роботодавці взяли себе до рук і сьогодні висувають до українців ті самі вимоги, що й до місцевих. І знання мови – у числі основних.

Найпоширеніша робота для українців, де естонська не потрібна, – це ферми на віддалених хуторах, але фермери нарікають, що біженці до них не поспішають. Більше того: якщо до війни вдавалося для роботи на хуторах наймати українських працівників цілими сім'ями, то зараз ситуація розгорнулася на 180 градусів. Чоловіків практично немає, а жінки з дітьми воліють жити у великих містах, де школи, дитячі садки та поліклініки перебувають у кроковій доступності. До того ж більшість приїжджих просто не мають досвіду роботи «на землі».

Але, звісно, ​​українці працевлаштовуються як можуть. За даними Каси страхування від безробіття, минулого року як безробітні було зареєстровано 16,4 тис. українських біженців. Протягом 2022-го вони знімалися з обліку понад 10 тис. разів, із них 7,7 тис. – через працевлаштування. Більшість почали працювати в переробній промисловості, у сфері адміністративно-допоміжної діяльності (зрозуміло, що тут йдеться не про бухгалтерів та юристів, а, швидше, про прибиральниць та водіїв), в оптовій та роздрібній торгівлі.

Більшість українців можуть розраховувати в Естонії на зарплату від 725 євро (це мінімалка) до 1000 євро на місяць за середньої зарплати в країні 1741 євро.

Німеччина: все складно

За даними Федерального агентства зайнятості Німеччини, з початку повномасштабної війни до країни приїхало близько мільйона українців. Сьогодні агентства та центри зайнятості обслуговують майже пів мільйона працездатних біженців з України, а експерти констатують: на жаль, швидко інтегрувати всіх людей, які залишили Україну, не виходить.

Проте через 15 місяців після початку повномасштабної війни в Україні Федеральне агентство зайнятості Німеччини побачило в інтеграції українських біженців у місцевий ринок праці певний прогрес. Але перешкоди все одно залишаються, причому навіть для тих кваліфікованих претендентів, які вже говорять німецькою.

Німецький портал TagesSchau у статті наводить досвід української біженки Катерини Сікорської, яка працює в одній із Нюрнберзьких аптек. Рік тому вона не говорила німецькою, але на роботу її взяли завдяки багаторічному досвіду у фармацевтиці. Щоправда, її зарплата продовжує залишатися надто низькою, оскільки її кваліфікацію поки що так і не визнано. Незважаючи на те, що встановлені законом терміни становлять три місяці, насправді процедура визнання триває шість-сім місяців.

За рік героїня матеріалу вивчила німецьку, але все одно поки що може працювати лише на посаді помічника аптекаря неповний робочий день – чотири дні на тиждень по п'ять годин. Розмір її зарплати у статті не вказано. Але з огляду на те, що мінімальна зарплата в Німеччині 12 євро годину, неважко порахувати, що заробіток Катерини становить близько 240 євро на тиждень, або трохи більше 1000 євро на місяць. Для життя в Німеччині цього дуже мало, тож до зарплати жінка ще отримує допомогу.

Для порівняння: продавці у Німеччині заробляють 1800 - 2500 євро за місяць, інженери, медпрацівники, офісні співробітники, автомеханіки тощо 2000 - 4500 євро.

Чехія: можна робити запчастини

Чехія – третя країна за кількістю зареєстрованих українських біженців у Європі після Польщі та Німеччини. Сьогодні у Чехії перебуває приблизно 360 - 390 тис. українських біженців. Працевлаштовано близько 100 тис. українців, виходить, що роботу знайшов кожен четвертий власник візи тимчасового захисту.

Серед найпопулярніших професій та актуальних вакансій у Чехії – працівники з виробництва запчастин для автомобілів, пишуть ЗМІ з посиланням на дані міграційної платформи EWL. Справа в тому, що в країні розташовані заводи багатьох міжнародних брендів, тому вибір роботи в цій галузі є досить широким. Крім того, є стабільна потреба у працівниках з комплектації продукції на складах та у сфері логістики.

Чимало українців заснували у Чехії власну справу. 2022 року ліцензію на індивідуальну підприємницьку діяльність отримали 8,5 тис. українців, що майже втричі більше, ніж роком раніше.

Рівень заробітної плати у Чехії залежить від регіону та сфери діяльності. Найбільші заробітки, як і в Україні, зосереджені у столиці, а якщо говорити про сфери, то це фінанси, ІТ та енергетика.

Середня зарплата у Чехії становить 40 тис. крон (1693 євро). Дещо менше пропонують на робочих вакансіях без знання мови: 32 - 35 тис. крон (1355 - 1482 євро).

Великобританія: простіше жити на допомогу

Здавалося б, ось де рай для українських біженців – Велика Британія! Англійська хоч на якомусь рівні є у дуже багатьох, а вивчити англійську – це зовсім не те, що з нуля вчити естонську або, вибачте, угорську. Проте про велику кількість працевлаштованих щось не чути. Сьогодні у Британії живуть три знайомі мені сім'ї, і ніхто з них навіть не намагається влаштуватися на роботу. На всі запитання ухильно відповідають: допомоги вистачає, тож поки її платять – житимемо на неї.

Пост однієї з наших співвітчизниць Наташі Кохан про те, чому в Британії сім'ям з дітьми простіше жити на допомогу, ніж на зарплату, перепостили понад 600 разів. А це означає, що тема цікава багатьом.

Отже, автору посту запропонували роботу із зарплатою 60 тис. фунтів на рік, або 5 тис. фунтів на місяць. Спочатку вона дуже зраділа, а потім сіла рахувати, і радості дуже поменшало.

«Укладаючи контракт на 5 тис. фунтів на місяць, я розумію, що на руки я отримуватиму всього 3 тисячі, - пише Наташа Кохан. – З них мені треба буде платити за житло, яке у нашому регіоні коштує близько 1500 фунтів плюс комуналка – у результаті вийде 2 тис. На руки залишиться тисяча. На трьох (у неї двоє дітей. – Авт.) це ніщо у Великій Британії. За наявності партнера картина дуже змінюється, але я одна».

Автор посту зазначає, що у Британії усі, хто заробляють понад 12,5 тис. фунтів на рік, сплачують податки. При заробітку до 50 тис. фунтів на рік – 20%, понад 50 тис. – 40%. Завдяки цим податкам у країні немає бідних людей.

Як мати-одиначка, автор отримує допомогу на себе та дітей, тому вони забезпечені гарною їжею, одягом та всім необхідним. Якщо потрібно орендувати житло, за це сплачує держава. До речі, за законом їм (мама з двома дітьми) не можна жити у житлі менше ніж із трьома спальнями. І якщо людина не має фінансової можливості платити за такі житлові умови, держава бере це на себе.

«За освіту, харчування у школі чи коледжі, за гуртки та транспорт платить держава, – продовжує автор. – За мою освіту теж платить держава. Виходить, що мені вигідніше працювати 15 годин на тиждень, бо працюючи більше, я отримаю менше, а діти залишаться фактично без мами. І мені постійно нагадують, що мені не потрібно працювати з ранку до ночі щодня. Головне, щоби діти навчалися, у нас були хороші житлові умови і всі були щасливі. За все платить держава, а державі платять ті, хто віддає йому 40% свого прибутку. Тому тут я не бачу величезної різниці між людьми – усі живуть плюс-мінус однаково добре, а хтось трохи краще».

Автор пише, що зараз живе у дуже відповідальному суспільстві, і побачила, наскільки це спокійніше. Якщо з тобою щось не так – за тебе подбають. Це, у свою чергу, дає сили давати щось натомість – ділитися, допомагати, підтримувати.