21 липня
Завантажити ще

Вище неба: як за воєнний 2022-й змінилися ціни та тарифи в Україні

Вище неба: як за воєнний 2022-й змінилися ціни та тарифи в Україні
Фото: Photo by Paula Bronstein/Getty Images

Цікаву статистику щодо того, як змінилися ціни за цей рік (листопад до листопада), днями опублікував Держстат. Дані про зміни споживчих цін охопили як продуктову сферу, а й шкідливі звички, медицину, транспорт, паливо.

Цифри Держстату, звичайно, усереднені, такі, як правило, економісти не надто вітають, зневажливо називаючи "середніми по палаті". Але, враховуючи, що деякі експерти та ЗМІ взагалі досить вільно поводяться з цифрами (чого тільки вартує нещодавня «шокуюча новина» про те, що тарифи на електроенергію для бізнесу зростуть на 107%, хоча насправді подорожчання становитиме 107% щодо сьогоднішніх показників), статистичні дані виглядають цілком пристойно. Тим більше, зважаючи на те, що відстежуються не самі ціни, а їхня динаміка.

Продукти: це антирекорд

Ціни на продукти б'ють усі рекорди: якщо загальна інфляція (листопад до листопада) становила 26,5%, то продуктова – 35,2%. Дивлячись на офіційну статистику, вже не дивуєшся, чому українським сімейним бюджетам доводиться так складно. У рамках хоч якоїсь пристойності залишилася лише олія, яка за рік подорожчала «всього» на 12,5%. Хоча, якщо згадати, що діялося з цінниками на олію 2021-го, стає зрозуміло, що тут ціни досягли своєї межі.

Лідером цьогорічного подорожчання стали яйця, ціна на які за рік злетіла вдвічі. Випереджальний ріст демонструють овочі та фрукти, риба та м'ясо, хліб та олія.

Загалом топ-5 продуктових лідерів подорожчання виглядає так:

  • яйця +98,8%
  • Фрукти +63,9%
  • Овочі +63,2%
  • Риба та рибопродукти +45,5%
  • Хліб та хлібобулочні вироби +32,0%

Раніше, підраховуючи вартість новорічного столу, ми вже зазначили, що за останні 12 місяців подорожчало все, але особливо відзначилися (зрозуміло, крім яєць) овочі та фрукти, причому як свіжі, так і консервовані.

Що стосується гречки, до якої у нас останніми роками чомусь особливо пильна увага, то, як свідчать дані сайту minfin.com.ua, ціна на крупу знижується четвертий місяць поспіль, і станом на 1 грудня кілограм гречки в торгових мережах в середньому. коштував 76,37 грн. Але ця ціна в будь-якому випадку набагато вища, ніж ціни річної давності, коли навіть після кількох подорожчань кілограм круп власних торгових марок продавався по 45 грн.

Шкідливі звички: стали дорожчими майже на чверть

Щороку, аналізуючи динаміку цін, ми не втомлюємося констатувати, що шкідливі звички коштують українцям надто дорого. Наприклад, за вартості пачки цигарок 100 грн, викурюючи пачку на день, людина за рік витрачає зі свого сімейного бюджету 30 тис. грн. За бажання цілком можна було б направити ці гроші на щось потрібніше і корисніше, особливо враховуючи, що список потрібних речей під час війни чималий.

Горезвісний келих вина за вечерею, яке начебто не таке шкідливе, а навіть за деякими версіями корисне, теж забирає чимало грошей. Навіть якщо випивати лише одну пляшку вина на тиждень, то за вартості пляшки близько 120 грн на рік піде понад 6 тис. грн. Хоча гарне вино за такою ціною можна купити хіба що по акції – зазвичай воно коштує дорожче.

Але повернемось до нашої статистики. За даними Держстату, за рік алкоголь та тютюнові вироби додали понад 22%. Отже, не дуже здоровий спосіб життя, як і раніше, влітає нашим співгромадянам у копійчину.

До речі, виправляти здоров'я буде теж недешево: вітчизняна охорона здоров'я намагається не відставати від інших сфер. Статистика констатує, що фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання подорожчали на 21,2%, а амбулаторні послуги – на 16,5%. 

Комуналка: все одно росте

Незважаючи на мораторій на підвищення тарифів, дані Держстату не тішать: за минулі 12 місяців комуналка зросла на 5,7%. Це означає, якщо людина рік тому платила за комуналку, наприклад, 2000 грн., то зараз за той же обсяг послуг заплатить 2114 грн.

Справа в тому, що заморожені не всі тарифи. Відповідно до Закону №7427, на час дії воєнного стану та шести місяців після його закінчення мораторій запроваджено на підвищення цін та тарифів на ринку природного газу та у сфері теплопостачання. Законом передбачено, що протягом цього періоду ціна на природний газ для побутових споживачів не підлягає збільшенню та залишається на рівні 24 лютого 2022 року – 7,96 грн за куб. Ціни на опалення, гарячу та холодну воду також залишаються без змін.

Тарифи на електрику також поки не піднялися, незважаючи на те, що чутки, на кшталт тих, про які ми говорили на початку цієї статті, розбурхують і псують і без того пошарпані нерви. З рештою позицій у платіжці ситуація сумніша.

Отже, згідно з даними Держстату, за рік зросли ціни на утримання та ремонт житла (+24,7%), каналізацію (+14,9%), водопостачання (+12%), збирання сміття (+11,9%), послуги з управління багатоквартирними будинками (+3,8%).

Одяг та взуття: поки що майже без руху

До списку товарів та послуг від Держстату увійшли одяг та взуття, які за рік подорожчали мінімально – лише на 1,3%.

Основна причина того, що на тлі загального подорожчання одяг та взуття стоять на місці, полягає у зниженні попиту. Під час війни багатьом не до обновок. Коронавірус та віддалена робота у низці сфер вже підготували продавців категорії «одяг та взуття» до зниження інтересу до їхніх товарів. А війна взагалі звела ентузіазм покупців нанівець.

Крім того, українці бідніють, відповідно, не всі можуть дозволити собі новий одяг. Якщо попит на щось і зберігається, то, мабуть, лише на теплі спортивні костюми та піжами.

Транспорт та паливо: далі вже нікуди

Коли минулого року статистика розповіла про те, що паливо на заправках подорожчало на третину, здавалося, що ціни досягли своєї межі. Але за останні 12 місяців цінники АЗС зросли майже на 60%. І це при тому, що продавці палива пів року мали безпрецедентні пільги. Як відомо, з початком повномасштабної війни в Україні було скасовано акцизні збори на моторні палива, а податок на додану вартість знижено з 20 до 7%.

Паливні податки повернули лише восени, акциз на паливо взагалі запровадять уже у новому році. При цьому експерти неодноразово говорили про те, що ці пільги сильно затяглися.

Зокрема, на думку економіста Бориса Кушнірука, три місяці скасування акцизу та зниження ПДВ було б цілком достатньо.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що експеримент зі зниженням податків на пальне повністю провалився: українці дешевого палива так і не побачили, проте маржа продавців зросла чи не до 100%.

Аналітик Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексій Кущ пояснює: паливо є специфічним за еластичністю товаром, у якому зміна ціни не призводить до пропорційної зміни попиту. Продавці продовжують продавати паливо за максимально можливу ціну на ринку, і податки тут ні до чого.

Звичайно, якби рівень податків був за межею, це б вплинуло на ціни, але середній рівень оподаткування на цьому ринку погоду не робить. Ціну обмежує лише платоспроможність населення, і питання в тому, піде частина цих грошей до скарбниці у вигляді податків чи у кишенях трейдерів осяде додатковий прибуток.