Економічні наслідки кандидатства на вступ до ЄС: плюси та мінуси
Отже, Україна набула статусу кандидата на вступ до ЄС. Українці зустріли новину із захопленням, а президент Володимир Зеленський назвав цей момент історичним.
«Щиро вітаю рішення лідерів ЄС надати Україні статусу кандидата. Це унікальний та історичний момент у відносинах України та Євросоюзу», - написав президент у «Твіттері».
Очевидно, що ухвалене рішення – величезна моральна підтримка з боку Європи. А про те, наскільки важливим буде вплив нашого кандидатства на вітчизняну економіку, ми поговорили з експертами.
Не раніше 2029-го
Стандартна процедура вступу до ЄС для держав-кандидатів триває від кількох до десятиріч. В уряді назвали досить оптимістичний термін вступу України до Європейського Союзу – 2029 рік. Про це сказала генеральний директор урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк. За її словами, зробити це раніше малоймовірно через величезну кількість законів, які потрібно ухвалити та імплементувати. При цьому відкриття переговорних процедур щодо членства України в ЄС очікується на початку наступного року.
Нагадаємо, що для збереження статусу кандидата та подальшого просування щодо євроінтеграції Україна має виконати низку вимог: посилити боротьбу з корупцією, призначити нових керівників НАБУ та САП, продовжити реформи судової системи та Конституційного суду, імплементувати антиолігархічний закон, змінити законодавство про медіаресурси та зміни медіаресурсів.
Україна планує виконати ці умови до кінця 2022 року, але це буде лише початком багаторічної процедури.
А що там із фондами?
За словами Наталії Форсюк, статус кандидата у члени Євросоюзу юридично закріплює європейську перспективу та відкриває Україні доступ до структурних фондів. Чиновниця зазначила, що доступ до коштів цих фондів мають лише країни-кандидати до членів ЄС, причому гроші надаються на пільгових умовах практично безкоштовно.
Експерти, опитані КП в Україні, кажуть, що все не зовсім так. Найчастіший сумнів у тому, що гроші «освоять» і «розпиляють».
Водночас президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що вкрасти ці гроші не вийде, причому йдеться про справді серйозні суми.
– За рахунок цих грошей у теорії можна побудувати дороги, інфраструктуру та нові підприємства, – каже Охріменко. – Хоча питання, наскільки правильно вдасться ними розпорядитися, справді є. Наприклад, Польщу було відбудовано фактично з нуля завдяки цим фондам, а ось в Угорщині нічого не вийшло. Вийшло й у Румунії, а ось у Болгарії – ні. Дуже успішно фонди використовувала Словаччина: до вступу до ЄС вона була найбіднішою країною в Європі, а зараз дуже крута.
Крім того, продовжує експерт, є й друге велике «але»: доступ до фондів відкриється лише після вступу до ЄС, але коли це станеться, ніхто не знає.
– Без повноцінного членства жодного доступу до фондів не буде, – упевнений Олександр Охріменко. – Законодавство ЄС дуже жорстке та бюрократизоване, і для України ніхто не робитиме виняток.
«Не пропадемо і навіть зможемо багато чого навчити»
Щодо бізнесу, то, вважає директор консалтингової компанії «Михайлів та партнери» Віталій Михайлов, для нього кандидатство в члени, а в перспективі та членство в ЄС несе більше плюсів як мінімум тому, що внутрішній ринок збільшується у 10 разів. У перспективі зменшуватимуться і зникатимуть мита, а доступ до кредитів спроститься.
– Спробуй зараз бізнесу взяти кредит у банку, особливо після того, як підняли облікову ставку, – каже Михайлов. – Вартість кредиту буде 30% і вищою. А вартість кредиту в Європі – до 5% – це цифри іншого порядку. Плюс доступ до європейських технологій, європейської освіти – все це для нас стане набагато доступнішим. А хороша освіта – це інвестиції в економіку.
Крім того, доступ до європейських грантів, а це колосальні бюджети, це дотації сільському господарству. Михайлов переконаний, що Україна має всі шанси піти шляхом Польщі, яка після вступу до ЄС зробила величезний ривок, оскільки Польща цілком порівнянна з Україною територією, чисельністю населення, географічним розташуванням.
– Зараз дуже тяжкий час для нашої країни, але це і час великих можливостей, – каже експерт. - Звичайно, прийматимуться нові закони, запроваджуватимуться нові стандарти, і все це торкнеться бізнесу. Але нашим підприємцям змін не звикати. Тим більше, після того, з чим зіткнувся український бізнес під час війни.
Віталій Михайлов упевнений, що все в українців буде добре, оскільки ми – заповзятливі та працелюбні.
– Ми вже сьогодні багато зробили краще, ніж у Європі, – каже Михайлов. – Простий приклад. Багато європейських ресторанів, паб, кондитерських більше 100 років, про що гордо повідомляють вивіски. Але який там сервіс? Між нами, його часто взагалі немає. Складається враження, що вони за 100-150 років мало змінилися. Клієнтам не посміхаються, столи часто не прибирають і не витирають, у свята та вихідні практично не працюють, о 23.00 закриваються, тобто о 10 вечора їжу вже не замовиш. Про банківські послуги взагалі не говоритиму: сьогодні багато українських переселенців на своєму досвіді переконалися, що, якщо порівнювати з нашими банківськими послугами, Європа живе в далекому минулому.
Словом, резюмував Михайлов, банки, ресторани, магазини у нас однозначно кращі. Тож українці не просто не пропадуть у Європі, а й зможуть багато чого навчити європейців.
«У Європі найгірша податкова система»
Треба сказати, що в експертному середовищі радість щодо кандидатства у члени ЄС далеко не загальна. Так, наприклад, економіст Владислав Банков вважає, що це рішення у короткостроковій перспективі взагалі ніяк не вплине на економіку.
– Доступ до ринків у нас і так фактично відкритий, – каже експерт. – Щодо боротьби з корупцією, то є всім відомий та дієвий метод – дерегуляція. Але якщо це зробити, то чим тоді зайняти сформовану касту корупціонерів-антикорупціонерів? В українських реаліях це десятки тисяч людей, які фінансуються з бюджету і є джерелом корупції або борцями з корупцією.
Бізнесу ж сьогодні треба просто вижити – ні про які нові реалії, правила, вимоги зараз навіть не йдеться. На думку експерта, українці сьогодні мають молитися за здоров'я як воїнів на передовій, так і небагатьох підприємців, яким вдається вести бізнес без жодних дотацій і преференцій.
Без ентузіазму зустрів новину та аналітик Данило Монін, пояснивши, що перспективи України поки що виглядають досить туманно.
– У Європі найгірша податкова система: її економіка стагнує вже 13 років, – зазначає аналітик. - Копіювання економічних європейських практик спричинило Україну до постійних криз. Я вивчав законопроекти та ухвалені закони, які нібито наближали нас до стандартів ЄС. Так от: вони не призводять ні до чого, окрім зростання бюрократії. Складні регуляції плодять корупцію та додаткові витрати бізнесу.
Експерт каже, що при вивченні програми щодо того, що нам треба зробити в найближчому майбутньому, складається відчуття, що економіки там практично немає – це все ті ж «144 реформи Порошенка»: багато балаканини та нульовий результат.
– Натомість тепер цілком очевидно, навіщо президенту потрібен Гетьманцев, – поділився Монін міркуваннями з «КП в Україні». – У такій системі координат Гетьманців – це просто незамінна людина з усіма наслідками, що з цього випливають. Отже, треба готуватися до того, що він з нами залишиться надовго. Я так розумію, що адаптація до законодавства ЄС – це, перш за все, підвищити податки і далі тиснути на «спрощенку».
«Це все змінює»
Незважаючи на скепсис ряду експертів, а також та обставина, що навіть в оптимістичному Кабміні вважають, що Україна вступить до ЄС не раніше ніж через 7 років, це нітрохи не зменшило загальної радості в країні щодо ухваленого рішення. Хороша новина – і це все сказано!
Економіст Олександр Гаврутенко вважає, що вся річ у тому, що наші цілі набули більш-менш зрозумілих обрисів.
- Звичайно, ця подія змінює всю архітектуру політичного та економічного життя країни, а вона завжди будується на очікуваннях та прогнозах умов, у яких має працювати, - пояснив експерт у коментарі «КП в Україні». - Так робить чиновник, що починає посаду, проект-початківець інвестор або закуповує товар підприємець. Бо якщо чекати на хаос, непрозорість, нескінченні волюнтаристські управлінські рішення, всюдисущий правовий нігілізм, це середовище породжує відповідну якість політиків, держслужбовців, бізнесменів. У таких умовах ми жили останні 30 років, не маючи чіткого уявлення про кінцеву мету свого розвитку. А цю невизначеність підживлювали своїми деструктивними діями чиновники та аматори швидкої наживи.
Інша справа, каже експерт, коли політика набуває рис суспільно корисних ідей, а не будується на марнославстві авторитарних лідерів. Коли бізнес-середовище вимагає ефективності, якості, конкурентоспроможності, а не спритності та корупційного капіталу. Коли право стає доступним кожному, а не лише обраним.
- Я б сказав, що це зовсім інше «довкілля», - вважає Гаврутенко. - Досить навіть такого примарного, але цілком реалізованого натяку на її зміну, і «закони виживання» вимагатимуть змін від усіх. Для цього і є статус кандидата на вступ до ЄС – і це справді все змінює: і українське суспільство, і українську політику, і бізнес. І що швидше відбудуться ці зміни, то швидше Україна стане повноцінним членом ЄС.
