Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
16 квiтня
Завантажити ще

Підвищення облікової ставки: чому обурені експерти та що буде з курсом долара

Підвищення облікової ставки: чому обурені експерти та що буде з курсом долара
Фото: Андрій Грабовський

Рішення НБУ підняти облікову ставку з 10% до 25% стало для країни повною несподіванкою. Навіть економісти здивовані - що вже тут говорити про простих громадян. У самому НБУ основною метою свого рішення назвали захист гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшення привабливості гривневих активів, зниження тиску на валютному ринку та досягнення курсової стабільності. Але чи вдасться досягти цих благих цілей і до чого насправді приведе рішення регулятора?

1. Що таке облікова ставка?

Облікова ставка - це відсоткова ставка, за якою Центральний банк країни надає кредити комерційним банкам. Відповідно, чим вища облікова ставка НБУ, тим вищі в країні ставки за кредитами та депозитами, і навпаки.​

2. Як облікова ставка впливає інфляцію?

Теоретично висока облікова ставка зменшує інфляцію. Зростання ставки збільшує вартість грошей у економіці. Банки повинні збільшити відсотки за депозитами, що теоретично стимулює клієнтів нести гроші у фінустанови. З іншого боку, висока вартість кредитів стримує бізнес від позик, що має стримувати інфляцію.

3. Чому дії щодо «підручника» цього разу не спрацюють?

Стільки подиву та невдоволення з боку експертної спільноти на адресу регулятора вже не висловлювалося давно. Економісти в один голос говорять про те, що НБУ наче «забув» про війну і зважився на вкрай ризикований експеримент.

– Глибоко розчарований підняттям ставки до 25%, – пише аналітик Віталій Шапран. – Під час війни класичні рецепти не працюють за загальноприйнятими сценаріями.

На думку Шапрана, таке рішення НБУ навряд чи привабить нових інвесторів, натомість воно знизить ділову активність через зростання вартості кредитів, та ще й відкриє дорогу для посередників і спекулянтів.

- Складається враження, що НБУ уявив себе регулятором у маленькій затишній європейській країні на кшталт Чехії, де немає війни, зате є парасолька безпеки НАТО та фінансовий канал допомоги ЄС. Де вирішено всі структурні проблеми в економіці та єдиний біль – інфляція, яку потрібно таргетувати на низькому рівні, – каже аналітик Олексій Кущ. – Але у сьогоднішній Україні дії «за підручником» не спрацюють.

Олексій Кущ: Складається враження, що НБУ уявив себе регулятором у маленькій затишній європейській країні, де немає війни, зате є парасолька безпеки НАТО і фінансовий канал допомоги ЄС.

Експерт порівняв дії НБУ із роботою лікаря. За його словами, зараз ми фактично спостерігаємо ситуацію, коли лікар дивиться на пацієнта та розуміє, що дії «за протоколом» його вб'ють. Але можна піти всупереч протоколу, і з 90%-ною ймовірністю хворий виживе. І лікар обирає лікувати за протоколом, тобто, повертаючись до нашої нагоди, НБУ підвищує ставку до 25%.

В результаті восени Нацбанк отримає інфляцію, девальвацію та ще й зупинку економіки.

– Є таке поняття як «неможлива трійця», чи монетарна трилема: не можна одночасно грати у монетарний суверенітет (рухати ставку), фіксувати курс та перекривати відтік капіталу, – пояснює Кущ. - Можна одночасно проводити лише дві дії. Але зараз НБУ намагається унеможливити фіксинг курсу, валютні обмеження та зліт облікової ставки. Це настільки несумісно, ​​як і прийняти проносне та снодійне одночасно і сподіватися на комфортний ранок. Але ранок не буде комфортним.

4. Якими будуть реальні наслідки зростання ставки?

Як мовилося раніше вище, теоретично однією з цілей підвищення облікової ставки є стримування інфляції. За словами керівника відділу аналітики ГК Forex club Андрія Шевчишина, інфляція зараз не має жорстко монетарного характеру. У нас криза пропозиції: виробництва розбомблені, операційні витрати дуже високі. У результаті вплив ставки на інфляцію буде стриманим.

– Але у перспективі, коли відновлюватиметься кредитування і треба буде залучати кредити, висока ставка закладатиметься в ціни, – зазначив Шевчишин у коментарі «КП в Україні». - У результаті орієнтир інфляції – 25% і вище. НБУ діє на випередження для стримування цієї тенденції, щоб стримати гривню та утримати курс. Але це лише тимчасовий захід.

Андрій Шевчишин: У нас криза пропозиції: виробництва розбомблені, операційні витрати дуже високі. У результаті вплив ставки на інфляцію буде стриманим.

Олексій Кущ упевнений, що наслідки зростання ставки будуть набагато сумнішими.

Почнемо з того, що зростання ставок за депозитами до суттєвого припливу грошей населення не призведе просто тому, що грошей більше немає. Тобто теорія, про яку йшлося вище, не спрацює.

Щодо кредитів, то потенційні позичальники справді перестануть кредитуватися, а ті, хто взяв кредити під плаваючу ставку – збанкрутують. Тобто, каже Олексій Кущ, на нас чекає колапс кредитування бізнесу.

- Сьогодні ми спостерігаємо справжнісіньке вбивство економіки під приводом боротьби з інфляцією, здійснене на користь кількох банків і структур, які готуються до виведення капіталу з країни за прийнятним курсом, - упевнений експерт. - В результаті отримаємо і інфляцію, і девальвацію, і посилення темпів падіння економіки, посилення бюджетної кризи. Плюс чергову хвилю релокації вітчизняного бізнесу до Польщі.

Ще песимістичніший прогноз озвучила в соцмережі аналітик Вікторія Страхова:

- Дзвонить знайомий, каже, що робити: торговці збираються переоцінити залишки та підняти ціни з посилом – адже НБУ ж підняв ставку. Боюся, що боролися з 25%-ною інфляцією, а боротимуться з 50%...

5. Чому економісти говорять про дискредитацію ОВДП?

Аналітик Данило Монін зізнається, що він, м'яко кажучи, збентежений рішенням НБУ.

Серед безлічі найрізноманітніших питань виникає і таке: як повинні себе сьогодні відчувати ті, хто патріотично купував військові облігації?

Данило Монін: Регулятор показує, що всі громадяни, які підтримали державу військовими облігаціями під 10-11% річних, залишилися в дурнях.

- У НБУ вважають, що Мінфін тепер має підняти ставку з ОВДП до 25% і вище, - каже Монін. – Цим самим регулятор показує, що всі громадяни, які підтримали державу військовими облігаціями під 10-11% річних, залишилися в дурнях.

6. Як зростання ставки вплине на курс?

Економісти намагаються знайти хоч якийсь позитив, говорячи про те, що рішення НБУ зміцнить курс. Але, як відомо, офіційний курс у нас і так 29,25 – куди його ще зміцнювати?

– Чув думку, що НБУ таким чином вплине на курс в обмінниках на сірому ринку, – каже Кущ. – Але, на мій погляд, будувати монетарну стратегію, виходячи з курсу в обмінному пункті дарницького ринку, – це вже, як то кажуть, «до мишей».

7. Що треба було робити?

На думку Олексія Куща, у ситуації, що склалася, необхідно було заморозити облікову ставку на мінімальному рівні і випускати цільові військові облігації Мінфіну з нульовою ставкою, які купував би НБУ, фінансуючи дефіцит бюджету. За словами експерта, так у період пандемії чинили багато країн, що розвиваються, і в результаті вони отримали потужний імпульс зростання на виході з кризи, а ми - ні. Так, відновне зростання у них супроводжувалося інфляцією. Але інфляція до нас і так надійшла, але без зростання економіки.

- Для звичайної людини страшна не так інфляція, як повна відсутність грошей, - резюмував аналітик. - Якщо платоспроможність людини внаслідок зростання цін знизилася на 25% – це погано. Але якщо інфляція виявилася трохи нижчою (20%), а грошей у кишені немає взагалі – це катастрофа. На жаль, НБУ пішов за другим сценарієм.