7 способів зберегти заощадження в умовах війни
Інфляція залишає гривні мало шансів на стабільність. Дорожчають продукти, ліки, паливо, тому ті, у кого є заощадження у гривні, мимоволі замислюються про те, як у військових умовах зберегти купівельну спроможність наявної заначки.
Чи варто сьогодні вкладати гроші у золото? Що буде із цінами на нерухомість? Якій валюті надавати перевагу – долару чи євро? Ці та інші питання ми обговорили з економістами.
Звідки гроші?
Треба сказати, що для багатьох українців питання збереження заощаджень сьогодні не стоїть просто тому, що у них цих заощаджень немає. Керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин зазначає: основними наслідками війни є масштабне погіршення матеріального становища населення, висока інфляція та дефіцит низки товарів. У результаті, з одного боку, у населення стало значно менше коштів і заощаджень, а з іншого - пропозиція товарів вкрай нестійка.
Водночас аналітик Олексій Кущ зазначає: хоч би яким парадоксальним це не здалося, але під час війни заощадження зростають.
– У США у роки Другої світової війни спостерігалася схожа ситуація, – зазначив експерт у розмові з «КП в Україні». – Через те, що у воєнний час люди скорочують витрати до найнеобхіднішого, споживання різко падає, а накопичення зростають. Передбачаючи обурення на зразок «які накопичення, коли їсти нема чого!», наголошую, що йдеться не про найбідніших, а про суспільство загалом. Середній клас та бізнес перестають витрачати гроші у довоєнному обсязі, чимало людей продовжують працювати та отримувати зарплати, але витрачати гроші їм нікуди. Зросли доходи й у військових.
Словом, каже Олексій Кущ, накопичення у населення та бізнесу в середньому збільшуються, і завдання держави на цьому етапі – абсорбувати ці накопичення та спрямувати їх на потреби країни. Причому тут бажано вигадати щось нове, оскільки довоєнні інструменти у воєнний час практично не працюють.
Як вдалий приклад такого «нового» економіст навів Туреччину, де після величезної інфляції для залучення грошей населення запровадили гарантовану валютну дохідність за вкладами турецької ліри.
Але оскільки українські чиновники нічого подібного не вигадали і в Україні поки що не з'явилися інструменти, цікаві для людей, ми розглянули те, що є.
Військові облігації
Економіст Олександр Гаврутенко каже, що найкращий спосіб розпорядитися «зайвими» коштами за нинішніх умов – це пожертвувати їх на допомогу армії чи постраждалим від війни.
– Для тих, для кого це «надто», існує компроміс у вигляді військових облігацій, – зазначив економіст у коментарі «КП в Україні». – Так людина і заощадження гривень збереже, і дохід отримає, і державі допоможе.
Водночас Олексій Кущ зазначає, що рішення щодо військових облігацій вийшли «половинчастими». Так, сьогодні для їх покупки підтверджувати походження коштів не потрібно, але це доведеться робити, коли облігації погашатимуться. За словами експерта, це нелогічно: якщо вже пішли на такий крок, треба було б повністю знімати процедуру фінмоніторингу.
Цінні папери
Тут Андрій Шевчишин описав ситуацію однозначно: ринок акцій України мертвий. Вторинний ринок ОВДП для фізосіб працює переважно на покупку: тобто купити можна, а ось продати – вже складніше.
- Щодо доступу до світових ринків, то він суттєво лімітований обмеженнями НБУ, - продовжує експерт. - У результаті даний сегмент можна розглядати лише з точки зору купівлі ОВДП та військових облігацій з низькою прибутковістю, яка нижча за інфляцію та девальвацію.
Олексій Кущ погоджується з тим, що державні цінні папери – це не найкраще вкладення під час війни, оскільки держава у цей період має серйозні проблеми з платоспроможністю.
Депозити
Економіст Борис Кушнірук упевнений, що найкращий спосіб зберегти заощадження – це тримати їх на депозиті.
При цьому Олексій Кущ вважає це не найкращим варіантом, оскільки банківська система країни через війну перебуває під великими ризиками.
– Депозити мало що дадуть у плані прибутковості: інфляція за підсумками року становитиме не менше 20%, а за депозитом у кращому разі отримаєте 10%, – навів цифри президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
А Андрій Шевчишин зазначає, що є і плюси, і мінуси: банківські депозити мають низьку прибутковість, проте сьогодні на 100% гарантуються державою.
Золото
Щодо вкладень у золото думки експертів кардинально розділилися. Андрій Шевчишин вважає, що банківське золото має високі перспективи, оскільки ціна відреагує і на глобальну інфляцію, і на девальвацію гривні.
Водночас Олексій Кущ вважає покупку золота в Україні не найкращим рішенням.
А ось Олександр Охріменко категорично не радить зв'язуватися з криптовалютою, попереджаючи: цілком може статися так, що потім ви її просто не зможете поміняти на реальні гроші. Крім того, продовжує експерт, велика можливість нарватися на шахраїв, які вважають, що під час війни гріх не обдурити.
– Зливки, куплені в українських банках, дуже важко прилаштувати на Заході, оскільки європейські банки приймають наше золото «зі скрипом», – пояснює Кущ. – До того ж незрозуміло, що робити із купленими зливками. Можна покласти у банківську комірку, але, як ми розуміємо, за нинішніх умов таке зберігання можна вважати досить умовною гарантією. Тобто виходить, що зливки треба фізично возити з собою. А ринок золотих депозитів (віртуального золота) в Україні майже не розвинений.
[/quote_kp]
Нерухомість
На думку Шевчишина, житлова нерухомість має гарні перспективи, враховуючи, що сьогодні ціна дуже низька, а після завершення війни на тлі зростаючого попиту її вартість почне відновлюватися. Комерційна нерухомість відновлюватиметься нерівномірно.
У той самий час не можна забувати про те, наскільки ризиковим під час війни є все нерухоме майно. Данило Монін прогнозує, що нерухомість з великою ймовірністю в майбутньому подешевшає, тому вкладати сюди експерт не рекомендує.
– Після першого шоку українська нерухомість просіла у ціні, але, на жаль, це не останній шок. І де падіння цін зупиниться, залишається лише припускати, – погоджується Кущ.
Біткоїн
Хороші перспективи зростання має криптовалюта, але для пересічного обивателя вона залишається складним інструментом, каже Шевчишин. Крім того, існують труднощі з валютним регулюванням НБУ, що ускладнює первинну покупку.
Данило Монін також звертає увагу на біткоін, який сьогодні сильно впав у ціні. Тому частину гривні, що дешевшає, цілком можна перемістити у біткоїн, який дешевшає ще швидше..
[quote_kp type="inr_left" text="Олександр Охріменко: Просто постарайтеся у цей складний час не втратити те, що є. Якщо вийде – це вже буде вашою маленькою фінансовою перемогою.- Загалом під час війни найбільші доходи пов'язані з обманом та спекуляціями, – резюмував експерт.
Купівля валюти
Отже, схоже, що доступним інструментом заощаджень залишається лише старий добрий спосіб - купівля валюти.
- Ми живемо за часів, коли майбутнє досить невизначене, - каже Монін. – Тому частину коштів я рекомендую зберігати у гривні, формуючи запас на непередбачувані обставини, а частину – перевести у долари.
Як правило, експерти для диверсифікації ризиків рекомендують вкладатися в різні валюти, але сьогодні більшість все ж таки схиляється на користь долара.
- Долар сьогодні виглядає привабливішим, тому що він, на відміну від євровалюти, стабільно зміцнюється, - пояснив Шевчишин.
Олександр Охріменко ставиться скептично і до покупки долара, зазначаючи, що просто купити долар, а потім його продати і тим самим компенсувати інфляцію не вдасться. Ну, купите ви його сьогодні по 33, а потім продасте за 34, і скільки ви на цьому заробите?
- Під час війни ідеальних інструментів для інвестування немає, оскільки будь-які інструменти покажуть прибутковість нижче за інфляцію, - резюмував Охріменко. – Тому просто постарайтеся у цей складний час не втратити те, що є. Якщо вдасться – це вже буде вашою маленькою фінансовою перемогою.
