6 грудня
Завантажити ще

«Економічний патріотизм» для бізнесу та населення: що ховається за новою ініціативою влади

«Економічний патріотизм» для бізнесу та населення: що ховається за новою ініціативою влади
Фото: REUTERS/Костянтин Чернічкін

Увечері 22 лютого президент Володимир Зеленський виступив із зверненням, в якому ініціював програму економічного патріотизму: підтримку деяких галузей економіки, зменшення податкового навантаження, обмеження перевірок та стимулювання населення, щоб воно вкладало кошти у бізнес та банківську систему.

Економісти пояснюють: економічний патріотизм полягає у тому, щоб бізнес інвестував свої прибутки в економіку своєї країни. Але саме з цим у нас великі проблеми.

Якщо патріот - вкладайся грошима

За словами президента, доки українські військові захищають країну, інші громадяни мають працювати, вкладати гроші в економіку держави, у тому числі й для забезпечення фінансування армії.

- Патріот - це той, хто бореться із ворогом за свою землю. І вкладається в неї грошима і створює на ній робочі місця. Тому ми запускаємо програму економічного патріотизму. Це додаткові стимули для локалізації нашого виробництва. Цільові програми підтримки окремих галузей, – сказав Володимир Зеленський.

Програма економічного патріотизму передбачає зменшення податкового навантаження на підприємців, обмеження перевірок, створення стимулів для залучення коштів населення у бізнес та банки. Також завдяки цій програмі планується знизити ПДВ на бензин та дизель, що має сприяти зменшенню цін на пальне.

- Наша мета – здобуття економічної незалежності. Особливо в енергетиці, - резюмував Зеленський, додавши, що 23 лютого заплановано зустріч із представниками 50 найбільших українських компаній. Мета зустрічі – переконати їх залишатися в Україні. Бізнес має захищати нашу економіку, фінанси, створювати робочі місця, піднімати та зміцнювати Україну.

Мозковий штурм

На перший погляд може здатися, що це ще один популізм, озвучений просто заради «червоного слівця». Але думки економістів щодо цього питання неоднозначні.

Як стало відомо «КП" в Україні» зі своїх джерел, напередодні звернення Зеленського до аналітичних центрів країни надходили запити з ОП. Аналітики влаштовували своєрідний «мозковий штурм» та надсилали свої пропозиції, які зможуть дати максимально швидкий ефект для економіки.

Щоправда, велике питання, чи візьмуть їх до уваги, і якщо візьмуть – то які саме.

Так, економіст Андрій Мартинюк впевнений, що перше, що потрібно зробити у податковій політиці, це поставити на «стоп» податкові ініціативи Данила Гетьманцева. Причому бажано всі.

Аналітик Данило Монін вважає, що насамперед треба скасувати блокування податкових накладних, яке гальмує економіку. Також експерт вважає за необхідне скасувати загальну РРО-ризацію, оскільки це є додатковим навантаженням на малий бізнес.

– Але сьогодні обговорювати загальні фрази великого сенсу немає. Я вважаю, треба дочекатися законопроекту та розбирати його детально, – підсумував Монін.

У той же час Олексій Кущ вважає, що ані зустрічі з топ-50 бізнесу, ані поради експертів із грантових аналітичних центрів не допоможуть досягти очікуваного ефекту. Експерт наводить приклад американського президента Франкліна Рузвельта, який створив свій знаменитий «Новий курс» на стику полярних ідей. До його аналітичного центру увійшли експерти з діаметрально протилежними думками, і «Новий курс» висікався, як іскра, на стику полярних ідеологій.

Якщо ж запитувати експертів «на грантах», максимум, що вони зможуть запропонувати, так це знизити податки великому бізнесу, щоб ФПГ отримали змогу виводити із країни ще більші суми, вважає аналітик.

- Економічний патріотизм полягає у тому, щоб бізнес інвестував свої прибутки в економіку своєї країни. В Україні ж поки що спостерігається «економічний космополітизм», - каже Кущ. - Минулого року відтік капіталу з країни становив 18 млрд доларів. Вперше з 2013 року перекази трудових мігрантів (15 млрд.доларів) не змогли перекрити потоки, які бізнес виводив із країни. Дивлячись на ці цифри, ми можемо констатувати, що система рентної корупційної економіки повністю відновилася – ласкаво просимо у 2013 рік. Щоправда, вже з іншим курсом та іншими тарифами.

За останні 11 років бізнес вивів із країни 140 млрд доларів, а населення завело до країни 120 млрд, продовжує Олексій Кущ. В Україні склалася унікальна система: у той час як політичні еліти заробляють гроші в Україні (в основному на експорті сировини та напівфабрикатів, тобто та ж рентна модель економіки) та виводять гроші за кордон, українці заробляють гроші за кордоном та везуть їх сюди – щоб утримувати сім'ї, купити житло, відкрити невеликий бізнес. Тобто сьогодні економічний патріотизм у нас притаманний переважно заробітчанам.

Шукаємо логіку

Цікаво простежити логіку економічного патріотизму, про яку каже президент. Очевидно, що зменшення податкового навантаження призведе до зменшення надходжень до бюджету, і, отже, грошей на всі витрати, включаючи ту саму оборону, стане не більше, а менше. Тож як одночасно і знизити податки, і збільшити витрати?

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що все дуже просто – на нас чекає повторення ситуації 2015 року.

– Тоді теж багато грошей виділяли на оборонку та ввели мораторій на перевірки, – нагадує економіст. - У результаті у держбюджеті утворився величезний дефіцит, який закрили за рахунок емісії гривні. У підсумку – суперінфляція, і за рахунок зростання надходжень від ПДВ перекрили дефіцит держбюджету.

Очевидно, наразі зроблять аналогічно: ціни зростуть, і навіть при зниженні ПДВ держбюджет отримає більше, резюмував Охріменко. Ось такий економічний прагматизм.

Водночас економіст Владислав Банков жодної логіки не бачить і каже, що законодавчі ініціативи «гетьманцевих» зробили жебраками найбільш патріотичну частину населення – малий та середній бізнес. Тоді як великий бізнес легко адаптується за будь-якої влади.

– Основну ставку сьогодні необхідно робити на матеріально-технічну допомогу союзників, а також вести переговори з кредиторами щодо поточних та майбутніх виплат, можливого надання фінансової допомоги, – зазначив Банков у коментарі «КП" в Україні». - А щодо зменшення податкового навантаження, то в нинішніх умовах це швидше реакція на ситуацію, коли майже нічого не збирають за високими ставками і розраховують зібрати хоч трохи більше за рахунок пожвавлення економіки. Думаю, що програма не працюватиме: вона просто зробить бідних біднішими, а олігархів - багатшими.

Олексій Кущ каже, що логіка цієї ініціативи йому нагадує логіку передвиборчих програм – «зменшити податки, підвищити пенсії».

– Швидше за все, «економічний патріотизм» стане черговою програмою, яка закінчиться безрезультатно, – підсумував Кущ. - Насправді в умовах, коли іноземні інвестиції продовжать йти з країни, у нас є лише один безальтернативний варіант – ендогенна закрита модель, яка передбачає акумулювання внутрішніх ресурсів та блокування виведення капіталу. До речі, Ізраїль, який нам останнім часом часто наводять як приклад, розвивався в рамках цієї ендогенної моделі близько 30 років і досить успішно.​