Податкове кільце стискається: чому протестують ФОПи і чим загрожують пропозиції влади продавцям, айтішникам та перукарям
Протести приватних підприємців, які, зокрема, вимагають скасувати закон про обов'язкові касові апарати, розпочалися у понеділок під будівлею парламенту, переросли у зіткнення з поліцією та продовжилися у вівторок. Зрештою Верховна Рада погодилася на часткові поступки. Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев повідомив, що на штрафи за невстановлення касових апаратів зроблять знижки.
Але ж приватні підприємці вийшли на вулицю не лише через касові апарати.
Відкласти введення РРО
З 1 січня набула чинності вимога до малого бізнесу поставити так звані РРО (реєстратори розрахункових операцій), або пРРО, як їх ще називають у народі, – «касові апарати». Таким чином, влада намагається відстежити реальні обсяги продажу малого та середнього бізнесу.
Якщо коротко, то тепер майже у всіх ФОПів (крім тих, що отримують оплату виключно безготівково) повинні бути або традиційні касові апарати, або їх програмний аналог. Тобто кожна угода купівлі-продажу тепер фіксується або у спеціальній фіскальній пам'яті апарату, або безпосередньо на сайті податкової (докладніше про це читайте у "Довідці "КП").
Щоправда, з початку року нова система давала збої. Бізнес скаржився, що програмне забезпечення постійно підвисає, і дані не відображаються на сайті податкової. У відповідь депутати обіцяли не штрафувати за програмні огріхи.
Проте така поступка влади задовольнила небагато кого, тому підприємці вийшли на акції протесту. У понеділок, 25 січня, сталися навіть сутички з поліцією, і понад 60 протестувальників було затримано.
Підприємці вимагали ухвалити законопроект №5866-1, який пропонує відновити право ФОПів 1 – 4 груп не застосовувати РРО щодо товарів та послуг, вартість одиниці яких не перевищує однієї мінімальної зарплати.
Влада цю вимогу виконувати не збирається. І вищезгадані знижки на штрафи – все, що готові парламентарі зробити для протестувальників. Втім, навіть ці поступки – це поки що лише законопроект.
Данило Гетьманцев заявив, що вже подав законопроект, згідно з яким ті ФОПи, які встановлять РРО до 1 лютого 2022 року, платитимуть 10% від проданих товарів та послуг у вигляді штрафних санкцій у разі порушення, а ті, хто встановить до 1 березня – 50 % від не проведеної через РРО угоди в якості штрафних санкцій.
- У тих кількох тисяч ФОПів, які ще не встановили РРО, є небагато часу – до лютого, щоб встановити РРО та, як і інші сумлінні колеги – ФОПи, вони фактично будуть звільнені від штрафів на 2022 рік. Хто не встигне – вибачте, це буде ваша відповідальність, – написав Данило Гетьманцев у своєму телеграм-каналі.
Відповідний законопроект обіцяють внести на розгляд до кінця 26 січня. Щоправда, невідомо, чи "слуги" зможуть набрати необхідну кількість голосів за цей терміновий документ - адже монокоаліція тріщить по швах.
Айтішники теж проти
Серед протестуючих підприємців були і айтішники. Вони вийшли проти пропозицій Данила Гетьманцева заборонити роботодавцям оформляти найманих співробітників як ФОПів. Це поки що лише ідея в рамках проекту нової реформи системи оподаткування доходів, але айтішники вже дуже незадоволені. Ще б.
Подібна практика найму працівників особливо часто застосовується в айті-галузі. Таким чином, айті-компанії економлять на податках. Якщо роботодавець оформляє в Україні співпрацю з ФОПом, то платять самі співробітники – ЄСВ від мінімальної зарплати та 5% податку із зарплати. А ось оформлені в штат співробітники з іншим статусом платять більше: 22% ЄСВ від усієї зарплати та 19,5% ПДФО + військовий збір у вигляді податків.
– Ми хочемо звузити можливість для співпраці ФОПів на третій групі з юрособами для надання послуг, – заявив нещодавно Данило Гетьманцев. - Йдеться про тих, хто не хоче платити податки із зарплати та оформляє своїх співробітників як «зарплатні ФОПи». Це все реформа оподаткування прибутків. Знижуємо ставку, але змушуємо платити всіх.
Це викликало як невдоволення айтішників, які вважають, що їх хочуть усіх загнати у рамки дії нового закону «Дія.Сіті», так і критику серед економістів.
– Незважаючи на те, що на даний момент високооплачуваний айті-фахівець справді може працювати в Україні як ФОП 3-ї групи та суттєво економити на податках, інші складові, які тримають його тут, для таких людей не найпривабливіші, – каже економіст «Case -Ukraine» Володимир Дубровський. – Безпека та комфорт для життя в нашій країні – не на найвищому рівні, тому за здатністю утримувати таланти Україна перебуває у другій сотні країн світу.
Тому, за словами експерта, якщо айтішників зобов'яжуть платити від свого доходу, який найчастіше отримано з-за кордону, близько 34% податків, то на Україну чекає відтік таких фахівців. Адже за порівнянні гроші в інших країнах можна отримати зовсім іншу якість життя в плані безпеки, захищеності від свавілля та соціальних гарантій. При цьому фахівцям у айті-сфері практично все одно, з якої точки світу працювати.
Наступні на черзі перукарі та таксисти
Ще одне нововведення цього року може зачепити й інших самозайнятих працівників – перукарів, сантехніків та водіїв таксі. Таких працівників Данило Гетьманцев хоче змусити зареєструватися ФОПами через додаток «Дія». За його словами, відповідний законопроект уже розробляється. І що це значить? Що кожен сантехнік-приватник має приходити до вас на виклик із касовим апаратом?
Суть нововведення в тому, що будь-який громадянин України без додаткової реєстрації ФОП зможе займатися підприємницькою діяльністю. Для цього необхідно через систему «Дія» подати заявку та встановити додаток РРО. Причому подібна ініціатива здійснюватиметься виключно добровільно, і будь-якої миті підприємець зможе від неї відмовитися.
– Ми це хочемо передбачити для перукарів, для ремонтників квартир та для таксі, – заявив Гетьманцев.
Тобто ідея у тому, щоб прибрати бюрократичну тяганину, пов'язану з відкриттям та закриттям ФОПу. Наприклад, людина залишилася без роботи і поки що шукає нову, то «таксує» на своїй машині. Саме для такої категорії громадян і буде запропоновано реєструватися через «Дію» - як тільки людина перестане надавати тимчасові послуги, вона закриє свій «тимчасовий ФОП» через ту саму «Дію».
РРО (реєстратор розрахункових операцій) – це традиційний касовий апарат, який друкує чеки після оплати товару. До нього можуть бути підключені сканер штрих-коду та електронні ваги. Деякі моделі касових апаратів можна через інтернет підключити до комп'ютера, де встановлено облікова програма.
Другий варіант – це фіскальний реєстратор. По суті, це різновид касового апарату, але він працює під управлінням комп'ютера. До нього часто підключають РОS-систему чи ПК із програмою для торгівлі.
Програмний РРО (пРРО). У цьому випадку ви не побачите традиційного касового апарата чи фіскального реєстратора. пРРО - це програма (додаток), встановлена на будь-якому пристрої. Якщо у перших двох випадках дані про торгову операцію записуються в спеціальну захищену пам'ять пристрою, то у разі пРРО інформація про торгову операцію відразу потрапляє на сервер Податкової служби і сформовані чеки зберігатимуться там же. Чек – а точніше його електронну копію – покупець може отримати на електронну пошту або у будь-який месенджер. А роздрукувати на звичайному принтері.
