30 жовтня
Завантажити ще

2021-й у цифрах соціологів: жити стало гірше, але українці шукають щастя у дрібницях

2021-й у цифрах соціологів: жити стало гірше, але українці шукають щастя у дрібницях
Фото: REUTERS

Коронавірус: ми вже ніколи не будемо колишніми

Безумовно, головною темою останніх двох років є коронавірус, який змінив багато сфер нашого життя до невпізнання. Кожен може проаналізувати своє власне життя та знайти не менше дюжини змін – від зростаючої невпевненості у завтрашньому дні та ще більшої економії грошей до відмови від подорожей та переходу на "дистанційку".

Влітку 2021-го компанія Gradus провела опитування та з'ясувала, які моменти у нашій поведінці змінила пандемія, які нові звички з'явилися та що українці стали робити набагато частіше. Виявилося, що 39% через пандемію почали більше заощаджувати, троє з десяти "підсіли" на фільми та серіали, а понад чверть головною «ковідною» звичкою назвали ухиляння від фізичного контакту.

Серед інших популярних змін – покупки та спілкування в інтернеті, віддалена робота, відмова від подорожей.

Словом, світ уже ніколи не буде тим самим. Цю фразу багато хто використовував і раніше, але сьогодні вона стала актуальною як ніколи.

Здоров'я: ані хороше, ані погане

Коронавірус змусив українців якщо не дбати про своє здоров'я, то бодай непокоїтись через нього. Як показують опитування, серед основних страхів українців надійно закріпилися переживання за власне здоров'я та здоров'я своїх близьких, причому друге часом перемагає перше. Зокрема, як показало дослідження, проведене соціологічною групою «Рейтинг» навесні цього року, захворіти побоюються 52% опитаних, а за здоров'я рідних та близьких хвилюються 83%.

Аналогічні результати продемонструвало й опитування Gradus Research. У ході свого дослідження аналітики назвали основні причини суб'єктивного стресу українців, і з топ-п'ятірки цих причин три пов'язані зі здоров'ям: 40% побоюються за здоров'я близьких, 37% хвилюються через пандемію та пов'язані з нею обмеження, 36% непокоїть стан власного здоров'я..

Щодо оцінок свого здоров'я, то, за даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), третина українців оцінили своє здоров'я як хороше, а кожен 20-й – як дуже хороше. При цьому 45% назвали своє здоров'я ані хорошим, ані поганим, кожен дев'ятий оцінив його як погане, а 3% – як дуже погане.

Збереження: 40% - у доларах

"Краще долар під матрацом, ніж євро у скарбничці" - так перефразували відому приказку про журавля і синицю аналітики Research & Branding Group. І уточнили: йдеться про збереження заощаджень українців. Саме в американській валюті, на думку 40% наших співгромадян, сьогодні вигідніше та найбезпечніше зберігати накопичене.

Щоправда, при цьому фактичні фінансові заощадження залишають бажаюти кращого. Гроші "під матрацом" є лише у третини населення (32%), причому 11% їх вистачить максимум на один місяць.

Відпустка: половина не виїжджають із дому

Як показало дослідження КМІС, лише 48 українців вирішили відпочивати цього літа не вдома. На першому місці, як і роком раніше, опинився відпочинок у Карпатах та інших місцях України (18,8%). На другому місці за популярністю – відпочинок за містом (11,3%). Третє «призове» місце – у відпочинку за кордоном, куди вирушив кожен одинадцятий опитаний (9,2%).

Якщо до коронавірусу основною причиною відмови від подорожей була нестача грошей, то наразі до цієї причини додалася друга, не менш серйозна - коронавірус. Багато українців зізнаються, що правила, що постійно змінюються, і страх захворіти просто відучили їх від подорожей.

Але й матеріальні проблеми теж нікуди не поділися. Опитування Gradus показало, що серед усіх можливих статей економії більшість українців обирають подорожі. Шестеро з десяти опитаних вважають витрати на вояжі не надто обов'язковими, і сперечатися із цим важко: якщо доводиться обирати, на що витратити гроші – на їжу, ліки чи подорожі, вибір очевидний.

Матеріальний стан: залишає бажати кращого

Було б дуже наївно сподіватися, що за умов, коли половина сімейних бюджетів витрачається на їжу, люди можуть бути задоволені своїм фінансовим становищем. Цього не відбувається.

Як показало опитування КМІС, проведене півроку тому, опитані не дуже високо оцінили своє фінансове становище.

Інфографіка

Інфографіка "КП в Україні"

При цьому, відповідаючи на запитання, краще чи гірше їхня сім'я житиме через рік, 9% відповіли «гірше», 7% – «набагато гірше», а третина сподіваються, що їхнє життя не зміниться. У найкраще майбутнє для своєї сім'ї вірять четверо із десяти.

Інше дослідження, проведене у жовтні 2021-го, показало, що зріст цін відзначили 90% українців. Причому він виявився таким, що кожен четвертий таки взяв на озброєння пораду екс-міністра соціальної політики Андрія Реви і почав менше їсти.

Дослідження, проведене у листопаді 2021-го компанією Picodi, показало: грошей немає настільки, що впав навіть інтерес з боку українців до «чорної п'ятниці».

А згідно з результатами опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 16-18 грудня 2021-го, у той час як матеріальне становище 40% українських сімей за рік не змінилося, половина стверджує, що жити стало гірше, а покращення помітили лише 9%.

Ринок праці: замість "дистанційки" – гібридний графік

Про те, що "дистанційка" з нами залишиться якщо не назавжди, то надовго, ми писали ще на початку пандемії. Але сьогодні багато роботодавців стикаються з тим, що співробітникам не догодиш. В офіси їздити кожен день не хочуть - надто багато часу йде на збори та на дорогу. Але й другий рік сидіти вдома вже набридло: у багатьох і мотивація, і ефективність наближаються до нуля.

Аналітики сайту з пошуку роботи Jooble констатували: 2021-го попит претендентів на віддалену роботу знизився на 10%. А ось кількість пропозицій про віддалену роботу від роботодавців зросла на 17%, що, на думку аналітиків, відображає тенденцію переходу компаній до онлайн-формату роботи.

При цьому експерти ринку праці зазначають, що однією з основних тенденцій 2021 року є перехід на гібридний формат роботи – модель, за якої співробітники підприємств можуть працювати як з офісу, так і віддалено з дому.

Рівень щастя: дві третини щасливі

Схоже, пандемія навчила багатьох шукати щастя у дрібницях. Коронавірус продовжує «тішити» новими штамами, грошей немає, ціни і тарифи зашкалюють, посереднє здоров'я, і все ж дві третини наших співгромадян почуваються цілком щасливими.

За даними КМІС, більше 44% впевнено відповіли, що відчувають себе щасливими людьми, ще чверть - швидше щасливими, аніж навпаки. У тому, що вони нещасливі, зізналися 17% українців, решта не визначилася.

Згідно з дослідженням Research & Branding Group, проведеним навесні-літом 2021 року, половина українців (51%) живуть на позитиві, хоча у більшості опитаних особливих причин для такого відчуття взагалі немає. Лише 12% описали свою нинішню ситуацію як «все добре і можна жити», а половина відзначають, що найбільше до їхнього нинішнього життя підходить вираз «Жити важко, але терпіти можна».

Потенційні емігранти: половина не вбачають майбутнього в Україні

Як показало опитування Gradus, лише 48% респондентів хотіли б, щоб їхні діти залишилися жити в Україні. При цьому понад чверть учасників опитування бажають спадкоємцям найкращого майбутнього за кордоном.

До топ-5 країн, у яких українські батьки хотіли б бачити своїх дітей, увійшли:

  1. США (27%)
  2. Німеччина (17%)
  3. Польща (9%)
  4. Канада (9%)
  5. РФ (4%)

При цьому кожен восьмий зізнається, що його влаштувала б будь-яка країна ЄС, а 3% взагалі не важливо, де житимуть їхні діти, – аби не в Україні.

Найкращого майбутнього подалі від рідних місць українці бажають не лише своїм дітям, але й самим собі.

До п'ятірки країн «для себе» увійшли:

  1. США (17%)
  2. Канада (13%)
  3. Німеччина (10%)
  4. Швейцарія (10%)
  5. Польща (7%)

Нагадаємо, що однією з основних передвиборчих обіцянок нинішнього президента Зеленського було повернути заробітчан на батьківщину. Тенденції 2021-го дозволяють відзначити, що всі подібні заяви поки що виглядають як утопія.

У вересні 2021-го компанія Research & Branding Group опублікувала результати дослідження та констатувала найвищий з 2015 року рівень готовності громадян до еміграції. 40% українців висловили готовність переїхати на ПМП до іншої країни, якби трапилася така нагода.

А дані моніторингу Opendatabot свідчать про те, що тільки за 10 місяців року різниця між тими, що поїхали, і тими, що повернулися, сттановить 600 тис. осіб.

Основною причиною безперервної міграції експерти називають бідність в Україні, яка вже дістала навіть найстійкіших. Але справа не лише у грошах. Опитування регулярно показують, що українці втомилися від корупції, влади, мізерної зарплати, зростаючих тарифів, законів, що постійно змінюються, та їх невиконання. Боротися з цим у наших співгромадян немає ані сил, ані бажання – простіше поїхати назавжди.​